Рішення

від 10.12.2015 по справі 923/1846/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2015 р. Справа № 923/1846/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Короткій Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд", м.Київ

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпробуд", м.Херсон

про стягнення заборгованості в сумі 176 343, 03 грн. за договором фінансового лізингу

за участю представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача - не прибув.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" (позивач) звернулося до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпробуд" (відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 176 343, 03 грн. за договором фінансового лізингу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст. ст. 7, 10, 11, 17 Закону України “Про фінансовий лізинг”, ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 551, 611, 612, 759, 774 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216, 218, 230 Господарського кодексу України.

Позивач в судове засідання не прибув, надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, витребуваних документів не надав. Ухвалу суду від 11.11.2015р. про порушення справи отримав 16.11.2015р., що підтверджується поштовим повідомленням. З огляду на вищевикладене суд вважає, що відповідача було повідомлено про час, дату та місце слухання справи належним чином, а відповідач без поважних причин не скористався своїм правом відповідно до ст.22 ГПК України на свій судовий захист.

Враховуючи викладене, суд на підставі ст.75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

7 березня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Український лізинговий фонд” (надалі за текстом рішення - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпробуд» (надалі за текстом рішення - Відповідач) був укладений договір фінансового лізингу № 2647/03/14-Р (надалі за текстом рішення - Договір).

Згідно п. 1.1. Загальних умов Договору фінансового лізингу (Додаток № 3 до Договору) Лізингодавець (Позивач) на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язався придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, у тимчасове володіння та користування за плату майно (далі - предмет лізингу), найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в Спеціфікації (Додаток № 2 до Договору), а Лізингоодержувач (Відповідач) зобов'язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору.

Свої зобов'язання Позивач своєчасно, належним чином та в повному обсязі виконав, зокрема, придбав предмет лізингу, а саме автомобіль Ford Mondeo 2013 року випуску шасі № WF0EXXGBBEDG69121, двигун №DG69121, реєстраційний №АА2406КР та передав його у користування Відповідачу на підставі Акту приймання-передачі від 23.05.2014 року.

Відповідно до статті 2 Загальних умов Договору фінансового лізингу Відповідач повинен сплачувати лізингові платежі, які складаються з авансового платежу та поточних лізингових платежів, що включають суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу та винагороду (комісію) лізингодавця в порядку, строки та у розмірі згідно Додатку № 1 до Договору з урахуванням суми курсової різниці відповідно до п.2.6. загальних умов договору.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач оплатив авансовий платіж та сплачував лізингові платежі своєчасно та в повному обсязі, але згодом, з червня 2014 року почав порушувати платіжну дисципліну по сплаті лізингових платежів. З метою врегулювання спору в досудовому порядку Позивачем на адресу відповідача було направлено лист-вимогу (вих..№614-УПК від 20.09.2014 р.), однак відповіді не отримано. З січня 2015 року відповідач припинив виконувати зобов'язання щодо оплати згідно договору фінансового лізингу.

Відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо сплати лізингових платежів, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, котра не була погашена Відповідачем добровільно.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі ст..10 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право стягувати лізингоодержувача прострочену заборгованість та вимагати відшкодування збитків відповідно до закону та договору.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості зі сплати лізингових платежів згідно договору за період з 24.01.2015 р. по 03.11.2015 р. в сумі 124330,63 грн. , яка складається з оплати частини вартості предмета лізингу та оплати комісії (винагороди) з урахуванням суми курсової різниці відповідно до п.2.6. Загальних умов Договору, - є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 23838,98 грн. пені та штраф в розмірі 18046,15 грн.

Умовами п.7.1.1. Загальних умов договору сторони передбачили, що за несвоєчасну оплату лізингових платежів та інших платежів, передбачених договором, лізингоодержувач повинен сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Умовами пункту 7.1.2. Загальних умов Договору фінансового лізингу сторони передбачили, що у разі несвоєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених Договором, крім пені, передбаченої п. 7.1.1. Договору, Лізингоодержувач (Відповідач) оплачує штраф в залежності від терміну заборгованості: при затримці платежу від 2 до 10 днів - у розмірі 5% від суми простроченої заборгованості, від 11 до 20 днів - 10% від суми простроченої заборгованості, понад 20 днів -15% від суми простроченої заборгованості.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що вразі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтями 1 та 2 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня (Стаття 3 Закону, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III (2921-14) від 10.01.2002 ).

Згідно частини 1 статті 230 ГК України пеня й штраф є господарськими штрафними санкціями, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд перевірив розрахунок позивача та дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення пені та штрафу підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України (435-4) боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, розмір сум з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних становить, відповідно 8841,01 грн. та 1286,26 грн.

З огляду на неявку представника відповідача, суд зазначає, що в силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Суд зауважує, що відкладення на підставі ст.77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду, і використовується ним, якщо причини неявки є поважними та обґрунтованими, та неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За приписами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

          З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивачу на підставі ст..49 ГПК України відшкодовуються судові витрати за рахунок відповідача.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпробуд» (адреса: 74800, м. Херсон, вул. К.Лібкнехта, 1, код ЄДРПОУ 24111848) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" (адреса: 04205, м. Київ, пр-т Оболонський, 35-А, оф. 301, ЄДРПОУ 37859096) 124330,63 грн. основного боргу, інфляційне збільшення у сумі 8841,01 грн., 1286,26 грн. 3% річних, 23838,98 грн. пені, 18046,15 грн. штрафу, 2645,15 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено "14" грудня 2015 р.

Суддя                                                             В.В.Литвинова