Постанова

від 08.12.2015 по справі 910/15985/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2015 року Справа № 910/15985/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Самусенко С.С.,

Татькова В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Приватного підприємства "Метрополіє кафе"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22 вересня 2015 року

та на рішення господарського суду міста Києва від 23 червня 2015 року

у справі № 910/15985/14

господарського суду міста Києва

за позовом Приватного підприємства "Метрополіє кафе"

до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

про визнання неправомірними дій та зобов'язання усунути перешкоди користуванні орендованим майном

за участю представників

позивачів Папенко Р.С.

відповідача Молдавська О.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 23 червня 2015 року (судді Гулевець О.В., Борисенко Лиськов М.О.) залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22 вересня 2015 року (судці Тарасенко К.В., Іоннікова І.А., Тищенко О.В.) у справі № 910/15985/14 в задоволені позовних вимог Приватного підприємства "Метрополіє Кафе" відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 23 червня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22 вересня 2015 року скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01 липня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (орендодавець) та Приватним підприємством "Метрополіє кафе" (орендар) укладено Договір №12/06/13 оренди нежитлового приміщення (надалі - Договір).

Відповідно до п.1 Договору орендодавець зобов'язався передати, а орендар прийняти у тимчасове користування (оренду) приміщення та сплачувати орендну плату згідно з умовами даного договору.

Положеннями п. 12.9. Договору сторони погодили, що даний правочин вступив в силу з 01 липня 2013 року та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором оренди.

За умовами укладеного між сторонами правочину сторони визначили, що орендованим приміщенням є нерухоме майно, площею 259 кв. м, розташоване на першому поверсі, офіс 1-В, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Пунктом 2 Договору №12/06/13 від 01 липня 2013 року оренди нежитлового приміщення передбачено, що строк оренди складає двадцять чотири календарні місяці з дати передачі приміщення.

Судами встановлено, що 01 липня 2013 року орендодавець передав, а орендар прийняв на строк оренди спірне нерухоме майно, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом від 01 липня 2013 року приймання-передачі приміщення в оренду.

У пункті 5 договору сторони погодили, що розмір орендної плати, який складає суму в українській гривні, розмір якої дорівнює сумі еквівалентній 2590,00 дол. СІЛА, що на день підписання договору за курсом НБУ (1 дол. США - 7,993 грн.) становить 24842,24 грн. (у тому числі ПДВ 4140,37 грн.) та встановили, що орендна плата має підвищуватись щороку, починаючи з 01 лютого 2014 року, та через кожний рік після цієї дати і становити 103% від суми орендної плати за попередній рік.

У відповідності до п. 6 Договору до суми основної орендної плати включаються та не потребують окремої компенсації витрати пов'язані з володінням, експлуатацією, утриманням та ремонтом будинку, приміщень, усіх місць загального користування, а також земельної ділянки, на якій розташований будинок, включаючи, зокрема, витрати на опалення, кондиціонування повітря, охорону, прибирання каналізацію та будь-які інші комунальні послуги, тощо.

До експлуатаційних витрат не включаються та потребують окремої компенсації витрати, що пов'язані з електро- та водопостачанням приміщень протягом терміну оренди, та які сплачуються орендарем згідно з показниками лічильників.

Згідно з п. 7 Договору орендна плата сплачується за договором наперед один раз на календарний місяць - не пізніше п'ятого робочого дня поточного місяця терміну оренди.

У відповідності до п. 12.7. Договору на правовідносини сторін за договором оренди не розповсюджується дія Закону України "Про оренду державного і комунального майна".

Приватне підприємство "Метрополіє Кафе" (позивач) зверталось до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (відповідача) з листом б/н б/д, в якому зазначало, що з 01 лютого 2014 року сума основної орендної плати згідно п. 5 договору складає суму в гривнях еквівалентну 2667,7 доларів США з урахуванням ПДВ, і у зв'язку з нестабільною економічною ситуацією в країні просив відповідача зафіксувати курс гривні на рівні 9,0377 грн. за 1 долар США для розрахунку орендної плати за квітень.

У відповідь на лист позивача б/н б/д 15 квітня 2014 року відповідачем направлено позивачу додаткову угоду №1 до Договору №12/06/13, відповідно до якої відповідач пропонував внести зміни до основного правочину шляхом збільшення розміру орендної плати, а саме: відповідач пропонував у період з 01 квітня 2014 року по ЗО квітня 2014 року застосувати орендну плату за договором у сумі, що складає 28931,85 грн. та доповнити п. 5 Договору абзацом 2 такого змісту: "Гривневий еквівалент розраховується орендодавцем на день виставлення відповідного рахунку за офіційним курсом гривні встановленим НБУ. Усі рахунки виставляються виключно у гривні".

Позивач повідомляв відповідачу листом від 16 квітня 2014 року № 32 про неможливість погодитись з умовами запропонованої відповідачем додаткової угоди та листом від 15 травня 2014 року № 54 - про розгляд питання щодо дотримання чинних умов договору, а саме - фіксованої суми орендної плати. Також листом від 20 травня 2014 року №35 позивачем повідомлено відповідача про надання реквізитів осіб, які мають відповідні повноваження та кваліфікацію для ведення переговорів щодо вирішення спірних питань, пов'язаних з орендою приміщення позивачем мирним шляхом, забезпечення схоронності майна орендаря, загальною вартістю близько 2000000,00 грн., яке знаходиться у орендованому приміщенні.

Листом вих. № 12-86/67-7682 від 25 травня 2014 року відповідач повідомив позивача про припинення орендних правовідносин та вимагав повернути орендоване майно, у зв'язку з систематичним порушенням умов Договору оренди, сплатити суму заборгованості по орендній платі, а також внести суму орендної плати, виходячи з розрахунку останнього терміну користування нежитловим приміщенням - 02 червня 2014 року.

Також, відповідач, у листі № 12-86/67-8773 від 22 травня 2014 року, посилаючись на таке істотне порушення Договору, як несвоєчасне внесення орендної плати позивачем, вимагав в 10-ти денний термін погасити заборгованість за договором оренди та сплатити компенсацію за електро- та водопостачання, розірвати договір оренди в 20-ти денний термін, з дати отримання листа та повернути приміщення.

Позов мотивовано тим, що Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" вчиняються перешкоди у доступі і користуванні орендованим приміщенням, що полягають у не вжитті відповідачем дій щодо користування відповідачем зазначеним майном з 19 травня 2014 року та здійснення господарської діяльності в орендованому приміщенні іншим суб'єктом господарювання. Зазначені дії, за доводами позивача, призводять до порушення прав орендаря на безперешкодне користування зазначеним вище майном.

За таких обставин. Приватним підприємством "Метрополіє Кафе" заявлені вимоги про визнання дій Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" щодо вчинення перешкод у користуванні орендованим приміщенням загальною площею 259 кв. м., що розташоване на першому поверсі, офіс 1-В за адресою: АДРЕСА_1, неправомірними та про зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" усунути перешкоди у користуванні Приватним підприємством "Метрополіє Кафе" приміщенням, що орендується відповідно до договору оренди нежитлового приміщення №12/06/13 від 01 липня 2013 року, яке розташоване на першому поверсі бізнес-центру за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 259 кв. м., шляхом забезпечення вільного доступу до зазначеного приміщення працівниками, а також клієнтами Приватного підприємства "Метрополіє Кафе" та звільнення орендованого приміщення від будь-яких сторонніх осіб (в редакції заяви про зміну предмету позову).

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями ч. 1 ст .759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Аналогічні норми містяться в положеннях ст. 283 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного

законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, шіо звичайно ставляться.

Як стверджує позивач, відповідачем здійснюються перешкоди у доступі і користуванні орендованим приміщенням, площею 259 кв.м, що розташоване на першому поверсі, офіс 1-В, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів, та встановлено, що суд може захистити цивільне права або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Нормами ст. 396 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Речовими правами на чуже майно є, зокрема, право користування, в даному випадку користування орендованим приміщенням, що розташоване на першому поверсі, офіс 1-В, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за договором оренди нежитлового приміщення №12/06/13 від 01 липня 2013 року укладеним між сторонами.

Вищенаведені норми Цивільного кодексу України регулюють захист права власності або права користування в разі його порушення шляхом вчинення перешкод у здійсненні власником (користувачем) його правомочностей з користування та (або) розпорядження майном. Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Предметом негаторного позову (усунення будь-яких порушень права) становить вимога володіючого майном власника (титульного володільця) до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном у той чи інший спосіб. Підставою такого позову (негаторного) є належне право позивача користуватися і розпоряджатися майном та факти, які підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей.

Таким чином предметом доказування у даній справі є неправомірність дій відповідача, пов'язаних з користуванням позивачем орендованим приміщенням та здійснення відповідачем перешкод в користуванні орендованим приміщенням, що розташоване на першому поверсі, офіс 1-В, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

В той же час, як правильно зазначив у своєму рішенні суд першої інстанції, для вирішення даного спору необхідним є встановлення яким чином відповідач перешкоджає (ускладнює) здійсненню позивачем повноважень користування орендованим приміщенням, чи є такі дії відповідача неправомірними, а також, які перешкоди повинен усунути відповідач, щоб позивач мав змогу здійснювати своє законне право користуватися приміщенням.

На підтвердження здійснення відповідачем перешкод позивачу у користуванні орендованим майном, позивач в позові посилався на одностороннє розірвання Договору оренди з боку відповідача.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач у листі від 25 травня 2014 року № 12-86/67-7682 повідомив позивача про припинення орендних правовідносин та вимагав повернення орендованого майна, у зв'язку із систематичним порушенням умов договору оренди; сплатити суму заборгованості з орендної плати, а також внести суму орендної плати, виходячи з розрахунку останнього терміну користування нежитловим приміщенням - 02 червня 2014 року.

Згідно зі ст. 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається.

В силу ч. З ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У відповідності до ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець наділений правом на односторонню відмову від договору та правом вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У такому випадку договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Судом апеляційної інстанції з виписок по особовому рахунку встановлено, що позивач

вносив орендну плату за користування орендованим приміщенням з порушенням п. 7 Договору,

невчасно та не в повному обсязі. Проте, факту не внесення орендарем плати за користування

об'єктом оренди протягом трьох місяців поспіль судом не встановлено. Доказів протилежного

сторонами не надано.

З огляду на викладене суди прийшли до вірного висновку про те, що у відповідності до положень ст. 782 Цивільного кодексу України, незважаючи на направлення відповідачем позивачу листів вих. № 12-86/67-7682 від 22 квітня 2014 року та вих. № 12-86/67-8773 від 22 травня 2014 року на момент винесення рішення судом першої інстанції. Договір укладений між сторонами не припинений.

Разом з тим, право відповідача як орендодавця на односторонню відмову від договору оренди, що визначене законом, не свідчить про протиправність дій відповідача та відповідно здійснення ним перешкод у користування позивачем орендованим приміщенням. При цьому, факт наявності неналежного виконання зобов'язання в частині своєчасної та повної сплати орендних платежів за Договором оренди позивачем не спростована.

Право ініціювати розірвання договору, а також зміну розміру орендної плати, у відповідності до чинного законодавства, надано як орендарю, так і орендодавцю, а листи, наявні в матеріалах справи, які містять пропозиції з розірвання (припинення) договору, не можуть бути розцінені судом, як дії відповідача по здійсненню перешкод у користуванні орендованим майном.

Судом апеляційної інстанцій також зазначено, що у травні 2014 року начальник Солом'янського районного управління в місті Києві Головного управління МВС України звернувся до відповідача - ПАТ "Укрсоцбанк" із запитом від 27 травня 2014 року № 50/ЄО-20173 "Про надання інформації"", у якому просив надати копії документів та письмові пояснення, у зв'язку із зверненням керівника позивача щодо можливих неправомірних дій співробітників охорони Товариства з обмеженою відповідальністю "СБ Сокіл", які не допустили працівників підприємства до приміщення кафе, в будівлі бізнес-центру "ІНФОРМАЦІЯ_2", що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач листом від 11 червня 2014 року № 12 86/38-3005 повідомив начальнику Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві про відсутність можливості надати запитувану інформацію, у зв'язку із відсутністю договірних відносин із Товариством з обмеженою відповідальністю "СБ Сокіл".

