Ухвала

від 07.12.2015 по справі 816/432/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2015 року м. Київ К/800/31851/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

за участю секретаря Ковтун О.С.

представника позивача Нижника О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2013

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013

у справі №816/432/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова комплектація»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про скасування податкової вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2013, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкову вимогу від 21.01.2013 № 30. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Промислова комплектація» витрати у вигляді судового збору в сумі 2300 грн.

Кременчуцька ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю. Посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права. В обґрунтування вимог касаційної скарги вказує на те, що податкова вимога від 21.01.2013 № 50/51 сформована на не сплачене позивачем узгоджене грошове зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток за січень 2013 року в сумі 50514517,00 грн. Зазначає, що узгодження грошового зобов'язання з авансового внеску з податку на прибуток за січень 2013 року в сумі 50514517,00 грн. відбулося згідно з положеннями п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України у зв'язку із самостійним визначенням позивачем цієї суми авансових внесків в декларації з податку на прибуток підприємства від 08.11.2012 № 89070020527 за 9 місяців 2012 року.

Наголошує, що податкові зобов'язання позивача не можуть бути припиненими у зв'язку з тим, що підприємство перебувало в ліквідаційній процедурі, оскільки запису про припинення юридичної особи в державний реєстр не внесено.

Також звертає увагу на те, що авансовий внесок у січні та лютому 2013 року сплачується протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місця, при цьому вважає, що авансові внески сплачуються не пізніше 18 січня та 20 лютого 2013 року відповідно.

ТОВ «Промислова комплектація» у письмових запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що воно не стверджувало того, що є ліквідованим, а лише надавало суду докази перебування в ліквідаційній процедурі та вказувало на відсутність в нього оподатковуваних доходів у 2013 році через те, що підприємство не здійснювало господарської діяльності з грудня 2012 року.

Вважає висновки податкового органу про те, що авансовий внесок сплачується не пізніше 18 січня та 20 лютого 2013 року відповідно такими, що суперечать положенням Податкового кодексу України. Виходячи з вимог абзацу другого пункту 2 підрозділу 4 розділу ХХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України звітним місяцем є січень 2013 року, тому авансовий внесок з податку на прибуток за січень 2013 року повинен сплачуватися протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем січня 2013 року, тобто до 20.02.2013, а авансовий внесок за лютий 2013 року - до 20.03.2013.

Наголошує на тому, що податкове зобов'язання з авансового внеску з податку на прибуток, зазначене в оспорюваній податковій вимозі від 21.01.2013 № 30, є неузгодженим. В обґрунтування такої позиції посилається на те, що в декларації з податку на прибуток за три квартали 2012 року в рядку 14 задекларовано податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 73270653,00 грн., а в рядку 20 АВ - авансовий внесок при виплаті дивідендів в сумі 381360000,00 грн., які в повному обсязі сплачені до держбюджету. В цій декларації не визначались податкові зобов'язання зі сплати авансового внеску з податку на прибуток за січень 2013 року. Податкова декларація за ІІІ квартали 2012 року не містила окремого рядка для декларування сум авансового внеску з податку на прибуток за 2013 рік, а нової форми декларації, яка б передбачала подання разом з декларацією розрахунку щомісячних авансових внесків з податку на прибуток підприємств, затверджено не було і такий розрахунок на адресу контролюючого органу не подавався. Контролюючий орган також не проводив перевірку та не визначав самостійно суму податкового зобов'язання у податковому-повідомленні-рішенні у разі виявлення її заниження.

Окрім того вважає, що сума авансового внеску з податку на прибуток розрахована неправильно - в податковій вимозі зазначено податковий борг в сумі 50514517 грн. Згідно з даними декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ квартали 2012 року в рядку 14 сума задекларованого податкового зобов'язання складає 73270653,00 грн. Одна дев'ята від вказаної суми становить 8144183,70 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Промислова комплектація» 08.11.2012 подано декларацію з податку на прибуток підприємств за ІІІ квартали 2012 року. Судом апеляційної інстанції також встановлено, що в податковій декларації позивачем в рядку 14 задекларовано податок на прибуток підприємств в сумі 73270653,00 грн., а в рядку 20 АВ - авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів в сумі 381360000,00 грн., що має бути сплачена у звітному податковому періоді за місцезнаходженням юридичної особи.

Загальними зборами учасників підприємств відповідно до протоколу загальних зборів від 27.12.2012 № 27/12-1 прийнято рішення припинити підприємство шляхом ліквідації та затверджено голову та членів ліквідаційної комісії.

Кременчуцька ОДПІ надіслала ТОВ «Промислова комплектація» податкову вимогу від 21.01.2013 № 50 щодо податкового боргу з в авансових внесків з податку на прибуток підприємств в сумі 50514517,00 грн., про які йдеться в абзаці другому пункту 2 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

При перевірці правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, правової оцінки встановлених судами обставин суд касаційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до пп. 14.1.153 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до пп. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 49.19. ст. 49 Податкового кодексу України якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків), згідно з відповідним розділом цього Кодексу, зазначена податкова декларація подається у строки, визначені пунктом 49.18 цієї статті для такого базового звітного (податкового) періоду. Для цілей цього Кодексу під терміном «базовий звітний (податковий) період» слід розуміти перший звітний (податковий) період року, визначений відповідним розділом цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до п.п. 49.18.3. п. 49.14 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Таким чином, граничним строком подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за ІІІ квартали 2012 року було 09.11.2012, а за 2012 рік - 01.03.2013.

Відповідно до абз. 1 п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час подання декларації з податку на прибуток за ІІІ квартали 2012 року) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з наведеної вище норми кодексу протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, тобто до 19.11.2012, у позивача виник обов'язок сплатити суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, задекларовану в податковій декларації за ІІІ квартали 2012 року.

Водночас підпунктом 3 пункту 91 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні» від 05.07.2012 № 5083-VI, який набрав чинності з 12.08.2012, пункт 2 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено абзацом другим такого змісту: «Платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця».

При цьому сам пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, який згідно з пунктом 16 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні» від 05.07.2012 № 5083-VI було доповнено абзацами, що передбачали спеціальний порядок та розміри сплати податку на прибуток підприємств, набрав чинності з 01.01.2013 (згідно з п. 1 розділу II «Прикінцеві положення» цього Закону).

Згідно з цими новими абзацами пункту 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, що набрали чинності з 01.01.2013:

«Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Платники податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році без подання податкової декларації за звітні (податкові) періоди (календарний квартал, півріччя та дев'ять місяців) та не сплачують авансового внеску.

Платники податку, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний (податковий) період не перевищують 10 мільйонів гривень, та неприбуткові установи (організації) сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації, яку подають до органів державної податкової служби за звітний (податковий) рік і не сплачують авансових внесків.

У разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до органу державної податкової служби в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Платник податку, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, податкові зобов'язання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а за підсумками першого кварталу отримує прибуток, має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов'язань.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому визначено граничний строк подачі річної податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік, до місяця подання податкової декларації за поточний звітний (податковий) рік.

Форма розрахунку, передбачена у цьому пункті, затверджується у порядку, встановленому цим Кодексом».

Так, наказом Міністерства фінансів України від 05.12.2012 № 1281, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.12.2012 за № 2195/22507, який набрав чинності тільки з 22.01.2013, було затверджено зміни до форми податкової декларації з податку на прибуток, зокрема доповнено показники декларації новим рядком 37 такого змісту: «авансовий внесок (1/12 нарахованої до сплати суми податку на прибуток за звітний (податковий) рік), що підлягатиме сплаті щомісяця у березні - грудні 20____ року та січні - лютому 20___ року (рядок 36/12).

Натомість форма поданої позивачем за ІІІ квартали 2012 року податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2011 № 1213, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.10.2011 за № 1215/19953, не містить окремого розділу або доповнень, які б передбачали декларування платником авансового внеску з податку на прибуток, сплату якого після 01.01.2013 передбачено абзацом другим пункту 2 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та/або п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України в редакції Закону України від 05.07.2012 № 5083-VI.

Системний аналіз наведених положень дає підстави для висновків:

- податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання, що не сплачене платником податків у встановлений Податковим кодексом України строк;

- узгодженою сумою податкового зобов'язання є самостійно обчислена платником податку сума такого зобов'язання, зазначена в податковій декларації що подається контролюючому органу у строк, встановлений Податковим кодексом України;

- самостійно обчислена позивачем сума податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, зазначена в податковій декларації з такого податку за ІІІ квартали 2012 року, що подана контролюючому органу, вважається узгодженою і підлягала сплаті до 19.11.2012. При цьому у контролюючого органу в межах цієї справи не виникає питань щодо сплати позивачем задекларованих в цій декларації податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств;

- у платника податку на прибуток підприємств не було підстав та можливостей визначати в декларації з податку на прибуток підприємства за ІІІ квартали 2012 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, сплата якого у січні - лютому 2013 року передбачена пунктом 2 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу ХХ «Перехідні положення»;

- сума авансового внеску з податку на прибуток, що підлягала сплаті за положеннями пунктом 2 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу ХХ «Перехідні положення» та п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України в редакції Закону України від 05.07.2012 № 5083-VI, яка не визначалася платником податку в податковій декларації з податку на прибуток підприємств, зокрема за ІІІ квартали 2012 року, та не визначалось контролюючим органом за податковим повідомленням-рішенням, не є узгодженим податковим зобов'язанням, а відтак, не є податковим боргом;

- звітними (податковими) місяцями, про які йдеться в абзаці другому пункту 2 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України як про місяці для сплати авансового внеску у розмірі 1/9 податку на прибуток, є січень-лютий 2013 року, тому граничним строком сплати для такого авансового внеску є 20.02.2013 та 20.03.2013 відповідно. Враховуючи викладене, сума авансового внеску з податку на прибуток, що підлягала сплаті за положеннями цієї норми кодексу, також не може вважатися станом на дату надсилання оспорюваної податкової вимоги від 21.01.2013 № 50 податковим боргом, тому що строк сплати не сплив.

Враховуючи наведене, у податкового органу не було підстав направляти позивачу податкову вимогу від 21.01.2013 № 30, тому остання є протиправною.

Суд апеляційної інстанції, правильно погодившись із загальним висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог, помилково вказав на те, що останній день із 20 днів, встановлених Податковим кодексом України для сплати в січні 2013 року авансового внеску з податку на прибуток, припадав на 20.01.2013. Як було зазначено судом касаційної інстанції раніше, звітним (податковим) місяцем в абзаці 2 пункту 2 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначено січень 2013 року, останнім календарним днем якого є 31.01.2013, тому за вимогами цієї норми сплата авансового внеску передбачена протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місця, тобто з 01.02.2013 до 20.02.2013.

Разом з тим суд касаційної інстанції вважає за правильне залишити оскаржувані судові рішення без змін, оскільки неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень абзацу 2 пункту 2 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України не призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2013 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою безпосередньо до Верховного Суду України у порядку, встановленому статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В.Ланченко

Ю.І. Цвіркун