Ухвала

від 03.12.2015 по справі 804/14742/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2015 року м. Київ К/800/35114/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

суддівОстровича С.Е. Степашка О.І. Федорова М.О. секретар судового засідання Мартиненко Г. В.

представник позивача Агафонов Д. В.

представник відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПЕРЕРОБНИК» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОПЕРЕРОБНИК» (далі - ТОВ «АГРОПЕРЕРОБНИК») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Бабушкінському районі) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2014 року позовні вимоги ТОВ «АГРОПЕРЕРОБНИК» задоволено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2015 року апеляційну скаргу ДПІ у Бабушкінському районі залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2014 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у Бабушкінському районі подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «АГРОПЕРЕРОБНИК».

ТОВ «АГРОПЕРЕРОБНИК» подало до суду письмові заперечення на касаційну скаргу ДПІ у Бабушкінському районі.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АГРОПЕРЕРОБНИК з питань дотримання вимог податкового законодавства України з ТОВ «Сапсан-Юг» за лютий, квітень 2014 року, ТОВ «ПРОМІ-ЛАЙТ» за лютий 2014 року, ТОВ «ТОП БІЗНЕС ІДЕНЧЕР» за лютий 2014 року, ПП НВКФ «ТЕХНОГРАД» за квітень 2014 року, ТОВ «УКРПРОМХІМПОСТАЧ» за квітень 2014 року, ТОВ «СТИКОН ХОЛДИНГ» за квітень 2014 року, ТОВ «ХАТСОН» за травень 2014 року, ТОВ «ПРОМ-ЮНІТІ» за травень 2014 року. За результатами перевірки складено акт №2350/04-62-22-3/38677039 від 20 серпня 2014 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем: п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого, занижено податок на додану вартість на 7080778,00 грн., в тому числі: за лютий 2014 року - 1462199,00 грн., за квітень 2014 року - 1905187,00 грн., за травень 2014 року - 3713392,00 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська прийнято податкове повідомлення-рішення №0000772203 від 03 вересня 2014 року форми «Р», яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «АГРОПЕРЕРОБНИК» за платежем: «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 14010100», на загальну суму 10621167,00 грн., з яких: за основним платежем 7080778,00 грн., за штрафними санкціями 3540389,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що протягом періоду, який перевірявся позивач мав господарські правовідносини ТОВ «Сапсан-Юг», ТОВ «ПРОМІ-ЛАЙТ», ТОВ «ТОП БІЗНЕС ІДЕНЧЕР», ПП НВКФ «ТЕХНОГРАД», ТОВ «УКРПРОМХІМПОСТАЧ», ТОВ «СТИКОН ХОЛДИНГ», ТОВ «ХАТСОН», ТОВ «ПРОМ-ЮНІТІ» згідно з договорів поставки та купівлі-продажу ТМЦ. Реальність вищезазначених господарських операцій підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, розрахунковими документами, окрім того розрахунки за визначеними договорами підтверджено відомостями по рахунку 361 та виписками по особовому рахунку.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що податковим органом не надано жодного судового рішення щодо визнання нікчемними (недійсним) укладених між позивачем та зазначеними контрагентами угод.

Відповідно до ст.185, ст. 188-189, ст.198, 201 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів, місце надання яких знаходиться на митній території України; поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; платник податків зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту Покупця.

Підпунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 даного кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Податкового кодексу України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

У відповідності до приписів п.201.1, п.201.4., п.201.10, ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний виписати податкову накладну у двох екземплярах та надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені за законом певні реквізити, у т. ч. ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні.

Відповідно до п.п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що наявність у позивача, податкових та видаткових накладних по господарськими операціями, що перевірялися, а також відповідних розрахункових документів, дані яких враховані та відображені у бухгалтерському та податковому обліку позивача повністю підтверджують законність нарахування ТОВ «АГРОПЕРЕРОБНИК» відповідних сум прибутку, валових витрат, нарахування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, а також підтверджують факт здійснення господарських операцій позивача з придбання у контрагентів товарів на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбаних товарів були включені до податкового кредиту.

Відповідно до п.200.1-200.4 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті і перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Податкового кодексу України), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг, а залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст. 9 Закону Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачені вимоги до первинних документів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «АГРОПЕРЕРОБНИК» підтверджено здійснення господарських операцій відповідними податковими накладними та іншими документами що за своєю формою та змістом відповідають ст. 201 ПК України , ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та містять всі обов'язкові реквізити.

Крім того, невиконання контрагентами платника своїх зобов'язань щодо сплати податку на додану вартість до бюджету має негативні наслідки лише щодо цієї особи і платник податку не може бути позбавлений права на податковий кредит та відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо він виконав усі вимоги чинного законодавства та має документальні підтвердження розміру податкового кредиту.

За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що фактичне виконання господарських зобов'язань підтверджується належним чином оформленими первинними документами, укладені договори відповідають економічному змісту та діловій меті, отримані блага використані позивачем у власній господарській діяльності, а здійснені господарські операції спричинили зміни в структурі його активів, а отже зазначене повністю спростовує доводи відповідача, що здійснені позивачем і його контрагентами господарські операції не мали реального характеру, а використовувались виключно для зменшення податкових зобов'язань позивача, не має документального підтвердження.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про наявність правових підстав задоволення позовних вимог ТОВ «АГРОПЕРЕРОБНИК» та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров