Постанова

від 10.12.2015 по справі 904/7530/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2015 року Справа № 904/7530/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів: Джихур О.В., Дмитренко Г.К. (зміни у складі колегії суддів на підставі розпорядження в.о. голови суду ОСОБА_1 від 07.12.2015р.)

при секретарі: Ситниковій М.Ю.

Представники сторін :

позивача - ОСОБА_2, дов. № 798 від 26.12.2014р.;

відповідача - ОСОБА_3, дов. № 227 від 23.09.2015р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінокор», м.Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2015 року по справі № 904/7530/15

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» , м.Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінокор», м.Дніпропетровськ

про зобов`язання виконати умови договору поставки

В судовому засіданні 08.12.2015р. було оголошено перерву до 10.12.2015р. (ст.77 ГПК України).

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2015 року у справі № 904/7530/15 (суддя Ліпинський О.В.) за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз», м.Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінокор», м.Дніпропетровськ про зобов`язання виконати умови договору поставки позов було задоволено частково; зобов`язано відповідача виконати умови договору № НОМЕР_1 від 17.02.2015р., поставити і передати у власність (повне господарське відання) позивача товар, визначений специфікацією № 1, що є невід»ємною частиною цього договору; стягнено з відповідача на користь позивача 609 грн. судового збору; в решті позову - відмовлено (а.с.58-60).

Рішення господарського суду мотивовано фактом неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань по поставці продукції; в якості норм матеріального права господарський суд послався на ст..265 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526, 662, 663 ЦК України.

Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржив в апеляційному порядку відповідач по справі - ТОВ «Лінокор» м.Дніпропетровськ, посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права при його прийнятті, на неповне з`ясування обставин справи, які мають значення для її правильного вирішення, зокрема, зазначає, що:

- господарським судом зроблений помилковий висновок щодо задоволення позову, оскільки сторонами на день реєстрації договору позивачем - 17.02.2015р. не узгоджена ціна договору; за умовами конкурсних торгів відповідач мав надіслати підписаний зразок договору, а цінова пропозиція, дата та час розкриття якої 03.12.2014р. 14:00 година, діяла 120 календарних днів; навіть, з урахуванням проведення конкурсних торгів 22.12.2014р. здійснення заявки позивачем 22.04.2015р. відбулось поза межами конкурсної цінової пропозиції, яка за цей час змінилась;

- крім того, господарським судом відповідно до ст..ст.203, 207 ЦК України не було досліджене волевиявлення учасників правочину на момент реєстрації договору, оскільки, не зважаючи на те, що договір між сторонами має бути підписаний не пізніше, ніж 30 днів з дня акцепту пропозиції, 06.02.2015р. відповідач усно повідомив позивача про значне збільшення ціни товару та сторонами усно домовлено про поставку товару одразу після підписання договору за скоригованою ціною;

- також скаржник зазначає, що в порушення ст.652 ЦК України, ст.ст.3, 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в України» господарський суд не звернув уваги на висновок Дніпропетровської торгово-промислової палати, яка засвідчили таку істотну обставину, як постійне стрімке зростання курсу російського рубля, що суттєво ускладнює виконання договору, не взято до уваги правові підстави та намагання відповідача в зв`язку з цим переглянути умови договору щодо ціни, а судом прийнято рішення без урахуванням інтересів обох сторін.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти її задоволення заперечував, посилався на відповідність оскаржуваного судового рішення вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи, зазначав, що ціна договору запропонована самим скаржником, умов договору останній не виконав, чим порушив приписи ст.ст.525, 526 ЦК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду Дніпропетровської області, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід змінити на підставі п.1 ч.1 ст.104 ГПК України, з урахуванням повноважень суду апеляційної інстанції, передбачених ст.103 ГПК України, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.10.2014 року Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» було оприлюднене оголошення про проведення процедури закупівлі виробів з волокнистого цементу (код закупівлі 23.65.1) (а.с.12).

Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінокор» посилається на те, що ним було подано свою пропозицію щодо участі у торгах на предмет закупівлі виробів з волокнистого цементу з технічними вимогами, що запропоновані замовником торгів (позивачем), згідно якої, ціна пропозиції становила 154760,40 грн. та яка діяла протягом 120 днів з дня відкриття пропозицій конкурсних торгів (а.с.91).

Відповідно до документації конкурсних торгів датою та часом відкриття пропозицій було 03.12.2014р. 14:00 година (а.с.67-68), а згідно зі змінами до документації конкурсних торгів розкриттям пропозицій визначено 22.12.2014р. о 14:00 годині (а.с.85).

23.01.2015р. протоколом № 61/4 про акцепт пропозиції конкурсних торгів учасника-переможця при здійсненні процедури закупівлі виробів з волокнистого цементу код: 23.65.1 ухвалили акцептувати пропозицію ТОВ «Лінокор» з запропонованою ціною 154 760,40 грн. (а.с.11). Зазначене підтверджується також повідомленням про акцепт пропозиції конкурсних торгів (а.с.12).

17.02.2015р . між Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» в особі Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» («покупець» за договором, позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінокор» («постачальник» за договором, відповідач по справі, скаржник) був укладений договір поставки, внесений до реєстру договорів УМГ «Львівтрансгаз» за №1502000184, відповідно до предмету якого, «постачальник», який є власником товару, зобов'язався поставити і передати його у власність «покупця», а «покупець» зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах цього договору; найменування (номенклатура, сортамент, асортимент), кількість і ціна товару, що є предметом цього договору, обумовлюються в специфікації (оформляється як додаток №1 до цього договору), яка є невід'ємною частиною цього договору (п.п.1.1-1.2 р.1 договору (а.с.13-15)).

Пунктами 5.1, 5.2 р.5 договору товар повинен бути повністю поставлений «покупцю» по мірі потреби згідно письмових замовлень «покупця» у строк 30 днів після надання заявки на умовах СРТ центральний склад с.Угерсько Стрійського р-ну Львівської області , згідно вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «ІНКОТЕРМС 2010»; датою поставки вважається дата підписання сторонами акта приймання - передачі.

Пунктами 6.1, 6.2 р.6 договору ціна за одиницю товару передбачена специфікацією, яка є невід'ємною частиною цього договору; загальна ціна цього договору становить - 154760,40 грн., в тому числі ПДВ 25793,40 грн.

Пунктом 7.1 р.7 договору сторонами узгоджено, що «покупець» проводить розрахунки з «постачальником» протягом 30 днів шляхом перерахунку коштів на банківський рахунок та іншим способами не забороненими чинним законодавством України, після отримання кожної партії продукції.

Пунктом 9.1 р.9 договору визначено, що він вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє протягом одного року, а в частині фінансування до повного виконання умов договору.

Докази визнання недійсним, розірвання, внесення будь-яких змін в встановленому законом порядку до договору № НОМЕР_1 від 17.02.2015р. відсутні в матеріалах справи, не надавались скаржником в ході розгляду справи в судах обох інстанцій відповідно до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України.

Також сторонами підписано додаток № 1 до договору - специфікацію № 1 (вироби з волокнистого цементу (пароніт)), відповідно до якої відповідач зобов'язався поставити товар - пароніт, позивачу загальною вартістю 154760,40 грн. (з ПДВ) (а.с.16).

11.03.2015р. листом № 471 відповідач повідомив позивача про неможливість здійснення поставки товару, в зв`язку з суттєвим збільшенням його ціни (а.с.17).

22.04.15 позивачем на адресу відповідача було подано заявку № 1863/11-02 про поставку пароніту на суму 154 760,40 грн., що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.18, на звороті).

Відповідач свої договірні зобов'язання в обумовлені договором строки не виконав, товар визначений специфікацією № 1 не поставив, що і стало підставою звернення позивача з позовом до господарського суду (а.с.3-4).

Статтею 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частинами 1, 2, 7 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, що передбачені цим Кодексом; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму . До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 ЦК України регламентовано обов'язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 ЦК України регламентовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін ).

У відповідності до ч.1 ст.40 Закону України «про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014р. № 1197-VІІ (в редакції, яка діяла на час укладення договору) договір про закупівлю укладається в письмовій формі, відповідно до положень Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частиною 5 цієї статті передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятись від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції переможця закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі , зокрема, крім випадків: зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; зміною ціни у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів пропорційно до зміни таких ставок; зміни курсу іноземної валюти у разі встановлення в договорі зміни ціни залежно від зміни такого курсу.

Як свідчать матеріали справи (а.с.17), відповідач посилався на зміну ціни заводом-виробником, отже, відповідно до ст.33 ГПК України відповідач не підтвердив належними доказами в розумінні ст.ст.32, 36 ГПК України, що умови договору про закупівлю підлягають зміні у відповідності до ч.5 ст.40 цього Закону (п.п.2.6.7). Крім цього, жодним доказом по справі не підтверджено скаржником, що ним вносились зміни до договору про закупівлю в зв`язку зі зміною цін в встановленому законом порядку, регламентованому ст.188 Господарського кодексу України. Таким чином, договір про закупівлю не є відповідно а ні зміненим в частині ціни, а ні розірваним сторонами, а ні визнаним недійсним в встановленому законом порядку.

Згідно з п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014р. № 1197-VІІ акцепт конкурсної пропозиції торгів або цінової пропозиції - це прийняття замовником пропозиції таких торгів або цінової пропозиції за результатами переговорної процедури.

З матеріалів справи вбачається, що такий акцепт відбувся 23.01.2015р . згідно з протоколом акцепту цінової пропозиції (а.с.11 - наданий в оригіналі для огляду в судовому засіданні 08.12.2015р.), про що було сповіщено відповідача повідомленням (а.с.12) та в подальшому було укладено договір про закупівлі (а.с.13-15), який було зареєстровано позивачем 17.02.2015р. за № НОМЕР_1. Згідно з повідомленням про акцепт пропозиції (а.с.12) договір про закупівлі слід було укласти до 22.02.2015р. Оскільки скаржником не надано жодного доказу в розмінні ст..ст.32. 36 ГПК України на обґрунтування дати підписання договору про закупівлі, то апеляційний господарський суд погоджується з доводами позивача про те, що договір було укладено 17.02.2015р . та зареєстровано позивачем за № НОМЕР_1.

У відповідності до п.4 ч.1 ст.1 вищевказаного Закону договір про закупівлю - це договір, який укладається між замовником та учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає, зокрема, набуття права власності на товар , що і було зроблено сторонами в договорі в п.1.1 р.1 договору (а.с.13-15).

Пунктами 22, 25 ч.1 ст.1 цього Закону визначено, що під пропозицією конкурсних торгів слід розуміти пропозицію щодо предмета закупівлі, яку «учасник» (відповідач) подавав «замовнику» (позивачеві); строк дії такої пропозиції - це встановлений «замовником», тобто позивачем, строк протягом якого «учасник» (відповідач) не має права змінювати свою пропозицію на торгах .

Отже, такий строк згідно з вимогами закону встановлюється безпосередньо позивачем, як «замовником», а не відповідачем. Таким чином, оскільки акцепт пропозиції згідно з протоколом відбувся 23.01.2015р., договір було укладено 17.02.2015р. за заявкою від 11.02.2015р. (а.с.8), то неможливо погодитись з доводами скаржника, що в межах 120 календарних днів від 22.12.2014р. слід було здійснити поставку продукції.

Відповідно до ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Ні договір від 17.02.2015р. про закупівлі, ні Цивільний та Господарський кодекси України, ні Закон України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014р. № 1197-VІІ не містять такої підстави припинення зобов`язань за договором, зокрема, за договором на закупівлі, як закінчення строку цінової пропозиції.

Статтею 599 ЦК України регламентовано, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Листом від 22.04.2015р., отриманим відповідачем 29.04.2015р., позивач звернувся з заявкою у відповідності до п.5.1 р.5 договору, яку до теперішнього часу відповідачем не виконано, зміни до договору в встановленому порядку щодо ціни не внесено, докази протилежного відсутні.

Враховуючи, що апеляційна скарга не містить жодного посилання на норми матеріального права, як на підставу припинення зобов`язань по постачанню, відповідачем свої договірні зобов`язання по поставці продукції не виконано, то господарським судом обґрунтовано задоволено позов в частині зобов`язання відповідача поставити у власність позивача продукцію, але помилково зазначено в резолютивній частині рішення про передання товару у повне господарське відання, оскільки зазначене не передбачено а ні умовами договору про закупівлю від 17.02.2015р., а ні Законом, зокрема, п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про здійснення державних закупівель».

Враховуючи вищевикладене, не приймаються доводи відповідача про звернення позивача з заявкою про поставку поза межами строку дії конкурсної ціни на товар та відсутність обов`язку по поставці товару.

Щодо посилань скаржника на висновок Дніпропетровської Торгово-промислової палати, яким підтверджено настання істотної зміни обставин, то вони не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки такий висновок лише є однієї із підстав для внесення змін до договору згідно з вимогами Закону України «Про здійснення державних закупівель».

За цих обставин колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду від 26.10.2015р. слід змінити, а апеляційну скаргу - залишити без задоволення.

Керуючись ч. 3-5 ст.49, ст.ст.99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінокор», м.Дніпропетровськ - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2015 року у справі № 904/7520/15 - змінити.

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Лінокор» м.Дніпропетровськ виконати умови договору № НОМЕР_1 від 17.02.2015р., поставити і передати у власність Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз», м.Львів товар, визначений специфікацією № 1, що є невід`ємною частиною договору № НОМЕР_1 від 17.02.2015р.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Лінокор» м.Дніпропетровськ на користь Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз», м.Львів 609 грн. судового збору.

В решті позову - відмовити.

Видачу відповідних наказів згідно зі ст.ст.116-117 ГПК України доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Матеріали справи повернути до господарського суду Дніпропетровської області.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 11.12.2015р.

Головуючий суддя О.М. Виноградник

Суддя О.В. Джихур

Суддя Г.К. Дмитренко