Ухвала

від 09.12.2015 по справі 804/6787/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2015 року м. Київ К/800/5492/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Федорова М.О., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2015 року

у справі № 804/6787/14

за позовом публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського» (далі - ПАТ «ДМКД)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську МГУ Міндоходів)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ «ДМКД» звернулось у травні 2014 року до суду з адміністративним позовом до СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську МГУ Міндоходів про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 25.01.2014 року № 0000022220.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2015 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2014 року скасовано, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить касаційну скаргу задовольнити, скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2014 року. Вважає, що рішення суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та ст. 86, ст. 138, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 220 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України при взаємовідносинах з ТОВ «ЮГСЕРВІС-КБ» за період з травень, червень 2013 року, за результатами якої складено акт від 10.01.2014 року № 14/22.2-05393043, яким зафіксовано встановлені перевіркою порушення позивачем вимог: п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 343 731,00 гривня, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за травень 2013 року на суму 168 620,00 гривень, заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за червень 2013 року на суму 175 111,00 гривень; п. 200.2 ст. 200 розділу V ПК України, внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету за червень 2013 року (з урахуванням залишку від'ємного значення травня 2013 року) на 343 731,00 гривня.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.01.2014 року № 0000022220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем у розмірі 343 731,00 гривня та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 171 866,00 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що в перевіряємий період між позивачем та ТОВ «ЮГСЕРВІС-КБ» було укладено договір від 06.03.2013 року № 13-9577-02 про надання послуг по перевантаженню залізовмісної сировини, шламів та вапна замовника.

На виконання вказаного договору зазначений контрагент у перевіряємому періоді надав позивачу послуги по перевантаженню залізовмісної сировини, шламів та вапна замовника, видав податкові накладні, а позивач здійснив оплату цих послуг.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки господарські операції з придбання у ТОВ «ЮГСЕРВІС-КБ» послуг, що обумовлені укладеним правочином між позивачем та вказаним контрагентом, фактично не мали реального характеру, оформлені лише документально та спрямовані на отримання неправомірної вигоди за рахунок несплати сум податку на додану вартість до бюджету, тобто незаконного заволодіння державним майном.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим та погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, який скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, вірно виходив з наступного.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Фактичне здійснення господарської операції підтверджується дослідженими судом апеляційної інстанції належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку, зокрема: податковими накладними, платіжними дорученнями, актами виконаних робіт.

При цьому, судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що, якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки в їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю, мали місце.

При вирішенні спору судом першої інстанції зазначене не було враховане.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з судом апеляційної інстанції, який правомірно та обґрунтовано скасував постанову суду першої інстанції та задовольнив позовні вимоги ПАТ «ДМКД».

Відповідно до п. 3 ст. 220 1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів прийшла до висновку, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів - відхилити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2015 року у справі № 804/6787/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підпис (підпис) І.О. Бухтіярова Судді: підпис (підпис) М.І. Костенко Помічник судді підпис (підпис) М.О. Федоров