Постанова

від 01.12.2015 по справі 910/16722/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2015 р. Справа№ 910/16722/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Захарчук Н.С.

за участю представників сторін:

від позивача : представник - Дацьків А.І. ( за довіреністю б/н від 29.10.2015)

від відповідача: представник - Веселов А.В. ( за довіреністю б/н від 07.07.2015), Дорофєєв О.О. ( за довіреністю б/н від 16.07.2015)

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Г-Лог"

на рішення господарського суду міста Києва від 01.09.2015

у справі № 910/16722/15 (суддя: Шкурдова Л.М.)

за позовом дочірнього підприємства "КАПАРОЛ УКРАЇНА"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Г-Лог"

про стягнення 126 615,23 грн.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015р. позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача про стягнення 126 615,23 грн. з яких 106 646,43 грн. - неустойки, 19 968,80 грн. - збитки у формі додаткових витрат на придбання дизельного палива з 18.06.2015 по 22.06.2015р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.09.2015 року у справі № 910/16722/15 позовні вимоги задоволені частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 65 823,61 грн. неустойки, 19 968,80 грн. збитки, 8579,24 грн. витрат на послуги адвоката. В задоволенні іншої частині позову відмовлено.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що внаслідок протиправної поведінки відповідача, що виражена в самовільному припиненні електропостачання до комплексу, що перебуває в законному користуванні позивача, останню були нанесені збитки у вигляді понесених ним витрат на придбання дизельного палива в період з 18.06.2015 року по 22.06.2015 року . Також стягнув неустойку, передбачену відповідно до 15.2.10 Договору оренди від 25 листопада 2010 року.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, відповідач - ТОВ "Г-Лог" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 01.09.2015 року у справі № 910/16722/15 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що про відсутність електропостачання в комплексі він був повідомлений лише 22.06.2015 року і в той же день вжив всіх належних заходів для його відновлення. Також зазначив, що позивач не довів належними та допустими доказами, що йому було завдано збитки та не пояснив з чого складається їх розмір.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2015 року відкрито апеляційне провадження у справі № 910/16722/15 та призначено справу до розгляду.

06.11.2015 року через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У подальшому в судовому засіданні оголошувалась перерва.

У судовому засіданні, 01.12.2015 року представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

25.11.2010 між дочірнім підприємством "Капарол Україна" (позивач) та ТОВ "Г-Лог" (відповідач) укладено договір оренди (найму) логістичного комплексу з підприємствами торгівлі, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Ященко П. В., зареєстрований в реєстрі за № 4483 (договір) (а.с.14).

За умовами зазначеного договору, позивач (орендар) прийняв у платне користування логістичний комплекс з підприємствами торгівлі, розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Віта-Поштова, вул. К. Маркса, 200-А (далі "Комплекс") строком на 7 років.( п. п. 1.1, 5.2 договору)

Пунктом 14.4.9 договору передбачено, що орендодавець зобов'язався, серед іншого, забезпечити безперебійне постачання електроенергії до комплексу та, у разі збоїв подачі електроенергії з його вини, зобов'язався усунути такі збої самостійно та компенсувати збитки, понесені орендарем внаслідок такого збою.

В свою чергу, положення пункту 15.1.3. договору встановлюють, що сторона не несе відповідальності за порушення договору, якщо воно сталося не з її вини (умислу чи необережності). А відповідно до пункту 15.1.4. договору, сторона вважається невинуватою і не несе відповідальності за порушення договору, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів шодо належного виконання договору.

Відповідач забезпечує постачання електроенергії до Комплексу на підставі договору №10884228 від 08.11.2010, укладеного між ним та ЗАТ "А.Е.С. Київобленерго".

Наслідки порушення такого зобов'язання визначені у пункті 15.2.10 Договору, згідно з яким у разі, якщо перебій у роботі електромережі, що призведе до простою комплексу і, відповідно, до припинення роботи орендаря, стався з вини орендодавця, останній зобов'язується сплатити орендарю:документально підтверджені збитки; неустойку у вигляді штрафу в розмірі 10% від суми авансових платежів, сплачених орендарем за цим договором.

Авансовими платежами, в розумінні пункту 8.1 договору, є орендна плата за перший та два останні місяці (з розрахунку повного місяця).

Розмір авансового платежу з врахуванням документів, наданих сторонами, та враховуючи запереченні відповідача, складає 658 236,05грн. (а.с.76)

Після укладення договору та прийняття комплексу в користування позивачем, останній на підставі акту прийому-передачі обладнання, конструкцій, комунікацій від 06.12.2010 отримав від відповідача, серед іншого, електричне обладнання - дизель-генератор DJ-275 NT (пункт 16 акту) (а.с.32а).

