Рішення

від 04.11.2015 по справі 462/3847/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 462/3847/11 Головуючий у 1 інстанції: Боровков Д.О.

Провадження № 22-ц/783/2737/15 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Т. Г.

Категорія: 5

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - Мусіної Т.Г.

суддів - Бермеса І.В., Савуляка Р.В.

за участі секретаря - Фейір К.О.

з участю: представника апелянта ОСОБА_2 - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 01 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа: Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експортної оцінки», про усунення перешкод та зустрічним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_4, третя особа Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради, про визнання права власності,-

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа: Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експортної оцінки», про усунення перешкод, в якому просив:

- зобов'язати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не чинити йому перешкоди у користуванні об'єктами: житловим будинокм № 26-а по вул. Квітки-Основ'яненко у м. Львові загальною площею 217 кв.м. та будівлею під літ. «Б-1» по вул. Шараневича, 5 у м. Львові;

- зобов'язати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 укласти договір купівлі-продажу на житловий будинок № 26-а по вул. Квітки-Основ'яненка у м. Львові загальною площею 217 кв.м. та на будівлю під літ. «Б-1» по вул. Шараневича, 5 у м. Львові.

Свої позовні вимог обґрунтовує тим, що між ним і ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були укладені попередні договори купівлі-продажу на житловий будинок № 26-а по вул. Квітки-Основ'яненка у м. Львові загальною площею 217 кв.м. та на будівлю під літ. «Б-1» по вул. Шараневича, 5 у м. Львові. Після укладення попередніх договорів купівлі-продажу вказаних будівель позивачем були затрачені кошти на приведення їх до належного стану. Проте відповідачі уникають укладення основного договору купівлі-продажу цих об'єктів та створюють позивачу перешкоди у користуванні даними об'єктами. На підставі наведеного просив задовольнити його позов.

У листопаді 2011 року ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4, третя особа Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради, про визнання права власності, в якому просили:

- визнати за ОСОБА_5 право власності на житловий будинок № 26-а по вул. Квітки-Основ'яненко у м. Львові загальною площею 2179,7 кв.м., що складається з: гаражу загальною площею 77,7 кв.м. позначеному літ. ІІ, приміщення магазин-салону загальною площею 46,2 кв.м., нежитлові приміщення на цокольному поверсі загальною площею 63,3 кв.м.АДРЕСА_1 загальною площею 73,3 кв.м.. квартиру № 2 загальною площею 62,3 кв.м.АДРЕСА_2 загальною площею 104,2 кв.м.АДРЕСА_3 загальною площею 77,8 кв.м.АДРЕСА_4 загальною площею 65,1 кв.м.АДРЕСА_5 загальною площею 110,9 кв.м.АДРЕСА_6 загальною площею 77,8 кв.м.АДРЕСА_7 загальною площею 65,1 кв.м.АДРЕСА_8 загальною площею 110,9 кв.м.АДРЕСА_9 загальною площею 77,8 кв.м.АДРЕСА_10 загальною площею 65,1 кв.м.АДРЕСА_11 загальною площею 110,9 кв.м.АДРЕСА_12 загальною площею 77,8 кв.м.АДРЕСА_13 загальною площею 65,1 кв.м.АДРЕСА_14 загальною площею 110,9 кв.м.АДРЕСА_15 загальною площею 155,4 кв.м.АДРЕСА_16 загальною площею 128,9 кв.м.АДРЕСА_17 загальною площею 227,8 кв.м.

- визнати за ОСОБА_6 право власності на будівлю, позначену літ. «Б-1» по вул. Шараневича, 5 у м. Львові загальною площею 194,6 кв.м..

Свої позовні вимоги обґрунтовували тим, що ОСОБА_7 є власником земельної ділянки площею 0,0401 га, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Квітки-Основ'яненко, 26-а. на цій земельній ділянці нею був побудований житловий будинок загальною площею 2179,7 кв.м. ОСОБА_6 є власником земельної ділянки, що знаходиться на вул. Шараневича, 5 у м. Львові, на якій ним було побудовано будівлю загальною площею 194,6 кв.м. На вказаний житловий будинок на будівлю Обласним комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» було заведено інвентаризаційні справи та видано технічні паспорти. Згідно проведеної експертизи документація об'єктів розроблена у відповідності з діючими нормами, правилами, інструкціями і державними стандартами; об'єкти збудовані у відповідності з діючими пожежними, санітарними та будівельними нормами; розміщення об'єктів не суперечить генеральному плану м. Львова та концепції коригування. Вказують, що вони мали намір укласти договори купівлі-продажу вказаних об'єктів, однак попередніх договорів купівлі продажу не укладали, а тому немає підстав для укладення основних договорів купівлі-продажу. На підставі наведеного просили задовольнити їхній позов, а у задоволенні первісного позову відмовити.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 01 грудня 2011 року у задоволенні первісного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа: Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експортної оцінки», про усунення перешкод відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_5, ОСОБА_6 задоволено:

- визнано право власності за ОСОБА_5 на будинок № 26-а по вул. Квітки-Основ'яненко у м. Львові загальною площею 2179,7 кв.м., що складається з:гаражу загальною площею 77,7 кв.м. позначеному літ. ІІ, приміщення магазин-салону загальною площею 46,2 кв.м., нежитлові приміщення на цокольному поверсі загальною площею 63,3 кв.м.АДРЕСА_1 загальною площею 73,3 кв.м.. квартиру № 2 загальною площею 62,3 кв.м.АДРЕСА_2 загальною площею 104,2 кв.м.АДРЕСА_3 загальною площею 77,8 кв.м.АДРЕСА_4 загальною площею 65,1 кв.м.АДРЕСА_5 загальною площею 110,9 кв.м.АДРЕСА_6 загальною площею 77,8 кв.м.АДРЕСА_7 загальною площею 65,1 кв.м.АДРЕСА_8 загальною площею 110,9 кв.м.АДРЕСА_9 загальною площею 77,8 кв.м.АДРЕСА_10 загальною площею 65,1 кв.м.АДРЕСА_11 загальною площею 110,9 кв.м.АДРЕСА_12 загальною площею 77,8 кв.м.АДРЕСА_13 загальною площею 65,1 кв.м.АДРЕСА_14 загальною площею 110,9 кв.м.АДРЕСА_15 загальною площею 155,4 кв.м.АДРЕСА_16 загальною площею 128,9 кв.м.АДРЕСА_17 загальною площею 227,8 кв.м.

- визнано право власності за ОСОБА_6 на будівлю зазначену у технічному паспорті під літ «Б-1» по вул. Шараневича, 5 у м. Львові загальною площею 194,6 кв.м.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_8.

В апеляційній скарзі вказує, що частина житлового будинку № 26-а по вул. Квітки-Основ'яненко побудована на земельній ділянці, що належить їй на праві власності, згоди на будівництво вказаного будинку на своїй земельній ділянці вона не давала. Зазначає, що вказаний будинок є самочинним будівництвом, позивачами не було надано доказів будівництва з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних норм і правил згідно із законодавством. Суд першої інстанції в порушення вимог закону не залучив її до участі у справі, як і не залучив Інспекцію державного архітектурного-будівельного контролю для надання відповідних висновків.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні первісного і зустрічного позовів.

Позивачі за зустрічним позовом ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, хоча належним чином у відповідності до вимог ст.. 74-76 ЦПК України були повідомлені про дату та час судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення ОСОБА_5 під розписку 26.10.2015р. судової повістки (а.с. 13 т.2), а ОСОБА_6 від одержання судової повістки відмовився (а.с. 19 т.2).

З врахуванням наведеного та виходячи з вимог ч.2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів вважає, що їх неявка не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши доводи осіб, які з'явились у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, передбачених ст.. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте вказаним вимогам рішення суду не відповідає.

Ухвалюючи рішення про задоволення зустрічного позову ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про визнання за ОСОБА_5 права власності на будинок № 26-а по вул. Квітки-Основ'яненка у м. Львові та за ОСОБА_6 право власності на будівлю під літ. «Б-1» по вул. Шараневича, 5 у м. Львові, суд виходив з положень ст. 375 ЦК України про те, що власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, будинок побудовано відповідно до проекту, відповідає діючим нормам і державним стандартам, будівництвом не порушено прав третіх осіб, тому є підстави для визнання за ними права власності на самочинне будівництво на підставі ч.4 ст. 376 ЦК України.

Проте погодитись з таким висновком суду не можна, оскільки суд дійшов його внаслідок порушення норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини 1 та 2 ст. 123 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов до початку розгляду справи по суті. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

З матеріалів справи вбачається, що надходження в Залізничний районний суд м. Львова зустрічного позову ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно, який виготовлений 18.11.2011р. та знаходиться в матеріалах справи (а.с. 48-50), не зареєстровано у встановленому порядку.

В журналі судового засідання від 25.11.2011р. не зазначено номер диску фіксування судового засідання.

Відображена в журналі судового засідання 25.11.2011р. інформація про розгляд клопотання представника відповідача ОСОБА_9, за наслідком розгляду якого суд ухвалив об'єднати справи в одне провадження, не підтверджується долученим до матеріалів справи судом першої інстанції диском № 271170RB, на якому судове засідання 25.11.2011р. взагалі не зафіксовано.

Суд першої інстанції не викликав в судове засідання 25.11.2011р. ОСОБА_4, що підтверджується відсутністю у матеріалах справи доказів про направлення позивачу ОСОБА_4 судової повістки або повідомлення його в інший спосіб, передбачений ч.6 ст. 74 ЦПК України, відповідно не з'ясував його думку щодо прийняття зустрічного позову, а також не викликав його в судове засідання 01.12.2011р., чим допустив порушення норм процесуального права та положення ст.. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованої Україною 11.09.1997р., щодо права кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Заява представника ОСОБА_4М без дати про підтримання первісного позову та слухання справи у його відсутності, на яку послався суд (а.с. 42 т.1) не створює юридичних наслідків, оскільки повноважень на пред'явлення 01.11.2011р. позову від імені ОСОБА_4 він не мав, нотаріально посвідчена довіреність від імені ОСОБА_4 була видана ОСОБА_10 лише 23.11.2011р. (а.с. 44 т.1), тому він не мав належних повноважень подавати заяву про порядок розгляду справи без участі ОСОБА_4

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 04.11.2015р. рішення суду в частині відмови у задоволенні позовної заяви (доповнення в порядку ст.. 31 ЦПК України) ОСОБА_4 від 01.11.2011р. скасовано та вказаний позов ОСОБА_4 залишено без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст. 207 ЦПК України, оскільки він з позовом до суду не звертався.

Ухвала Залізничного районного суду м.Львова віл 02.11.2011р. про відкриття провадження у справі № 2-3847 відсутня в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Таким чином ОСОБА_4 є неналежним відповідачем за зустрічним позовом ОСОБА_5 та ОСОБА_6, оскільки первісний позов ОСОБА_4 01.11.2011р. до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 взагалі не подавався.

Правовою підставою в обґрунтування зустрічного позову зазначено статті 321, (непорушність права власності), 331 (набуття права власності на новостворене майно), 375 (право власника на забудову земельної ділянки), 392 (визнання права власника за позовом власника майна, якщо таке оспорюється) Цивільного кодексу України.

Задовольняючи зустрічний позов, суд не перевірив правові підстави, якими він обґрунтований, та не дав належної оцінки доказам у справі.

Відповідно до чинного законодавства право на забудову виникає в особи, яка набула право на земельну ділянку на законних підставах, після здійснення нею дій, передбачених статтями 26-32 Закону України «Про затвердження містобудівної діяльності».

Відповідно до ст. 90 Земельного кодексу України право на будівництво нерухомого майна (забудову) мають власники земельних ділянок.

Згідно ст.. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.

Позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не надали суду належних доказів на підтвердження їх права власності на земельну ділянку по вул. Квітки-Основ'яненка для будівництва будинку № 26-а та по вул. Шараневича, 5 у м. Львові.

Долучений до їх зустрічної позовної заяви Державний акт на право власності на земельну ділянку Серії ЯЛ № 619946 площею 0,0401 га на вул. Квітки-Основ'яненка, 26-а виданий на ім'я ОСОБА_2 (а.с. 51-52).

Долучена до зустрічної позовної заяви записка від імені ОСОБА_2 від 01.04.2011р. за її підписом про те, що вона передає в оренду ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,4 га для завершення будівництва житлового будинку площею приблизно 2000 кв.м. не може бути належним доказом набуття ОСОБА_5 права власності на вказану земельну ділянку, оскільки не відповідає способу набуття права власності на землю, передбаченого Земельним кодексом (а.с. 53).

Окрім того за висновком судової почеркознавчої експертизи від 10.02.2015р. № 6/57 проведеної в межах кримінального провадження підпис та рукописний текст в записці від 01.04.2011р. виконаний не ОСОБА_11, а іншою особою (а.с. 170-172).

Колегією суддів встановлено, що нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу земельної ділянки, за яким ОСОБА_2 продала ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,0401 га, яка розташована за адресою: м. Львів, вул. Квітки-Основ'яненка, 26 (кадастровий номер земельної ділянки 4610136300:02:002:0019) був укладений 06 грудня 2011р . (а.с. 115-116).

Відповідно до Звіту про експертну грошову оцінку вартості земельної ділянки, площею 401,00 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Квітки-Основ'яненка, 26, власником якої є ОСОБА_2, проведеної КП «Львівське бюро експертів-оцінювачів», станом на 01 грудня 2011р. вказана земельна ділянка вільна від забудови (а.с. 119, 120 звор.).

З відповіді Департаменту державного архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області від 22.05.2015р. № 1013-6/2261-15 вбачається, що декларація про початок виконання будівельних робіт на будівництво житлового будинку по вул. Квітки-Основ'янека № 26-а у м.Львові з № ЛВ 08211118955 зареєстрована 29.12.2011р. (а.с. 151).

Таким чином на час ухвалення судом 01 грудня 2011р. рішення про визнання за ОСОБА_5 права власності на житловий будинок по вул. Квітки-Основ'яненка № 26-а в м.Львові вона не була власником земельної ділянки, земельна ділянка була вільною від забудови, ОСОБА_5 не мала дозволу на виконання будівельних робіт.

Доказів про те, що ОСОБА_6 мав право власності на земельну ділянку по вул. Шараневича, 5 у м. Львові та необхідні дозвільні документи на зведення нежитлової одноповерхової цегляної будівлі з п'яти кімнат площею 194,6 кв.м., яка знаходиться в історичному ареалі м. Львова, суду взагалі не надано.

З долученого до зустрічної позовної заяви копії технічного паспорта на житловий будинок № 26-а по вул. Квітки-Основ'яненка у м. Львові, виданого ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», в розділі особливі відмітки проставлено штамп про те, що будинок збудовано самовільно (а.с. 26).

Таким чином будівництво житлового будинку здійснювалось без дотримання вимог Закону України «Про регулювання містобудівної документації», тобто самочинно та на чужій земельній ділянці.

Відповідно до п.9 роз'яснень постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що відповідно до статті 26 Закону № 2780-XII спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства. У зв'язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися лише за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу.

Доказів про те, що позивачі за зустрічним позовом ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звертались до Інспекції державного будівельного архітектурного контролю про прийняття об'єктів в експлуатацію та наслідки прийнятого рішення, останні суду не надали.

Згідно ч.3, 4 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що права третіх осіб здійсненим будівництвом не порушуються, таке здійснено на земельній ділянці за кадастровим № 461013630 :02:002:0019, що згідно Державного акта від 24.12.2010р. належить ОСОБА_5

Проте такі висновки суду не відповідають матеріалам справи, оскільки Державний акт від 24.12.2010р. на вказану земельну ділянку виданий на ім'я ОСОБА_2 (а.с. 51-52).

Суд не перевірив доводів позивачів за зустрічним позовом щодо правомірності використання земельної ділянки на якій здійснювалось будівництво, та не перевірив, чи порушуються права інших осіб.

Між тим площа земельної ділянки за кадастровим номером 4610136300:02:002:0019 становить 0,401 га, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ-619946, а зовнішні розміри житлового будинку згідно пред'явленого позивачами робочого проекту становить 27,80м х15,85 м, що становить площу 430,803 кв.м.

Таким чином будівництво житлового будинку здійснювалось за межами земельної ділянки з кадастровим номером 46101360300:02:002:0019, право на яке ОСОБА_5 не мала, але з використанням іншої земельної ділянки, яка межує із вищезазначеною, проте суд першої інстанції цього не врахував та не перевірив, чи не порушуються права інших осіб.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що земельна ділянка за кадастровим номером 4610136300:02:002:0018 площею 0,0282 га, яка межує із вищевказаною земельною ділянкою, згідно Державного акта Серія ЯЛ № 897130 від 16.12.2010р. належала ОСОБА_12 (а.с. 87), а з 28.12.2010р. належить ОСОБА_2 (а.с. 88 - витяг з Державного земельного кадастру).

