Постанова

від 10.12.2015 по справі 904/4351/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2015 року Справа № 904/4351/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)

суддів: Виноградник О.М., Дмитренко Г.К.

секретар судового засідання: Ситникова М.Ю.

за участю представників сторін:

від відповідача: ОСОБА_1, довіреність № 2 від 05.08.15, представник (був присутнім в судовому засіданні 26.11.2015 року);

представник позивача в судові засідання 26.11.2015 року, 10.12.2015 року не з'явився, про час та місце судових засідань повідомлений належним чином

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Інтранс-Д", м. Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07 липня 2015 року у справі №904/4351/15

за позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ЄВРОМОСТ-ЛС", м. Дніпропетровськ

до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Інтранс-Д", м. Дніпропетровськ

про стягнення 46 128 грн. 21 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07 липня 2015 року (суддя Манько Г.Б.) позов ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ЄВРОМОСТ-ЛС" про стягнення з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Інтранс-Д" заборгованості за договором купівлі- продажу від 03 січня 2013 року №03/01/13-45 задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Інтранс-Д" на користь ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Євромост-ЛС" основного боргу у розмірі 26 278 грн. 11 коп., пені у розмірі 5 393 грн. 63 коп., 30% за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 3 780 грн. 67 коп., інфляційних витрат в розмірі 10 675 грн. 80 коп., судовий збір 1 827 грн.

Рішення господарського суду мотивовано неналежним виконанням відповідачем договору купівлі- продажу пального від 03 січня 2013 року №03/01/13-45 в частині своєчасного розрахунку за придбаний товар.

Не погодившись з вказаним рішенням відповідач ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Інтранс-Д" звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення господарського суду від 07 липня 2015 року та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Євромост-ЛС".

Відповідач не заперечує несвоєчасність сплат за договором у зв'язку з важким фінансовим станом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Інтранс-Д".

Апелянт зазначає що не вбачається станом на яку дату судом встановлений розмір заборгованості у розмірі 26 278, 11 грн.

ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Євромост-ЛС" зазначає, що ним в рахунок виконання договору було сплачено 6 000 грн. -03 червня 2015 року та 9 000 грн. - 05 серпня 2015 року. Відповідно до акту звірки між сторонами станом на 31 грудня 2014 року борг відповідача становив 29 338, 10 грн., 03 квітня 2015 року відповідачем було сплачено позивачу 3 000 грн., у зв'язку з чим сума боргу зменшилася та становила 26 338 грн. 10 коп. Але не зважаючи на це позивач пред'явив позов на суму 26 278 грн. 11 коп., тобто на 59 грн. 99 коп. менше ніж встановлено сторонами. Таким чином, відповідач стверджує, що розмір заборгованості, як під час розгляду справи так і на момент оскарження рішення господарського суду менший ніж вказано в самому рішенні, крім того він зовсім не відповідає фактичному розміру заборгованості.

Відповідач стверджує, що з оскаржуваного рішення не вбачається порядок обрахування пені, 30 % за прострочку виконання грошового зобов'язання, інфляційних втрат та не зрозуміло за який період та станом на який час повинні здійснювати ся зазначені розрахунки.

ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Інтранс-Д" просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07 липня 2015 року та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20 серпня 2015 року колегією суддів у складі: головуючого судді Крутовських В.І. (доповідач), суддів Іванова О.Г., Широбокової Л.П. поновлено строк ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Інтранс-Д" на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Інтранс-Д" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07 липня 2015 року у справі №904/4351/15 прийнято до розгляду, який призначено на 08 вересня 2015 року о 12:30 год.

Ухвалою від 08 вересня 2015 року справу №904/4351/15 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Крутовських В.І. (доповідач), суддів Дмитренко Г.К., Прокопенко А.Є.

08 вересня 2015 року розгляд справи відкладався до 05 листопада 2015 року о 10:30 год.

У зв'язку з відпусткою судді -доповідача Крутовських В.І. 05 листопада 2015 року призначено повторний автоматичний розподіл справи №904/4351/15, за результатами якого справу передано на розгляд постійній колегії суддів у складі: головуючого судді Джихур О.В. (доповідач), суддів Виноградник О.М., Лисенко О.М., вказаною колегією суддів 09 листопада 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Інтранс-Д", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07 липня 2015 року у справі №904/4351/15 прийнято до свого провадження, її розгляд призначено на 26 листопада 2015 року о 12:30 год.

В додаткових поясненнях від 07 вересня 2015 року апелянт посилається на те, що станом на 14 серпня 2015 року повністю сплатив борг в сумі 26 338, 81 грн., вважає, що штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, тому просить суд зменшити розмір належних до стягнення штрафних санкцій.

Представник позивача в судові засідання 26 листопада 2015 року, 10 грудня 2015 року не з'явився, про час та місце судових засідань повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 26 листопада 2015 року оголошено перерву у справі до 10 грудня 2015 року.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що між ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ЄВРОМОСТ-ЛС" (продавець) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Інтранс-Д" (покупець) укладено договір купівлі- проаджу пального №03/01/13-45 від 03 січня 2013 року (далі договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати певну кількість товару у власність покупця в асортименті, кількості і за цінами, визначеними в договорі, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму на умовах цього договору (п.2.1. договору).

Відповідно до п.2.3. договору право власності на певну кількість пального і ризик його випадкової загибелі переходить до Покупця в момент передачі пального. Момент передачу пального підтверджується видатковими документами, чеками терміналів, що формуються безпосередньо в момент фактичного отримання пального з АЗС; Бланками-дозволами, що передані на АЗС при одержанні палива; у випадку відсутності вище перелічених документів - Операційним звітом електронної системи обробки та обліку даних про здійснення операцій із використанням ЕК та розрахунків за такими операціями.

У пункті 3.2. договору сторони визначили ціну, асортимент та загальна вартість товару, що зазначається у рахунках, які надаються продавцем покупцю, а також відображається у видаткових документах на товар.

Згідно п.7.1. договору покупець зобов'язаний здійснити розрахунки за поставлений на протязі частини звітного (розрахункового) періоду товар, протягом 3-х робочих днів, від дати отримання щотижневого рахунку згідно з умовами договору. У разі порушення строку оплати за поставлений товар, до покупця застосовуються штрафні санкції у відповідності з умовами цього договору. Крім того, для зменшення розміру збитків продавець має право в односторонньому порядку припинити відвантаження товару за ЕК.

У розділі 9 договору сторони визначили, що в разі несвоєчасної сплати або несплати вартості товару, у відповідності до умов договору, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період часу, за який нараховується пеня від несвоєчасно сплаченої або несплаченої суми - вартості товару, що зазначена у відповідних рахунках та видаткових накладних, або від суми, що встановлюється на підставі квитанцій терміналів та чеків АЗС, що формуються безпосередньо в момент фактичного отримання товару з АЗС, або вказані в операційному звіті, за кожний день такої несвоєчасної сплати або несплати по дату виконання грошових обов'язків включно. Пеня нараховується від дати наступної після закінчення строку, на протязі якого покупець мав сплатити за поставлений товар по дату повного погашення заборгованості. У разі несвоєчасної сплати або несплати вартості товару, у відповідності до умов договору покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції за весь термін прострочення платежу. У разі несвоєчасної сплати або несплати вартості товару, у відповідності до умов договору покупець зобов'язаний сплатити 30% річних від суми заборгованості, починаючи від дати виникнення заборгованості по дату її погашення включно.

З матеріалів справи вбачається, що позивач умови договору виконав своєчасно та належним чином, що підтверджується копіями видаткових накладних, які містяться в матеріалах справи.

Виставлені на оплату поставленого товару рахунки відповідач повністю не оплатив, станом на 04 квітня 2015 року борг відповідача перед позивачем становить 26 278, 11 грн.

Додані до апеляційної скарги докази свідчать, що платіжним дорученням №355 від 03 червня 2015 року відповідач перерахував позивачу 6 000 грн. (а.с.85). Оскільки часткове погашення боргу відбулося до ухвалення рішення по даній справі -07 липня 2015 року, то господарський суд повинен був цю обставину врахувати і змінити розмір основного боргу з 26 278, 11 грн. до 20 278 грн. 11 коп. (26 278, 11 грн. - 6 000 грн.).

Незважаючи на те, що відповідач не був присутній в судових засіданнях господарського суду, відповідні докази з часткової оплати основного боргу суду не надав, але апеляційний господарський суд у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України повинен оцінити надані апелянтом докази, оскільки рішення суду першої інстанції перевіряється у повному обсязі.

Згідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі - продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Матеріалами справи встановлено порушення відповідачем зобов'язання з оплати основного боргу.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню основний борг в розмірі 20 278 грн. 11 коп. і в цій частині рішення господарського суду підлягає зміні.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (частина 1 статті 548 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

На підставі п.7.1 договору позивачем заявлено до стягнення пеня за прострочку виконання грошового зобов'язання за період з 29 листопада 2014 року по 13 травня 2015 року по кожному рахунку -фактурі окремо в загальній сумі 5 393, 63 грн.

Перевіривши рахунок пені, наведений позивачем, судова колегія встановила, що період прострочки з 04 березня 2015 року по 03 квітня 2015 року увійшов день 03 квітня 2015 року, коли відповідачем було сплачено 3 000 грн. боргу, отже цей день не повинен враховуватися, оскільки розмір боргу зменшився до 26 278, 11 грн. Таким чином, розмір пені за період з 04 березня 2015 року по 02 квітня 2015 року становитиме 1 443, 85 грн. В той же час пеня за період з 03 квітня 2015 року по 13 травня 2015 року виходячи з розміру боргу 26 278, 11 грн. становитиме 1 771, 07 грн., що більше пред'явленої на 86 грн. 39 коп., у зв'язку з чим загальний розмір пені повинен становити 5 480, 02 грн., замість 5 393, 63 грн. Але, не виходячи за межі ціни позову пеня підлягає стягненню в розмірі 5 393, 63 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. У відповідності до п.9.3 договору у разі несвоєчасної сплати або несплати вартості товару у відповідності до умов договору відповідач зобов'язаний сплатити 30% річних від суми заборгованості.

Позивачем пред'явлено до стягнення на підставі ст.625 Цивільного кодексу України та п.9.3 договору 30% річних за прострочку виконання грошових зобов'язань в загальному розмірі 3 780, 67 грн.

Судова колегія здійснила перерахунок 30% річних, оскільки день 03 квітня 2015 року коли була здійснена часткова оплата боргу в сумі 3 000 грн. враховано позивачем в загальній сумі 29 278, 11 грн. і не зменшено на 3 000 грн.

В результаті перерахунку 30% річних за період з 13 грудня 2014 року по 02 квітня 2015 року встановлено, що 30% річних становитимуть 2 671, 13 грн., а за період з 03 квітня 2015 року по 13 травня 2015 року 30% річних становитимуть 885, 54 грн., що більше заявлених на 43, 20 грн. Але не виходячи за межі позовних вимог 30% річних за прострочку виконання грошового зобов'язання підлягають стягненню в заявленій сумі -3 780, 67 грн.

До стягнення позивачем також пред'явлено на підставі ст.625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати в розмірі 10 675, 80 грн.

Дослідивши розрахунок інфляційних втрат наданий позивачем, апеляційний господарський суд вважає, що розрахунок позивача відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, правильно враховує періоди нарахувань, не містить арифметичних помилок, враховує положення листа Верховного Суду України від 03 квітня 1997 року №62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ".

Таким чином інфляційниі втрати підлягають стягненню в розмірі 10 675, 80 грн.

Щодо твердження апелянта, що станом на 14 серпня 2015 року він повністю погасив основний борг, то слід зазначити, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції на час його ухвалення.

Рішення господарським судом ухвалено 07 липня 2015 року, а відтак оплата боргу, яка здійснена відповідачем поза межами вказаної дати не повина враховуватися апеляційною інстанцією.

Щодо клопотання апелянта про зменшення розміру неустойки, то воно задоволенню не підлягає, оскільки таке клопотання в суді першої інстанції не заявлялося, не було предметом розгляду, жодних доказів в обґрунтування своїх заперечень відповідач господарському суду не надав, його представник в судові засідання 03 червня 2015 року та 07 липня 2015 року не з'являвся.

З врахуванням викладеного, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07 липня 2015 року підлягає зміні в частині стягнення основного боргу (замість 26 278 грн. 11 коп. слід стягнути 20 278 грн. 11 коп.) на підставі ч.1 п.1 ст.104 Господарського процесуального кодексу України. В решті рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.49, 99, 121, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Інтранс-Д", м. Дніпропетровськ задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07 липня 2015 року у справі №904/4351/15 змінити в частині стягнення основного боргу, стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Інтранс-Д", м. Дніпропетровськ на користь ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ЄВРОМОСТ-ЛС", м. Дніпропетровськ основний борг у розмірі 20 278 грн. 11 коп. В решті рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07 липня 2015 року залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.В. Джихур

Суддя О.М.Виноградник

Суддя Г.К. Дмитренко

(Дата підписання постанови в повному обсязі 14.12.15 р.)