Як зазначає позивач, 18.06.2015 року було відключено електропостачання комплексу шляхом знеструмлення головного розподільчого щиту (ГРЩ) від трансформаторної підстанції (ТП) 2047. В підтвердження факту відключення від електропостачання комплексу позивач надав: лист ТОВ "Світ Лайн" № 9/18-15/06 від 18.06.2015 (а.с.33), що здійснює технічне обслуговування електроустановок позивача; акт від 18.06.2015 (а.с.36) про повне відключення електроенергії(а.с.37), телеграфне повідомлення № 8 від 18.06.2015, направлене позивачем на адресу відповідача листом № 8 від 18.06.2015, з доказами вручення (а.с.38).

Оскільки, відповідач не здійснив своєчасне підключення комплексу до електропостачання, позивач звернувся з позовом про стягнення неустойки в розмірі 106 646, 43 грн. та збитків у формі додаткових витрат на придбання дизельного палива з 18.06.2015 року по 22.06.2015 року в розмірі 19 968,80 грн.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції прийшов до висновку про стягнення неустойки, відповідно до п.15.2.10 договору оренди логістичного комплексу, в розмірі 65 823,61 грн. - 10 відсотків від авансового платежу, що складає 658 236,05 грн. та збитків в сумі 19 968, 80 грн. (кошти витрачені на купівлю дизельного палива для роботи генератора.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Відповідно ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто, надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Тобто положення ГК України, так само, як і положення договору оренди (найму) логістичного комплексу визначають, що порушення зобов'язання та господарсько-правова відповідальність за нього може мати місце лише за наявності вини (умислу чи необережності) відповідної сторони зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність всіх чотирьох умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником, а не якихось інших обставин, зокрема, дій самого кредитора або третіх осіб; вина боржника.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, належать, в тому числі, додаткові витрати, які управнена сторона мусила понести задля відновлення свого порушеного права.

При цьому, відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення виключає відповідальність особи.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність стягнення неустойки та збитків, зважаючи на те, що факт припинення постачання комплексу 18.06.2015 року позивачем підтверджений належними доказами.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, докази, на які посилається позивач: акт від 18.06.2015 року про повне відключення електроенергії (а.с.36) складений ним в односторонньому порядку без виклика позивача. Хоча, зі змісту зазначеного акту видно, що він складений в присутності співробітників АО «Київобленерго», проте, підписи вищевказаних працівників відсутні.

Окрім того, відносно акту -претензії від 18 червня 2015 року, складеного позивачем та його контрагентом - організацією з технічного обслуговування комплексу ТОВ «Світ Лайн», за відсутності відповідача, відсутні відомості щодо отримання його відповідачем в строк до 22.06.2015 року. Лист повідомлення про відключення електропостачання вих. № 8 від 18.06.2015 року (а.с. 38) без опису вкладення, згідно даних фіскального чеку, останній був направлений 19.06.2015 року, відомості про його отримання відповідачем в період з 18.06.2015 року по 22.06.2015 року також відсутні . Відносно листа ДП «Капарол Україна» вих. № 8 від 18.08.2015 року (а.с. 39), наявний список поштових відправлень (а.с.40), відповідно до фіскального чеку відправлено 19.06.2015 року, проте, відомості про його отримання відповідачем відсутні.

Лише відповідно до повідомлення (а.с. 108), відповідача було повідомлення про отримання кореспонденції на його адресу .

В той же день, 22.06.2015 р. генеральним директором TOB «Г-Лoг» було дано термінове письмове доручення №22-07-15/1 (а.с.109) представнику інженерної служби, яка обслуговує TOB «Г-Лог» про необхідність якомога швидше встановити причини відключення Комплексу від електропостачання та відновити електропостачання.

Представником інженерної служби TOB «Г-Лог» Рипеєм В. 22.06.2015 р. було проведене термінове обстеження електромережі комплексу та виявлено відсутність напруги від трансформаторної підстанції, відкриття дверей підстанції невстановленими особами та вимкнення рубильника розподілювача трансформатора, через що була відсутня напруга. Після обстеження представником відповідача, електропостачання до комплексу було відновлено в повному обсязі. Про вказані обставини було повідомлено генерального директора TOB «Г-Лог» доповідними записками від 22.06.2015 р. та 23.07.2015 р. (а.с.74, 110).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що належних доказів, в розумінні ст. 33,34 ГПК України, протиправної поведінки відповідача, наслідком якої було припинено електропостачання комплексу в період з 18.06.2015 року по 22.06.2015 року і як наслідок нанесені збитки, суду надано не було. Натомість, одразу після повідомлення про відсутність електропостачання комплексу 22.06.2015 року позивачем були вжиті заходи для його відновлення.

Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до п.15.2.10 договору оренди (найму) логістичного комплексу від 25 листопада 2010 року (а.с.19) - у разі, якщо перебій у роботі електромережі, системи водопостачання або збій інших систем забезпечення, що приведе до простою комплексу, і відповідно, до припинення роботи орендаря, стався з вини орендодавця, останній зобов'язується сплатити орендарю документально підтверджені збитки та неустойку у вигляді штрафу у розмірі 10 % від суми авансових платежів, сплачених орендарем за цим договором та відшкодувати всі документально підтверджені збитки.

Як видно з зазначеного пункту, умовою відшкодування збитків та штрафу в розмірі 10 відсотків є перебій у роботі електромережі, що призведе до простою комплексу та відповідно припинення роботи орендаря.

Проте, як видно з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами в судовому засіданні, відсутність електропостачання в комплексі не привела до його простою та припиненню роботи орендаря. Отже, підстави для стягнення збитків та неустойки у вигляді штрафу в розмірі 10 відсотків від суми сплачених авансових платежів відсутні.

Окрім того, суд першої інстанції прийшов до висновку, що підставою для відшкодування збитків є спричинення їх внаслідок неналежного виконання зобов'язання орендодавцем за договором оренди (найму) логістичного комплексу, тобто, наявності прямого причинно-наслідкового зв'язку між неправомірними діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої, у тому числі, понесених витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме - з актів про придбання та залиття дизельного палива в дизель-генератор («Акти»), які були надані позивачем до суду, в Акті від 18.06.2015 р. (а.с.41) зазначено, що за фіскальним чеком №147192 від 18.06.2015 р. було залито 1 л. дизельного палива, хоча, відповідно, до вказаного чеку було придбано 20, 50 л. (а.с.45).

В Акті від 19.06.2015 р. зазначено, що в дизельний генератор було загалом залито 240,5 літрів пального (а.с.42). Хоча, відповідно, до чеків №10436 та №230732 від 19.06.2015 р. було придбано рівно 240 літрів пального (а.с.47). Відповідно до акту від 20.06.2015 р. зазначено, що в дизельний генератор було загалом залито 240,5 літрів пального (а.с.43). Хоча відповідно до чеків №10829 та №10789 від 20.06.2015 р., було придбано рівно 240 літрів пального (а.с.48). Те саме також стосується і Актів від 21.06.2015 р.(а.с.44)

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про повідомлення відповідача та його участь під час складання вищевказаних актів. В результаті акти були складені за участі невідомих представників третьої особи (TOB «Столичний Стандарт») та без участі відповідача. Внаслідок цього, вказані Акти не можуть мати доказової сили, оскільки, фактично складені позивачем в односторонньому порядку за участю третьої особи, яка не має стосунку а ні до договірних, а ні до спірних правовідносин між позивачем та відповідачем.

Відповідно до пункту № 3.3. Договору №С11263 купівлі-продажу паливно- мастильних матеріалів з використанням смарт-карт на АЗС (а.с.87), що був укладений між ДП «Капарол Україна» та TOB «ВОГ Рітейл», відпуск паливно-мастильних матеріалів ДП «Капарол Україна» (довіреній особі) здійснюється на підставі пред'явлення смарт-карти оператору АЗС з використанням POS- терміналу, при умові правильного введення коду смарт-карти. Відпуск здійснюється шляхом заправки ПММ транспортних засобів покупця (довіреної особи) в кількості та асортименті, обраних покупцем (довіреною особою) самостійно в межах добового (місячного) ліміту ПММ, встановленого на смарт-карті.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не доведено належними та допустимим доказами заправки позивачем дизельного генератора, оскільки, умови використання смарт-карт, на оплату якими дизельного пального для заправки генератора посилається позивач, передбачають заправку тільки транспортних засобів позивача (його довірених осіб) і не передбачають заправку дизельних генераторів або іншого обладнання. Також позивачем не доведено, що саме те пальне, яке було придбане відповідно до наданих позивачем фіскальних чеків, було транспортоване від АЗК WOG (18 км. траси Київ-Одеса) та залите в генератор ДП «Капарол Україна», що (відповідно до наданих Актів про залиття дизельного пального) розташований за адресою: с. Віта-Поштова, вул. Карла Маркса, 200-А.

Стосовно вимог щодо стягнення адвокатських послуг, колегія суддів зазначає, що в цій частині вимоги задоволенню не підлягають, оскільки, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, в задоволенні позовних вимог відмовити.

Отже, місцевий господарський суд при прийнятті оскарженого рішення, наведеного не врахував, не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи натомість, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, виніс помилкове рішення.

Відповідно до ст. 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 01.09.2015р. підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Г-Лог" на рішення господарського суду міста Києва від 01.09.2015 року у справі № 910/16722/15 задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 01.09.2015 року у справі № 910/16722/15 скасувати. В позові відмовити.

Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

Матеріали справи №910/16722/15 повернути господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Дідиченко

Є.Ю. Пономаренко