Постанова

від 01.12.2015 по справі 17-6-18/95/3/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2015 року Справа № 17-6-18/95/3/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б.- головуючого Гоголь Т.Г. Рогач Л.І. за участю представників: позивачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) відповідачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Виробничо - комерційної фірми "Модус Ко ЛТД" на ухвалувід 18.09.2015 р. Одеського апеляційного господарського суду у справі№ 17-6-18/95/3/13 арбітражного суду Одеської області за позовомВиробничо - комерційної фірми "Модус Ко ЛТД" до Орендного підприємства "Котовський винзавод" простягнення 60 909,75 грн.

В С Т А Н О В И В :

У грудні 1997 року Виробничо - комерційна фірма "Модус Ко ЛТД" звернулась до арбітражного суду Одеської області з позовом до Орендного підприємства "Котовський винзавод" про стягнення 60 909,75 грн.

Ухвалою арбітражного суду Одеської області від 10.10.2000 року (суддя Продаєвич В.О.) припинено провадження у справі.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18 вересня 2015 року відмовлено позивачеві у задоволенні клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження ухвали арбітражного суду Одеської області від 10.10.2000 року та повернуто апеляційну скаргу позивачу.

Суд апеляційної інстанції на підставі статей 53, 86, 93 та пункту 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку, що доводи апелянта не містять належного обґрунтування поважності причин пропуску строку на оскарження ухвали арбітражного суду Одеської області від 10.10.2000 р. у даній справі, як і доказів на їх підтвердження.

Виробничо - комерційна фірма "Модус Ко ЛТД" подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 18.05.2015 року та ухвалу арбітражного суду Одеської області від 10.10.2000 року скасувати, справу передати на новий розгляд місцевого господарського суду, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами норм процесуального права.

На думку скаржника, викладені в ухвалі апеляційного суду висновки є необґрунтованими, оскільки в апеляційній скарзі позивач вказував, що звертався 30.10.2000 року до арбітражного суду Одеської області з заявою №68 про перевірку ухвали арбітражного суду Одеської області від 10.10.2000 року, а також ухвали арбітражного суду Одеської області від 16.07.1999 року у справі №3333/3 в порядку нагляду і їх скасування. При цьому, вказану заяву позивач направляв у встановлений законом строк. Однак, суд апеляційної інстанції на зазначене уваги не звернув, не проаналізував та в оскаржуваній ухвалі не обґрунтував з яких підстав вказаний доказ був відхилиний.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 80 Арбітражного процесуального кодексу України (який діяв на час прийняття оскаржуваної ухвали від 10.10.2000 року) арбітражний суд припиняє провадження у справі, зокрема, якщо підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано.

У випадках припинення провадження у справі повторне звернення до арбітражного суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами арбітражних витрат, про повернення державного мита з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Ухвалу про припинення провадження у справі може бути перевірено в порядку нагляду.

Статтею 102 Арбітражного процесуального кодексу України (який діяв на час прийняття оскаржуваної ухвали від 10.10.2000 року) встановлено, що заява про перевірку рішення, ухвали, постанови в порядку нагляду подається і протест прокурора приноситься не пізніше двох місяців з дня прийняття рішення, ухвали, постанови.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала арбітражного суду Одеської області була прийнята 10.10.2000 року.

За приписами статті 102 Арбітражного процесуального кодексу України (який діяв на час прийняття оскаржуваної ухвали від 10.10.2000 року), останнім днем на подання заяви про перевірку ухвали в порядку нагляду була дата 11.12.2000 року. З апеляційною скаргою Виробничо - комерційна фірма "Модус Ко ЛТД" звернулась лише 10.09.2015 року (майже через 15 років).

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що як вбачається з матеріалів справи 10.10.2000 року ухвалою арбітражного суду Одеської області було припинено провадження у справі №17-6-18/95/3/13 у зв'язку з тим, що ухвалою від 16.09.1999 року арбітражного суду Одеської області у справі №3333/3 ОП "Котовський винзавод" ліквідовано та виключено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Проте, 18.01.2001 року постановою арбітражного суду Одеської області у справі №3333/3 було скасовано ухвалу арбітражного суду Одеської області від 16.07.1999 року у справі№3333/3, на підставі якої було припинено провадження у даній справі №17-6-18/95/3/13.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи (том 4 а.с.58) Виробничо - комерційна фірма "Модус Ко ЛТД" була заявником у справі №3333/3 (17-2-18-3/01-3333/3) про визнання банкрутом ОП "Котовський винзавод".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.06.2003 року у справі №17-2-18-3/01-3333/3 відновлено ВКФ "Модус Ко ЛТД" пропущений строк для подання заяви про визнання кредитором до ОП "Котовський винзавод", визнано ВКФ "Модус Ко ЛТД" кредитором до ОП "Котовський винзавод" із грошовими вимогами в сумі 172818,56 грн., включено грошові вимоги ВКФ "Модус Ко ЛТД" до реєстру вимог кредиторів ОП "Котовський винзавод".

З викладеного слідує, що Виробничо - комерційна фірма "Модус Ко ЛТД" була обізнана про наявність постанови арбітражного суду Одеської області від 18.01.2001 року у справі №3333/3 (17-2-18-3/01-3333/3).

Статтею 102 Арбітражного процесуального кодексу України (який діяв станом на 18.01.2001 року) встановлено, що заява про перевірку рішення, ухвали, постанови в порядку нагляду подається і протест прокурора приноситься не пізніше двох місяців з дня прийняття рішення, ухвали, постанови.

Проте, у встановлений строк Виробничо - комерційна фірма "Модус Ко ЛТД" заяву про перевірку ухвали в порядку нагляду не подала.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що 21.06.2001 року прийнято Закон України від № 2539-111 "Про внесення змін до Арбітражного процесуального кодексу України", який набрав чинності з дня його опублікування 10 липня 2001 р. в газеті "Урядовий кур'єр".

Даним Законом з 10 липня 2001 року скасовано наглядовий порядок перевірки рішень, ухвал, постанов та запроваджено апеляційне та касаційне оскарження судових актів господарського суду в порядку та на підставах, передбачених розділами ХІІ та ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 6 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону постанова голови арбітражного суду, яка не оскаржена у порядку нагляду, може бути оскаржена до господарського суду апеляційної інстанції у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України для оскарження рішень господарського суду, прийнятих у першій інстанції.

Як вже було зазначено, апеляційна скарга на ухвалу від 10.10.2000 року у даній справі подана до Одеського апеляційного господарського суду лише 10.09.2015 року, з клопотанням про відновлення пропущеного строку більш, ніж на 14 років.

Частиною 1 статті 93 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) встановлено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску строку поважною, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання скарги протягом законодавчо встановленого терміну; разом з тим об'єктивна неможливість реалізації скаржником свого права на подання скарги протягом законодавчо встановленого терміну не звільняє скаржника від обов'язку виявляти повагу до прав та інтересів другої сторони, добросовісно користуватися своїм правом на апеляційне оскарження судового рішення, здійснюючи це право у розумні (а не в будь-які необмежені) строки для гарантії стабільності судового рішення, забезпечення принципу рівності сторін у судовому процесі.

Відмовляючи у задоволенні клопотання Виробничо - комерційної фірми "Модус Ко ЛТД" про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції розглянув викладені у ньому обставини дійшов висновку, що клопотання позивача не містить обґрунтувань та посилань, які б свідчили, що скаржник об'єктивно не мав можливості здійснити відповідні процесуальні дії протягом усього пропущеного строку.

Судом апеляційної інстанції надано оцінку обґрунтованості поважності причин пропуску скаржником строку оскарження в цілому, тобто, з урахуванням строку, що минув з дня прийняття ухвали, по день звернення з апеляційною скаргою. Встановивши викладене та враховуючи частину 1 статті 93, пункт 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, суд правомірно зазначив, що в даному випадку не вбачається та не наведено обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання скарги протягом усього періоду, за який пропущено строк та вірно повернув апеляційну скаргу без розгляду.

Враховуючи викладене, з урахуванням приписів процесуального законодавства, судова колегія вважає, що ухвала Одеського апеляційного господарського суду від 18.09.2015 р. є обґрунтованою та законною, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись пунктом 1 статті 111 9 , статтями 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 18.09.2015 р. у справі № 17-6-18/95/3/13 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: Т. Гоголь

Л. Рогач