Ухвала

від 09.12.2015 по справі 824/2043/14-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/2043/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Брезіна Т.М.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

09 грудня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білоуса О.В.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної інспекції сільського господарства в Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Драчинецьке-1" до Державної інспекції сільського господарства в Чернівецькій області, державного інспектора сільського господарства Байзетінова Олега Володимировича, третя особа на стороні відповідача - Відділ Держземагенства у Кіцманському районі про визнання неправомірним дій та скасувати рішення,-,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Драчинецьке-1» звернулося до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної інспекції сільського господарства в Чернівецькій області, державного інспектора сільського господарства в Чернівецькій області Байзетінова О.В., Відділ Держземагенства у Кіцманському районі про визнання неправомірними дій, скасування рішення (припису). Позовні вимоги мотивовано тим, що Інспекцією було проведено позапланову перевірку дотримання ТзОВ "Драчинецьке-1" вимог земельного законодавства. За наслідками перевірки державним інспектором складено та вручено ТзОВ "Драчинецьке-1" припис №00174 від 06.05.2014 р., який вимагає від ТзОВ "Драчинецьке-1" у 30-ти денний термін зупинити порушення земельного законодавства. Вважаючи дії щодо проведення перевірки і складення акту неправомірними, просили визнати їх протиправними, а відповідний припис - скасувати.

Відповідно до постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 02.10.2015 року адміністративний позов задоволено частково - визнано протиправним та скасувано припис державного інспектора сільського господарства Чернівецької області №00174 від 06.05.2014 р. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду у частині задоволення позовних вимог, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судове засідання представники сторін, третя особа не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином, надали суду заяви про розгляд справи у порядку письмового провадження. Представник позивача направив на адресу суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, з яких вбачається, що позивач апеляційну скаргу не визнає у повному обсязі, проти її задоволення заперечує, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції -без змін.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про його дату, час і місце, а також враховуючи те, що їх явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, за наявними у справі матеріалами. При цьому, згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Частиною 1 ст. 195 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи, між ТзОВ "Онтаріо-3" та TзOB "Драчинецьке-1" 11.07.2011 року укладено договір суборенди земельної ділянки, яка розташована в адміністративних межах Шипинецької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області, кадастровий номер 7322589000010030681, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. (том 1, а.с.39-43 ).

Відповідно до Рішення 6 сесії 6 скликання Шипинецької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області від 25 травня 2011 р., затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, яка перебуває в оренді ТзОВ "Онтаріо-3" для ведення сільськогосподарського виробництва, які знаходяться в межах населеного пункту с. Шипинці площею 5,2752 га (кадастровий номер 7322589000:01:003:0681). Рішенням 7 сесії 6 скликання Шипинецької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області від 05 липня 2011 р. надано згоду на суборенду земельної ділянки площею 5,2752 га (кадастровий номер 7322589000:01:003:0681) ТзОВ "Драчинецьке-1" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. (том 1, а.с. 258-260).

Згідно інформації відділу Держземагентства у Чернівецькій області від 02.06.2011 року витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, наданої в оренду ТзОВ "Онтаріо-3" цільове призначення земельної ділянки визначено "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", площа земельної ділянки складає 5,2752 га, в тому числі рілля 5,2752 га, кадастровий номер: 7322589000:01:003:0681. (том 1, а.с. 44).

Згідно витягу (інформації) про юридичну особу TзOB "Драчинецьке-1", в графі види діяльності, в переліку зазначено вирощування зернових культур (крім рису) та виробництво мяса свійської птиці. (том 1, а.с. 45-46).

