Ухвала

від 07.12.2015 по справі 811/3811/13-а (2-кас/811/20/14)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

07 грудня 2015 рокусправа № 811/3811/13-а (2-кас/811/20/14)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В. Олефіренко Н.А.

секретар судового засідання: Фірсік Д.Ю.

за участі представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. імені Газети «Правда», 29, апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.09.2015 р. в справі № 811/3811/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Кіровоградський хлібозавод» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Кіровоградській хлібозавод» (далі - ПАТ «Кіровоградській хлібозавод») звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - Кіровоградська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.07.2013 р. № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 684089 грн., в тому числі за основним платежем - 456059 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 228030 грн.; від 01.07.2013 р. № НОМЕР_2 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 68912 грн., в тому числі за основним платежем - 45941 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 22971 грн.; від 01.07.2013 р. № НОМЕР_3 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в загальному розмірі 18516 грн., в тому числі по податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 р. в розмірі 12843 грн., по податковій декларації за листопад 2012 р. в розмірі 5673 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про порушення відповідачем порядку проведення перевірки. Також позивач вважає висновки акту перевірки необґрунтованими, зазначає про підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ СУРП «Вектор М», ТОВ «Фірма «ЛААД».

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.09.2015 р. позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом першої інстанції безпідставно не враховано ненадання позивачем до перевірки документів, які підтверджують правомірність формування витрат, які враховуються при визначення об'єкта оподаткування, а також ненадання таких документів до підписання акту перевірки. Такі документи надані платником податків в процесі адміністративного оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень. Апелянт спростовує посилання позивача на надання первинних документів в ході перевірки та відмову посадової особи у прийнятті таких документів фактом невиконання позивачем приписів п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України в частині ненадання позивачем документів безпосередньо до контролюючого органу, який призначив перевірку. Крім того, судом першої інстанції не враховано не підтвердження фактичного здійснення позивачем господарських операцій з контрагентами ТОВ СУРП «Вектор М», ТОВ «Фірма «ЛААД» та наявність податкової інформації (актів перевірки контролюючих органів за місцем податкового обліку контрагентів) щодо відсутності можливості у контрагентів на здійснення господарських операцій, тому операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності.

До судового засідання представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, у зв'язку з чим колегія суддів визнала за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутність представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Публічне акціонерне товариство «Кіровоградський злібозавод» зареєстровано виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 16.11.1995 р., код ЄДРПОУ 05399805, є платником податку на додану вартість, перебуває на податковому обліку в Кіровоградській ОДПІ.

Судом першої інстанції встановлено, що Кіровоградською ОДПІ проведено планову документальну виїзну перевірку ПАТ «Кіровоградській хлібозавод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2012 р., за наслідками якої складено акт № 103/22-5/05399805 від 13.06.2013 р., за висновками якого, зокрема, встановлено порушення позивачем п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток всього на суму 456059 грн., в тому числі в 4 кварталі 2012 р. - на суму 456059 грн.; п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 45941 грн., в тому числі за січень 2012 р. - на 11206 грн., лютий 2012 р. - на 11894 грн., березень 2012 р. - на 22841 грн., та завищення від'ємного значення податку на додану вартість за жовтень 2012 р. на суму 12843 грн., за листопад 2012 р. - на 5673 грн.

На підставі цього акту перевірки відповідачем 01.07.2013 р. прийняті податкові повідомлення-рішення: НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 684089 грн., в тому числі за основним платежем - 456059 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 228030 грн.; № НОМЕР_2 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 68912 грн., в тому числі за основним платежем - 45941 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 22971 грн.; № НОМЕР_3 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в загальному розмірі 18516 грн., в тому числі по податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 р. в розмірі 12843 грн., по податковій декларації за листопад 2012 р. в розмірі 5673 грн.

Як зазначив суд першої інстанції, під час перевірки ревізорами досліджені первинні документи бухгалтерського та податкового обліку платника податків та зроблений висновок, що правочини, позивача з ТОВ СУРП «Вектор М», ТОВ «Фірма «ЛААД» є недійсним (нікчемним), так як не спрямовані на настання реальних наслідків, які обумовлювалися ними.

Судом першої інстанції також встановлено, що спірні суми податкового кредиту та валових витрат сформовані позивачем за взаємовідносинами з ТОВ СУРП «Вектор М», ТОВ «Фірма «ЛААД». Суд першої інстанції вважав доведеним фактичне здійснення господарських операцій належними первинними документами.

Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції обґрунтованими, з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Кіровоградською ОДПІ проведено планову документальну виїзну перевірку ПАТ «Кіровоградській хлібозавод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2012 р., за наслідками якої складено акт № 103/22-5/05399805 від 13.06.2013 р., за висновками якого, зокрема, встановлено порушення позивачем п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток всього на суму 456059 грн., в тому числі в 4 кварталі 2012 р. - на суму 456059 грн.; п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 45941 грн., в тому числі за січень 2012 р. - на 11206 грн., лютий 2012 р. - на 11894 грн., березень 2012 р. - на 22841 грн., та завищення від'ємного значення податку на додану вартість за жовтень 2012 р. на суму 12843 грн., за листопад 2012 р. - на 5673 грн. (а.с. 12-44 т.1).

На підставі цього акту перевірки відповідачем 01.07.2013 р. прийняті податкові повідомлення-рішення: НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 684089 грн., в тому числі за основним платежем - 456059 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 228030 грн.; № НОМЕР_2 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 68912 грн., в тому числі за основним платежем - 45941 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 22971 грн.; № НОМЕР_3 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в загальному розмірі 18516 грн., в тому числі по податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 р. в розмірі 12843 грн., по податковій декларації за листопад 2012 р. в розмірі 5673 грн. (а.с. 9-11 т.1).

12.07.2013 р. позивачем подана первинна скарга на вказані податкові повідомлення-рішення до ГУ Міндоходів у Кіровоградській області, до якої позивачем додані первинні документи на підтвердження здійснення спірних господарських операцій (а.с. 107-113 т.1). Рішенням ГУ Міндоходів у Кіровоградській області скарга платника податків залишена без задоволення, податкові повідомлення-рішення - без змін (а.с. 210-216 т.1).

Підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток відповідно до акту перевірки є ненадання позивачем до перевірки документів на підтвердження формування витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за 4 квартал 2012 р. на загальну суму 2171710 грн.

Підставою для збільшення позивачу податку на додану вартість, а також зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, є висновок контролюючого органу про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ СУРП «Вектор М», ТОВ «Фірма «ЛААД».

З податкової звітності позивача з податку на додану вартість з відповідними додатками вбачається, що позивачем до складу податкового кредиту віднесено суми податку на додану вартість з придбання у ТОВ СУРП «Вектор М», ТОВ «Фірма «ЛААД» товарів та послуг: у січні 2012 р. в сумі 12513 грн., у лютому 2012 р. в сумі 11894 грн., у березні 2012 р. в сумі 22841 грн., у жовтні 2012 р. в сумі 12843 грн., у листопаді 2012 р. в сумі 5673 грн.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що 05.10.2012 р. між ТОВ «Спільне Українське-Російське підприємство «Вектор-М» (далі - ТОВ СУРП «Вектор М») як постачальником та ПАТ «Кіровоградський хлібозавод» як покупцем укладено договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 05/110, за умовами якого постачальник поставляє покупцю сільськогосподарську продукцію українського походження партіями, найменування, одиниця виміру, ціна за одиницю, вартість, строки, умови, порядок і термін поставки кожної партії визначаються у специфікаціях як невід'ємних частинах договору (а.с. 50-51 т.1).

Згідно зі специфікацією № 1 без дати (а.с. 51 зв. т. 1) передбачалось постачання висівок пшеничних українського походження в загальній кількості 100 тон за ціною 1655 грн. за тону, на загальну суму 165500 грн., в тому числі податок на додану вартість - 27583,33 грн., умови поставки - СРТ ТОВ «Агропродукт» м. Херсон згідно з Інкотермс-2010, строк поставки - не пізніше 31.12.2012 р.

ТОВ СУРП «Вектор М» позивачу виставлено рахунок № 2211/12 від 22.11.2012 р. на оплату вказаного товару у кількості 21,820 тон за ціною 1300 грн. без податку на додану вартість на загальну суму 34039,20 грн., в тому числі податок на додану вартість - 5673,20 грн. (а.с. 52 т.1).

Постачання висівок пшеничних у листопаді 2012 р. позивач підтверджує податковою накладною № 138 від 19.11.2012 р. на суму 34039,20 грн., в тому числі податок на додану вартість - 5673,20 грн. (а.с. 56 т.1).

Крім того, за податковою накладною № 460 від 31.10.2012 р., накладною № 2709 позивачем отримано за вказаним договором висівки пшеничні на загальну суму 36310,79 грн., в тому числі податок на додану вартість - 6051,80 грн. (а.с. 60, 63 т.1), за податковою накладною № 157 від 29.10.2012 р., накладною № 2644 позивачем отримано за вказаним договором висівки пшеничні на загальну суму 35648,78 грн., в тому числі податок на додану вартість - 5941,46 грн. (а.с. 61, 64 т.1), за податковою накладною № 30 від 09.10.2012 р., накладною № 2377 позивачем отримано за вказаним договором висівки пшеничні на загальну суму 5097,41 грн., в тому числі податок на додану вартість - 849,57 грн. (а.с. 62, 65 т.1). На отримання товару у жовтні 2012 р. у ТОВ СУПР «Вектор М» позивачем видана довіреність співробітнику, що підтверджується витягом з журналу видачі довіреностей (а.с. 66 т.1).

Крім того, ПАТ «Кіровоградський хлібозавод» як клієнтом укладено 16.12.2011 р. договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 16/12 з ТОВ «Фірма «ЛААД» як експедитором, за умовами якого експедитор зобов'язаний за дорученням за плату та рахунок клієнта надавати послуги, пов'язані з транспортуванням вантажу (зерна): забезпечення відправки ватажу клієнта залізничним транспортом; укладання від свого імені договорів з транспортною організацією (перевізником) на транспортування вантажу клієнта з пункту відправлення в пункт призначення; оформлення товарно-транспортної та іншої документації, організації ТЕП (а.с. 67-68 т.1).

Виконання умов цього договору позивач підтверджує актом здачі-приймання № 64 від 22.02.2012 р., за яким експедитором виконані роботи з організації перевезень висівок залізничним транспортом, податковою накладною № 132 від 24.02.2012 р. на загальну суму 34956,96 грн., в тому числі податок на додану вартість - 5826,16 грн. (а.с. 73, 74 т.1); актом здачі-приймання № 75 від 15.03.2012 р., за яким експедитором виконані роботи з організації перевезень висівок залізничним транспортом, податковою накладною № 154 від 15.03.2012 р. на загальну суму 80862,10 грн., в тому числі податок на додану вартість - 13477,02 грн. (а.с. 75, 76 т.1); актом здачі-приймання № 99 від 28.03.2012 р., за яким експедитором виконані роботи з організації перевезень висівок залізничним транспортом, податковою накладною № 170 від 28.03.2012 р. на загальну суму 21227,67 грн., в тому числі податок на додану вартість - 3537,94 грн. (а.с. 77, 78 т.1); актом здачі-приймання № 42 від 07.02.2012 р., за яким експедитором виконані роботи з організації перевезень висівок залізничним транспортом, податковою накладною № 111 від 16.02.2012 р. на загальну суму 47372,21 грн., в тому числі податок на додану вартість - 7895,37 грн. (а.с. 83,84 т.1); актом здачі-приймання № 55 від 14.02.2012 р., за яким експедитором виконані роботи з організації перевезень висівок залізничним транспортом, податковою накладною № 110 від 16.02.2012 р. на загальну суму 23988,83 грн., в тому числі податок на додану вартість - 3998,14 грн. (а.с. 85, 86 т.1); актом здачі-приймання № 151 від 28.12.2011 р., за яким експедитором виконані роботи з організації перевезень висівок залізничним транспортом, податковою накладною № 227 від 26.12.2011 р., податковою накладною № 236 від 29.12.2011 р. на загальну суму 30412,69 грн., в тому числі податок на додану вартість - 5068,78 грн. (а.с. 91-93 т.1); актом здачі-приймання № 2 від 06.01.2012 р., за яким експедитором виконані роботи з організації перевезень висівок залізничним транспортом, податковою накладною № 105 від 05.01.2012 р. на загальну суму 44667,60 грн., в тому числі податок на додану вартість - 7444,60 грн. (а.с. 94-95 т.1).

Позивачем здійснена оплата придбаного у ТОВ СУПР «Вектор М» товару та придбаних у ТОВ «Фірма «ЛААД» послуг, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с. 114-123 т.1).

Документи, складені за результатами здійснення спірних господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону.

Суми податку на додану вартість, сплачені позивачем у складі вартості товарів та послуг вказаним постачальникам, віднесені до складу податкового кредиту у відповідних податкових періодах.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що придбання позивачем товарів та послуг за вказаними договорами оприбутковано в бухгалтерському обліку позивача, що підтверджено записами у головній книзі ПАТ «Кіровоградській хлібозавод» за 2012 рік (а.с. 75-87 т.2).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у звязку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 цієї ж статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Податкові накладні, видані позивачу вказаними контрагентами, відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних позивача.

Отримавши податкову накладну, покупець набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

В даному випадку суми сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) підтверджені податковими накладними, а тому такі суми підлягають включенню до складу податкового кредиту.

Використання придбаних товарів та послуг в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності підтверджується тим, що основними видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин тощо, відповідно, є доведеним використання позивачем придбаного товару (висівок) та послуг з перевезення висівок залізничним транспортом в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

Оскільки в ході розгляді справи встановлено, що господарські операції з придбання позивачем товарів (послуг) у ТОВ СУРП «Вектор М», ТОВ «Фірма «ЛААД» вчинені реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, позивач безперечно має право на податковий кредит.

Матеріалами справи підтверджено фактичне отримання товарів та послуг, оплату позивачем як отримувачем товарів та послуг сум податку на додану вартість в ціні товарів (послуг) постачальникам, суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту правомірно.

Відтак, є необґрунтованим збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість податковим повідомленням рішенням № НОМЕР_2 в розмірі 45941 грн. та зменшення позивачу податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_3 розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в загальному розмірі 18516 грн., в тому числі по податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 р. в розмірі 12843 грн., по податковій декларації за листопад 2012 р. в розмірі 5673 грн.

Що стосується збільшення позивачу суми грошового з податку на прибуток податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_1 в загальному розмірі 684089 грн., в тому числі за основним платежем - 456059 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 228030 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для збільшення суми грошового зобов'язання з цього податку є не підтвердження документально суми витрат, яка враховується при визначенні об'єкта оподаткування, за 4 квартал 2012 р. в загальному розмірі 2171710 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 05.06.2013 р. головним державним податковим ревізором-інспектором ОСОБА_2 отримані пояснення щодо наявності первинних документів на підтвердження формування позивачем валових витрат у 4 кварталі 2012 р. на загальну суму 2171710 грн. (а.с. 100-101 т.1).

Крім того, головним бухгалтером ПАТ «Кіровоградський хлібозавод» ОСОБА_3, яка допитана судом першої інстанції під присягою, підтверджено надання посадовій особі контролюючого органа у останній день перевірки 06.06.2013 р. усіх первинних документів на підтвердження формування витрат за 4 квартал 2012 р. в розмірі 2171710 грн..

Як вбачається з акту перевірки (а.с. 13 т.1), перевірка позивача проводилась у період з 20.05.2013 р. по 06.06.2013 р., тобто позивачем надані первинні документи у останній день перевірки.

Як встановлено п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Відповідно до п. 44.7 ст. 44 цього кодексу у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Відтак, з урахуванням приписів п. 44.8 ст. 44 Податкового кодексу України, отримавши документи, контролюючий орган був зобов'язаний продовжити термін перевірки та врахувати надані позивачем первинні документи при формуванні висновків акту перевірки, тому колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1.

Матеріали справи містять документи про придбання позивачем висівок у різних постачальників, їх перевезення, оприбуткування, подальшу реалізацію на експорт.

Зазначені вище обставини свідчать про пов'язаність спірних господарських операцій з власною господарською діяльністю позивача та використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

Документи, складені за результатами здійснення спірних господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону.

У відповідності до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності згідно з пп. 138.1.1 включають:

собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; 138.2. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 цього кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Оскільки формування позивачем витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податковим на прибуток, по господарським операціям у 4 кварталі 2012 р. підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, ці витрати здійснені для подальшого використання у власній господарській діяльності, наявні у позивача документи є первинними документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність порушень з боку позивача при формуванні витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, за вказаними господарськими операціями, відтак, є неправомірним збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в цій частині.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими.

В обґрунтування доводів про порушення позивачем податкового законодавства відповідач, зокрема, посилається на висновки акту контролюючого органу про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ СУРП «Вектор М» (а.с. 185-191 т.1) та акту про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ «Фірма «ЛААД» (а.с. 192-209 т.1). У зв'язку із відсутністю документального підтвердження господарських операцій між позивачем та його постачальниками, апелянт вказує, що товари та послуги не могли бути поставлені на адресу позивача, а тому дані правочини з придбання товарів та послуг не спричинили реального настання правових наслідків.

Разом з тим, такі твердження в порушення приписів ч. 2 ст. 71 КАС України не підтверджено належними доказами.

Колегія суддів зазначає, що контрагенти позивача в перевіряємий період мали статус платника податку на додану вартість, відомості про відсутність за місцезнаходженням, про ліквідацію підприємств до ЄДР не вносилось, а відтак, вказані підприємства мали право видавати позивачу податкові накладні та інші первинні документи на підтвердження факту отримання останнім товару та послуг, що надавалися цими підприємствами.

Колегія суддів зауважує, що невиконання контрагентом своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта стосовно непідтвердження належними первинними документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарських операцій, оскільки такі доводи базуються виключно на доводах про неможливість підтвердження зустрічною звіркою контрагентів господарських операцій.

Сукупність досліджених судом апеляційної інстанції доказів дає підстави для висновку, що обставини одержання позивачем економічного ефекту за наслідками придбання товарів не спростовано актом перевірки та підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.09.2015 р. в справі № 811/3811/13-а залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.09.2015 р. в справі № 811/3811/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Кіровоградський хлібозавод» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі.

Повний текст ухвали буде складений 08.12.2015 р.

.

Головуючий: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак

Суддя: Н.А. Олефіренко