Постанова

від 23.09.2015 по справі 805/3311/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2015 р. Справа № 805/3311/15-а

Приміщення суду за адресою: 84112, Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Час прийняття постанови: 10 година 10 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

суддів Куденкова К.О., Волгіної Н.П.,

при секретарі судового засідання Мороз Н.О.

за участю

позивача - ОСОБА_1 - особисто,

представника позивача - ОСОБА_2 - на підставі довіреності,

представника позивача - ОСОБА_3 - на підставі довіреності,

представника відповідача 1 - Тернинко С.М. - на підставі довіреності,

представника відповідача 2 - Тернинко С.М. - на підставі довіреності,

представника відповідача 3 - Тернинко С.М. - на підставі довіреності,

представника третьої особи - Тернинко С.М. - на підставі довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Головне управління ДФС у Донецькій області, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

13 серпня 2015 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 1 або ДФС України), в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 11 вересня 2015 року (том 1 а.с. 241-245, том 2 а.с. 18-22), яка прийнята ухвалою від 11 вересня 2015 року (том 2 а.с. 3-4), позивач просив:

1. визнати протиправним і скасувати наказ Державної податкової служби України № 492-о від 05 грудня 2011 року про припинення начальнику Красноармійської ОДПІ у Донецькій області ОСОБА_1 з 05 грудня 2011 року державної служби на підставі п. 2 ст. 30 Закону України «Про державну службу»;

2. зобов'язати ДФС України визнати недійсним запис про припинення ОСОБА_1 державної служби за ч. 2 ст. 30 Закону України «Про державну службу»;

3. поновити ОСОБА_1 з 06 грудня 2011 року на державній службі в податкових органах на посаді начальника Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області;

4. стягнути з ДФС України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04 травня 2015 року по час ухвалення судового рішення, виходячи з розрахунку, наведеного в заяві від 11 вересня 2015 року.

Фактичні підстави для звернення до суду із вказаним позовом позивач вбачав в наступному.

Позивач перебував на державні службі в податкових органах з 20 березня 2003 року.

Наказом Державної податкової адміністрації України (далі - ДПА України) від 18 жовтня 2005 року № 1936-о його призначено на посаду начальника Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області (далі - Красноармійська ОДПІ у Донецькій області).

У зв'язку з порушенням відносно ОСОБА_1 кримінальної справи № 180-471 за постановами органу досудового слідства від 21 квітня 2009 року та від 15 червня 2009 року на підставі наказів Державної податкової служби України (далі - ДПС України) від 08 травня 2009 року № 630-о і від 27 липня 2009 року № 924-о його двічі відсторонювали від займаної посади начальника Красноармійської ОДПІ у Донецькій області з 08 травня 2009 року і з 21 липня 2009 року відповідно.

Наказом ДПС України від 05 грудня 2011 року № 492-о припинено державну службу начальнику Красноармійської ОДПІ у Донецькій області ОСОБА_1 з 05 грудня 2011 року на підставі п. 2 ст. 30 Закону України «Про державну службу».

У зв'язку з цим у трудовій книжці позивача 05 грудня 2011 року зроблений запис за № 46 про припинення державної служби.

Фактичною підставою припинення державної служби позивача стало його притягнення до кримінальної відповідальності за вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 15 квітня 2011 року, а правовою - положення ст. 22 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 червня 2012 року вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 15 квітня 2011 року та ухвала Апеляційного суду Донецької області від 08 листопада 2011 року скасовані, а справа направлена на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 16 січня 2013 року справу повернуто прокурору Донецької області на додаткове розслідування.

У зв'язку з набранням чинності новим Кримінальним процесуальним кодексом України та згідно з положеннями п. 12 розділу ІХ Кримінального процесуального кодексу України, 21 вересня 2013 року відомості з матеріалів кримінальної справи № 180-471 були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013050410000585, досудове розслідування доручене слідчому відділу Красноармійського міського відділу ГУМВС України в Донецькій області (далі - СВ Красноармійського МВ ГУМВС України в Донецькій області).

03 травня 2015 року старшим слідчим СВ Красноармійського МВ ГУМВС України в Донецькій області майором міліції Савенко В.В. винесена постанова про закриття кримінального провадження № 12013050410000585 від 21 березня 2013 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Цією постановою скасовані процесуальні рішення про відсторонення позивача від посади начальника Красноармійської ОДПІ. Відомості про прийняте рішення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Позивач стверджував, що закриття кримінального провадження за відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення доводить незаконність притягнення його до кримінальної відповідальності, і як наслідок, незаконність його звільнення.

Маючи право на повну реабілітацію і відновлення порушених прав, відповідно до ст. 6 Закону України «Про відшкодування шкоди, завданої громадянину незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», в червні 2015 року позивач звернувся до ДФС України з заявою, в якій просив скасувати наказ ДПС України від 05 грудня 2011 року № 492-о, поновити його на колишній роботі, визнати недійсним запис про припинення державної служби, зроблений у трудовій книжці.

Проте листом від 10 липня 2015 року № 6756/М/99-99-04-01-01-14 «Про розгляд заяви» ДФС України по суті відмовила у відновленні порушених прав ОСОБА_1

З урахуванням наведеного та відповідно до положень ст.ст. 3, 8, 19, 43, 55 Конституції України, ст.ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 6, 7 Закону України про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», ст. 235 Кодексу законів про працю України позивач наполягав на задоволенні позовних вимог.

Вимоги в частині поновлення на посаді начальника Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - Красноармійська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області) позивач обґрунтовував необхідністю вжиття ефективного способу судового захисту, оскільки Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - Красноармійська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області) перебуває у стані припинення, реорганізовується шляхом приєднання до Красноармійської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області і фактично не здійснює свої функції та повноваження.

Вимоги в частині зобов'язання ДФС України визнати недійсним запис про припинення державної служби, внесений до трудової книжки, позивач обґрунтовував тим, що його було призначено на посаду та звільнено з неї у зв'язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності за наказом голови центрального органу виконавчої влади.

Повноваження голови ДПС України з приводу призначення та звільнення з посад начальника територіального податкового органу визначались Положенням про Державну податкову службу України, вимоги якого були відтворені у Положенні про державну податкову інспекцію в районі, в місті без районного поділу, в місті, міжрайонну, об'єднану державну податкову інспекцію, затвердженому наказом ДПС України від 25 червня 2008 року № 412 і в локальному нормативно-правовому акті - Положенні про Красноармійську об'єднану державну податкову інспекцію, які були чинними на момент звільнення позивача.

Наразі ці повноваження закріплені за головою ДФС України на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236 «Про Державну фіскальну службу України».

Посилаючись на п.п. 2.2, 2.10, 4.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, позивач стверджував, що обов'язок щодо визнання недійсним запису про незаконне звільнення покладається на той орган, що наділений повноваженнями з припинення трудового договору, або на уповноважений ним орган.

За висновком позивача, оскільки в даному випадку йдеться про обов'язок ДФС України як правонаступника ДПС України поновити порушені права позивача, то ДФС України або уповноважений нею орган мають внести до трудової книжки запис про визнання недійсним запису про його звільнення.

Вимоги в частині визначення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача обґрунтовував наступним.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці», п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 середня заробітна плата за час вимушеного прогулу обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Позивач стверджував, що в даному випадку подією, з якою пов'язана виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу, є припинення позивачу державної служби у зв'язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності.

Разом з цим незаконному звільненню передувало незаконне відсторонення позивача від займаної посади, що відбулось 08 травня 2009 року за наказом ДПС України від 08 травня 2009 року № 630-о.

З огляду на це та відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати у якості розрахункового періоду для обчислення середнього заробітку слід визначити останні два календарні місяці роботи, що передували відстороненню, тобто березень і квітень 2009 року.

Посилаючись на п.п. 5, 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, лист Міністерства соціальної політики України від 09 вересня 2014 № 10196/0/14-14/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2015 рік», а також довідку Красноармійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області від 10 липня 2014 року № 78, позивач зазначав, що його середньоденна заробітна плата, яка має бути покладена в основу обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, становить 197,63 грн. (том 1 а.с. 4-7, 241-245, том 2 а.с. 18-22).

В судовому засіданні позивач та його представники підтримали заявлені позовні вимоги в редакції від 11 вересня 2015 року з підстав, викладених у позовній заяві, надали пояснення, аналогічні тим, що наведені в адміністративному позові, просили задовольнити позов.

Відповідач 1 - Державна фіскальна служба України позовні вимоги не визнала, надала письмові заперечення (том 1 а.с. 85-90, 163-165), сутність яких полягала у наступному.

У зв'язку з порушенням кримінальної справи № 180-471 на підставі постанови прокуратури Донецької області від 21 квітня 2009 року 08 травня 2009 року ДПА України виданий наказ № 630-о про відсторонення ОСОБА_1 від посади начальника Красноармійської ОДПІ з 08 травня 2009 року.

З 16 квітня 2009 року по 08 травня 2009 року і далі до 07 липня 2009 року ОСОБА_1 перебував на лікарняному.

З наказом ДПА України від 08 травня 2009 року № 630 позивач ознайомлений під особистий підпис 08 липня 2009 року. Під час ознайомлення ОСОБА_1 зазначив, що з наказом не згоден, оскільки постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 27 травня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 12 червня 2009 року, постанова про порушення стосовно нього кримінальної справи за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України була скасована.

21 липня 2009 року в рамках цієї ж кримінальної справи і на підставі постанови того ж органу досудового слідства від 15 червня 2009 року ДПА України виданий наказ № 924-о, яким ОСОБА_1 вдруге відсторонено від займаної посади 21 липня 2009 року та визнано таким, що втратив чинність, раніше виданий наказ від 08 травня 2009 року № 630-о.

Вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 15 квітня 2011 року, який набрав законної сили, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України. Йому призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки з забороною займати посади, пов'язані із організаційно-розпорядчими функціями строком на два роки. У відповідності до ст. 75 Кримінального кодексу України ОСОБА_1 був звільнений від призначеного вироком суду основного покарання з випробувальним строку на два роки.

В цей період час на виконання Указів Президента України від 09 грудня 2010 року № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», від 12 травня 2011 року «Про положення про Державну податкову службу України», постанови Кабінету Міністрів України від 21 вересня 2011 року № 981 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», наказів ДПА України «Про створення комісій з проведення реорганізації регіональних ДПА», від 13 жовтня 2011 року № 346 «Про реорганізацію органів державної податкової служби у Донецькій області», наказів ДПС України від 10 жовтня 2011 року № 49 «Про організацію окремих територіальних органів Державної податкової служби у Донецькій області», від 27 жовтня 2011 року № 93 «Про затвердження чисельності працівників територіальних органів ДПС і тимчасової структури ДПС в АР Крим, областях, мм. Києві та Севастополі», проводилась реорганізація Красноармійської ОДПІ та її припинення як юридичної особи. ОСОБА_1 було повідомлено про наступне звільнення із займаної посади 27 вересня 2011 року згідно з п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України.

Попередження про наступне вивільнення підписане головою Державної податкової адміністрації у Донецькій області Усиком І.О. на підставі повноважень, наданих йому наказом ДПА України від 20 липня 2011 року № 427 «Про делегування повноважень».

ОСОБА_1 ознайомлений з цим попередженням 27 липня 2011 року.

05 грудня 2011 року на підставі вироку Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 15 квітня 2011 року, що набрав законної сили 08 листопада 2011 року, ДПС України виданий наказ № 492-о «Про припинення державної служби».

Цим наказом відповідно до п. 2 ст. 30 Закону України «Про державну службу» припинено державну службу ОСОБА_1 з 05 грудня 2011 року.

На цій підставі в трудовій книжці позивача зроблений запис за № 46 від 05 грудня 2011 року «Державна служба припинена за п. 2 ст. 30 Закону України «Про державну службу».

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 червня 2012 року вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області та ухвала Апеляційного суду Донецької області були скасовані, а справа направлена на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 16 січня 2013 року справу повернуто прокурору Донецької області на додаткове розслідування.

29 квітня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Міністерства доходів і зборів України (далі - Міндоходів України) з заявою про відновлення його прав, порушених внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності.

За результатами розгляду цієї заяви Міндоходів України надало позивачу відповідь від 04 червня 2014 року № 3631/М/99-99-10-06-14, в якій було зазначено, що Указом Президента України від 24 грудня 2012 року № 726/2012 створено Міндоходів України шляхом реорганізації Державної митної служби України та ДПС України, а з 13 вересня 2013 року припинено діяльність Красноармійської ОДПІ Донецької області ДПС.

01 липня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міндоходів України про зобов'язання скасувати запис у трудовій книжці № 46 від 05 грудня 2011 року; про поновлення з 05 грудня 2011 року на державній службі в податкових органах на посаді начальника Красноармійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області; про зобов'язання зарахувати до стажу державної служби період з 08 травня 2009 року по час ухвалення судового рішення.

В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилався на те, що 09 квітня 2014 року старшим слідчим СВ Красноармійського МВ ГУМВС України в Донецькій області Зубенко В.В. винесена постанову про закриття кримінального провадження № 12013050410000585 від 21 березня 2013 року у зв'язку з відсутністю в діяннях складу кримінального правопорушення.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08 липня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 805/7923/14 за позовом ОСОБА_1 до Міндоходів України.

У червні 2015 року на адресу ДФС України надійшла заява ОСОБА_1 від 09 червня 2015 року, в якій заявник просив скасувати наказ ДПС України від 05 грудня 2011 року № 492-о; скасувати запис про припинення державної служби за ч. 2 ст. 30 Закону України «Про державну службу», зроблений в його трудовій книжці за № 46 від 05 грудня 2011 року; поновити його право на проходження публічної служби в податкових органах на колишній посаді або прийняти альтернативне рішення з урахуванням проведених реорганізацій; надати розрахунок заробітку, який позивач не отримав у зв'язку з незаконним відстороненням і звільненням з урахуванням усіх передбачених нарахувань та підвищення посадового окладу начальника Красноармійської ОДПІ з 08 травня 2009 року по теперішній час.

За результатами розгляду цієї заяви ДФС України повідомила ОСОБА_1, що порядок поновлення на роботі і зміна формулювання причин звільняння регламентована ст.ст. 221-241 Кодексу законів про працю України, а рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника приймається органом, який розглядає трудовий спір.

У зв'язку з проведенням активної фази антитерористичної операції у м. Донецьку та з огляду на те, що позивач у своїй заяві не навів жодної інформації стосовно того, що провадження по справі № 805/7923/14 втрачено, ДФС України мала усі підстави вважати, що ця справа досі перебуває в провадженні Донецького окружного адміністративного суду.

Зважаючи на те, що в адміністративному позові ОСОБА_1 заявлені вимоги, аналогічні тим, що наведені у зверненні від 09 червня 2015 року, у своїй відповіді ДФС України зазначила, що питання скасування наказу ДПС України від 05 грудня 2011 року № 492-о «Про припинення державної служби», запису про припинення державної служби за ч. 2 ст. 30 Закону України «Про державну службу» № 46, поновлення права на проходження публічної служби в податкових органах будуть вирішені після набрання законної сили рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі № 805/7923/14.

Стосовно стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 04 травня 2015 року, ДФС України зазначала наступне.

Посилаючись на п. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 4, ст. 6, ч. 1 ст. 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», ДФС України стверджувала, що позивач звернувся до неї 09 червня 2015 року, тобто більше ніж через місяць від дати винесення постанови про закриття кримінального провадження (03 травня 2015 року), а тому законних підстав для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 04 травня 2015 року немає.

Крім того, ДФС України стверджувала, що громадянинові відшкодовується (повертається) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; відшкодування шкоди провадиться за рахунок коштів державного бюджету; розмір відшкодування шкоди залежно від того, який орган проводив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, у місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять ухвалу (постанову).

З урахуванням наведеного ДФС України просила відмовити у задоволенні позовних вимог (том 1 а.с. 85-90).

В судовому засіданні представник відповідача 1 позовні вимоги не визнала, надала пояснення, аналогічні тим, що викладені у письмових запереченнях ДФС України, просила відмовити в позові.

Ухвалою від 17 серпня 2015 року до участі у справі у якості другого відповідача залучена Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - відповідач 2 або Красноармійська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області) (том 1 а.с. 38-39).

Відповідач 2 - Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області позовні вимоги не визнала, надала письмові заперечення, за своїм змістом та сутністю, аналогічні запереченням ДФС України.

Крім того, посилаючись на постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 160 «Про утворення Державної фіскальної служби України», від 06 серпня 2014 року № 311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України», наказ Міндоходів України від 15 вересня 2014 року № 10 «Про реорганізацію головних управлінь Міндоходів у Донецькій області», від 16 липня 2015 року № 1411 «Про внесення змін до наказу Красноармійської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 10 липня 2015 року № 1395», відповідач 2 наголошував на початку процедури реорганізації Красноармійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області шляхом її приєднання до Красноармійської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області; зазначав, що затверджено персональний склад комісії з реорганізації юридичної особи - Красноармійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області; а 13 серпня 2015 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесений запис про перебування відповідача 2 у стані припинення.

На підставі п.п. 18-20 Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року № 1074, а також наказу Красноармійської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області від 03 серпня 2015 року № 4 «Про початок діяльності Красноармійської ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області» відповідач 2 стверджував, що з 03 серпня 2015 року розпочато виконання Красноармійською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області покладених на неї функцій і повноважень, визначених у Положенні про Красноармійську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області, затвердженому наказом ДФС України від 27 серпня 2014 року № 83.

Відповідач 2 стверджував, що видання документів з питань реалізацій функцій та повноважень Красноармійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області здійснюється виключно за підписом посадових осіб Красноармійської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області у межах їх повноважень.

Комісія з реорганізації юридичної особи - Красноармійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області здійснює свої повноваження виключно у частині забезпечення здійснення заходів, пов'язаних з реорганізацією територіального органу.

Крім того, жодних вимог до відповідача 2 позивачем не заявлено (том 1 а.с. 166-169)

В судовому засіданні представник відповідача 2 позовні вимоги не визнала, надала пояснення, аналогічні тим, що викладені у письмових запереченнях Красноармійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області, просила відмовити в позові.

Ухвалою від 11 вересня 2015 року до участі у справі у якості відповідача залучена Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - відповідач 3 або Красноармійська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області) (том 2 а.с. 3-4).

Відповідач 3 - Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області позовні вимоги не визнала, надала письмові заперечення, за своєю сутністю і змістом аналогічні запереченням відповідачів 1 і 2 (том 2 а.с. 33-36), просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача 3 позовні вимоги не визнала, надала пояснення, аналогічні тим, що викладені у письмових запереченнях Красноармійської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, просила відмовити в позові.

Ухвалою від 17 серпня 2015 року до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів залучене Головне управління ДФС у Донецькій області (том 1 а.с. 38-39).

Третя особа - Головне управління ДФС у Донецькій області позовні вимоги вважало необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, надало заперечення проти позову за своїм змістом та сутністю, аналогічні запереченням відповідача 1.

Посилаючись на Порядок призначення на посади та звільнення з посад працівників номенклатури Міністерства доходів і зборів України, затверджений наказом Міндоходів України від 08 липня 2013 року № 256, та Порядок призначення на посади та звільнення з посад працівників номенклатури Голови Державної фіскальної служби України, затверджений наказом ДФС України від 03 листопада 2014 року № 240, Головне управління ДФС у Донецькій області інформувало позивача, що викладені в його заяві від 09 червня 2015 року питання, які стосуються скасування наказу ДПС України від 05 грудня 2011 року № 492-о, скасування запису у трудовій книжці про припинення державної служби за ч. 2 ст. 30 Закону України «Про державну службу» № 46 від 05 грудня 2011 року, поновлення права позивача на проходження публічної служби в податкових органах не належать до компетенції Головного управління ДФС у Донецькій області.

Додатково третя особа зазначала, що жодного наказу про відсторонення або звільнення ОСОБА_1 не видавала, записів до трудової книжки позивача не вносила, а тому прав та охоронюваних законом інтересів позивача не порушувала (том 1 а.с. 91-93, 181-182)

В судовому засіданні представник тертої особи надала пояснення, аналогічні тим, що викладені в письмових запереченнях Головного управління ДФС у Донецькій області.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що встановлено на підставі паспорту громадянина України серії НОМЕР_1, виданого Селидівським МВ УМВС України в Донецькій області 13 вересня 1995 року (том 1 а.с. 9-11).

20 березня 2003 року відповідно до наказу від 18 березня 2003 року № 15-о ОСОБА_1 призначений на конкурсній основі на посаду державного податкового інспектора групи оподаткування фізичних осіб відділення Красноармійської об'єднаної податкової інспекції у місті Димитрові, про що до трудової книжки внесений запис № 31.

20 березня 2003 року відповідно до наказу від 18 березня 2003 року № 15-а позивачу присвоєно спеціальне звання «інспектора податкової служби ІІІ рангу», про що у трудовій книжці зроблений запис № 32.

20 березня 2003 року ОСОБА_1 склав Присягу державного службовця відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну службу», про що свідчить запис, внесений до трудової книжки за № 33.

18 жовтня 2005 року відповідно до наказу ДПА України від 18 жовтня 2005 року № 1936-о в порядку переведення позивач призначений на посаду начальника Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області, про що у трудовій книжці зроблений запис № 43.

18 жовтня 2005 року відповідно до наказу ДПА України від 18 жовтня 2005 року № 1936-о ОСОБА_1 присвоєне спеціальне звання «інспектора податкової служби І рангу», про що до трудової книжки внесений запис № 44.

17 січня 2008 року відповідно до наказу ДПА у Донецькій області від 17 січня 2008 року № 12-о позивачу присвоєне спеціальне звання «радник податкової служби 3 рангу», про що до трудової книжки внесений запис № 45 (том 1 а.с. 12-14).

Таким чином, ОСОБА_1 був державним службовцем, проходив службу в податкових органах, обіймав посаду начальника Красноармійської об'єднаної податкової інспекції, перебуваючи у спеціальному званні «радника податкової служби 3 рангу».

08 травня 2009 року у зв'язку з порушенням старшим прокурором відділу прокуратури Донецької області юристом І класу Горгулем Ф.Є. кримінальної справи № 180-471 за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України та відповідно до ст. 46 Кодексу законів про працю України, ст. 147 Кримінального процесуального кодексу України в.о. голови ДПА України Кайзерман В.О. видав наказ № 630-о, яким ОСОБА_1 було відсторонено від посади начальника Красноармійської ОДПІ у Донецькій області з 08 травня 2009 року.

У якості підстави для видання наказу ДПС України від 08 травня 2009 року № 630-о зазначені постанова прокуратури Донецької області від 21 квітня 2009 року, лист прокуратури Донецької області від 24 квітня 2009 року № 04/5-418вих-09 та лист ДПА у Донецькій області від 30 квітня 2009 року № 7518/8/04-213.

З наказом ДПС України від 08 травня 2009 року № 630-о позивач ознайомлений під особистий підпис 08 липня 2009 року, проте підписав його із зауваженнями, які полягали у тому, що постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 27 травня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 12 червня 2009 року, постанова про порушення кримінальної справи за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України скасована, а в порушенні кримінальної справи щодо нього відмовлено (том 1 а.с. 15, 103, 202).

15 червня 2009 року старшим прокурором відділу прокуратури Донецької області юристом І класу Горгулем Ф.Є. винесена постанова про відсторонення обвинуваченого від займаної посади, санкціонована заступником прокурора Донецької області старшим радником юстиції Бескишким М. 16 червня 2009 року.

Зазначена постанова була мотивована тим, що прокуратурою Донецької області розслідується кримінальна справа № 180-471 за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами Красноармійської ОДПІ за ст. 364 ч. 2 Кримінального кодексу України.

Начальник Красноармійської ОДПІ ОСОБА_1 притягнутий по кримінальній справі у якості обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 364 ч. 2 Кримінального кодексу України.

Беручи до уваги, що ця особа, продовжуючи обіймати відповідальну управлінську посаду, може негативно вплинути на хід досудового розслідування та керуючись ст. 147 Кримінального процесуального кодексу України, прокурор постановив відсторонити ОСОБА_1 від посади начальника Красноармійської ОДПІ (том 1 а.с. 112, 203).

15 квітня 2011 року за результатами розгляду кримінальної справи № 1-221/2011 Красноармійський міськрайонний суд Донецької області постановив вирок, яким визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України, та призначив йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями строком на два роки; відповідно до ст. 75 Кримінального кодексу України ОСОБА_1 було звільнено від призначеного вироком суду основного покарання з випробувальним строком два роки (том 1 а.с. 113-123, 128-138).

21 липня 2009 року у зв'язку з порушенням старшим прокурором відділу прокуратури Донецької області юристом І класу Горгулем Ф.Є. кримінальної справи № 180-471 за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України та відповідно до ст. 46 Кодексу законів про працю України, ст. 147 Кримінального процесуального кодексу України головою Державної податкової служби України Буряком С.В. виданий наказ № 924-о «Про відсторонення ОСОБА_1», яким позивача відсторонено від посади начальника Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області з 21 липня 2009 року; наказ Державної податкової адміністрації України від 08 травня 2009 року № 630-о «Про відсторонення ОСОБА_1» вирішено вважати таким, що втратив чинність.

У якості підстави для видання наказу Державної податкової адміністрації України від 21 липня 2009 року № 924-о зазначені постанова прокуратури Донецької області від 15 червня 2009 року, лист Державної податкової адміністрації у Донецькій області від 07 липня 2009 року № 11875/8/04-213 (том 1 а.с. 16, 104, 204).

27 липня 2011 року під особистий підпис ОСОБА_1 ознайомлений з попередженням про наступне вивільнення.

Так, позивача, як начальника Красноармійської ОДПІ, на підставі Указів Президента України від 09 грудня 2010 року № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», від 12 травня 2011 року № 584/2011 «Про Положення про Державну податкову службу України», наказу ДПС України від 24 грудня 2010 року № 1006 «Про утворення комісій з проведення реорганізації регіональних ДПА», згідно з повноваженнями, наданими наказом ДПА України від 20 липня 2011 року № 427 «Про делегування повноважень», керівник ДПА у Донецькій області попередив про наступне звільнення із займаної посади 27 вересня 2011 року згідно з п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України у зв'язку з реорганізацією Красноармійської ОДПІ (том 1 а.с. 105, 205).

08 листопада 2011 року Апеляційним судом Донецької області у справі № 11-3138 постановлена ухвала, якою вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 15 квітня 2011 року в частині вирішення цивільного позову скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд в іншому складі суду; в іншій частині вирок залишений без змін (том 1 а.с. 139-145).

05 грудня 2011 року головою ДПС України Клименком О.В. виданий наказ № 492-о «Про припинення державної служби».

Наказ мотивовано тим, що згідно з вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 15 квітня 2011 року у справі № 1-221/2011 начальника Красноармійської ОДПІ у Донецькій області ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України.

У зв'язку з цим відповідно до ст. 22 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» вирішено припинити начальнику Красноармійської ОДПІ у Донецькій області ОСОБА_1 державну службу 05 грудня 2011 року на підставі п. 2 ст. 30 Закону України «Про державну службу».

У якості підставі для видання наказу ДПС України від 05 грудня 2011 року № 492-о зазначені подання ДПА у Донецькій області від 05 грудня 2011 року № 22140/8/04-213, вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 15 квітня 2011 року, лист Красноармійської районної державної адміністрації Донецької області від 02 грудня 2011 року № 01-3059-4д.

Того ж дня позивач був ознайомлений з цим наказом під особистий підпис та отримав його копію (том 1 а.с. 17, 102, 206).

05 грудня 2011 року відповідно до наказу ДПС України від 05 грудня 2011 року № 492-о до трудової книжки ОСОБА_1 внесений запис про припинення державної служби за п. 2 ст. 30 Закону України «Про державну службу», про що свідчить запис у трудовій книжці під № 46 (том 1 а.с. 12-14).

В подальшому ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 червня 2012 року, постановленою у справі № 5-2972км-12, вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 15 квітня 2011 року та ухвала Апеляційного суду Донецької області від 08 листопада 2011 року були скасовані з направленням справи на новий судовий розгляд (том 1 а.с. 18-21, 145-148).

16 січня 2013 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області винесена постанова, якою кримінальна справа за звинуваченням ОСОБА_1 і ОСОБА_15 у вчиненні злочинів, передбачених ст. 364 ч. 3 Кримінального кодексу України, повернута прокурору Донецької області для провадження додаткового розслідування (том 1 а.с. 149-151, том 2 а.с. 39-41).

21 березня 2013 року у зв'язку з набранням чинності новим Кримінальним процесуальним кодексом України та згідно з положеннями, визначеними п. 12 розділу ІХ Кримінального процесуального кодексу України, відомості з матеріалів кримінальної справи № 180-471 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12013050410000585, досудове розслідування доручено СВ Красноармійського МВ ГУМВС України в Донецькій області. В рамках цього кримінального провадження про підозру ОСОБА_1 не повідомлялося.

09 квітня 2014 року старший слідчий СВ Красноармійського МВ ГУМВС України в Донецькій області майор міліції Зубенко В.В., розглянувши матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013050410000585 від 21 березня 2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 364 Кримінального кодексу України, виніс постанову про закриття кримінального провадження.

Згідно з п. 1 цієї постанови кримінальне провадження № 12013050410000585 від 21 березня 2013 року про відчуження незавершеного будівництва будинку № 28 на мікрорайоні «Шахтарський» м. Красноармійськ, що перебувало у податковій заставі, в процедурі погашення податкового боргу податкового боржника - ДВАТ «Трест «КШБ», закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

П. 2 вказаної постанови передбачав скасування постанови від 15 червня 2009 року стосовно відсторонення ОСОБА_1 від посади начальника Красноармійської ОДПІ.

Відповідно до п. 5 цієї постанови відомості про прийняте рішення підлягали внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань (том 1 а.с. 106-111, 213-218).

29 квітня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Міндоходів України з заявою, в якій посилаючись на постанову про закриття кримінального провадження від 09 квітня 2014 року та відповідно до ст.ст. 3, 6 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» просив поновити його право на проходження публічної служби в податкових органах шляхом поновлення на посаді начальника Красноармійської ОДПІ у Донецькій області, з якої його було звільнено у зв'язку з незаконним засудженням; скасувати запис № 46 у трудовій книжці та надати розрахунок заробітку, який позивач не отримав на посаді начальника Красноармійської ОДПІ у Донецькій області з урахуванням усіх передбачених нарахувань та підвищення посадових окладів за період з 08 травня 2009 року по теперішній час за кожний місяць (том 1 а.с. 99-101, 207-209).

Заява позивача від 29 квітня 2014 отримана Міндоходів України 05 травня 2014 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (том 1 а.с. 101, 209).

За результатами розгляду заяви від 29 квітня 2014 року листом від 04 червня 2014 року № 3631/М/99-99-10-06-14 Міндоходів України повідомило позивача, що 13 вересня 2013 року припинено діяльність Красноармійської ОДПІ у Донецькій області ДПС України; роз'яснено, що відповідно до ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» інша підходяща робота має бути надана державною службою зайнятості; розмір відшкодування шкоди визначають відповідні органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд; у разі виникнення права на відшкодування ці органи зобов'язані роз'яснити особі порядок поновлення її порушених прав чи свобод та відшкодування завданої шкоди (том 1 а.с. 125-126, 210-212).

Лист Міндоходів України від 04 червня 2014 року надісланий на адресу ОСОБА_1 05 червня 2014 року, про що свідчить штамп підприємства поштового зв'язку, на конверті, в якому здійснено поштове відправлення (том 1 а.с. 126, 212).

01 липня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міндоходів України, в якому просив зобов'язати Міндоходів України скасувати запис про припинення позивачу державної служби за ч. 2 ст. 30 Закону України «Про державну службу», зроблений у трудовій книжці за № 46 05 грудня 2011 року; поновити позивача з 05 грудня 2011 року на державній службі в податкових органах на посаді начальника Красноармійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області; стягнути з Міндоходів України на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10 квітня 2014 року по час ухвалення судового рішення; зобов'язати Міндоходів України зарахувати до стажу державної служби період часу з 08 травня 2009 року по час ухвалення судового рішення, протягом якого позивач не працював у зв'язку з незаконним відстороненням від посади начальника Красноармійської ОДПІ (том 1 а.с. 219-216).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08 липня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 805/7923/14 за позовом ОСОБА_1 до Міндоходів України; до участі у справі у якості другого відповідача залучена Красноармійська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області; справа призначена до судового розгляду на 05 серпня 2014 року (том 1 а.с. 63, 227-230).

На підставі даних програмного забезпечення «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що адміністративна справа № 805/7923/14 не була розглянута і вирішена по суті. Внаслідок захоплення 16 вересня 2014 року невідомими особами в камуфляжній формі під загрозою застосування зброї двох корпусів Донецького окружного адміністративного суду, розташованих за адресою: м. Донецьк, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, справа № 805/7923/14 вважається втраченою.

Листом від 24 липня 2015 року № 07-11-1046/15 Донецький окружний адміністративний суд повідомив ОСОБА_1, що адміністративна справа № 805/7923/14 вважається втраченою, оскільки залишилась в колишній будівлі Донецького окружного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської Дивізії, буд. 17, яка була незаконно захоплена. ОСОБА_1 роз'яснені положення ч. 2 ст. 277 КАС України, які передбачають право заявника на звернення до суду з новим позовом (том 1 а.с. 31, 249, том 2 а.с. 26).

03 травня 2015 року старший слідчий СВ Красноармійського МВ ГУМВС України в Донецькій області майор міліції Савенко В.С., розглянувши матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013050410000585 від 21 березня 2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 364 Кримінального кодексу України, виніс постанову про закриття кримінального провадження.

Згідно з п. 1 цієї постанови кримінальне провадження № 12013050410000585 від 21 березня 2013 року про відчуження незавершеного будівництва будинку № 28 на мікрорайоні «Шахтарський» м. Красноармійськ, що перебувало у податковій заставі, в процедурі погашення податкового боргу податкового боржника - ДВАТ «Трест «КШБ», закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Процесуальні рішення про відсторонення ОСОБА_1 від посади начальника Красноармійської ОДПІ скасовані, про що свідчить п. 2 постанови від 03 травня 2015 року.

Згідно з п. 4 постанови від 03 травня 2015 року скований запобіжний захід - підписка про невиїзд, обраний ОСОБА_1

Відповідно до п. 5 постанови від 03 травня 2015 року відомості про прийняте рішення підлягали внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань (том 1 а.с. 22-23, 231-234).

На виконання ухвали про витребування доказів від 17 серпня 2015 року в.о. начальника СВ Красноармійського МВ ГУМВС України в Донецькій області підполковником міліції Пєтковим О.В. надана інформація, що станом на 28 серпня 2015 року в матеріалах кримінального провадження № 12013050410000585 відомості про оскарження постанови про закриття кримінального провадження від 03 травня 2015 року відсутні, про що свідчить лист від 28 серпня 2015 року № 20605 та витяг з кримінального провадження № 12013050410000585 (том 1 а.с. 80-82, 95-98, том 2 а.с. 13-14).

За інформацією, наданою в.о. Красноармійського міжрайонного прокурора юристом 1 класу Пєшковим М. постанова від 03 травня 2015 року про закриття кримінального провадження № 12013050410000585 прокуратурою в порядку ч. 6 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України не скасовувалась та в судовому порядку не була оскаржена, про що свідчить лист від 25 серпня 2015 року № (05-28)-5174вих15 (том 2 а.с. 16).

З приводу реорганізації податкових органів судом встановлені наступні обставини.

Державна податкова адміністрація України (ідентифікаційний код 19355711) була зареєстрована як юридична особа 13 липня 2000 року, про що 06 квітня 2005 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - ЄДР) внесений запис за номером 1 074 120 0000 006427; 09 серпня 2012 року до ЄДР внесений запис номер 1 074 112 0014 006427 про державну реєстрацію припинення цієї юридичної особи.

Державна податкова служба України (ідентифікаційний код 37472277) утворена на підставі Указу Президента України від 09 грудня 2010 року № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» шляхом реорганізації ДПА України, як юридична особа зареєстрована 10 лютого 2011 року, про що до ЄДР внесений запис за номером 1 074 145 0000 038934; 24 червня 2015 року до ЄДР внесений запис про державну реєстрацію припинення цієї юридичної особи.

Міністерство доходів і зборів України (ідентифікаційний код 38516786) утворене на підставі Указу Президента України від 24 грудня 2012 року № 726/2012 «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» шляхом реорганізації Державної митної служби України та ДПС України, як юридична особа зареєстроване 26 грудня 2012 року, про що до ЄДР внесений запис за номером 1 074 102 0000 044236; з 29 липня 2014 року перебуває в стані припинення.

Відповідач 1 - Державна фіскальна служба України (ідентифікаційний код 39292197) створена на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 160 «Про утворення Державної фіскальної служби», яка передбачала утворення ДФС України, реорганізувавши Міндоходів України шляхом перетворення; як юридична особа зареєстрована 08 липня 2014 року, про що до ЄДР внесений запис за номером 1 074 102 0000 050011; в стані припинення не перебуває.

Вказані обставини встановлені на підставі даних он-лайн сервісу отримання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (том 1 а.с. 41-48).

Третя особа - Головне управління ДФС у Донецькій області (ідентифікаційний код 39406028) утворене на підставі наказу ДФС України від 27 серпня 2014 року № 83, як юридична особа зареєстроване 23 вересня 2014 року, про що до ЄДР внесений запис за номером 1 274 102 0000 010933; в стані припинення не перебуває.

Ці обставини встановлені на підставі даних он-лайн сервісу отримання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (том 1 а.с. 61-62).

Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція (ідентифікаційний код 22022924) входила в систему органів ДПА України, як юридична особа була зареєстрована 22 серпня 1996 року, про що 29 грудня 2005 року до ЄДР був внесений запис за номером 1 271 120 0000 000502; 04 жовтня 2006 року до ЄДР внесений запис за номером 1 271 112 0003 00502 про державну реєстрацію припинення Красноармійської ОДПІ.

Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби (ідентифікаційний код 38102193) входила в систему органів ДПС України, як юридична особа була зареєстрована 02 березня 2012 року, про що до ЄДР внесений запис за номером 1 271 102 0000 001079; 13 вересня 2013 року до ЄДР внесений запис номер 1 271 112 0003 001079 про державну реєстрацію припинення Красноармійської ОДПІ Донецької області ДПС, її правонаступником визначена Красноармійська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області (ідентифікаційний код 38664077).

Відповідач 2 - Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (ідентифікаційний код 38664077) входить в систему органів Міндоходів України, як юридична особа зареєстрована 07 червня 2013 року, про що до ЄДР внесений запис за номером 1 271 102 0000 001157; з 10 липня 2015 року перебуває у стані припинення.

10 липня 2015 року Красноармійською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 160 «Про утворення Державної фіскальної служби», на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» та наказу Міндоходів України від 09 липня 2015 року № 77 «Про реорганізацію окремих територіальних органів Міндоходів у Донецькій області», виданий наказ № 1395 «Про реорганізацію Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області».

Згідно з цим наказом розпочата процедура реорганізації Красноармійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області шляхом її приєднання до Красноармійської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області; затверджені персональний склад комісії з реорганізації юридичної особи - Красноармійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області та план заходів з проведення реорганізації Красноармійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області (том 1 а.с. 172-176).

16 липня 2015 року Красноармійською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області відповідно до наказу Міндоходів України від 15 липня 2015 року № 79 «Про внесення змін до наказу Міндоходів від 09 липня 2015 року № 77» виданий наказ за № 1411 «Про внесення змін до наказу Красноармійської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 10.07.2015 № 1395», яким викладено у новій редакції склад комісії з реорганізації юридичної особи - Красноармійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області (том 1 а.с. 177-180).

Відповідач 3 - Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області (ідентифікаційний код 39882614) входить в систему органів ДФС України, як юридична особа зареєстрована 08 липня 2015 року, про що до ЄДР внесений запис за номером 1 271 102 0000 001833; в стані припинення не перебуває.

Вказані обставини встановлені на підставі даних он-лайн сервісу отримання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (том 1 а.с. 49-60), а також виписок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 13 серпня 2015 року та від 10 липня 2015 року (том 1 а.с. 170-171, том 2 а.с. 37).

Таким чином, на час судового розгляду Красноармійська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області перебуває у стані припинення, проте запис про державну реєстрацію припинення її як юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не внесений.

09 червня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до ДФС України та Головного управління ДФС у Донецькій області з заявою, в якій, посилаючись на закриття кримінального провадження № 12013050410000585 у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення та відповідно до положень ч. 1 ст. 3, ст. 4, ст. 6 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», Укази Президента України від 24 грудня 2012 року № 726/2012 «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади», від 18 березня 2013 року № 141/2013 «Про Міністерство доходів із зборів України», постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 160 «Про утворення Державної фіскальної служби України», від 06 серпня 2014 року № 311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби України», просив: скасувати наказ від 05 грудня 2011 року № 492-о, яким позивачу припинена державна служба; скасувати запис про припинення державної служби за ч. 2 ст. 30 Закону України «Про державну службу», зроблений у трудовій книжці позивача за № 46 від 05 грудня 2011 року; поновити право позивача на проходження публічної служби в податкових органах на колишній посаді або прийняти альтернативне рішення з урахуванням проведених реорганізацій; надати розрахунок заробітку, який позивач не отримав у зв'язку з незаконним відстороненням і звільненням з урахуванням усіх передбачених нарахувань та підвищення посадового окладу начальника Красноармійської ОДПІ з 08 травня 2009 року по теперішній час (том 1 а.с. 24-25, 235-236).

Заява ОСОБА_1 від 09 червня 2015 року того ж дня була надіслана на адресу ДФС України і отримання останньою 15 червня 2015 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (том 1 а.с. 26).

За результатами розгляду заяви від 09 червня 2015 року Головне управління ДФС у Донецькій області листом від 26 червня 2015 року № 5508/10/05-99-04-02 надало позивачу відповідь.

Головне управління ДФС у Донецькій області навело фактичні підстави припинення перебування ОСОБА_1 на державній службі.

Посилаючись на Указ Президента України від 24 грудня 2012 року № 726/2012 «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади», постанову Кабінету Міністрів України від 18 березня 2013 року № 229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів», Указ Президента України від 18 березня 2013 року № 141/2013 «Про Міністерство доходів і зборів України», постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів», від 12 березня 2005 року № 179 «Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій», наказ ДПС України від 05 червня 2013 року № 37 «Про реорганізацію територіальних органів Державної податкової служби у Донецькій області», накази Міндоходів України від 26 квітня 2013 року № 81 «Про затвердження тимчасових типових структур територіальних органів Міндоходів», від 22 травня 2013 року № 120 «Про затвердження чисельності працівників державних податкових інспекцій головних управлінь Міндоходів», наказ Красноармійської ОДПІ Донецької області ДПС від 06 червня 2013 року № 714 «Про реорганізацію Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області ДПС», наказ Красноармійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області від 25 червня 2013 року № 2 «Про введення в дію тимчасового штатного розпису», Головне управління ДФС у Донецькій області стверджувало, що в період припинення перебування позивача на державній службі відбулась реорганізація податкових органів, в тому числі Красноармійської ОДПІ.

Головне управління ДФС у Донецькій області інформувало позивача про те, що відповідно до Порядку призначення на посади та звільнення з посад працівників номенклатури Міністерства доходів і зборів України, затвердженого наказом Міндоходів України від 08 липня 2013 року № 256, та Порядку призначення на посади та звільнення з посад працівників номенклатури Голови Державної фіскальної служби України, затвердженого наказом ДФС України від 03 листопада 2014 року № 240, питання, викладені в заяві ОСОБА_1 від 09 червня 2015 року, які стосуються скасування наказу ДПС України від 05 грудня 2011 року № 492-о, скасування запису у трудовій книжці про припинення державної служби за ч. 2 ст. 30 Закону України «Про державну службу» № 46 від 05 грудня 2011 року, поновлення права позивача на проходження публічної служби в податкових органах на колишній посаді або прийняття альтернативного рішення з урахуванням проведених реорганізацій не належать до компетенції Головного управління ДФС у Донецькій області.

Крім того, посилаючись на наявність в провадженні Донецького окружного адміністративного суду справи № 805/7923/14, Головне управління ДФС у Донецькій області стверджувало, що порушені заявником питання мають вирішуватися в судовому порядку.

З приводу надання розрахунку середнього заробітку Головне управління ДФС у Донецькій області обмежилось роз'ясненням позивачу положень п. 1 ч. 1 ст. 1, п. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудового розслідування, прокуратури і суду» (том 1 а.с. 27-29).

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 09 червня 2015 року ДФС України надала відповідь від 10 липня 2015 року № 6756/М/99-99-04-01-01-14.

ДФС України повідомила позивача, що аналогічну заяву розглянуто Головним управлінням ДФС у Донецькій області та листом від 26 червня 2015 року № 5508/10/05-99-04-01 йому надана відповідь у межах чинного законодавства.

Зазначила, що впродовж 2014-2015 років Міндоходів України, а у подальшому ДФС України неодноразово розглядали звернення і заяви ОСОБА_1, на які надані вичерпні відповіді.

Крім того, ДФС України наголошувало на тому, що призначення на посади начальників державних податкових інспекцій здійснюється за рекомендаціями начальників головних управлінь ДФС.

Так, абз. 5 п. 10 Типового положення про територіальні органи міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 563, встановлено, що керівник територіального органу міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, міжрегіонального територіального органу вносить міністру та керівнику центрального органу виконавчої влади пропозиції щодо призначення на посаду та звільнення з посади керівників територіальних підрозділів нижчого рівня (том 1 а.с. 29).

Лист ДФС України від 10 липня 2015 року надісланий на адресу ОСОБА_1 рекомендованою поштовою кореспонденцією 13 липня 2015 року, про що свідчить штамп підприємства поштового зв'язку на конверті, в якому здійснено поштове відправлення (том 1 а.с. 30).

Таким чином, порушені ОСОБА_1 питання не були вирішені по суті ні ДФС України, ні Головним управлінням ДФС у Донецькій області.

Стосовно розміру середнього заробітку позивача судом встановлено наступне.

10 липня 2014 року Красноармійська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області надала довідку № 78 про розмір заробітної плати ОСОБА_1 за період з 18 жовтня 2005 року по 08 травня 2009 року.

Згідно з цією довідкою середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 за березень-квітень 2009 року становила 4 150,23 грн., середньоденна - 197,63 грн.

В березні 2009 року позивачу здійснювалося нарахування окладу в розмірі 711,43 грн., надбавки за вислугу років (20%) - 151,72 грн., за звання - 47,14 грн., за секретність - 106,71 грн., надбавки високі досягнення (50%) - 455,14 грн., проводилась індексація в сумі 127,78 грн., здійснена виплата відпускних в розмірі 2 366,91 грн. та матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 3 532,34 грн., а разом - 7 499,17 грн.

В квітні 2009 року позивачу здійснювалося нарахування окладу в розмірі 869,52 грн., надбавки за вислугу років (20%) - 185,42 грн., за звання - 57,62 грн., за секретність - 130,43 грн., надбавки високі досягнення (50%) - 556,29 грн., проводилась індексація в сумі 139,82 грн., здійснена виплата щомісячної премії в розмірі 858,36 грн., а разом - 2 807,46 грн. (том 1 а.с. 246-248, том 2 а.с. 23-25).

Згідно з довідкою від 02 вересня 2015 року № 34, виданою за підписом заступника голови комісії з реорганізації Красноармійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області заступника начальника Конохіної Н.М. та члена комісії з реорганізації Красноармійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області Лубенець С.М., посадовий оклад начальника Красноармійської ОДПІ станом на 05 грудня 2011 року складав 1 660 грн.; посадовий оклад начальника Красноармійської ОДПІ Донецької області ДПС станом на 26 червня 2013 року складав 1 476 грн., посадовий оклад начальника Красноармійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області станом на 11 вересня 2013 року складав 1 799 грн. (том 1 а.с. 194, 199).

Згідно з довідкою від 26 серпня 2015 року № 412/05-99-05-01-13, виданою за підписом в.о. начальника Головного управління ДФС у Донецькій області Погосян М.Л. та начальника управління фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку-головного бухгалтера Винокурової О.Ю., посадовий оклад начальника Красноармійської ОДПІ станом на 05 грудня 2011 року становив 1 660 грн.; посадовий оклад начальника Красноармійської ОДПІ Донецької області ДПС станом на 26 червня 2013 року становив 1 476 грн., посадовий оклад начальника Красноармійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області станом на 11 вересня 2013 року становив 1 799 грн.; посадовий оклад начальника Красноармійської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області станом на 17 липня 2015 року становив 1 799 грн. (том 1 а.с. 238).

Згідно з довідкою від 26 серпня 2015 року № 413/05-99-05-01-13, виданою за підписом в.о. начальника Головного управління ДФС у Донецькій області Погосян М.Л. та начальника управління фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку-головного бухгалтера Винокурової О.Ю., посадовий оклад начальника Красноармійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області станом на 04 травня 2015 року складав 1 799 грн. (том 1 а.с. 237).

Докази, які б спростовували наведені вище обставини, суду не надані.

З приводу дотримання ОСОБА_1 строку для звернення до адміністративного суду із вказаним позовом суд зазначає наступне.

Правовою підставою для звернення позивача до суду з цим позовом слугували положення Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що проводять оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Про порушення своїх прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_1 дізнався у липні 2015 року, отримавши листа ДФС України від 10 липня 2015 року № 6756/М/99-99-04-01-01-14, яким фактично відмовлено у відновлені прав позивача, порушених внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності.

Позовна заява ОСОБА_1 датована 10 серпня 2015 року (том 1 а.с. 8) і того ж дня надіслана на адресу, про що свідчить штам підприємства поштового зв'язку на конверті, в якому здійснено поштове відправлення (том 1 а.с. 32).

Таким чином, позивачем дотриманий місячний строк для звернення до суду, визначений ч. 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені норми права.

З приводу вимог позивача про визнання протиправним і скасування наказу ДПС України № 492-о від 05 грудня 2011 року про припинення начальнику Красноармійської ОДПІ у Донецькій області ОСОБА_1 з 05 грудня 2011 року державної служби на підставі п. 2 ст. 30 Закону України «Про державну службу» суд зазначає таке.

Правовою підставою для видання оспорюваного наказу слугували положення ст. 22 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», перебування позивача на державній службі припинено на підставі п. 2 ст. 30 Закону України «Про державну службу».

На час видання спірного наказу Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07 квітня 2011 року № 3206-VI (далі - Закон № 3206) діяв у редакції від 07 квітня 2011 року і визначав основні засади запобігання і протидії корупції в публічній і приватній сферах суспільних відносин, відшкодування завданої внаслідок вчинення корупційних правопорушень збитків, шкоди, поновлення порушених прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав чи інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Ст. 22 Закону № 3206 визначала особливості звільнення з роботи осіб, які вчинили корупційні правопорушення.

Абз. 2 ч. 2 ст. 22 Закону № 3206 передбачав, що особи, яких притягнуто до кримінальної відповідальності за корупційні правопорушення, пов'язані з порушенням обмежень, передбачених цим Законом, підлягають звільненню з відповідних установ у триденний строк з дня отримання органом державної влади копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили, якщо інше не передбачено законом.

Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ (далі - Закон № 3723) на час видання спірного наказу діяв у редакції від 01 жовтня 2011 року і визначав засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.

Підстави припинення державної служби визначені ст. 30 Закону № 3723.

Так, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 30 Закону № 3723 спеціальною підставою для припинення державної служби є недотримання пов'язаних з проходженням державної служби вимог, передбачених ст. 16 цього Закону.

В свою чергу ч. 1 ст. 16 Закону № 3723 встановлює, що на державних службовців поширюються обмеження, передбачені Законом № 3206.

Вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 15 квітня 2011 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 08 листопада 2011 року, позивача було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України, тобто службова недбалість.

Таким чином, видаючи наказ від 05 грудня 2011 року № 492-о «Про припинення державної служби», голова ДПС України діяв в межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені законом, а тому правові та фактичні підстави для визнання цього наказу протиправним відсутні.

Разом з тим з моменту скасування ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 червня 2012 року вироку Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 15 квітня 2011 року та ухвали Апеляційного суду Донецької області від 08 листопада 2011 року, правові та фактичні підстави для припинення перебування ОСОБА_1 на державній службі відпали, а тому наказ ДПС України від 05 грудня 2011 року № 492-о «Про припинення державної служби» підлягає скасуванню, а позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині - задоволенню.

Стосовно вимог позивача про зобов'язання ДФС України визнати недійсним запис про припинення ОСОБА_1 державної служби за ч. 2 ст. 30 Закону України «Про державну службу» суд зазначає таке.

Засади поновлення прав громадян, звільнених з роботи (посади) у зв'язку з незаконним засудженням або відсторонених від посади у зв'язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, визначає Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» від 01 грудня 1994 року № 266/94-ВР (далі - Закон № 266/94-ВР).

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону № 266/94-ВР у випадках, зазначених у частині першій цієї статті (тобто у разі звільнення з роботи (посади) у зв'язку з незаконним засудженням), запис про звільнення з роботи (посади), зроблений у трудовій книжці, визнається недійсним. На вимогу громадянина власник або уповноважений ним орган у триденний термін видає йому дублікат трудової книжки без запису, який визнано недійсним.

Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників затверджена спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110 (далі - Інструкція № 58).

Відповідно до абз. 2-5 п. 2.10 Інструкції № 58 у разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: «Запис за N таким-то недійсний». Прийнятий за такою-то професією (посадою) і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки.

У такому ж порядку визнається недійсним запис про звільнення і переведення на іншу постійну роботу у разі незаконного звільнення або переведення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення на попередній роботі або зміни формулювання причини звільнення. Наприклад, пишеться: «Запис за N таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі». При зміні формулювання причини звільнення пишеться: «Запис за N таким-то є недійсним» звільнений... і зазначається нове формулювання.

У графі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про поновлення на роботі або зміну формулювання причини звільнення.

При наявності в трудовій книжці запису про звільнення або переведення на іншу роботу, надалі визнаної недійсною, на прохання працівника видається «Дублікат» трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним.

Відповідно до п. 2.23 Інструкції № 58 питання визнання недійсними відповідних записів, внесених до трудових книжок громадян: «звільнений від роботи (посади) у зв'язку із незаконним засудженням або звільненням з посади у зв'язку із незаконним притягненням до кримінальної відповідальності» і про видачу їм дублікатів трудових книжок регулюються чинним законодавством.

Системний аналіз положень ч. 2 ст. 6 Закону № 266/94-ВР та абз. 3-4 п. 2.10, п. 2.23 Інструкції № 58 зумовлює висновок, що визнання недійсним запису про звільнення з роботи (посади), зробленого у трудовій книжці, полягає у внесенні до трудової книжки запису наступного змісту: «Запис за N таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі» з посиланням на наказ про поновлення на роботі.

Таким чином, процедура визнання недійсним запису, зробленого у трудовій книжці, прийняття судового рішення з цього питання, рівно як і видання власником чи уповноваженим ним органом окремого наказу, не потребує.

Отже, вимоги позивача про зобов'язання ДФС України визнати недійсним запис про припинення ОСОБА_1 державної служби за ч. 2 ст. 30 Закону України «Про державну службу» не підлягають задоволенню.

Посилання позивача та його представників на той факт, що призначення та звільнення начальника Красноармійської ОДПІ належало до повноважень керівника ДПС України, а нині входить до компетенції голови ДФС України, висновку суду про відмову у задоволенні цієї частини позовних вимог не спростовують.

Крім того, суд відзначає, що ОСОБА_1 безпосередньо проходив службу у Красноармійській ОДПІ, саме там перебувала його трудова книжка і здійснювалося її ведення, зокрема оспорюваний запис за № 46 був внесений членом комісії з проведення реорганізації Красноармійської ОДПІ, в.о. начальника відділу персоналу Попович М.Ю. та скріплений печаткою Красноармійської ОДПІ.

Відповідно до п. 2.6 Інструкції № 58 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Згідно з п. 2.8 Інструкції № 58 якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.

Таким чином, запис про визнання недійсним запису, зробленого у трудовій книжці ОСОБА_1 за № 46, має вноситись Красноармійською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області, а у разі проведення державної реєстрації припинення її як юридичної особи - її правонаступником, тобто Красноармійською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області.

З приводу вимог позивача про поновлення його з 06 грудня 2011 року на державній службі в податкових органах на посаді начальника Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області суд зазначає наступне.

Ч. 1 ст. 6 Закону № 266/94-ВР визначено, що громадянин, звільнений з роботи (посади) у зв'язку з незаконним засудженням або відсторонений від посади у зв'язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, має бути поновлений на колишній роботі (посаді), а в разі неможливості цього (ліквідація підприємства, установи, організації, скорочення посади, наявність інших передбачених законом підстав, що перешкоджають поновленню на роботі (посаді) - йому має бути надано державною службою зайнятості іншу підходящу роботу. Робота (посада) надається громадянинові не пізніше ніж через один місяць з дня звернення, якщо воно надійшло протягом трьох місяців з дня набрання законної сили виправдувальним вироком або винесення постанови (ухвали) про закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.

Як зазначено вище, вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 15 квітня 2011 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 08 листопада 2011 року, позивача було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України.

Наказом ДПС України № 492-о від 05 грудня 2011 року припинено начальнику Красноармійської ОДПІ у Донецькій області ОСОБА_1 з 05 грудня 2011 року державну службу на підставі п. 2 ст. 30 Закону України «Про державну службу».

Водночас з моменту скасування ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 червня 2012 року вироку Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 15 квітня 2011 року та ухвали Апеляційного суду Донецької області від 08 листопада 2011 року, правові та фактичні підстави для припинення перебування ОСОБА_1 на державній службі відпали.

Таким чином, ОСОБА_1 має бути поновлений на державній службі з 21 червня 2012 року.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 15 травня 2012 року по справі № 21-121а12.

Суд не приймає доводи відповідачів і третьої особи щодо неможливості поновлення позивача на службі в податкових органах з тієї причини, що Красноармійська ОДПІ Донецькій області ДПС припинена як юридична особа, оскільки мала місце реорганізація податкових органів і правонаступником Красноармійської ОДПІ Донецької області ДПС визначена Красноармійська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області.

Отже, позивач підлягає поновленню на посаді начальника Красноармійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області.

Стосовно доводів позивача та його представника про необхідність поновлення на посаді начальника Красноармійської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області з причини перебування Красноармійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області в стані припинення суд зазначає таке.

На час судового розгляду Красноармійська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області продовжує існувати як юридична особа, запис про державну реєстрацію її припинення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не внесений.

На час судового розгляду керівник Красноармійської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області не призначений, виконання його обов'язків відповідно до наказу ДФС України від 07 липня 2015 № 2010-о (том 2 а.с. 38) покладено на першого заступника начальника Красноармійської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, тобто ця посада є вакантною.

Наказом ДФС України від 30 липня 2015 року № 558 затверджений Порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, віднесених до номенклатури Голови ДФС.

Завданням адміністративного судочинства є захист та відновлення порушеного права особи, проте у разі ухвалення судом рішення про поновлення позивача на посаді начальника Красноармійської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, йому будуть створені штучні переваги у порівнянні з іншими кандидатами на цю посаду.

Отже, ОСОБА_1 підлягає поновленню на державній службі з 21 червня 2012 року на посаді начальника Красноармійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області, а позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

При цьому суд відзначає, що згідно зі ст. 7 Закону № 266/94-ВР термін перебування під вартою, термін відбування покарання, а також час, протягом якого громадянин не працював у зв'язку з незаконним відстороненням від роботи (посади), зараховується як до загального трудового стажу, так і до стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби, безперервного стажу.

Трудовий стаж робітників і службовців, а також стаж роботи осіб, які працювали на підставі членства (в кооперативі, колгоспі тощо), обчислений із зарахуванням періодів, зазначених у частині першій цієї статті, враховується при наданні робітникам, службовцям і зазначеним особам різних пільг і переваг, в тому числі при призначенні пенсій і допомоги по державному соціальному страхуванню. Робітникам і службовцям цей стаж враховується також при призначенні пенсій на пільгових умовах і за вислугу років, при встановленні розмірів місячних ставок (посадових окладів) залежно від тривалості роботи за спеціальністю, а також при виплаті разової винагороди або відсоткових надбавок за вислугу років.

Як наслідок, до загального трудового стажу, стажу державної служби та безперервного стажу ОСОБА_1 підлягає зарахуванню час, протягом якого він не працював у зв'язку з незаконним відстороненням від роботи (посади) та незаконним засудженням, тобто з 08 травня 2009 року.

Щодо вимог позивача про стягнення з ДФС України середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 04 травня 2015 року по час ухвалення судового рішення, виходячи з розрахунку, наведеного в заяві від 11 вересня 2015 року, суд відзначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 266/94-ВР громадянин, звільнений з роботи (посади) у зв'язку з незаконним засудженням або відсторонений від посади у зв'язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, має бути поновлений на колишній роботі (посаді). Робота (посада) надається громадянинові не пізніше ніж через один місяць з дня звернення, якщо воно надійшло протягом трьох місяців з дня набрання законної сили виправдувальним вироком або винесення постанови (ухвали) про закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.

Суд не приймає доводи відповідачів і третьої особи стосовно того, що позивачем пропущений місячний строк звернення до ДФС України з питання поновлення його на посаді, оскільки в силу ч. 1 ст. 6 Закону № 266/94-ВР звернення громадянина має бути подано протягом трьох місяців з дня набрання законної сили виправдувальним вироком або винесення постанови (ухвали) про закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.

Постанова про закриття кримінального провадження № 12013050410000585 винесена 03 травня 2015 року, ОСОБА_1 звернувся до ДФС України з приводу поновлення його прав, порушених внаслідок незаконного відсторонення від посади та незаконного притягнення до кримінальної відповідальності 09 червня 2015 року, тобто в межах тримісячного строку, обумовленого ч. 1 ст. 6 Закону № 266/94-ВР.

Місячний строк, на який посилалися відповідачі і третя особа, стосується обов'язку власника чи уповноваженого ним органу надати громадянинові роботу (посаду), з якої його було звільнено у зв'язку з незаконним засудженням або відсторонено у зв'язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності.

Заява ОСОБА_1 від 09 червня 2015 року отримана ДФС України 15 червня 2015 року, таким чином у відповідача 1 виник обов'язок поновити позивача на посаді впродовж місячного строку з дня отримання цієї заяви.

Натомість 10 липня 2015 року ДФС України фактично безпідставно відмовила у поновленні ОСОБА_1 на службі в податкових органах.

Аналіз положень ч. 1 ст. 6 Закону № 266/94-ВР зумовлює висновок, що особа, яка звільнена з роботи (посади) у зв'язку з незаконним засудженням, не підлягає автоматичному поновленню на попередній роботі (посаді), оскільки для цього необхідне її волевиявлення, яке полягає у зверненні до роботодавці з відповідною заявою, а власнику чи уповноваженому ним органу надається місячний строк для поновлення особи.

Отже, період з 04 травня 2015 року (наступний день після винесення постанови про закриття кримінального провадження) по 10 липня 2015 року не підлягає врахуванню до часу вимушеного прогулу ОСОБА_1

Таким чином, час вимушеного прогулу позивача розпочався з 11 липня 2015 року (наступний день після відмови ДФС України у поновленні позивача на службі).

Положення п. 1 ч. 1 ст. 1, п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 266/94-ВР не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, з огляду на те, що відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 266/94-ВР відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету, а це питання має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.

Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100).

Відповідно до пп. «з» п. 1 Порядку № 100 цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках вимушеного прогулу.

Згідно з абз. 3-4 п. 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку, яким визначено, що в інших випадках, коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку, не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

З огляду на викладене для обчислення середнього заробітку позивача за час вимушеного прогулу не може застосовуватись розрахунковий період, на якому наполягав позивач, а саме березень-квітень 2009 року.

Таким чином, належним способом захисту порушеного права позивача має бути покладання на Красноармійську ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11 липня 2015 року по 23 вересня 2015 року (день постановлення судового рішення у справі), і як наслідок, часткове задоволення цих позовних вимог.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

П.п. 2-3 ч.1 ст. 256 КАС України визначено, що негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Таким чином, постанова суду в частині поновлення позивача на посаді, а також нарахування та виплати йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати присудженню не підлягають.

Керуючись Конституцією України, ст.ст. 2-15, 17-20, 23, 26, 69-72, 94, 98, 159-163, 167, 185-186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Головне управління ДФС у Донецькій області, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2. Скасувати наказ Державної податкової служби України від 05 грудня 2011 року № 492-о «Про припинення державної служби».

3. Поновити ОСОБА_1 з 21 червня 2012 року на державній службі на посаді начальника Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

4. Зобов'язати Красноармійську об'єднану державну податкову службу Головного управління Міндоходів у Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11 липня 2015 року по 23 вересня 2015 року.

5. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

6. Постанова в частині поновлення позивача на посаді, а також нарахування та виплати йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

7. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частина проголошені у судовому засіданні 23 вересня 2015 року.

8. Повний текст постанови виготовлений впродовж п'яти днів з дня завершення судового розгляду.

9. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

10. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

11. Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя Кравченко Т.О.

Судді Куденков К.О.

Волгіна Н.П.