Водночас, листом Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 27 травня 2014 року вих. № 50/20173-60 "Про розгляд звернення" позивача повідомлено, що у процесі розгляду його звернення стосовно можливих неправомірних дій співробітників охорони ТОВ "СБ Сокіл", які 19 травня 2014 року не допустили працівників підприємства до приміщення кафе, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, ознак кримінального правопорушення виявлено не було.

Позивачем, в підтвердження факту спроби вивезення працівниками ОП "Муравей" майна, що належить ПП "Метрополіє Кафе", надано суду фотокартки. Суди попередніх інстанцій дослідивши зазначені докази встановили, що надані позивачем фотокартки не підтверджують здійснення перешкод в користуванні орендованим приміщенням саме відповідачем, крім того недоведеним є факт, що власником зображеного майна є відповідач, а

вивезення такого майна здійснювалось відповідною організацією за замовленням відповідача, а також з даних фотокарток не вбачаться дати здійснення фотозйомки.

Судами також розглядалось твердження позивача про те, що приміщення, яке розташоване на першому поверсі, офіс 1-В, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 передане в користування ФОП ОСОБА_6, в підтвердження чого надано фотокартки копії свідоцтва про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_6, копії свідоцтва платника єдиного податку ФОП ОСОБА_6, в якому зазначено, що місцем провадження господарської діяльності є: АДРЕСА_1; копії товарних чеків №51544 від 17 квітня 2014 року, №51669 від 20 квітня 2015 року, копію книги відгуків та пропозицій, копії фотокарток приміщення за адресою: АДРЕСА_1, акт обстеження орендованого приміщення від 17 квітня 2015 року та акт про неможливість здійснення господарської діяльності в орендованому приміщенні від 20 квітня 2015 року, складених директором ПП "Метрополіє Кафе" Абітовою Ф.М. та адвокатом Пащенком П.М., відповідно до яких в приміщенні, яке розташоване на першому поверсі, офіс 1-В за адресою: АДРЕСА_1 господарську діяльність здійснює ФОП ОСОБА_6.

Доводи позивача про те, що орендоване приміщення передано в користування ФОП ОСОБА_9, в підтвердження чого надано копію товарного чеку №57376 від 08 травня 2015 року, копію книги відгуків та пропозицій, копію виписки з Сдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ФОП ОСОБА_9, копію свідоцтва платника єдиного податку ФОП ОСОБА_9 та копію акту обстеження орендованого приміщення від 08 травня 2015 року, складеного представниками ПП "Метрополіє Кафе" Пащенко П.М. та Папенко Р.С, відповідно до якого в приміщенні, яке розташоване на першому поверсі, офіс 1-В за адресою: АДРЕСА_1 господарську діяльність здійснює ФОП ОСОБА_9 також були предметом розгляду судів попередніх інстанцій.

Судами встановлено, що вищезазначені документи надані позивачем не підтверджують його доводів про передачу відповідачем приміщення, яке розташоване на першому поверсі, офіс 1-В за адресою: АДРЕСА_1 у користування ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_9, не свідчать про здійснення вказаними особами своєї господарської діяльності саме в приміщенні, що орендує позивач у відповідача, а надані позивачем акти обстеження орендованого приміщення від 17 квітня 2015 року, про неможливість здійснення господарської діяльності в орендованому приміщенні від 20 квітня 2015 року та акт обстеження орендованого приміщення від 08 травня 2015 року складені в односторонньому порядку представниками відповідача - ПП "Метрополіє Кафе".

Натомість відповідач у письмових поясненнях у справі зазначив, що спірне приміщення, яке розташоване на першому поверсі, офіс 1-В за адресою: АДРЕСА_1 у користування ФОП ОСОБА_6 не передавалось.

Судом першої інстанції було задоволено клопотання позивача про витребування у Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві копій звернень (ЄО №20173 від 19 травня 2014 року, ЄО № 20416 від 20 травня 2014 року, ЄО № 20640 від 21 травня 2014 року, ЄО № 24566 від 12 червня 2014 року, ЄО № 25386 від 17 червня 2014 року) колишнього директора Приватного підприємства "Метрополіє Кафе" ОСОБА_10 та інших осіб з приводу перешкоджання в допуску до приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (кафе ІНФОРМАЦІЯ_1), зміни замків, викраденого майна та ін. протягом 2014 року та по теперішній час; копій актів, рапортів, отриманих пояснень свідків та прийнятих рішень (висновків, постанов, витягів і інші документи) з приводу звернень ЄО № 20173 від 19 травня 2014 року, ЄО № 20416 від 20 травня 2014 року, ЄО № 20640 від 21 травня 2014 року, ЄО № 24566 від 12 червня 2014 року, ЄО № 25386 від 17 червня 2014 року, у зв'язку із чим, направлено відповідний запит до Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві.

З наданих Солом'янським РУ ГУ МВС України матеріалів, які зареєстровані в Журналі єдиного обліку та заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події за №20173 від 19 травня 2014 року з перевірки звернення директора ПП "Метрополіє Кафе" ОСОБА_10 щодо можливих неправомірних дій співробітників охорони ТОВ "СБ Сокіл", які не допустили працівників підприємства до приміщення кафе в будівлі бізнес-центру

"ІНФОРМАЦІЯ_2", за адресою: АДРЕСА_1 вбачається, що у результаті розгляду зазначеного звернення директора ПП "Метрополіє Кафе" ОСОБА_10 ознак кримінального правопорушення виявлено не було, перевірку матеріалів закінчено (висновок від 24 травня 2014 року по матеріалам зареєстрованим за №20173, лист про розгляд звернень вих. №50/20170360 від 27 травня 2014 року).

З наданих Солом'янським РУ ГУ МВС України матеріалів, які зареєстровані в Журналі єдиного обліку та заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події за №24566 та за №24585 від 12 червня 2014 року з перевірки звернення директора ПП "Метрополіє Кафе" ОСОБА_10 щодо можливих неправомірних дій невстановлених осіб, які 12 червня 2014 року виносили речі з приміщення кафе в будівлі бізнес-центру "ІНФОРМАЦІЯ_2", за адресою: АДРЕСА_1 вбачається, що у результаті розгляду вказаного звернення директора ПП "Метрополіє Кафе" ОСОБА_10 ознак кримінального правопорушення виявлено не було, перевірку матеріалів закінчено (висновок від 16 червня 2014 року по матеріалам зареєстрованим за №24566, №24585).

Також, з матеріалів Солом'янського РУ ГУ МВС України за результатами проведеної перевірки за матеріалами зареєстрованими в журналі за №20416 та за №20640 вбачається, що інформація про вчинення кримінального правопорушення свого підтвердження не знайшла.

Дослідивши документи надані Солом'янським РУ ГУ МВС України, судом першої інстанції встановлено, що дані документи не містять будь-яких відомостей щодо вчинення ПАТ "Укрсоцбанк" неправомірних дій спрямованих на здійснення перешкод в користуванні позивачем приміщенням, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, колегія суддів погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції.

Фактичні дані, з яких би вбачалось порушення відповідачем прав позивача як орендаря приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, у зазначених вище матеріалах відсутні.

Доводи позивача щодо вчинення відповідачем перешкод у користуванні ПП "Метрополіє Кафе" спірним приміщенням, також, не знайшли свого підтвердження і'в листі Солом'янського РУ ГУ МВС України від 15 червня 2015 року наданого позивачем у судовому засіданні 23 червня 2015 року в підтвердження позовних вимог.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про не доведення належними та допустимими доказами позивачем здійснення відповідачем - Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" неправомірних дій щодо здійснення позивачу - Приватному підприємству "Метрополіє Кафе" перешкод у користуванні орендованим приміщенням та здійснення перешкод у користуванні Приватним підприємством "Метрополіє Кафе" приміщенням, що орендується відповідно до договору оренди нежитлового приміщення №12/06/13 від 01 липня 2013 року, яке розташоване на першому поверсі бізнес-центру за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 259 кв. м. У зв'язку з чим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову є законним, обґрунтованим, а підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене. Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

На підставі наведеного вище та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Метрополіє кафе" залишити без

задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22 вересня 2015 року зі

справи № 910/15985/14 залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді С. С. Самусенко

В. І. Татьков