Ухвала

від 02.12.2015 по справі 2а-6067/12/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2015 року м. Київ К/9991/62796/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2012 по справі №2-а-6067/12/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоджика» до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2012, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2012, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоджика» до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 14.02.2012 №0000812302.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна податкова інспекція у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби 09.10.2012 звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 27.11.2012 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2012 по справі №2-а-6067/12/2070, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог Державна податкова інспекція у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами Державною податковою інспекцією Київському районі міста Харкова проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоджика» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 06.01.2012.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, що призвело до завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування на суму 2437980,00грн.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією Київському районі міста Харкова складено акт від 31.01.2012 №331/23-506/34757120 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.02.2012 №0000812302, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 2437980,00грн.

Фактичною підставою для зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток став висновок податкового органу про завищення платником в податковій декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування у зв'язку з включенням до складу від'ємного значення попереднього звітного періоду декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року суму неврахованих витрат за 2010 рік.

Предметом спору у даній справі є включення до складу валових витрат ІІ кварталу 2011 року від'ємного значення витрат отриманого позивачем, за результатом здійснення господарської діяльності за І квартал 2011 року, з урахування від'ємного значення 2010 року. При цьому, правильність формування та розмір витрат, включених позивачем до декларації ІІ кварталу 2011 року, сторонами не заперечуються.

Так, відповідно до пункту 1 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України - розділ III «Податок на прибуток» цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Згідно розділу XIX Прикінцеві положення Податкового кодексу України, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» втрачає чинність з 01 квітня 2011 року.

Аналіз викладених положень Податкового кодексу України свідчить про те, що в період з 01.01.2011 по 01.04.2011 правовідносини щодо визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювались Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», а починаючи з 01.04.2011 - положеннями Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 Податкового кодексу України застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Податковим органом не враховано той факт, що в періоді до 01.04.2011 положення Податкового кодексу України не діяли, натомість діяв Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств». Відтак позивач, здійснюючи свою господарську діяльність, розраховуючи та декларуючи від'ємне значення об'єкта оподаткування, мав керуватися положеннями Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону

З аналізу наведених норм вбачається, що від'ємне значення минулих років, зокрема, 2010 року, - це абсолютно правомірна складова витрат І кварталу 2011 року, оскільки його включення до складу витрат, саме в цьому періоді, було передбачене нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

З наведених законодавчих положень випливає, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011, а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Таким чином, висновки викладені в акті перевірки від 31.01.2012 №331/23-506/34757120 про порушення позивачем вимог 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України є необґрунтованими, а прийняте на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення від 14.02.2012 №0000812302 - безпідставним.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що висновок судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог є правильним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210, 220 1 , 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2012 по справі №2-а-6067/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Т.М. Шипуліна

Судді:

---

Л.І. Бившева

---

А.М. Лосєв