Ухвала

від 08.12.2015 по справі 5015/4458/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

08.12.2015 р. Справа№ 5015/4458/12

Господарський суд Львівської області у складі

Суддя Фартушок Т.Б. при секретарі Полюхович Х.М.

Розглянувши матеріали скарги на дії Відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції про визнання незаконними та скасування постанови державного виконавця Паращака М.Т. ВДВС Дрогобицького МРУЮ Львівської області від 29.12.2014 року про передачу майна стягувачеві в рахунок погашення боргу та постанови державного виконавця Паращака М.Т. ВДВС Дрогобицького МРУЮ Львівської області від 27.01.2015 року про повернення наказу господарського суду Львівської області від 08.01.2013 року за № 5015/4458/12 стягувачеві

У справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький м'ясокомбінат», м. Дрогобич

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати-22», с. Летня

про стягнення боргу

ціна позову: 40000грн., -

Представники:

позивача (заявника): ОСОБА_1- представник (довіреність б/н від 12.10.2015р.);

відповідача (боржника): не з'явився;

орган ДВС: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Львівської області розглядається скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький м'ясокомбінат» на дії Відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції про визнання незаконними та скасування постанови державного виконавця Паращака М.Т. ВДВС Дрогобицького МРУЮ Львівської області від 29.12.2014 року про передачу майна стягувачеві в рахунок погашення боргу та постанови державного виконавця Паращака М.Т. ВДВС Дрогобицького МРУЮ Львівської області від 27.01.2015 року про повернення наказу господарського суду Львівської області від 08.01.2013 року за № 5015/4458/12 стягувачеві у справі №5015/4458/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький м'ясокомбінат» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати-22» про стягнення боргу. Ціна позову 40 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області по даній справі від 05.10.2015р. призначено розгляд скарги в судовому засіданні на 10год. 40хв. 13.10.2015р. Розгляд скарги відкладався з причин та підстав зазначених, зазначених в ухвалах Господарського суду Львівської області по даній справі від 13.10.2015р. та від 28.10.2015р., в тому числі з причин невиконання вимог ухвали суду по даній справі Органом ДВС. Ухвалою суду по даній справі від 28.10.2015р. за клопотанням Стягувача продовжено строк розгляду скарги на 15 днів.

Представнику Стягувача по явці оголошено права і обов'язки, визначені ст.ст. 20, 22, 27, 28, 38, 59, 121 2 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах Господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані Учасникам процесу (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області, наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень та письмові повідомлення про відкладення розгляду справи) зазначено, що права та обов'язки учасників процесу визначені ст.ст. 20, 22, 27, 28, 38, 59, 121 2 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надходило.

Представник Позивача (Стягувача) в судове засідання з'явився, надав усно пояснення по суті скарги, аналогічні викладеним у скарзі та письмових поясненнях (від 28.10.215року, вх. №46283/15).

Представник Боржника (Відповідача) в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Представник Відділу ДВС Дрогобицького МРУЮ Львівської області в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, 29.10.2015року супровідним листом (вх. №46667/15) від 28.10.2015р. вих. №09-13/4183 подав завірені копії виконавчого провадження №37348360.

28.10.2015р. після судового засідання на електронну пошту суду надійшло клопотання Органу ДВС про відкладення розгляду справи, призначеної на 10год. 40хв. 28.10.2015р. у зв'язку з тим, що Орган ДВС не вчасно був повідомлений про розгляд справи та не мав можливості підготувати матеріали виконавчого провадження для пред'явлення в суд. Оригіналу клопотання в канцелярію суду станом на час 08.12.2015р. не надійшло. Ухвала суду по даній справі від 13.10.2015р. скерована Органу ДВС завчасно, підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області.

Органом ДВС, незважаючи на вимоги ухвал суду по даній справі, тричі не забезпечено явку в жодне з судових засідань.

Крім того суд зазначає, що ухвалами суду по даній справі від 13.10.2015р. та від 28.10.2015р. двічі викликались для дачі пояснень державний виконавець Паращак М.Т. та начальник ВДВС Дрогобицького МРУЮ. Зазначені вимоги ухвал суду вказаними посадовими особами не виконані та не повідомлено належним чином суд про причини невиконання таких.

Вивчивши та проаналізувавши матеріали скарги, письмових пояснень, заслухавши представника Стягувача, суд установив наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» (далі Закону), примусове виконання рішень покладається на Державну виконавчу службу.

Згідно з ст.11 Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Також, суд бере до уваги те, що відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території, а ст.8 передбачено, що Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії. Зі ст.ст. 4-5, 115 ГПК України, в яких закріплено принцип обов'язковості судового рішення, вбачається, що судовими органами повинні створюватись всі умови, які позбавляють можливості для ухилення особи, яка порушила зобов'язання, від відповідальності за такі порушення.

Тобто, виконання судового рішення в порядку та в межах повноважень, закріплених законом, є одним з основних конституційних принципів, які характеризують державу як правову.

Статтею 6 Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний виконувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Статтею 55 Конституції України закріплено право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до приписів ст.82 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» , ст. 121 2 ГПК України, постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.03 № 14 В«Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадженняВ» , скарга у виконавчому провадженні по виконанню судових рішень на дії (бездіяльність) державного виконавця або начальника органу державної виконавчої служби, на дії (бездіяльність) державної виконавчої служби, подається до суду, який видав виконавчий документ. Тому, дана скарга підвідомча Господарському суду Львівської області.

Стосовно визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця Паращака М.Т. ВДВС Дрогобицького МРУЮ Львівської області від 29.12.2014 року про передачу майна стягувачеві в рахунок погашення боргу.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Львівської області від 10.12.2012р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький м'ясокомбінат» задоволено повністю, вирішено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати -22» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький м'ясокомбінат» 40000грн. боргу та 1609,50грн. судового збору.

08.01.2013 року Господарським судом Львівської області видано наказ про примусове виконання рішення від 10.12.2012 року у даній справі.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2013 року рішення Господарського суду Львівської області від 10.12.2012 року у справі 35015/4458/12 залишено без змін.

Відтак, рішення Господарського суду Львівської області від 10.12.2012 року у справі 35015/4458/12 набрало законної сили, та, у відповідності до частини п'ятої статті 124 Конституції України, є обов'язковим до виконання на всій території України.

Постановою старшого державного виконавця ВДВС Дрогобицького МРУЮ Львівської області Паращака М.Т. (надалі - Державного виконавця) від 07.02.2013 року ВП №29774407 призначено ОСОБА_2 експертом, суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу від 05.09.2011 року №5015/1479/11.

20.02.2012 року ФОП ОСОБА_2 складено висновок про вартість майна, з якого вбачається, що станом на 01.01.2013 вартість належного боржнику - ТзОВ «Карпати-22» нерухомого майна -майнового комплексу складає 644000,00 грн. без врахування ПДВ.

Постановою Державного виконавця від 03.04.2013 року відкрито виконавче провадження ВП №37348360 з примусового виконання Наказу суду по даній справі про стягнення з ТзОВ «Карпати-22» на користь ТзОВ «Дрогобицький м'ясокомбінат» 40000,00 грн. боргу та 1609,50 грн. судового збору.

Постановою Державного виконавця від 02.04.2013 року ВП №37348360 приєднано до зведеного виконавчого провадження ВП №32574131, яке веде ВДВС Дрогобицького МРУЮ Львівської області.

Обліковою карткою на зведене виконавче провадження ВП №32574131 встановлено, що станом на 09.07.2013 року загальна сума грошових зобов'язань боржника - ТзОВ «Карпати-22», - становить 331785,70 грн.

Листом від 30.10.2013 року вих. №109-13/11891 Начальник ВДВС Дрогобицького МРУЮ Львівської області ОСОБА_3 звернувся до ФОП ОСОБА_2 із проханням про проведення повторної оцінки належного боржнику майнового комплексу, який розташований за адресою: Львівська область, Дрогобицький район, с. Летня, вул. Сагайдачного, 5а.

У своїй відповіді від 15.11.2013 року вих. №282 ФОП ОСОБА_2 повідомив, що Звіт про оцінку нежитлових будівель та споруд загальною площею 2610,9 м. кв., що знаходяться за адресою: Львівська область, Дрогобицький район, с. Летня, вул. Сагайдачного, 5а та належать ТзОВ «Карпати-22» не втратив своєї актуальності та є чинним до 30.04.2014 року.

25.12.2014 року від ПП «Центр допомоги та співробітництва «ХОСЕН» на адресу Державного виконавця надійшла заява вих. №25 про залишення майна за стягувачем, у якій заявник просить залишити нереалізоване на електронних торгах майно боржника - ТзОВ «Карпати-22», а саме майновий комплекс, який розташований за адресою: Львівська область, Дрогобицький район, с. Летня, вул. Сагайдачного, 5а за ПП «Центр допомоги та співробітництва «ХОСЕН» та гарантував проведення оплати різниці між початковою вартістю не проданого майна та сумою коштів, які підлягають стягненню на його користь.

