Постанова

від 26.08.2015 по справі 804/7188/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2015 р. Справа № 804/7188/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Пелих А.А.

представника позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфорс»

до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит»

про скасування податкової вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфорс» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит», в якому просило скасувати податкову вимогу відповідача форми «Ю» від 04.03.2015р. №968-25.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що оскаржувана податкова вимога є протиправною, оскільки позивачем своєчасно та в повному обсязі було сплачено самостійно задекларовані грошові зобов'язання з податку на додану вартість за січень 2015 року, про що свідчить платіжне доручення №124 від 23.02.2015р., а несвоєчасне перерахування коштів до бюджету здійснено з вини АТ «Бінк «Фінанси та кредит», яке неналежно виконало свої зобов'язання. Отже, згідно приписів п.129.6 ст.129 Податкового кодексу України позивач, як платник податків, звільняється за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі такого податку.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав адміністративний позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив його задовольнити.

Відповідач пред'явлений позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що внаслідок несплати у встановлені законом строки сум самостійно задекларованих грошових зобов'язань з податку на додану вартість за січень 2015 року у позивача виник податковий борг на суму 38030,48грн. у зв'язку із чим на підставі ст.59 Податкового кодексу України контролюючим органом з урахуванням даних інформаційної системи (наявність податкового боргу в інтегрованій картці платника податків ТОВ «Інфорс») в автоматичному режимі була сформована та надіслана позивачу податкова вимога форми «Ю» від 04.03.2015р. №968-25. При цьому якщо неперерахування коштів задля сплати вищеозначеного грошового зобов'язання позивача відбулося з вини банку, це не звільняє ТОВ «Інфорс» від відповідальності за невиконання цього зобов'язання, однак, надає право на звернення до суду з позовом до банку, який його обслуговує, з вимогою щодо сплати заборгованості та пені. Водночас, у контролюючого органу відсутні відомості щодо звернення позивача з вищеозначеними вимогами до банку в судовому порядку, тому твердження про те, що неперерахування коштів сталося саме з вини банку є передчасним, тим паче, що на даний час банк не ліквідується, в ньому не запроваджено тимчасову адміністрацію тощо. Також позивачем станом на час розгляду справи досі не сплачено податок на додану вартість за січень 2015 року, отже, підстави для відкликання оскаржуваної податкової вимоги відсутні.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляду справи за його відсутності.

Представник третьої особи у судове засідання також не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань не подавав.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфорс» (далі - ТОВ «Інфорс») (код ЄДРПОУ 31123187) перебуває на податковому обліку в Криворізькій центральній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Криворізька центральна ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області) та є платником податку на додану вартість.

Відповідно до вимог п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, позивач як платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено податковий обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

При цьому приписами п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

На виконання вимог вказаної норми закону ТОВ «Інфорс» 23.02.2015р. засобами електронного зв'язку в електронній формі подано податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2015 року (№9021564547 від 23.02.2015р.), в якій самостійно задекларовано грошове зобов'язання з цього податку, що підлягає сплаті до бюджету за вказаний період, на суму 38083,00грн.(а.с.7-12).

З огляду на вищенаведені приписи п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання з податку на додану вартість самостійне визначене позивачем у податковій декларації №9021564547 від 23.02.2015р. , є узгодженим.

За змістом приписів п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації з податку на додану вартість, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Таким чином, граничний термін сплати податкового зобов'язання, самостійно визначеного ТОВ «Інфорс» в податковій декларації №9021564547 від 23.02.2015р. з податку на додану вартість - 02.03.2015р.

Судом встановлено, що 23.02.2015р. ТОВ «Інфорс» надало Криворізькій філії ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» платіжне доручення №124 про перерахування до бюджету грошових коштів у сумі 44560,00грн. в рахунок сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість за січень 2015 року (а.с.13).

Однак, ці кошти, як станом на 02.03.2015р., так і станом на час розгляду справи судом до бюджету не надійшли.

Платіжне доручення від 23.02.2015р. №124 з боку Криворізької філії ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» не підписане та не виконане.

Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Оскільки грошове зобов'язання з податку на додану вартість за січень 2015 року, самостійно задеклароване позивачем згідно податкової декларації №9021564547 від 23.02.2015р., фактично не було перераховане до бюджету у встановлені законом строки (до 02.03.2015р.), у ТОВ «Інфорс» виник податковий борг у розумінні приписів п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Механізм формування, надсилання, вручення та відкликання податкових вимог органами доходів і зборів визначено Порядком направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженим Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013р. №576 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за №1840/24372 (далі - Порядок №576).

Згідно п.2.2 Порядку №576 податкова вимога формується, зокрема, якщо платник податків не сплатив суми податкового зобов'язання, зазначеної в поданій ним податковій декларації, у встановлені Кодексом строки.

Відповідно до п.3.1 Порядку №576 податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційної системи органів доходів і зборів.

Як вбачається з зворотного боку інтегрованої картки платника податків ТОВ «Інфорс», 02.03.2015р. в ній відображено виникнення податкового боргу у цього платника податків з податку на додану вартість у сумі 38083,00грн. згідно податкової декларації №9021564547 від 23.02.2015р. у зв'язку із ненадходженням цього узгодженого податкового зобов'язання до бюджету (а.с.48-52).

Таким чином, на підставі приписів п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, п.2.2, п.3.1 Порядку №576 відповідачем автоматично на підставі даних інформаційної системи органів доходів і зборів сформована податкова вимога форми «Ю» від 04.03.2015р. №968-25 про сплату ТОВ «Інфорс» податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 38083,48грн. (а.с.15).

Щодо доводів позивача про протиправність цієї вимоги з посиланням на приписи п.129.6 ст.129 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

Так, п.129.6 ст.129 Податкового кодексу України встановлено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Відповідно до п.8.1 ст.8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів.

Згідно п.8.3 ст.8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» за порушення строків, встановлених пунктами 8.1 та 8.2 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом.

За змістом приписів п.30.1 ст.30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Пунктом 32.2 статті 32 вказаного Закону передбачено, що у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. У разі порушення банком, що обслуговує отримувача, строків завершення переказу цей банк зобов'язаний сплатити отримувачу пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. В цьому випадку платник не несе відповідальності за прострочення перед отримувачем. Платник має право на відшкодування банком, що обслуговує отримувача, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків завершення переказу, встановлених пунктом 30.2 статті 30 цього Закону. Отримувач має право на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.

Відповідно до п.32.8 ст.32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» спори, пов'язані із здійсненням банками переказу, розглядаються у судовому порядку.

Судом встановлено, що позивачу достеменно було відомо про те, що в граничні строки сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість за січень 2015 року останнє не було перераховане до бюджету, оскільки ще 26.02.2015р. листом за вих.№15-2015 ТОВ «Інфорс» повідомило контролюючий орган про те, що підприємством 23.02.2015р. було надано платіжне доручення №124 Криворізькій філії ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», однак, банківською установою виконано не було, тому згідно приписів п.129.6 ст.129 Податкового кодексу України позивач, як платник податків, звільняється за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі такого податку (а.с.45).

Разом з тим, позивачем не надано суду жодного доказу про неможливість сплати ним у термін до 02.03.2015р. вказаного податкового зобов'язання іншим шляхом, а також доказів звернення до суду з позовом до Криворізькій філії ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» з приводу порушення цим банком встановлених законом строків виконання доручення клієнта на переказ.

Позивач станом на час розгляду справи (26.08.2015р.) так і не з'ясував підстав не виконання банком його платіжного доручення від 23.02.2015р. №124, хоча первинно 26.02.2015р. і намагався це зробити шляхом направлення відповідного звернення до Криворізькій філії ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», однак, отримавши відповідь останньої від 17.03.2015р., надану листом за вих.№862, в якій зазначалося, що відповідно до документів, які містяться у справі з юридичного оформлення рахунку ТОВ «Інфорс», директором підприємства є ОСОБА_2, а звернення ТОВ «Інфорс» підписані ОСОБА_3, документів на підтвердження повноважень якої не надано, звернення ТОВ «Інфорс» залишається без розгляду, в подальшому з'ясувати підстави порушення банком встановлених законом строків виконання доручення позивача на переказ не намагався (а.с.59).

На виконання вимог ухвали суду від 29.07.2015р. про витребування у Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» додаткових доказів у справі, а саме: відомостей відносно того, чи було виконано платіжне доручення ТОВ «Інфорс» від 23.02.2015р. №124 про перерахування коштів одержувачу УДКСУ у м. Кривому Розі у сумі 44560,00грн. (призначення платежу - сплата податку на додану вартість за січень 2015 року) та якої дати воно було виконано, а у разі не виконання зазначити причини, що цьому слугували, третя особа листом від 17.08.2015р. за вих.№3445 повідомила суд, що вказане платіжне доручення станом на поточну дату відсутнє на виконанні у банку у зв'язку із закінченням строку його виконання. Також у листі зазначено, що відповідно до п.129.7 ст.129 Податкового кодексу України не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку. Разом з тим, жодних доказів на підтвердження наявності таких обставин не надано.

Таким чином, станом на теперішній час податкове зобов'язання позивача з податку на додану вартість за січень 2015 року у сумі 38083,00грн. не сплачене, платіжне доручення щодо його сплати на виконанні у банку відсутнє, при цьому позивачем не надано жодного доказу оскарження ним бездіяльності банку щодо не перерахування коштів за платіжним дорученням та визнання банку винним у цьому, а також жодних доказів на підтвердження неможливості погашення ТОВ «Інфорс» вказаного податкового боргу.

За таких обставин, підстави вважати оскаржувану податкову вимогу протиправною відсутні, тим більше, що відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфорс» до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» про скасування податкової вимоги - відмовити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфорс» (код ЄДРПОУ 31123187) на користь Державного бюджету решту суми судового збору у розмірі 1644,30грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні тридцять копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова