Постанова

від 03.12.2015 по справі 914/779/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2015 р. Справа № 914/779/15

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кравчук Н.М.

суддів Мирутенко О.Л.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу Львівської міської ради за вих. № 1104-вих-490 від 16.07.2015р. (вх.№ ЛАГС 01-05/3333/15 від 23.07.2015р.)

на рішення господарського суду Львівської області від 26.06.2015р.

у справі № 914/779/15

за позовом: прокурора Франківського району міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю В«Фінансова компанія В«ДіалогВ» , (надалі ТзОВ В«ФК В«ДіалогВ» ) м. Львів

до відповідача-2: приватного підприємства В«Перевізник-МіфВ» (надалі ПП В«Перевізник-МіфВ» ), м. Львів

про визнання права власності та витребування з чужого незаконного володіння нежитлових приміщень площею 504,0кв.м., вартістю 2 860 561,00 грн.

за участю учасників судового процесу:

від прокуратури: ОСОБА_2

від позивача: ОСОБА_3А - представник (довіреність № 1.7вих-27 від 06.04.2015р.)

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

Учасникам судового процесу роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 28, 29 ГПК України. Заяв про відвід суддів та клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу від сторін не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 26.06.2015р. у справі № 914/779/15 (суддя Іванчук С.В.) відмовлено в задоволенні позовних вимог прокурора Франківського району м.Львова, в інтересах держави в особі Львівської міської ради до ТзОВ В«ФК В«ДіалогВ» та ПП В«Перевізник-МіфВ» про витребування з чужого незаконного володіння на користь територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради нежитлові приміщення загальною площею 504,0кв.м., в тому числі приміщення підвалу площею 234,0кв.м., а саме: приміщення під №№ І- X, 6-1- 6-10, II, III, 5-1- 5-2, та першого поверху площею 270,0кв.м., а саме: приміщення під №№ від №1-1 до №1-15, від № 1-22 до 1-25, 1-16, 1-17, 1-21, які розташовані в будівлі літ.В«А-1В» за адресою: м. Львів, вул. Наукова, 59-61 (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог а.с. 75).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що прокуратурою та позивачем не представлено належних та допустимих доказів в підтвердження вибуття спірного майна без волі власника, не доведено неправомірність такого вибуття, відсутні докази в підтвердження визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 26.06.2012р. між ТзОВ В«Комерційно- виробнича фірма В«ВекторВ» та ПП В«Перевізник-ЛевВ» , від 27.06.2012р. між ПП В«Перевізник-ЛевВ» та ПП В«Перевізник-МіфВ» , чи від 06.07.2012р. між ПП В«Перевізник-МіфВ» та ТзОВ В«Фінансова компанія В«ДіалогВ» . Відтак, на думку суду, не доведено у встановленому порядку наявності правових підстав щодо задоволення заявлених позовних вимог.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Львівська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції не в повному обсязі з'ясовано всі обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, не враховано надані нею докази, а відтак, винесено необ'єктивне рішення, просить його скасувати, прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги повністю. Зокрема, скаржник зазначає, що судом не враховано, що Постійно діючим Третейським судом при асоціації «Український правовий альянс» вирішено питання про визнання права власності на об'єкти, що належали територіальній громаді м.Львова, в особі Львівської міської ради. Відтак, коли майно придбано за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник має право на підставі ст.388 ЦК України звернутися до суду з позовом про витребування майна у добросовісного набувача, а не з позовом про визнання договору про відчуження майна недійсним.

Згідно протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями від 23.07.2015р. дану справу розподілено до розгляду судді-доповідачу ОСОБА_4, склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. - головуючий суддя, ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 27.07.2015р. поновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до провадження та призначено до розгляду на 13.08.2015р.

У зв'язку із перебуванням судді Мирутенко О.Л. у відпустці, розпорядженням в.о. голови суду від 13.08.2015р. внесено зміни в склад колегії суддів для розгляду справи № 914/779/15, замість судді Мирутенко О.Л. введено суддю Данко Л.С.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 13.08.2015р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 03.09.2015р.

У зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні судді Данко Л.С., розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2015р. внесено зміни в склад колегії суддів для розгляду справи № 914/779/15, замість судді Данко Л.С. введено суддю Гнатюк Г.М.

Ухвалою суду від 03.09.2015р. розгляд справи відкладено на 22.09.2015р.

У зв'язку із перебуванням судді Гнатюк Г.М. у відпустці та з тимчасовою непрацездатністю судді Мирутенка О.Л., розпорядженням голови суду від 22.09.2015р. внесено зміни в склад колегії суддів для розгляду справи № 914/779/15, замість суддів Мирутенко О.Л. та Гнатюк Г.М. введено суддів Гриців В.М. та Якімець Г.Г.

Ухвалою суду від 22.09.2015р. розгляд справи відкладено на 22.10.2015р.

У зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні судді Гриців В.М., розпорядженням в.о.голови Львівського апеляційного господарського суду від 22.10.2015р. внесено зміни в склад колегії суддів для розгляду справи № 914/779/15, замість судді Гриців В.М. введено суддю Мирутенко О.Л.

Ухвалою суду від 22.10.2015р. розгляд справи відкладено на 12.11.2015р.

Ухвалою суду від 12.11.2015р. розгляд справи відкладено на 26.11.2015р.

Ухвалою суду від 26.11.2015р. розгляд справи відкладено на 03.12.2015р.

07.09.2015р. на адресу суду надійшло від Львівської міської ради клопотання про зупинення провадження (вх№ ЛАГС 01-05/399/15). Дане клопотання обґрунтоване тим, що у Львівському окружному адміністративному суді розглядається справа № 813/3137/15 за позовом прокурора Франківського району м.Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради до обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій. Заявник вважає, що справа № 813/3137/15 є пов'язаною з даною справою № 914/779/15, відтак просить суд зупинити провадження у справі на підставі ст.79 ГПК України до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Судом досліджені підстави за законом для зупинення провадження у справі. Так, відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Позивачем не надано доказів неможливості розгляду даної справи до вирішення адміністративної справи № 813/3137/15, тому судом відмовлено в задоволенні даного клопотання. Крім того, слід зазначити, що в разі задоволення позовних вимог у справі № 813/3137/15 заявник не позбавлений права звернутися до господарського суду про перегляд даної справи з урахуванням вимог ст. ст. 112 - 114 ГПК України.

02.12.2015р. на адресу суду надійшло клопотання від ТзОВ КВФ «Вектор» б/н та б/д (зареєстроване в канцелярії суду за вх№ 01-05/5687/15) про вступ у справу на стороні відповідача в якості третьої особи. При цьому зазначає, що згідно договору купівлі-продажу від 26.06.2012р. ТзОВ КВФ «Вектор» було продані спірні приміщення ПП «Перевізник-Лев», відтак на думку заявника, рішення по даній справі може вплинути на його права та обов'язки.

Зі змісту ч.1 ст. 27 ГПК України вбачається, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

Суд апеляційної інстанції з'ясувавши, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи особу - ТзОВ КВФ «Вектор» наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому, дійшов висновку, що оскільки ТзОВ КВФ «Вектор» не є власником спірних приміщень з 2009 року, тому прийняття рішення по даній справі ніяким чином не зачіпає його прав та обов'язків , відтак , відсутні підстави для залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних на предмет спору.

02.12.2015р. на адресу суду від ТзОВ ФК «Діалог» надійшло клопотання б/н та б/д за підписом директора ОСОБА_7 (зареєстроване в канцелярії суду за вх№ 01-04/7735/15) про відкладення розгляду справи у зв'язку із зміною представника по даній справі та з метою надання останньому можливості належним чином підготуватися до справи.

Аналогічне клопотання надійшло від представника ТзОВ ФК «Діалог» ОСОБА_8 (зареєстроване в канцелярії суду за вх№ 01-04/7734/15).

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихсь обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що апеляційна скарга була прийнята ще 27.07.2015р., на протязі цього часу розгляд справи неодноразово відкладався за клопотанням ТзОВ ФК «Діалог».

З огляду на викладене, а також на обмеженість процесуальних строків для розгляду спору, суд відхиляє клопотання про відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, без участі повноважного представника відповідача-1, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Позивач в судовому засідання доводи апеляційної скарги підтримав повністю.

Прокурор в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Відповідач-1 в судове засідання не з'явився, у відзиві на апеляційну скаргу (зареєстрований в канцелярії суду за вх№ 01-04/5726/15 від 11.09.2015р.) та в попередніх судових засіданнях проти доводів скаржника заперечив, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема зазначив, що він є добросовісним набувачем та правомірно володіє на праві приватної власності спірними приміщеннями, оскільки набув таке право на підставі, не забороненій законом, а саме на підставі договору купівлі-продажу, а незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідач-2 участі уповноваженого представника в судові засідання жодного разу не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Згідно розпорядження Франківської районної адміністрації Львівської міської ради В«Про оформлення права власності на нежитлові приміщення на вул. Науковій, 59, вул. Тургенєва, 36, вул. Горської, 7В» від 17.05.2006р. №844 оформлено право власності територіальної громади м. Львова зокрема на нежитлові приміщення площею 298,8 кв.м. на вул. Науковій, 59 у м. Львові (а.с. 48).

На підставі вищезазначеного розпорядження 17.05.2006р. Франківською районною адміністрацією Львівської міської ради видане свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення першого поверху під №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26 площею 298,8кв.м., які знаходяться на вул. Науковій, 59 у м. Львові (а.с. 49).

Рішенням реєстратора ОКП ЛОР В«БТІ та ЕОВ» від 06.06.2006р. зареєстровано право власності територіальної громади м. Львова на вищезазначене майно, що підтверджується виданим ОКП ЛОР В«БТІ та ЕОВ» витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 06.06.2006р. №10853483 (а.с. 50-52).

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №296 від 27.04.2009р. також оформлено право комунальної власності, зокрема на нежитлові приміщення підвалу по вул. Науковій, 59-61 під індексами 6-1, 6-2, 6-3, 6-4, 6-5, 6-6, 6-7, 6-8, 6-9, 6-10, 6-11, І, II, III, IV, V, VI, VII, VIII, IX, X загальною площею 241,2 кв.м. Право власності територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради на вищезазначені приміщення посвідчується свідоцтвом про право власності виданим 27.04.2009р. відділом приватизації житла Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, а також витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 22677867 від 08.05.2009р. (а.с. 55-57).

Згідно рішення постійно діючого третейського суду при асоціації В«Український правовий альянсВ» від 25.03.2009р. у справі № 1-23/09 за позовом ТзОВ В«КВФ В«ВекторВ» до ОСОБА_9 за участю третьої особи ОКП ЛОР В«БТІ та ЕОВ» визнано за ТзОВ В«КВФ В«ВекторВ» право власності на об'єкти нерухомості: нежитлові приміщення загальною площею 504,0 кв.м., в тому числі приміщення підвалу площею 234,0м.кв., а саме: приміщення номер 1 площею 10,0м.кв., номер IV площею 3,6м.кв., номер V площею 22,4м.кв., номер VI площею 5,2м.кв,, номер VI площею 15,7м.кв., номер VIII площею 12,0м.кв., номер IX площею 32,2м.кв., номер X площею 9,3м.кв., 6-1 площею 2,2м.кв., номер 6-2 площею 11,1м.кв., номер 6-3 площею 15,1м.кв., номер 6-4 площею 8,9м.кв., номер 6-5 площею 5,0м.кв., номер 6-6 площею 7,6м.кв., номер 6-7 площею 12,0м.кв., номер 6-8 площею 1,8м.кв,, номер 6-9 площею 1,2м.кв., номер 6-10 площею 1,4м.кв., номер II площею 17,3м.кв., номер III площею 18,0м.кв., номер 5-1 площею 19,3м.кв., номер 5-2 площею 2,5м.кв., та приміщення першого поверху площею 270,0м.кв., а саме приміщення: номер 1-1 площею 59,1м.кв., номер 1-2 площею 3,3м.кв., номер 1-3 площею 21,0м.кв., номер 1-4 площею 12,3м.кв., номер 1-5 площею 6,2м.кв., номер 1-6 площею 11,7м.кв., номер 1-7 площею 8.6м.кв,, номер 1-8 площею 12,7м.кв., номер 1-9 площею 6,6м.кв., номер 1-10 площею 6,7м.кв., номер 1-11 площею 0,9м.кв., номер 1-12 площею 0,9м.кв., номер 1-13 площею 2,9м.кв., номер 1-14 площею 1,2м.кв., номер 1-15 площею 28,7м.кв., номер 1-22 площею 8,7м.кв., номер 1-23 площею 10,1м.кв., номер 1-24 площею 8,5м.кв., номер 1-25 площею 20,7м,кв. номер 1-16 площею 10,5м.кв., номер 1-17 площею 10,8м.кв., номер 1-21 площею 18,2м.кв., які розташовані в будівлі літ.В«А-1В» за адресою: м.Львів, вул.Наукова, 59-61 та зобов'язано ОКП ЛОР В«БТІ та ЕОВ» зареєструвати право приватної власності та видати витяг про реєстрацію права власності за ТзОВ В«КВФ В«ВекторВ» на вищезазначені нежитлові приміщення (а.с. 23-28).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що на виконання вимог ухвали суду , відповідачем не представлено суду ні оригіналу рішення третейського суду, ні належної копії даного рішення.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням про державну реєстрацію №36601515 від 08.05.2012р. реєстратора ОКП ЛОР В«БТІ та ЕОВ» зареєстровано право власності ТзОВ В«КВФ В«ВекторВ» на нежитлові приміщення площею 504,0 кв.м. літ.А-1 по вул. Наукова буд 59061 у м.Львові (а.с. 29).

В подальшому нежитлові приміщення загальною площею 504,0кв.м., які розташовані в будівлі літ.В«А-1В» за адресою: м.Львів, вул.Наукова, 59-61 неодноразово відчужувались за відплатними договорами, зокрема за договором купівлі-продажу укладеним 26.06.2012р. між ТзОВ В«КВФ В«ВекторВ» та ПП В«Перевізник-ЛевВ» , договором купівлі-продажу укладеним 27.06.2012р. між ПП В«Перевізник-ЛевВ» та ПП В«Перевізник-МіфВ» , а також договором купівлі-продажу укладеним 06.07.2012р. між ПП В«Перевізник-МіфВ» та ТзОВ В«ФК В«ДіалогВ» (а.с. 30-35).

Відповідно до витягу про державну реєстрацію прав Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради В«БТІ та експертної оцінкиВ» №34852797 від 17.07.2012р. та відповідно до змісту інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 33496444 від 12.02.2015р. за ТзОВ Фінансова компанія В«ДіалогВ» на підставі договору купівлі-продажу р.№1088 від 06.07.2012р. посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, зареєстровано право власності на майно нежитлові приміщення загальною площею 504,0кв.м. за адресою м. Львів, вул. Наукова, буд. 59-61.

Із матеріалів позовної заяви вбачається, що підставою виникнення права власності за ТзОВ В« КВФ В«ВекторВ» на спірні приміщення є рішення постійно діючого третейського суду при асоціації В«Український правовий альянсВ» від 25.03.2009р. (далі рішення третейського суду) у справі №1-23/09 та рішення реєстратора ОКП ЛОР В«БТІ та ЕОВ» про реєстрацію права власності на вищезазначені приміщення від 08.05.2012р.

Прокурор стверджує, що оскільки після прийняття третейським судом рішення і до набрання чинності Законом України В«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судівВ» № 1076-УІ від 05.03.2009р. державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ТзОВ В« КВФ В«ВекторВ» не здійснено, дії ОКП ЛОР В«БТІ та ЕОВ» щодо здійснення реєстрації права власності 08.05.2012р. на підставі рішення постійно діючого третейського суду при асоціації В«Український правовий альянсВ» від 25.03.2009р. щодо спірних нежитлових приміщень є неправомірними.

Крім того, у позовній заяві прокурор зазначає, що рішенням третейського суду протиправно зобов'язано зареєструвати право приватної власності та видати витяг про реєстрацію права власності за ТзОВ В«КВФ В«ВекторВ» на вищезазначені нежитлові приміщення, так як, рішення третейського суду від 25.03.2009р. не створило для ОКП ЛОР В«БТІ та ЕОВ» жодних правових наслідків, а отже, не підлягало добровільному виконанню, оскільки ОКП ЛОР В«БТІ та ЕОВ» будучи залучене до розгляду в якості третьої особи, не може бути зобов'язаною особою за таким рішенням суду.

Заявник вказує на те, що рішення третейського суду від 25.03.2009р. у правовідносинах з ОКП ЛОР В«БТІ та ЕОВ» не є рішенням суду в розумінні п.10 додатку 2 до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5, суперечить пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України В«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судівВ» №1076-УІ від 05.03.2009р., а тому, рішення реєстратора ОКП ЛОР В«БТІ та ЕОВ» від 08.05.2012р. про реєстрацію права власності на нежитлову будівлю за ТзОВ В«КВФ В«ВекторВ» є неправомірним.

Відтак, прокурор зазначає, що за даних обставин право власності не нежитлові приміщення загальною площею 504,0кв.м., які розташовані в будівлі літ.В«А-1В» за адресою: м.Львів, вул.Наукова, 59-61 набуте ТзОВ В« КВФ В«ВекторВ» неправомірно, а тому право відчужувати даний об'єкт нерухомого майна в останнього було відсутнє.

При винесенні постанови колегія суддів керувалася наступним.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу (ст. 16 ЦК України).

Стаття 41 Конституції України проголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статей 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

З огляду на абсолютність права власності власнику надається багато прийомів, способів та засобів захисту свого права.

Одним із таких засобів є витребування майна із чужого незаконного володіння.

Відповідно до закріпленого в статті 387 ЦК України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Предметом доказування у справах за позовами про витребування майна з чужого незаконного володіння становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як то факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін. Власник вправі витребувати своє майно від особи у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні.

Статтею 330 ЦК України встановлено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України пов'язується з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Указана норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав його, не з їхньої волі іншим шляхом.

Як зазначалося вище, спірні нежитлові приміщення загальною площею 504,0кв.м. за адресою: м.Львів, вул.Наукова, 59-61 належать на праві власності територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 17.05.2006р. та від 27.04.2009р. (а.с. 49, 56).

Як зазначалося вище, 25.03.2009р. рішенням третейського суду у справі №1-23/09 було визнано за ТзОВ В«КВФ В«ВекторВ» право власності на об'єкти нерухомості: нежитлові приміщення загальною площею 504,0кв.м., в тому числі приміщення підвалу площею 234,0м.кв., які розташовані в будівлі літ.В«А-1В» за адресою: м. Львів, вул. Наукова, 59-61 та зобов'язано ОКП ЛОР В«БТІ та ЕОВ» зареєструвати право приватної власності та видати витяг про реєстрацію права власності за ТзОВ В«КВФ В«ВекторВ» на вищезазначені нежитлові приміщення (а.с. 23-29).

В матеріалах справи відсутні докази надання згоди власника (Львівської міської ради) на відчуження спірних приміщень.

Відтак, постійно діючим третейським судом при асоціації В«Український правовий альянсВ» вирішено питання про визнання права власності на об'єкти, що належали територіальній громаді м.Львова в особі Львівської міської ради.

Статтею 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

В подальшому вказані нежитлові приміщення неодноразово відчужувались за відплатними договорами, зокрема за договором купівлі-продажу укладеним 26.06.2012р. між ТзОВ В«КВФ В«ВекторВ» та ПП В«Перевізник-ЛевВ» , договором купівлі-продажу укладеним 27.06.2012р. між ПП В«Перевізник-ЛевВ» та ПП В«Перевізник-МіфВ» , а також договором купівлі-продажу укладеним 06.07.2012р. між ПП В«Перевізник-МіфВ» та ТзОВ В«ФК В«ДіалогВ» (а.с. 30-35).