У листі відділу Держземагенства у Кіцманському районі Чернівецькій області від 23.06.2014 року зазначено, що земельна ділянка площею 5,2752 га розташована в адміністративних межах Шипинецької сільської ради надана в оренду ТзОВ "Онтаріо 3" для ведення товарного сільськогосподарського виборництва на підставі рішення Шипинецької сільської ради від 25.05.2011 року, договір оренди зареєстровано 08.06.2011 року. На підставі рішення Шипинецької сільської ради від 05.07.2011 року дана земельна ділянка була передана в суборенду ТзОВ "Драчинецьке-1". 11.07.2011 року укладено договір суборенди земельної ділянки між ТзОВ "Онтаріо 3" та ТзОВ "Драчинецьке-1" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказаний договір суборенди зареєстровано за № 732250004000252. Також повідомлено, що цільове призначення даної земельної ділянки площею 5, 2752 га, за кадастровим номером 7322589000:01:003:0681 - ведення товарного сільськогосподарського виробництва не змінювалось. (том 1 а.с. 93).

Відповідно до Містобудівних умов та обмеження земельної ділянки площею 5,2752 га, кадастровий номер 7322589000010030681, будівництво цеху по забою невеликих тварин та птиці дозволяється при умові виконання заходів визначених у листі Головного управління Держкомзему у Чернівецькій області від 15.03.2012 р. №739/05/9-12, виконання першочергових заходів списання основних меліоративних фондів на проектованій території, оформлення договору суперфіцію на забудову чужої земельної ділянки, оформлення з Шипинецькою сільрадою договору про пайову участь в розвитку інженерно-транспортної інфраструктури с. Шипинці. (том 2, а.с. 19, 20).

В матеріалах справи міститься копія листа від 20.03.2014 р. № 4/1064 про направлення до Державної сільськогосподарської інспекції в Чернівецькій області копії постанови про призначення документальної позапланової перевірки щодо можливих фактів самовільного захоплення земельних ділянок службовими особами ТзОВ "Драчинецьке-1" на території Шипинецької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області, по кримінальному провадженню № 12014260000000188, внесеному в ЄРДР 14.03.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 Кримінального кодексу України.

Постановою УМВС України в Чернівецькій області слідчого управління від 20 березня 2014 р. Беженар Н.М. призначено документальну позапланову перевірку щодо законності використання земельної ділянки та встановлення можливих фактів самовільного захоплення земельних ділянок службовими особами ТзОВ "Драчинецьке-1" на території Шипинецької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області, по кримінальному провадженню № 12014260000000188, внесеному в ЄРДР 14.03.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 Кримінального Кодексу України, відповідачем проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства TзOB "Драчинецьке-1", за результатом якого складено Акт від 06.05.2014 року. (том. 1, а.с. 15-17, 33, 34).

Відповідачем було складено припис від 06.05.2014 р., яким вказано на необхідність у 30-ти денний термін усунути встановлені порушення земельного законодавства, шляхом використання земельної ділянки за встановленим цільовим призначенням. (том. 1, а.с.18).

На підставі проведеної перевірки дотримання вимог земельного законодавства TзOB "Драчинецьке-1" складено протокол про адміністративне правопорушення, яким встановлено нецільове використання земельної ділянки (суборендованої) площею 5,2752 га, шляхом огородження та будівництва цеху по забою невеликих тварин та птиці. (том 1 а.с. 48).

В розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, державним інспектором сільського господарства визначено розмір заподіяної шкоди в сумі 64232,10 гривень. В розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу зазначено, що площа на якій виявлено зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу складає 0,61 га розмір шкоди 11665,34 грн. (том. 1 а.с. 19-20).

Згідно проекту землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних робіт потреб виробничої та житлово-господарської забудови в с.Шипинці, Кіцманського району, виготовленого на замовлення Шипинецької сільської ради передбачалось розміщення виробничої, житлової та громадської забудови. (том 1, а.с. 109-114).

Відповідно до Експертного звіту ДП "Спеціалізована державна експертна організація -центральна служба української державної будівельної експертизи" від 31 травня 2012 р. №26-00325.12/2 щодо стадії "проект" "Будівництво цеху по забою невеликих тварин та птиці TзOB "Драчинецьке-1" в с.Шипинці, Кіцманського району Чернівецької області" площа забудови складає 4821,60 м2., в якому зазначено, що цех по забою представляє собою одноповерховий об'єм складної форми, цех по забою невеликих тварин та птиці складається з декількох частин. (том. 1, а.с. 115-117).

Ухвалою суду першої інстанції від 26.08.2014 р. було призначено експертизу щодо встановлення питання: - який фактичний розмір має та частина від земельної ділянки загальною площею 5,2752 га, розташованої за адресою: (Чернівецька область, Кіцманський район, сільська рада Шипинецька, кадастровий номер 7322589000:01:003:0681), що перебуває в суборенді TзOB "Драчинецьке-1 на підставі договору суборенди від 11.07.2011 р., на якій Товариством знято та перенесено ґрунтовий покрив (родючий шар ґрунту); яка частина цієї земельної ділянки зайнята огорожею та будівлями?

Згідно висновків №3365 та №62 від 15.07.2015 р. Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз визначити площу частини земельної ділянки від земельної ділянки загальною площею 5,2752 га, розташованої за адресою: (Чернівецька область, Кіцманський район, сільська рада Шипинецька, кадастровий номер 7322589000:01:003:0681), що перебуває в суборенді TзOB "Драчинецьке-1 на підставі договору суборенди від 11.07.2011 р., на якій Товариством знято та перенесено ґрунтовий покрив (родючий шар ґрунту) не надається можливим. Площа земельної ділянки що зайнята будівлями та огорожею становить 6366,58 кв.м. Площа частини земельної ділянки на якій TзOB "Драчинецьке-1 здійснює вирощування сільськогосподарських культур становить 20600 кв.м. (том 1 а.с. 226-229).

В матеріалах справи міститься довідка Кіцманської об'єднаної ДПІ Головного Управління Міндоходів у Чернівецькій області про те, що ТзОВ "Драчинецьке-1" є платником фіксованого сільськогосподарського податку в 2014 році. (т.1 а.с. 107). В матеріалах справи містяться також фотографії досліджуваної відповідачем земельної ділянки на яких зображено сільськогосподарську культуру. (том1 а.с.68-72).

Вирішуючи по суті існуючий спір, та задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції керувався тим, що відповідно до положень ст. 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом. А саме Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 року № 963-IV.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі Закон № 877-V).

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону № 877-V, підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення. Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Позапланова перевірка, правомірність проведення якої оскаржив позивач, була здійснена в рамках кримінального провадження, а тому вимоги Закону № 877-V в такому разі не застосовуються. У відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону № 877-V дія цього Закону не поширюється, зокрема, на відносини, що виникають під час здійснення заходів: при проведенні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства.

Наказ, посвідчення (направлення) на проведення перевірки відповідачем видано на виконання постанови про призначення документальної позапланової перевірки щодо можливих фактів самовільного захоплення земельних ділянок службовими особами ТзОВ "Драчинецьке-1" на території Шипинецької сільської ради в рамках кримінального провадження №12014260000000188 від 14.03.2014 року за ознаками правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.

Згідно п. 4.1, п. 4.2, п. 5.3 наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження Порядку планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства" від 25.02.2013 р. №132 (надалі - Порядок №132) для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Судом першої інстанції встановлено, що за цільовим призначенням згідно Класифікатора видів цільового призначення земель, затвердженого наказом Держкомзему від 23 липня 2010 року № 548, земельна ділянка площею 5,2752 га належить до земель сільськогосподарського призначення, 01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. При цьому, згідно інформації відділу Держземагенства у Кіцманському районі Чернівецькій області від 23.06.2014 року зазначено, що земельна ділянка площею 5,2752 га розташована в адміністративних межах Шипинецької сільської ради надана в оренду ТзОВ "Онтаріо 3" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі рішення Шипинецької сільської ради від 25.05.2011 року.

На підставі рішення Шипинецької сільської ради від 05.07.2011 року дана земельна ділянка була передана в суборенду ТзОВ "Драчинецьке-1" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Також згідно інформації відділу Держземагенства у Кіцманському районі Чернівецькій області цільове призначення даної земельної ділянки площею 5, 2752 га, за кадастровим номером 7322589000:01:003:0681 - ведення товарного сільськогосподарського виробництва не змінювалось. (том 1 а.с. 93).

