Ухвала

від 09.12.2015 по справі 804/165/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2015 року м. Київ К/800/13554/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М., розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2014 року

у справі № 804/165/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп Девелопмент»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Олімп Девелопмент» (надалі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (надалі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 10 вересня 2012 року № 0006011501.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2014 року, адміністративний позов задоволено.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2014 року і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку декларації позивача з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2012 року. За результатами перевірки складено акт від 17 серпня 2012 року № 2310/1501/359355.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог: абз. 5 п. 153.8 ст. 153, п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток на 8521496,00 грн.

У зв'язку із виявленими порушеннями, на підставі акта перевірки позивачем винесено податкове повідомлення-рішення від 10 вересня 2012 року № 0006011501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства на 10651870,00 грн., в тому числі за основним платежем - на 8521496, 00 грн., за штрафними санкціями - 2130374,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що витрати на придбання цінних паперів, які були придбані в попередніх податкових періодах та не реалізовані станом на 01 січня 2012 року, враховуються в рядку «від'ємний фінансовий результат попереднього звітного (податкового) періоду» Додатку ЦП до Податкової декларації з податку на прибуток в наступних податкових періодах у повному обсязі, а пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України до спірних правовідносин застосуванню не підлягає.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 05 травня 2011 року по 17 лютого 2012 року позивачем укладено ряд договорів купівлі-продажу цінних паперів.

12 липня 2012 року позивач подав до відповідача податкову декларацію за № 9040066907 з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2012 року, до якої надано додаток ЦП з наступними даними:

р. 1.1 «Доходи звітного (податкового) періоду» - в сумі 100669000, 00 грн.,

р. 1.2 «Витрати звітного (податкового) періоду» - в сумі 37900000, 00 грн.;

р. 1.3 «Від'ємний фінансовий результат попереднього звітного (податкового) періоду» - в сумі 88761790,00 грн.

Розділом 1 додатку ЦП до додатку ІД податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ - IV квартали 2011 року від 07 лютого 2012 року № 9015159897 визначено, що збиток від операцій з акціями та іншими, ніж цінні папери корпоративними правами, складає 88761790, 00 грн., який відображено в р. 1.3 додатку ЦП до додатку ІД до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2012 року.

Згідно наданої податкової звітності з податку на прибуток підприємства ТОВ «ОЛІМП ДЕВЕЛОПМЕНТ» за 2011 рік (а саме: податкових декларацій з податку на прибуток підприємства з додатками за І квартал 2011 року та ІІ - IV квартали 2011 року) задекларовано загальну суму доходу у розмірі 1007201520,00 грн., у томі числі у додатках до декларацій відображено загальну суму доходів від операцій з цінними паперами у розмірі 1007201380,00 грн.

Посилаючись на положення пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, відповідач дійшов висновку про безпідставність зазначення позивачем у рядку 1.3 додаток ЦП до декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2012 року всієї суми збитків від операцій з акціями та іншими, ніж цінні папери корпоративними правами за результатами роботи у 2011 році.

Колегія суддів вважає такі висновки податкового органу помилковими.

Відповідно до п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України в редакцій, чинній на час виникнення спірних правовідносин, для цілей цього підпункту під терміном "доходи" слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, а також вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном, викупом емітентом, погашенням або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту під час розміщення) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в розрізі окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав в тому числі окремий облік операцій з цінними паперами, придбаними під час їх розміщення, повторного продажу емітентом чи в результаті здійснення внеску до статутного капіталу. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами. Витрати платника податку, понесені при придбанні цінних паперів, які використані платником в операціях РЕПО, не враховуються у визначенні фінансових результатів за операціями з торгівлі цінними паперами протягом строку РЕПО, а враховуються при визначенні фінансових результатів за операціями РЕПО в порядку, передбаченому в пункті 153.9 цієї статті.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу (обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження) кожного з окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Згідно з пунктом 150.1 статті 150 Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Приписами п. 4 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, що операції з цінними паперами та деривативами, що придбані до набрання чинності розділом III цього Кодексу, відображаються в обліку при визначенні податку на прибуток підприємств за правилами, що діяли на момент придбання таких цінних паперів.

За результатами аналізу наведених положень Податкового кодексу України суди дійшли правильного висновку, що від'ємний фінансовий результат від операцій з цінними паперами переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінним паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів з наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення без застосування обмежень, закріплених у пункті 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про недоведеність факту порушення позивачем податкового законодавства та про неправомірність оскарженого податкового повідомлення-рішення.

При цьому, доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2014 року у справі № 804/165/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)А.М. Лосєв Судді: (підпис)Л.І. Бившева (підпис) Т.М. Шипуліна