Відповідно до ч.1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Оскільки добросовісне набуття у розумінні ст. 388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком правочину, укладеного з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна із незаконного володіння.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача із використанням правового механізму, передбаченого статтями 215, 216 ЦК України. У разі встановлення наявності речово-правових відносин до таких відносин не застосовується зобов'язальний спосіб захисту. У зобов'язальних відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача.

Аналогічну праву позицію висловив Верховний Суд України у постановах від 11.12.2012р. у справі № 65гс12 та від 29.04.2015р. у справі № 3-62гс15.

З огляду на викладене, твердження відповідача-1 про те, що він є добросовісний набувач, оскільки придбав майно на підставі договору купівлі-продажу, а доказів визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 26.06.2012р. між ТзОВ В«КВФ В«ВекторВ» та ПП В«Перевізник-ЛевВ» , від 27.06.2012р. між ПП В«Перевізник-ЛевВ» та ПП В«Перевізник-МіфВ» , чи від 06.07.2012р. між ПП В«Перевізник-МіфВ» та ТзОВ В«ФК В«ДіалогВ» позивачем не надано, колегія суддів вважає безпідставним.

Добросовісність набуття в розумінні ст. 388 ЦК України полягає в тому, що майно придбавається не безпосередньо у власника, а в

Як зазначалося вище, наслідком угоди купівлі-продажу майна, укладеної з особою, яка не мала права його відчужувати, є повернення майна від набувача, при цьому випадки такого витребування законодавством обмежуються, зокрема п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, в якому передбачено, що витребування майна можливе в разі його вибуття з володіння власника не з його волі іншим шляхом.

Матеріалами справи підтверджується, що спірне майно вибуло з володіння власника поза його волею, що є підставою, відповідно до статті 388 ЦК України, для витребування майна у набувача, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення позову прокурора Франківського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради про витребування майна з незаконного володіння у ТзОВ ФК «Діалог» на користь територіальної громади м.Львова в особі Львівської міської ради (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог а.с. 75).

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід скасувати, а апеляційну скаргу задоволити.

Керуючись, ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Львівської міської ради за вих. №1104-вих-490 від 16.07.2015р. задоволити.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 26.06.2015р. у справі № 914/779/15 скасувати. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю. Витребувати з чужого незаконного володіння ТзОВ В«ФК В«ДіалогВ» на користь територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради нежитлові приміщення загальною площею 504,0кв.м., в тому числі приміщення підвалу площею 234,0кв.м., а саме: приміщення під №№ І- X, 6-1- 6-10, II, III, 5-1- 5-2, та першого поверху площею 270,0кв.м., а саме: приміщення під №№ від №1-1 до №1-15, від № 1-22 до 1-25, 1-16, 1-17, 1-21, які розташовані в будівлі літ.В«А-1В» за адресою: м. Львів, вул. Наукова, 59-61.

3. Стягнути на користь Львівської міської ради (код ЄДРПОУ 04055896) з ТзОВ В«ФК В«ДіалогВ» (код ЄДРПОУ 30538514) судового збору в розмірі 303,00 грн. та з ПП В«Перевізник-МіфВ» (код ЄДРПОУ 32389965) судового збору в розмірі 303,00 грн. за подання апеляційної скарги.

4. Стягнути в дохід державного бюджету з ТзОВ В«ФК В«ДіалогВ» (код ЄДРПОУ 30538514) судового збору в розмірі 609,00 грн. та з ПП В«Перевізник-МіфВ» (код ЄДРПОУ 32389965) судового збору в розмірі 609,00 грн. за розгляд позовної заяви.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-1 ГПК України.

6. Справу передати до господарського суду Львівської області.

Головуючий суддя Кравчук Н.М.

судді Мирутенко О.Л.

ОСОБА_1