Статтею 19 Земельного кодексу України закріплено такі категорії земель: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; а також землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства; б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель (додаток 39 до Вимог до змісту, структури і технічних характеристик електронного документа, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051), а також наказу Держкомзему від 23.07.2010 № 548 "Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель" (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 1 листопада 2010 р. за № 1011/18306), окремим видом цільового призначення земельних ділянок є призначення "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" (код 01.01).

В ході судового розгляду встановлено, що позивач має статус сільськогосподарського підприємства та займається птахівництвом, яке є підгалуззю сільського господарства одним із видів ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно листів Державного комітету України із земельних ресурсів від 20.10.2008 р. № 14-17-7/11974 та від 22.02.2008 р. №14-17-11/1385 зазначається, що враховуючи пункт "б" частини третьої статті 22 Земельного кодексу України, землі сільськогосподарського призначення можуть передаватись у користування сільськогосподарським підприємствам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності, затвердженого наказом Держспоживстандарту від 26.12.2005 № 375 (із змінами), розведення птиці є видом економічної діяльності, що входить до групи видів економічної діяльності "тваринництво".

Отже, розведення птиці (птахівництво) сільськогосподарськими підприємствами відповідає цільовому призначенню земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Враховуючи вищезазначене, Державне агентство земельних ресурсів України у вказаному листі зазначає, що на орендованих землях товарного сільськогосподарського призначення можливо будувати та використовувати пташники та допоміжні до них споруди, за умови додержання вимог законодавства та стандартів щодо такого будівництва, а також за умови згоди на це орендодавця, передбаченої у договорі оренди землі.

У договорі оренди від 08.06.2011 року та в договорі суборенди від 11.07.2011 року у п.30 було прописано право орендаря за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку будівлі і споруди.

Представник відділу Держземагентства у Кіцманському районі в судовому засіданні у суді першої інстанції не заперечив допустимість зведення "легких" споруд на землях товарного сільськогосподарського виробництва для обслуговування виробництва. Разом із тим, відповідачем не було надано доказів того, що зведені позивачем будівлі є такими, що не дозволені відповідно до встановлених вимог до таких конструкцій, не були надані докази підтвердження невідповідності зведених будівель.

У відповідності з нормами чинного законодавства, для будівництва будівель та допоміжних споруд на землях, відведених для товарного сільськогосподарського виробництва, позивачу, відповідно до Містобудівних умов та обмеження земельної ділянки площею 5,2752 га, кадастровий номер 7322589000010030681, затверджених відділом містобудування та архітектури Кіцманської РДА, дозволено будівництво цеху по забою невеликих тварин та птиці. Таким чином, позивачем дотримано та виконано вимоги законодавства щодо зведення будівель "пташників" в результаті здійснення господарської діяльності по розведенню птиці (птахівництво) сільськогосподарськими підприємствами, що відповідає цільовому призначенню земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Судом першої інстанції встановлено, що проект землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних робіт потреб виробничої та житлово-господарської забудови в с.Шипинці, Кіцманського району, виготовлений на замовлення Шипинецької сільської ради, а не позивача, як зазначав відповідач. У ньому дійсно передбачалось розміщення у виробничій зоні вказаного об'єкту. Однак, вказаний документ не був реалізований і залишився лише проектом.

При цьому, п. 15 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2016 року, не допускається: а) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб; б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

З урахуванням наведеного, необґрунтованим є твердження відповідача щодо обов'язку позивача змінити цільове призначення вказаної земельної ділянки із земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на землі промисловості. А тому, вказана позиція відповідача не ґрунтується на вимогах законодавства.

Згідно норм ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" стосовно визначення термінів "невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням" - це невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень).

Відповідно до п. а) ч. 1 ст. 96 Земельного Кодексу України землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.

У відповідності до ст.25 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки зобов'язаний виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі.

Згідно з ст. 168 Земельного Кодексу України власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

В силу вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 20 Земельного Кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно із частинами 2, 3, 6 статті 52 Закону України "Про охорону земель" від 19.06.2003 року № 962 - IV при проведенні гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов'язаних з порушенням ґрунтового покриву, відокремлена ґрунтова маса підлягає зняттю, складуванню, збереженню та перенесенню на порушені або малопродуктивні земельні ділянки відповідно до робочих проектів з рекультивації порушених земель та підвищення родючості ґрунтів. При знятті ґрунтового покриву здійснюється пошарове зняття і роздільне складування верхнього, найбільш родючого шару ґрунту, та інших прошарків ґрунту відповідно до структури ґрунтового профілю, а також материнської породи. Роботи із зняття, складування, збереження та нанесення ґрунтової маси на порушені земельні ділянки здійснюються за рахунок фізичних та юридичних осіб, з ініціативи або вини яких порушено ґрунтовий покрив, а роботи з нанесення знятої ґрунтової маси на малопродуктивні землі здійснюються за бажанням власників або землекористувачів, у тому числі орендарів, цих земельних ділянок за їх рахунок.

Згідно Наказу Державного комітету України по земельних ресурсах "Про затвердження Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок" від 4 січня 2005 року № 1 ґрунтовий покрив земельних ділянок - поверхневий шар ґрунту, який характеризується родючістю. Спеціальний дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який видається на підставі затвердженого в установленому законом порядку проекту землеустрою і дає право власнику земельної ділянки чи землекористувачу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки.

У відповідності до пп.3.3 п. 3 Наказу Державного комітету України по земельних ресурсах" від 4 січня 2005 року № 1 дозвіл видається на підставі затвердженого в установленому законом порядку проекту землеустрою, у якому повинні бути визначені умови зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту та порядок проведення рекультивації порушених земель. Якщо в проекті ці умови не визначені чи визначені в неповному обсязі, відповідний орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів (Держкомзему) відмовляє у видачі дозволу.

Відповідно до пункту "з" ст. 25, ст. 26 Закону України "Про землеустрій" документація із землеустрою розробляється у вигляді програм, схем, проектів, спеціальних тематичних карт, атласів, технічної документації. До виду документації із землеустрою включено робочі проекти землеустрою щодо рекультивації порушених земель, землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, зсувів, ущільнення, закислення, забруднення промисловими та іншими відходами, радіоактивними та хімічними речовинами, покращання сільськогосподарських земель, підвищення родючості ґрунтів (далі - робочі проекти землеустрою). Замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

У відповідності до ч. 4 ст. 22 Земельного кодексу України, в редакції чинній на момент виникнення правовідносин, земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва використовуються відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель.

Пунктом 18 розділу X Перехідні положення закріплено, що на період до 1 січня 2015 року вимоги частини четвертої статті 22 цього Кодексу поширюються лише на тих власників та користувачів, які використовують земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею більш як 100 гектарів.

Так як, земельна ділянка, яка перебуває у користуванні позивача на підставі договору суборенди, має загальну площу менше 100 га, такий проект землеустрою не виготовлявся. З огляду на наведені норми законодавства, за відсутності плану землеустрою позивач не отримував дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) землі.

Крім того, суд першої інстанції зауважив, що оскаржуваний припис відповідача не містить зазначення конкретних дій та порядок його виконання, що в свою чергу унеможливлює фактичне виконання припису. Так, в приписі відповідача зазначено, у 30-денний термін усунути вказані порушення земельного законодавства, шляхом використання земельної ділянки за встановленим цільовим призначенням. При цьому, як встановлено судовим розглядом, цільове призначення вказаної земельної ділянки "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" не змінювалось і відповідало її призначенню. Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем протиправно та необґрунтовано прийнято припис №00174 від 06.05.2014 р.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається. Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог в апеляційному порядку сторонами не оскаржується, а відтак колегією суддів не переглядається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо часткового задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної інспекції сільського господарства в Чернівецькій області залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Білоус О.В. Судді Курко О. П. Совгира Д. І.