Відповідно до Висновку земельно-кадастрового дослідження по заяві ОСОБА_2, проведеного ТзОВ «Ордо-Плюс», яке виконує земельно-кадастрові роботи відповідно до ліцензії Держземагенства України серії АД № 03497 від 07.06.2012р., за результатами проведеного комплексу робіт, аналізу документів виявлено, що при забудові земельної ділянки кадастровий номер 4610136300:02:002:0019 площею 0,0401 га., яка належить гр. ОСОБА_5 забудовник при будівництві багатоповерхового будинку вийшов за межі цієї земельної ділянки і частину багатоповерхового будинку побудував на земельній ділянці кадастровий номер 4610136300:02:002:0018 площею 0,081 га, що належить гр.. ОСОБА_2.

Матеріалами справи не підтверджується, що ОСОБА_2 дала згоду на використання належної їй на праві земельної ділянки для будівництва будинку, таким чином право власності ОСОБА_2 здійсненим ОСОБА_5 самочинним будівництвом житлового будинку на чужій земельній ділянці, порушено.

Згідно п. 10 роз'яснень постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012р. № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) позов про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на чужій земельній ділянці може бути пред'явлено до власника (користувача) земельної ділянки та органу державної влади або органу місцевого самоврядування у випадку забудови на земельній ділянці, яка належить до державної чи комунальної власності.

Незважаючи на те, що суд першої інстанції мав у своєму розпорядженні дані про власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво житлового будинку, та не мав в своєму розпорядженні даних про власника земельної ділянки по вул. Шараневича № 5, на якій також здійснено самочинне будівництво, він не вирішив питання в порядку, передбаченому ч.1 ст. 33 ЦПК України про заміну відповідача та притягнення ОСОБА_2 до участі у справі як відповідача (співвідповідача), або з власної ініціативи в порядку передбаченому ч.2 ст. 35 ЦПК України про залучення відповідного державного органу чи органу місцевого самоврядування, як можливих власників земельної ділянки на вул. Шараневича, 5, а також відповідно до ч.3 ст. 45 ЦПК України не залучив до участі у справі відповідну інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю для надання висновків на виконання її повноважень.

Ураховуючи вищенаведене, а також, що зустрічний позов пред'явлено до неналежних відповідачів рішення суду залишатись в силі не може.

Керуючись п.2 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст. 309, ч.2 ст. 314, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 01 грудня 2011 року в частині задоволення зустрічного позову скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_4, третя особа Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради про визнання за ОСОБА_5права власності на будинок № 26-а по вул. Квітки-Основ'яненко у м. Львові загальною площею 2179,7 кв.м., що складається з:гаражу загальною площею 77,7 кв.м. позначеному літ. ІІ, приміщення магазин-салону загальною площею 46,2 кв.м., нежитлові приміщення на цокольному поверсі загальною площею 63,3 кв.м.АДРЕСА_1 загальною площею 73,3 кв.м.. квартиру № 2 загальною площею 62,3 кв.м.АДРЕСА_2 загальною площею 104,2 кв.м.АДРЕСА_3 загальною площею 77,8 кв.м.АДРЕСА_4 загальною площею 65,1 кв.м.АДРЕСА_5 загальною площею 110,9 кв.м.АДРЕСА_6 загальною площею 77,8 кв.м.АДРЕСА_7 загальною площею 65,1 кв.м.АДРЕСА_8 загальною площею 110,9 кв.м.АДРЕСА_9 загальною площею 77,8 кв.м.АДРЕСА_10 загальною площею 65,1 кв.м.АДРЕСА_11 загальною площею 110,9 кв.м.АДРЕСА_12 загальною площею 77,8 кв.м.АДРЕСА_13 загальною площею 65,1 кв.м.АДРЕСА_14 загальною площею 110,9 кв.м.АДРЕСА_15 загальною площею 155,4 кв.м.АДРЕСА_16 загальною площею 128,9 кв.м.АДРЕСА_17 загальною площею 227,8 кв.м. та визнання за ОСОБА_6 права власності на будівлю зазначену у технічному паспорті під літ «Б-1» по вул. Шараневича, 5 у м. Львові загальною площею 194,6 кв.м. - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 1411 (одну тисячу чотириста одинадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку протягом 20-ти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ з дня набрання рішенням апеляційного суду законної сили.

Головуючий Т.Г. Мусіна

Судді: І.В. Бермес

ОСОБА_13