ОСОБА_4 від 29.12.2014 року при виконанні виконавчого провадження з виконання наказу від 05.09.2011 року №5015/1479/11 про стягнення з боржника на користь ПП «Центр допомоги та співробітництва «ХОСЕН» 161198,16 грн. передано останньому в рахунок погашення боргу майновий комплекс загальною площею 2610,9 м. кв., який знаходиться за адресою: Львівська область, Дрогобицький район, с. Летня, вул. Сагайдачного, 5а та належать ТзОВ «Карпати-22».

Окрім того, 29.12.2014 року у виконавчому провадженні ВП №29774407 Державним виконавцем винесено Постанову про передачу належного боржнику - ТзОВ «Карпати-22» майна стягувачу - ПП «Центр допомоги та співробітництва «ХОСЕН» в рахунок погашення боргу за оцінкою, за якою воно було передано на реалізацію.

В подальшому, ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.04.2015 року у справі №5015/1479/11 скаргу ТзОВ «Карпати-22» на дії органу ДВС Дрогобицького МРУЮ Львівської області задоволено, визнано протиправними дії державного виконавця Відділу ДВС Дрогобицького МРУЮ у Львівській області щодо звернення стягнення на майно ТзОВ «Карпати - 22», шляхом передачі для продажу (примусової реалізації) на електронних торгах нежитлових будівель та споруд (11 об'єктів) заг. площею 2 610, 9 кв.м за адресою: Дрогобицький район, с. Летня, вул.Сагайдачного, 5а; визнано протиправними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції у Львівській області щодо передачі ПП «Центр допомоги та співробітництва «Хосен» нерухомого майна ТзОВ «Карпати - 22» в рахунок погашення боргу у виконавчому провадженні №29774407 з примусового виконання наказу №5015/1479/11, виданого 05.09.2011 року господарським судом Львівської області, які оформлено постановою №29774407 від 29.12.2014 року про передачу майна стягувачеві в рахунок погашення боргу та актом про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 29.12.2014 року; скасовано постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції у Львівській області №29774407 від 29.12.2014 року про передачу ПП «Центр допомоги та співробітництва «Хосен» нерухомого майна ТзОВ «Карпати - 22» в рахунок погашення боргу у виконавчому провадженні №29774407 з примусового виконання наказу №5015/1479/11, виданого 05.09.2011 року господарським судом Львівської області; скасовано акт державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції у Львівській області від 29.12.2014 року про передачу ПП «Центр допомоги та співробітництва «Хосен» нерухомого майна ТзОВ «Карпати - 22» в рахунок погашення боргу у виконавчому провадженні №29774407 з примусового виконання наказу №5015/1479/11, виданого 05.09.2011 року господарським судом Львівської області.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.05.2015 року залишено без змін ухвалу Господарського суду Львівської області від 20.04.2015 року у справі №5015/1479/11.

Таким чином, ухвала Господарського суду Львівської області від 20.04.2015 року у справі №5015/1479/11 набрала законної сили, та, у відповідності до частини п'ятої статті 124 Конституції України, є обов'язковим до виконання на всій території України.

Відповідно до частини другої статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З підстав наведеного судом встановлено, що про постанова державного виконавця Паращака М.Т. ВДВС Дрогобицького МРУЮ Львівської області від 29.12.2014 року про передачу майна стягувачеві в рахунок погашення боргу скасована ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.04.2015 року у справі №5015/1479/11, а відтак, скарга ТзОВ «Дрогобицький м'ясокомбінат» на дії ВДВС Дрогобицького МРУЮ Львівської області в частині визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця Паращака М.Т. ВДВС Дрогобицького МРУЮ Львівської області від 29.12.2014 року про передачу майна стягувачеві в рахунок погашення боргу не підлягає задоволенню.

При цьому суд зазначає, що доводи Стягувача щодо неповідомлення його про зведене виконавче провадження, про можливість передачі майна та про саму передачу майна не спростовані матеріалами справи.

Стосовно визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця Паращака М.Т. ВДВС Дрогобицького МРУЮ Львівської області від 27.01.2015 року про повернення наказу господарського суду Львівської області від 08.01.2013 року за №5015/4458/12 стягувачеві.

Підставою винесення оскаржуваної постанови державного виконавця Паращака М.Т. ВДВС Дрогобицького МРУЮ Львівської області від 27.01.2015 року про повернення наказу господарського суду Львівської області від 08.01.2013 року за №5015/4458/12 стягувачеві, відповідно до постанови від 27.01.2015р. ВП №37348360, є прийняття 29.12.2014р. державним виконавцем постанови про передачу майна стягувачеві в рахунок погашення боргу.

При цьому державний виконавець при винесенні постанови від 27.01.2015р. покликався на п.8 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно.

Як зазначено вище в мотивувальній частині даної ухвали, постанова державного виконавця від 29.12.2014р. про передачу майна стягувачеві в рахунок погашення боргу скасована.

Відтак, наявні підстави для скасування постанови державного виконавця Паращака М.Т. ВДВС Дрогобицького МРУЮ Львівської області від 27.01.2015 року про повернення наказу господарського суду Львівської області від 08.01.2013 року за №5015/4458/12 стягувачеві.

При цьому суд зазначає, що згідно представлених самим ж Органом ДВС копій матеріалів виконавчого провадження, постанова про відкриття виконавчого провадження від 03.04.2013р . винесена у виконавчому провадженні №37348360 . Постанова про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 07.02.2013р. винесена у виконавчому провадженні №29774407 . Постановою від 02.04.2013р. приєднано виконавчого провадження №37348360 до виконавчого провадження №32574131 . Постанова про передачу майна стягувану в рахунок погашення боргу від 29.12.2014р. винесена у виконавчому провадженні №29774407 . Долучена ж Стягувачем копя постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.01.2015р. винесена у виконавчому провадженні №37348360 .

Вищенаведене, в тому числі те, що виконавче провадження №37348360 , яке відкрито 03 .04.2013р., а приєднане до виконавчого провадження №32574131 02 .04.2013р.; постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.01.2015р. винесена у виконавчому провадженні №37348360 , а постанова про передачу майна стягувану в рахунок погашення боргу від 29.12.2014р. винесена у виконавчому провадженні №29774407 , є додатковим обґрунтуванням безпідставності та незаконності винесення постанови від 27.01.2015р.

Згідно з ст.11 Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст.121 2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена; скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень; неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги; за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Суд зазначає, і аналогічна правова позиція викладена у п. 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів УкраїниВ» (із змінами та доповненнями) №9 від 17.10.2012р., що у вирішенні питань, пов'язаних із застосуванням статті 121 2 ГПК, господарським судам слід мати на увазі таке.

За змістом цієї статті ГПК скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об'єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо). Оскільки прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 121 2 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів (п. 9.1).

Пунктом 9.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів УкраїниВ» (із змінами та доповненнями) № 9 від 17.10.2012р. передбачено, за змістом частини четвертої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" і частини першої статті 121 2 ГПК розгляду господарським судом підлягають ті скарги на рішення, дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби, які подано прокурором або сторонами виконавчого провадження (стягувачем чи боржником), відкритого на підставі виданого господарським судом виконавчого документа; скарги ж, подані іншими, крім зазначених, особами розгляду в господарських судах не підлягають.

Згідно з п. 9.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів УкраїниВ» (із змінами та доповненнями) №9 від 17.10.2012р. та п.7 роз'яснення Вищого господарського суду України від 28.03.02 №04- 5/365 В«Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів УкраїниВ» , виконання рішення господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу, тому господарські суди не повинні порушувати нове провадження за скаргою на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби. У зв'язку з цим така скарга не підлягає оплаті державним митом.

Відповідно до пункту 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (із змінами та доповненнями) №9 від 17.10.2012р., за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд: або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною; або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій; або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав; або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

При цьому суд зазначає, що вимога про визнання незаконною оскаржуваної постанови відповідає положенням ГПК України та судовій практиці.

Суд зазначає, і аналогічна позиція викладена у п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України В«Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадженняВ» №14 від 26.12.2003р., що у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом N 606-XIV (606-14) можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

З врахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку, що вимоги скарги стосовно визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця Паращака М.Т. ВДВС Дрогобицького МРУЮ Львівської області від 27.01.2015 року про повернення наказу господарського суду Львівської області від 08.01.2013 року за №5015/4458/12 стягувачеві підлягають до задоволення.

Враховуючи вищенаведене, керуючись нормами ст.ст.2, 6, 11, 48 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» , ст.ст.35, 86, 87, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1 . Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю В«Дрогобицький м'ясокомбінатВ» від 09.09.2015р. №49 (вх.№4456/15 від 01.10.2015р.) задоволити частково.

2 . Визнати незаконною постанову державного виконавця Паращака М.Т. ВДВС Дрогобицького МРУЮ Львівської області від 27.01.2015 року про повернення наказу Господарського суду Львівської області від 08.01.2013 року за №5015/4458/12 стягувачеві.

3. В решті частині скарги відмовити.

4. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Суддя Фартушок Т. Б.