ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
14 грудня 2015 року Справа № 905/8839/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Овечкіна В.Е., Корнілової Ж.О., Чернова Є.В., розглянувши матеріали касаційної скарги ТОВ "Оріль" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.10.2015 у справі№905/8839/13 за позовомТОВ "Оріль" до (треті особиРВ ФДМУ в Донецькій області - КП "Бюро технічної інвентаризації", ОСОБА_4) провизнання права власності на нерухоме майно встановив:
Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до ч.4 ст.111 ГПК України до касаційної скарги повинні додаватися докази сплати судового збору.
Згідно з п.4 ч.1 ст.111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до ч.2 ст.44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з пп.5 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції від 01.09.2015р.) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви .
Таким чином, за змістом пп.5 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", розмір судового збору у випадку подання апеляційних чи касаційних скарг у справах, судовий збір за подання позову в яких було сплачено до 01.09.2015р., розраховується виходячи з суми судового збору, підлягаючого до сплати при поданні позову. Цей розмір не підлягає перерахунку відповідно до нових ставок, визначених Законом (п.5 Інформаційного листа ВГСУ від 12.11.2015 №01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 №484-VІІІ)).
Відповідно до пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на час подання позову, тобто станом на листопад 2013р.) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Як роз'яснено у п.п.2.2.1 постанови Пленуму ВГС України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 №7, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно , витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру . При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду, наприклад, при визнанні договору недійсним - пункт 1 статті 83 ГПК). На виняток з цього правила лише у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею (частина третя статті 55 ГПК).
Водночас, нормою п.1 ч.2 ст.6 Закону України "Про судовий збір" (в редакції від 01.09.2015р.) передбачено, що у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Натомість у поданій касаційній скарзі міститься вимога заявника про скасування рішення та постанови, якими відмовлено у задоволенні позовних вимог майнового характеру (визнання права власності на нерухоме майно).
З наявних матеріалів справи вбачається, що загальна вартість спірного нерухомого майна, становить 1260510000 карбованців.
Відповідно до п.3 Указу Президента України від 25.08.1996р. №762/96 "Про грошову реформу в Україні" українські карбованці підлягають обміну на гривні (банкноти та розмінну монету) за курсом 100000 карбованців на 1 гривню.
Враховуючи приписи п.1 ч.2 ст.6 Закону України "Про судовий збір", п.3 наказу Президента України "Про грошову реформу в Україні" та матеріали справи, колегія суддів вважає, що загальна вартість спірного нерухомого майна становить 1260510000ч100000=12605,1 грн.
Зважаючи на те, що загальна ціна позову становить 12605,1 грн., а 2% ціни позову становить 252,102 грн., тобто значно менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1,5х1218=1827 грн.), то мінімальна сума судового збору, підлягаючого до сплати за подання позовної заяви станом на 25.11.2013р. становила 1827 грн..
Таким чином, з урахуванням пп.5 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції від 01.09.2015р.) підлягаюча до сплати сума судового збору за подання касаційної скарги має становити не менше 2192,4 грн. (1827х120%).
Однак, згідно платіжного доручення від 21.10.2015 №110 при поданні касаційної скарги заявником судовий збір сплачено частково, а саме в розмірі 2070 грн.
Отже, скаржником не дотримано норм процесуального закону, що згідно з п.4 ч.1 ст.111 3 ГПК України є достатньою підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.
Враховуючи наведене та керуючись ст.86 та п.4 ч.1 ст.111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ТОВ "Оріль" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.10.2015 у справі №905/8839/13 повернути скаржнику, а згадану справу - до господарського суду Донецької області.
Судді:В.Овечкін Ж.Корнілова Є.Чернов
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 14.12.2015 |
Оприлюднено | 15.12.2015 |
Номер документу | 54292951 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Овечкін В.Е.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні