Постанова

від 09.12.2015 по справі 908/5378/15

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

09.12.2015 справа №908/5378/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючогоОСОБА_1, суддівОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю представників сторін від позивача:ОСОБА_4А за наказом № 1 від 20.02.2002, від відповідача:не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжя, на рішення господарського судуЗапорізької області від 02.11.2015 у справі№ 908/5378/15 (суддя Серкіз В.Г.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «РТП Модуль», м. Харків, доПублічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжя, простягнння 192 703, 84 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю «РТП Модуль», м. Харків (далі - ТОВ «РТП Модуль») звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжя (далі - ПАТ «ЗФЗ») про стягнення основного боргу у розмірі 140 000, 00 грн., пені у сумі 12 160, 04 грн., втрат від інфляції у розмірі 38 514, 00 грн. та 3% річних у сумі 2 029, 80 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 02.11.2015 позовні вимоги задоволені частково та стягнуто з ПАТ «ЗФЗ» на користь ТОВ «РТП Модуль» основний борг у розмірі 140 000, 00 грн., 3% річних за період з 25.12.2014 по 02.09.2015 у сумі 2 029, 80 грн. та інфляційних збитків за період з січня по вересень 2015 року у розмірі 38 514, 00 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Відповідач з прийнятим рішенням суду першої інстанції не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «РТП Модуль» у повному обсязі.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що місцевим судом при прийнятті рішення були порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, що призвело до прийняття невірного рішення.

Також, апелянт стверджує, що судом не в повній мірі були досліджені умови оскаржуваного договору, що, на його думку, також свідчить про неповне з'ясування судом усіх обставин по справі.

Ухвалою від 01.12.2015 порушено апеляційне провадження, справа призначена до слухання на 09.12.2015.

Представник Позивача у судовому засіданні апеляційної інстанції не погодився з апеляційною скаргою та вважає її необґрунтованою і безпідставною, у зв'язку з чим просить рішення господарського суду Запорізької області залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, що їм було також зазначено у відзиві на апеляційну скаргу, яка надійшла до канцелярії Донецького апеляційного господарського суду 04.12.2015.

Представник Відповідача у судовому засідання апеляційної інстанції не з'явився, про місце та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника Відповідача з чим погодився представник Позивача.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст. 101 ГПК України та на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд, -

В С Т А Н О В И В :

Між ТОВ «РТП Модуль» (Постачальник) та ПАТ «ЗФЗ» (Покупець) 19.08.2014 був укладений договір поставки № 702 від 19.08.2014 (далі - Договір, а.с.15-22), за яким Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити, а Покупець прийняти та оплатити продукцію (Товар ), в асортименті та за цінами, вказаними у додатку (специфікації) та додаткових угодах до цього договору, які є його невід'ємною частиною (п.1.1).

Відповідно до п.2.1 Договору, інформація про кількісні та якісні характеристики Товару міститься в додатках (специфікаціях) та додаткових угодах до цього Договору.

Приписами п.2.2 Договору передбачено, що у додатку (специфікації) та додаткових угодах до Договору зазначаються також такі відомості про Товар: а) повне найменування Товару, б) виробник, країна походження Товару, в) одиниця виміру Товару, г) кількість кожного найменування (сорту, виду) Товару та інше.

За згодою Сторін в додатку (специфікації) до Договору можуть бути вказані також і інші відомості про Товар.

Сторонами було підписано Додаток № 1 до Договору від 19.08.2014, а саме Специфікація № 1 (а.с.23-24) згідно з якою Постачальник зобов'язався поставити Покупцю товар на загальну суму 420 000, 00 грн.

Як передбачено п.5.1 Договору, ціна кожного найменування Товару, його марки, виду, сорту, одиниці виміру, а також загальна вартість кожної партії Товару на узгоджений обсяг та період поставки вказується в додатку (специфікації) та додаткових угодах до цього договору. Ціна і загальна вартість кожної партії Товару, зазначена в п.5.1 даного Договору встановлюється у національній валюті України - гривні. Порядок оплати та форма розрахунків вказуються Сторонами в додатках (специфікаціях) до даного Договору (п.5.3 та п.5.6 Договору).

Колегія суддів зазначає, що виконуючи свої договірні зобов'язання, Позивач, своєчасно поставив Відповідачу весь товар на загальну суму 140 000, 00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1-10-12/14 від 10.12.2014 (а.с.25), довіреністю № 1224 від 10.12.2014 (а.с.26) Відповідача та товарно-транспортною накладною № Р2165 від 10.12.2014 (а.с.28).

Згідно з п.4.2.1 Договору передбачено, що Покупець зобов'язаний своєчасно здійснити оплату за поставлений якісний Товар в терміни, зазначені в додатку (специфікації) або додаткових угодах, які є невід'ємною частиною цього Договору.

На виконання п.3.4.1 Договору, Позивач надав Відповідачу рахунок-фактуру № 1-10-12/14 від 10.12.2014 (а.с.27) на оплату товару. В свою чергу, Відповідач, в порушення умов Договору, не здійснив оплату за поставлений товар в сумі 140 000, 00 грн.

Отже, ПАТ «ЗФЗ» в порушення умов Договору, не виконало своє зобов'язання за Договором та не сплатило в повному обсязі за поставлений товар. Доказів повного виконання зобов'язання Відповідачем по оплаті поставленого товару в матеріалах справи відсутні.

Судова колегія зазначає, що відповідно до ст.614 ЦК України, особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Таким чином, у ПАТ «ЗФЗ» утворилась заборгованість перед ТОВ «РТП Модуль» за поставлений товар в розмірі 140 000, 00 грн.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п.1, 7 ст.193 ГК України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою вказаний договір був цілком правомірно визначений місцевим господарським судом, як договір поставки, що відповідно до ст.265 ГПК України зумовлює те, що одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Отже, з огляду на вищезазначене, колегія суддів цілком погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення з ПАТ «ЗФЗ» 140 000, 00 грн. основної заборгованості за поставлений товар за договором поставки № 702 від 19.08.2014 та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог Позивача про стягнення з Відповідача 3% річних у сумі 2 029, 80 грн. та 38 514, 00 грн. інфляційних втрат судова колегія зазначає наступне.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок Позивача, апеляційний суд також погоджується з рішенням суду першої інстанції у частині задоволення стягнення з Відповідача 3% річних за період з 25.12.2014 по 02.09.2015 у сумі 2 029, 80 грн. та інфляційних збитків за період з січня по вересень 2015 року у розмірі 38 514, 00 грн., вважає їх законними, арефметично вірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно відмови у задоволенні судом першої інстанції вимоги Позивача про стягнення пені з Відповідача за період з 25.12.2014 по 25.06.2015 у розмірі 12 160, 04 грн. колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, але з інших підстав.

Факт прострочення виконання Відповідачем зобов'язання по сплаті за поставлений товар встановлений та не потребує доказування. Однак, як вбачається зі змісту п.10.6 Договору, останнім взагалі не зазначено та не передбачено розмір пені. Тобто, конкретний розмір пені за порушення строків оплати товару сторонами при укладенні Договору не визначено.

Відтак, господарський суд мав відмовити Позивачу у задоволенні стягнення пені з мотивів, що умовами Договору взагалі не передбачено такий вид відповідальності як стягнення пені, а не з мотивів необґрунтованості розрахунку пені, як це зазначено в оскаржуваному рішенні суду.

Стосовно доводів Відповідача щодо прострочення кредитора колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідач вважає, що Позивачем не виконано п.4.1.1 Договору, тобто не вручено покупцю рахунку та відповідних документів, у зв'язку з чим Відповідач не міг виконати свого обов'язку що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Таким чином ПАТ «ЗФЗ» не було порушено умов Договору, оскільки момент для сплати за надані послуги не настав через прострочення Продавцем надання оригіналів документів відповідно до п.3.4.1 Договору.

Згідно з п.п.6.2, 6.3 Договору, приймання товару за кількістю та якістю здійснювалось відповідно до Інструкції № П-6 та до Інструкції № П-7.

Відповідно до п.12 Інструкції № П-6, відсутність документів відправника, по яким здійснюється приймання продукції, не зупиняє її приймання. У цьому випадку складається Акт про фактичну наявність продукції і в акті вказується, які документи відсутні.

У свою чергу, у п.14 Інструкції № П-7 також зазначається, що відсутність супровідних документів або деяких з них не зупиняє приймання продукції. В цьому випадку також складається Акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла, і в акті зазначається, які документи відсутні.

Однак, Відповідачем зазначених актів, з яких вбачалася би відсутність певних документів, ні суду першої інстанції, ні апеляціної інстанції не надано, відсутні вони і в матеріалах справи.

Відповідно до ч.2 ст.666 ЦК України, якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Крім того, виходячи зі змісту ст.ст.688 та 690 ЦК України, товари, від яких покупець відмовився, повинні прийматися ним на відповідальне зберігання. Однак, докази відмови від товару чи його прийняття на зберігання Відповідачем не надано, та у матеріалах справи вони також відсутні.

З огляду на викладене, судова колегія доходить до висновку, що п.4.1.1 Договору був виконаний належним чином і прострочення кредитора відсутнє.

Щодо інших доводів, які викладені в апеляційній скарзі, і на думку апелянта є підставою для скасування оскарженого рішення, то судова колегія апеляційного суду до уваги їх не приймає, оскільки їм була надана належна правова оцінка судом першої інстанції, а також ці доводи не спростовують висновків суду, викладених в оскарженому рішенні.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101-103, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 02.11.2015 у справі № 908/5378/15 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 02.11.2015 у справі № 908/5378/15 залишити без змін з підстав викладених в постанові.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий О.А. Скакун

Судді: Т.М. Колядко

ОСОБА_3