Рішення
від 14.12.2015 по справі 903/1141/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 грудня 2015 р. Справа № 903/1141/15

за позовом приватного підприємства В«Агро-АвтосервісВ» , с.Крупа, Луцький район, Волинська область

до публічного акціонерного товариства В«КовельмолокоВ» , м. Ковель, Волинська область

про стягнення 481198,86 грн.

Суддя Вороняк А. С.

секретар судового засідання Чорний С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №399 від 30.09.2015р.

від відповідача: н/з

Відповідно до ст.20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст.22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: приватне підприємство В«Агро-АвтосервісВ» звернулося з позовом до публічного акціонерного товариства В«КовельмолокоВ» про стягнення 524272,19 грн.(з врахуванням заяви №24-11/15 від 24.11.2015р.), з них 348640,01 грн. - основної заборгованості, 112025,80 грн. - пені, 54439,97 грн. - інфляційних втрат, 9166,41 грн. - 3% річних та судових витрат по справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу №2 від 01.01.2014р. з додатками, приймальні квитанції за період з 31.01.2014р. по 30.04.2015р., претензію №12/08-15 від 12.08.2015р..

Ухвалою господарського суду Волинської області від 23.10.2015р. було порушено провадження у справі, а справу призначено до розгляду на 11.11.2015р. та зобов'язано сторони надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 11.11.2015р. розгляд справи відкладено на 25.11.2015р. через не з'явлення відповідача у судове засідання, неподання сторонами всіх витребуваних судом документів та необхідність витребування нових доказів.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 25.11.2015р. розгляд справи відкладено на 09.12.2015р. через не з'явлення відповідача у судове засідання, неподання останнім всіх витребуваних судом документів та необхідністю витребування нових доказів, для з'ясування всіх істотних обставин справи.

В судовому засіданні 09.12.2015р. представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат, просять стягнути з відповідача 11 366,64 грн. інфляційних втрат, що нараховані за період прострочення з 01.05.2014р. по 31.05.2014р. на суму боргу 138782,53 грн. та за період з 01.06.2015р. по 24.11.2015р. на суму боргу 348 640,01 грн., а в частині стягнення з відповідача основного боргу, пені та 3% річних позовні вимоги підтримують.

В судовому засіданні 09.12.2015р. представником позивача подано заяву в якій просить повернути судовий збір у розмірі 3183,58 грн. у зв'язку з надмірною його сплатою та зменшенням розміру позовних вимог.

Суд розглянувши заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог від 09.12.2015р. (вх..№01-65/344/15), яка подана до початку розгляду справи по суті, в порядку ст.22 ГПК України приймає їх, тому справа вирішується з нової ціни позову у сумі 481198,86 грн., з них 348640,01 грн. - основної заборгованості, 112025,80 грн. - пені, 11 366,64 грн. - інфляційних втрат, 9166,41 грн. - 3% річних та судових витрат по справі.

Представник позивача в судовому засіданні 09.12.2015р. позов з врахуванням заяви №24-11/15 від 24.11.2015р. та заяви від 09.12.2015р. (вх..№01-65/344/15) підтримав, вимоги просить задовольнити із врахуванням поданих заяв.

Відповідач в судове засідання 09.12.2015р. не з'явився, уповноваженого представника не направив, проте був належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4500806580446 від 02.12.2015р..

З урахуванням вимог ст.69 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

встановив:

01.01.2014р. між публічним акціонерним товариством В«КовельмолокоВ» (далі - Покупець) та приватним підприємством В«Агро-АвтосервісВ» (далі - Товаровиробник) укладено договір купівлі-продажу №2 (далі - Договір) (а.с.14).

Згідно п. 1.1 Договору Товаровиробник зобов'язується передати у власність Покупця молоко коров'яче(далі -Товар), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити його вартість на умовах даного Договору.

Згідно п.4.1.3 Договору Товаровиробник зобов'язується передати Покупцю Товар за договірними цінами.

Згідно п.4.2.1 та п.4.2.3 Договору Покупець зобов'язується прийняти Товар поставлений Товаровиробником в чисту продезінфіковану Тару та оплатити поставлений Товар.

Згідно п.5.1 та п.5.2 Договору Покупець проводить розрахунки з Товаровиробником, шляхом перерахування фінансових коштів на розрахунковий рахунок Товаровиробника або видачі готівки з каси Покупця протягом 15 банківських днів з моменту отримання Товару, оплата проводиться в Українській національній валюті - гривні.

Згідно п.9.3 Договору зміни та доповнення до даного Договору або його дострокове розірвання будуть дійсні при умові, якщо вони здійсненні в письмовій формі і підписані Сторонами.

Згідно п.10.1 Договору останній вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2014р.. У випадку якщо жодна із Сторін за місяць до закінчення терміну дії Договору не заявить в письмовій формі про намір його розірвати, Договір вважається пролонгованим на той самий строк та на тих самих умовах.

01.01.2014р. між публічним акціонерним товариством В«КовельмолокоВ» (Покупець) та приватним підприємством В«Агро-АвтосервісВ» (Товаровиробник) укладено додаток №1 до договору купівлі-продажу товарів №2 від 01.01.2014р.(а.с.15), в якому сторони досягли домовленості про розмір вартості за 1 кг. молока по базовому вмісту жиру - 3,4% та білка 3,0% (співвідношення вартості жиру та білка встановлені на рівні 40:60 відсотків), яка складається із ціни молока ПДВ і дотацій: з 01.01.2014р. 4 грн. 50 коп.. Цей протокол є підставою для розрахунків між Сторонами за поставлений Товар і вважається невід'ємною частиною Договору та діє з 01.01.2014р. і до наступної його зміни.

26.03.2014р. між публічним акціонерним товариством В«КовельмолокоВ» (Покупець) та приватним підприємством В«Агро-АвтосервісВ» (Товаровиробник) укладено додаток №2 до договору купівлі-продажу товарів №2 від 01.01.2014р.(а.с.16), в якому сторони досягли домовленості про розмір вартості за 1 кг. молока по базовому вмісту жиру - 3,4% та білка 3,0% (співвідношення вартості жиру та білка встановлені на рівні 40:60 відсотків), яка складається із ціни молока ПДВ і дотацій: з 26.03.2014р. 4 грн. 30 коп.. Цей протокол є підставою для розрахунків між Сторонами за поставлений Товар і вважається невід'ємною частиною Договору та діє з 26.03.2014р. і до наступної його зміни.

01.07.2014р. між ПАТ В«КовельмолокоВ» (Покупець) та ПП В«Агро-АвтосервісВ» (Товаровиробник) укладено додаток №5 до договору купівлі-продажу товарів №2 від 01.01.2014р.(а.с.19), в якому сторони досягли домовленості про розмір вартості за 1 кг. молока по базовому вмісту жиру - 3,4% та білка 3,0% (співвідношення вартості жиру та білка встановлені на рівні 40:60 відсотків), яка складається із ціни молока ПДВ і дотацій: з 01.07.2014р. 4 грн. 20 коп.. Цей протокол є підставою для розрахунків між Сторонами за поставлений Товар і вважається невід'ємною частиною Договору та діє з 01.07.2014р. і до наступної його зміни.

На виконання умов Договору, позивач за період з 31.01.2014р. по 30.04.2015р. поставив відповідачу товару на загальну суму 3826267,62 грн., що стверджується приймальними квитанціями на молоко(а.с.20-30).

Відповідач згідно банківських виписок та прибуткових касових ордерів(а.с.39-101) частково оплатив поставлений товар на загальну суму 3298180,70 грн..

Разом з тим 31.10.2014р. між сторонами було підписано протокол про залік взаємних вимог(а.с.32 на звороті), в якому розмір взаємних вимог, які погашаються склав 92977,29 грн. Даний розмір взаємних вимог погашається за зобов'язання по договору купівлі-продажу №2 від 01.01.2014р.(ПП В«Агро-АвтосервісВ» - кредитор, ПАТ В«КовельмолокоВ» - боржник) та по договору поставки №10/2014 від 01.10.2014р.(ПАТ В«КовельмолокоВ» - кредитор, ПП В«Агро-АвтосервісВ» - боржник)(а.с.31-32).

Також 30.11.2014р. між сторонами було підписано протокол про залік взаємних вимог(а.с.34 на звороті), в якому розмір взаємних вимог, які погашаються склав 86469,62 грн. Даний розмір взаємних вимог погашається за зобов'язання по договору купівлі-продажу №2 від 01.01.2014р.(ПП В«Агро-АвтосервісВ» - кредитор, ПАТ В«КовельмолокоВ» - боржник) та по договору поставки №11/2014 від 01.11.2014р.(ПАТ В«КовельмолокоВ» - кредитор, ПП В«Агро-АвтосервісВ» - боржник)(а.с.33-34).

Статтею 203 Господарського кодексу України(далі - ГК України), передбачено припинення господарського зобов'язання зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не визначений чи визначений моментом витребування, для чого достатньо заяви однієї сторони.

Із аналізу наведеної норми вбачається, що зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному з яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому).

Оскільки зобов'язання сторін за договорами поставки є грошовими, суд дійшов висновку про однорідність вимог, що виникли на їх підставі. Однорідність цих вимог випливає із їх юридичної природи і матеріального змісту та не залежить від підстав виникнення зобов'язань.

Згідно ст.601 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України) зобов'язання припиняються зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги; зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Таким чином, зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин, є волевиявленням суб'єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин.

Згідно ст.602 ЦК України не допускається зарахування зустрічних однорідних вимог, зокрема: про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відтак, випадки недопустимості зарахування зустрічних вимог, передбачених ст.602 ЦК України, за даних обставин відсутні.

Таким чином, суд приходить до висновку про можливість зарахування зустрічних однорідних вимог між сторонами, оскільки відбулося волевиявлення між суб'єктами правочину, спрямоване на настання правових наслідків у межах двосторонніх відносин, а Закон не містить прямої заборони стосовно подібних розрахунків.

Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного суду України від 24.06.2015р. у справі 3-255гс15.

13.08.2015р. на адресу відповідача позивачем було направлено претензію №12/08-15 від 12.08.2015р. з вимогою оплатити заборгованість. Проте дана претензія залишена відповідачем без відповіді та виконання.

Станом на час розгляду справи, в порушення умов Договору, відповідачем вартість отриманого товару на суму 348640,01 грн. не оплачено. Контррозрахунку позовних вимог відповідачем не подано.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.144 ГК України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.193 ГК України, ст.ст.526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми Договір купівлі-продажу №2 від 01.01.2014р. з додатками, предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами Договору, відпуск позивачем на виконання його умов відповідачу товару, отримання його відповідачем та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, суд прийшов висновку, що вимога позивача в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 348640,01 грн. підставна та підлягає до задоволення.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 112025,80 грн. загальної суми пені, за періоди прострочення оплати з 24.11.2014р. по 28.11.2014р. на суму заборгованості 266674,03 грн., з 01.12.2014р. по 02.03.2015р. на суму заборгованості 180204,41 грн., з 03.03.2015р. по 09.03.2015р. на суму заборгованості 130204,41 грн., з 10.03.2015р. по 11.03.2015р. на суму заборгованості 80204,41 грн., з 12.03.2015р. по 16.03.2015р. на суму заборгованості 30204,41 грн., з 16.04.2015р. по 20.04.2015р. на суму заборгованості 72348,01 грн., з 21.04.2015р. по 22.04.2015р. на суму заборгованості 28348,01 грн., з 18.05.2015р. по 15.11.2015р. на суму заборгованості 348640,01 грн., слід зазначити наступне.

Згідно п.6.2 Договору, у випадку порушення строків оплати товару Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару, за кожен день прострочки оплати.

Згідно п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд перевіривши методику та правильність нарахування 112025,80 грн. загальної суми пені за періоди прострочення оплати на суми заборгованості, які вказані вище, вважає, що остання підставна та підлягає до задоволення.

Щодо вимоги позивача про стягнення 11366,64 грн. загальної суми інфляційних втрат за періоди прострочення оплати з 01.05.2014р. по 31.05.2014р. нарахованих на суму заборгованості 138782,53 грн. і з 01.06.2015р. по 24.11.2015р. нарахованих на суму заборгованості 348640,13 грн. та вимоги щодо стягнення 9166,41 грн., за періоди прострочення оплати з 16.03.2014р. по 16.03.2014р. на суму заборгованості 151211,88 грн., з 17.03.2014р. по 07.04.2014р. на суму заборгованості 141211,88 грн., з 08.04.2014р. по 08.04.2014р. на суму заборгованості 91211,88 грн. , з 09.04.2014р. по 14.04.2014р. на суму заборгованості 41211,88 грн., з 15.04.2014р. по 15.04.2014р. на суму заборгованості 19596,46 грн., з 16.04.2014р. по 29.04.2014р. на суму заборгованості 276059,60 грн., з 30.04.2014р. по 07.05.2014р. на суму заборгованості 251059,60 грн., з 08.05.2014р. по 27.05.2014р. на суму заборгованості 238782,53 грн., з 28.05.2014р. по 29.05.2014р. на суму заборгованості 188782,53 грн., з 01.06.2014р. по 02.06.2014р. на суму заборгованості 138782,53 грн., з 03.06.2014р. по 12.06.2014р. на суму заборгованості 88782,53 грн., з 15.06.2014р. по 15.06.2014р. на суму заборгованості 67433,22 грн., з 16.06.2014р. по 16.06.2014р. на суму заборгованості 347440,81 грн., з 17.06.2014р. по 24.06.2014р. на суму заборгованості 147440,81 грн., з 25.06.2014р. по 25.06.2014р. на суму заборгованості 97440,81 грн., з 26.06.2014р. по 30.06.2014р. на суму заборгованості 47440,81 грн., з 16.10.2014р. по 20.10.2014р. на суму заборгованості 310236,40 грн., з 21.10.2014р. по 30.10.2014р. на суму заборгованості 210236,40 грн., з 31.10.2014р. по 13.11.2014р. на суму заборгованості 117259,11 грн., з 14.11.2014р. по 15.11.2014р. на суму заборгованості 108602,83 грн., з 16.11.2014р. по 28.11.2014р. на суму заборгованості 266674,03 грн., з 01.12.2014р. по 02.03.2015р. на суму заборгованості 180204,41 грн., з 03.03.2015р. по 09.03.2015р. на суму заборгованості 130204,41 грн., з 10.03.2015р. по 11.03.2015р. на суму заборгованості 80204,41 грн., з 12.03.2015р. по 16.03.2015р. на суму заборгованості 30204,41 грн., з 16.04.2015р. по 20.04.2015р. на суму заборгованості 72348,01 грн., з 21.04.2015р. по 22.04.2015р. на суму заборгованості 28348,01 грн., з 18.05.2015р. по 24.11.2015р. на суму заборгованості 348640,01 грн., суд зазначає таке.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Суд перевіривши методику та правильність нарахування інфляційних втрат та 3% річних, вважає, що останні підставні та підлягають до задоволення.

При цьому судом було застосовано розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат, здійснені за допомогою встановленої в господарському суді системи інформаційно-правового забезпечення "Ліга Закон".

Щодо поданої заяви представника позивача про повернення суми сплаченого судового збору в розмірі 3183,58 грн. у зв'язку з надмірною його сплатою та зменшенням розміру позовних вимог, суд зазначає таке.

При звернені до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 10401,56 грн.(згідно платіжного доручення №204 від 02.10.2015р.).

Згідно пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції від 01.09.2015р.) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру позивач сплачує судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

У судовому засіданні 09.12.2015р. представником позивача було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог. Загальна сума позовних вимог склала 481198,86 грн., з якої сплачено судовий збір в розмірі 7217,98 грн..

Згідно п.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду зокрема в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За таких обставин заява представника позивача про повернення суми сплаченого судового збору в розмірі 3183,58 грн. (10401,56 грн. - 7217,98 грн.) підлягає задоволенню.

В силу ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому вимоги, що пред'являються до доказів, визначені ст.34 ГПК України, відповідно до якої, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладені обставини, беручи до уваги наявні в матеріалах справи документи, докази та письмові пояснення сторін, господарський суд, оцінюючи подані сторонами докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов до висновку про підставність та обґрунтованість пред'явленого позивачем до відповідача позову, вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 481198,86 грн., з них з них 348640,01 грн. - основної заборгованості, 112025,80 грн. - пені, 11366,64 грн. - інфляційних втрат, 9166,41 грн. - 3% річних.

Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, судові витрати в сумі 7217,98 грн. в порядку ст.ст.44,49 ГПК України слід покласти на нього.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства В«КовельмолокоВ» (45000, Волинська область, м. Ковель, вул. Ватутіна , буд.114, код ЄДРПОУ 00444636) на користь приватного підприємства В«Агро-АвтосервісВ» (45602, Волинська область, Луцький район, с. Крупа, вул. Сонячна, буд.40, код ЄДРПОУ 34973937) 481198,86 (чотириста вісімдесят одну тисячу сто дев'яносто вісім гривень вісімдесят шість копійок) грн., з них з них 348640,01 грн. - основної заборгованості, 112025,80 грн. - пені, 11366,64 грн. - інфляційних втрат, 9166,41 грн. - 3% річних та 7217,98 (сім тисяч двісті сімнадцять гривень дев'яносто вісім копійок) грн. сплаченого позивачем судового збору.

3. Управлінню державної казначейської служби України у Волинській області повернути приватному підприємству В«Агро-АвтосервісВ» (45602, Волинська область, Луцький район, с. Крупа, вул. Сонячна, буд.40, код ЄДРПОУ 34973937) з Державного бюджету 3183,58 (три тисячі сто вісімдесят три гривні п'ятдесят вісім копійок) грн. надміру сплаченого судового збору згідно платіжного доручення №204 від 02.10.2015р. .

Повний текст рішення складено

14.12.2015

Суддя А. С. Вороняк

СудГосподарський суд Волинської області
Дата ухвалення рішення14.12.2015
Оприлюднено17.12.2015
Номер документу54293929
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —903/1141/15

Ухвала від 12.01.2016

Господарське

Рівненський апеляційний господарський суд

Маціщук А.В.

Судовий наказ від 28.12.2015

Господарське

Господарський суд Волинської області

Вороняк Андрій Сергійович

Рішення від 14.12.2015

Господарське

Господарський суд Волинської області

Вороняк Андрій Сергійович

Ухвала від 25.11.2015

Господарське

Господарський суд Волинської області

Вороняк Андрій Сергійович

Ухвала від 11.11.2015

Господарське

Господарський суд Волинської області

Вороняк Андрій Сергійович

Ухвала від 23.10.2015

Господарське

Господарський суд Волинської області

Вороняк Андрій Сергійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні