Рішення

від 02.12.2015 по справі 908/5730/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 7/139/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2015 Справа № 908/5730/15

За позовом 1. Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

2. Управління у справах приватизації Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

до відповідача ОСОБА_1 малого підприємства В«ЕфесВ» , м. Запоріжжя

Суддя Кутіщева -Арнет Н.С.

Представники:

від позивачів : 1. ОСОБА_2, дов. № 176/01-01-10 від 15.12.2014р.

2. ОСОБА_2, дов. № 38/01-12 від 12.12.2014р.

від відповідача : не з'явився.

Розглядається позовна заява Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та Управління у справах приватизації Запорізької міської ради до ОСОБА_1 малого підприємства В«ЕфесВ» про стягнення з відповідача 30767 грн. 48коп. штрафних санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, договір від 92/10 від 07.09.2010р. та зазначає, що, згідно з п. 4.2 договору № 92/10, сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього договору, відповідно до чинного законодавства України та умов цього договору. Так відповідач зобов'язаний по вказаному договору: зберігати профіль використання об'єкта приватизації (магазин непродовольчих товарів) (п. 5.7 Договору та договору про внесення змін до договору від 13.01.2011 р.); у разі передачі об'єкта приватизації (або його частини) в оренду письмово повідомити про це орган приватизації не пізніше 15 - ти календарних днів до дати здійснення факту. Передбачити у договорі оренди виконання орендарем зобов'язань, встановлених цим договором, та невиконаних покупцем на момент здійснення такої передачі (п. 5.10 договору). Згідно з актом поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу від 07.09.2010 № 92/10 нежитлового приміщення по пр. Леніна, 102, яка відбулась 02.09.2015 р., виявлено, що об'єкт приватизації переданий в оренду, але орган приватизації про це не був повідомлений. За невиконання п. 5.10 договору відповідачу нараховується штраф в розмірі 170,00 грн. або у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожне порушення (п. 7.6 договору).

Як доказ проведення перевірки виконання умов договору 02.09.2015 р., позивачем надано суду акт від 02.09.2015р., в якому зазначено позивачем, що відповідач частину об'єкта використовує як відділення банку ПАТ «ОСОБА_3 Капітал», а іншу частину як Саіі - Центр «Тгіоіап». Позивач вказує на те, що у разі недотримання покупцем зобов'язань щодо збереження протягом визначеного цим договором строку профілю використання об'єкта приватизації, покупець сплачує-штраф у розмірі 10 % від повної вартості придбаного об'єкта, тобто 30597,48 грн, п. 7.5 договору, що і вказано у акті поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу від 02.09.2015 р. за невиконання умов договору № 92/10. За невиконання п. п. 5.7, 5.10 договору № 92/10, позивачем було відправлено цінним листом акт поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу від 07.09.2010 № 92/10 нежитлового приміщення по пр. Леніна, 102 для підписання та супровідний лист №3309/01/01-07 від 03.09.2015, але відповідач акт поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу від 07.09.2010 № 92/10 нежитлового приміщення по пр.. Леніна, 102 не підписав і не повернув органу приватизації. Відповідачем не плачено суму штрафу по акту поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу від 07.09.2010 № 92/10 нежитлового приміщення, яка проводилась 02.09.2015 р., в сумі 30767,48 грн. На підставі викладеного, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Спір розглянуто згідно зі ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

За клопотанням представника позивачів, судовий процес здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Судовий процес завершено оголошенням рішення в повному об'ємі в присутності представника позивачів.

Дослідивши надані сторонами матеріали, вислухавши пояснення представника позивачів, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Згідно рішення Запорізької міської ради від 18.02.2011р., а саме: п.п. 3.3 був утворений Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради. Згідно п. 4 даного рішення було ліквідовано управлінням у справах приватизації Запорізької міської ради, що дає право Департаменту комунальної власності звертатись з позовами, за договорами укладеними від імені управління у справах приватизації Запорізької міської ради.

Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо правомірності нарахування та стягнення позивачем суми штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору № 92/10 від 07.09.2010р., нарахованих на підставі акту поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу від 07.09.2010 № 92/10 нежитлового приміщення по пр. Леніна, 102.

Між Управлінням у справах приватизації Запорізької міської ради та ОСОБА_1 малим підприємством фірмою «Ефес» (надалі покупець), укладено договір купівлі - продажу об'єкта права комунальної власності № 92/10, який 07 вересня 2010 року був нотаріально посвідчений (далі договір) і зареєстрований під № 3349 в Державному реєстрі правочинів.

Позивач зобов'язується передати у власність відповідача об'єкт приватизації, вказаний в пункті 1.2 договору, а відповідач зобов'язується прийняти об'єкт приватизації, сплатити повну вартість об'єкта приватизації відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.

Відповідно до договору № 92/10 (пункт 1.2), об'єктом приватизації є нежитлове приміщення № 19 підвалу та першого поверху, літ. А-3, загальною площею за внутрішніми замірами 141,8 кв. м, яке розташоване за адресою: 69095, м. Запоріжжя, пр.Леніна, буд. 102 (будинок сто два).

Згідно з п. 1.6 договору № 92/10, зазначений в договорі об'єкт приватизації продано за 305974 грн. 80 коп. (триста п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят чотири гривні 80 копійок) з урахуванням ПДВ.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та п. 5.12 зазначеного договору, «органи приватизації здійснюють контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу, а в разі їх невиконання застосовують санкції, передбачені чинним законодавством, та можуть у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору».

Відповідно до п. 7.7 вказаного договору неустойка, штрафи та збитки безготівково перераховуються з рахунку покупця на рахунок органу приватизації відповідно до рахунку або акту, наданого органом приватизації.

Позивачем, в обґрунтування правомірності нарахування штрафних санкцій, наданий акт поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу від 02.09.2010р. № 92/10 відповідачем.

Даний акт складено з боку Департаменту комунальної власності та приватизації та зазначено , що при складанні були присутні заступник директора департаменту - начальник управління приватизації департаменту ОСОБА_4, начальник відділу контролю договірних відносин управління приватизації департаменту ОСОБА_5, головний спеціаліст відділу контролю договірних відносин управління приватизації департаменту ОСОБА_6 та від власників приміщення директор ПМП Фірма «ЕФЕС» ОСОБА_7.

Але, підпис начальника відділу контролю договірних відносин управління приватизації департаменту ОСОБА_5 з боку Департаменту та директора ПМП Фірма «ЕФЕС» ОСОБА_7 в акті відсутні. Причини відсутності підписів в акті не зазначені.

Судом не може бути прийнятий даний акт, як належний доказ, в розумінні ст.34 ГПК України, встановлення порушень відповідачем договірних зобов'язань.

Надані позивачем докази направлення від 04.09.2015р. на адресу відповідача даного акту, тобто вже після проведення перевірки, судом до уваги не приймаються, поскільки даний факт порушує інтереси іншої сторони, яка не мала можливості бути присутньою при проведенні даної перевірки, так як не була заздалегідь та належним чином сповіщена про її проведення.

Отже, позивач самостійно, в односторонньому порядку, без відома відповідача склав даний акт, чим порушив його право на захист своїх інтересів.

Позивачем не доведено та не підтверджено належними та допустимими доказами, проведення належної перевірки дотримання відповідачем умов договору № 92/10 від 02.09.2015р., правомірність нарахування пред'явленої до стягнення суми штрафних санкцій.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 В«Про судове рішенняВ» передбачено, що рішення з господарського спору повинно прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, с достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Пунктом 4 зазначеної Постанови передбачено, що, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні в мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування й ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, в задоволені позову слід відмовити.

Судові витрати покладаються на позивача, згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В позові Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та Управління у справах приватизації Запорізької міської ради ОСОБА_1 малого підприємства В«ЕфесВ» відмовити.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Присутньому представнику позивача в судовому засіданні судом 02.12.2015р. роз'яснена ст. 87 ГПК України.

Суддя Н.С. Кутіщева-Арнет