Постанова

від 08.12.2015 по справі 815/5580/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5580/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2015 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрухіва В.В.

при секретарі Гацанюк К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі справу за адміністративним позовом Малого приватного підприємства "Сталкер" до Білгород-Дністровської об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Мале приватне підприємство "Сталкер" звернулося до суду з даним позовом до Білгород-Дністровської об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.08.2015 року № 0000562200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 168624 грн., з яких 134898 грн. за основним платежем та 33726 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Свої вимоги позивач обгрунтовував тим, що 18.08.2015 року Білгород-Дністровською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області було складено Акт «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки малого приватного підприємства "Сталкер", код ЄДРПОУ 24771682 з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період з 01.01.2013 року по 01.08.2015 року, та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 01.08.2015 року». У висновках зазначеного акту перевірки вказано про порушення позивачем вимог п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.2, п.201.4 ст.201 ПК України при взаємовідносинах з ТОВ "Хоумсейф", ТОВ "Аркона Лідер", ТОВ "Пром-ресурс", ТОВ "Опт - Трейдінг", ТОВ "Маркет Продакт", АГВА "Трейд Юніон", ТОВ "Айдхімпром", ТОВ "Парус-2014", ТОВ "Ферумтрейд", ТОВ "Сейл Сістем", ТОВ "Ламакс плюс", ПП "Діна", в результаті чого встановлено заниження податкового зобов'язання з ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет, в сумі 134897 грн. На підставі зазначеного акта перевірки 20.08.2015 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000562200, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на додану вартість у розмірі 168624 грн., з яких 134898 грн. за основним платежем та 33726 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). Позивач вважає прийняте відповідачем податкове повідомлення рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Позивач зазначає, що не знав та не міг знати про наявність будь-яких претензій державних органів до перелічених контрагентів, і жодним нормативним актом України не встановлено обов'язок чи ризик підприємства нести відповідальність за діяльність свого контрагента. На думку позивача, придбання товарів за договорами, укладеним з вказаними контрагентами, повністю узгоджується із видом діяльності позивача, та є логічним. Відповідач при складанні акту перевірки та при винесенні податкового - повідомлення рішення не звернув уваги на те, що придбаний у вказаних контрагентів товар в подальшому був реалізований третім особам згідно укладених договорів, позивач отримав грошові кошти, а покупці - відповідну продукцію, тобто у сторін правочинів відбулася зміна майнового стану, що свідчить про дійсність укладених договорів та їх спрямованість на реальне настання правових наслідків.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив про їх задоволення з наведених вище підстав.

У судовому засіданні 19.10.2015 року представник відповідача позов не визнав, зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими та не відповідають чинному законодавству та фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні позову, пославшись на обставини, викладенні у письмових запереченнях, наданих до суду 19.10.2015 року. Також 02.12.2015 року та 03.12.2015 року до суду надійшли клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами справи.

Заперечення на позов відповідач обґрунтовує тим, що перевіркою нарахування податку на додану вартість МПП "Сталкер" встановлено порушення п.44.1 ст.44, п.187.1 ст.187, п.п.198.1 - 198.3, п.198.5 ст.198, п.201.1, п.201.2, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим занижон податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, у сумі 134898 грн. Відповідач зазначив, що у зв'язку з тим, що операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, це дає підстави вважати про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів. Позивачем до реєстру отриманих податкових накладних та до складу податкового кредиту віднесено суми ПДВ, документи на формування якого в ході перевірки підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 ПК України. В результаті проведеного аналізу з дослідження реального здійснення фінансово-господарських операцій з придбання товарів позивачем у ТОВ "Хоумсейф", ТОВ "Аркона Лідер", ТОВ "Пром-ресурс", ТОВ "Опт - Трейдінг", ТОВ "Маркет Продакт", АГВА "Трейд Юніон", ТОВ "Айдхімпром", ТОВ "Парус-2014", ТОВ "Ферумтрейд", ТОВ "СейлСістем", ТОВ "Ламакс плюс", ПП "Дина" - в період з 01.01.2013 року по 01.08.2015 року не встановлено реальності здійснення фінансово-господарської діяльності під час операцій з придбання товарів. У ході перевірки посадовими особами суб'єкта господарювання письмові пояснення щодо встановлення порушень не надавались.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Суд встановив, що постановою слідчого СЧ СВ УМВС України на Одеській залізниці на підставі матеріалів досудового розслідування № 12014160790000086 від 23.12.2014 року за ознаками правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, призначено позапланову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства МПП "Сталкер", код 2477682, за період з 01.01.2013 року по теперішній час та перевірку господарської діяльності вказаного підприємства із всіма контрагентами в період з 01.01.2013 року по теперішній час (т.4 а.с.141-142).

За результатами проведеної в період з 05.08.2015 року по 11.08.2015 року перевірки, Білгород-Дністровською ОДПІ ГУ ДФС в Одеський області складено акт від 18.08.2015 року № 1093/15-05-22-01-18/24771682 про результати позапланової виїзної документальної перевірки Малого приватного підприємства "Сталкер", код ЄДРПОУ 24771682, з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період з 01.01.2013 року по 01.08.2015 року, та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 01.08.2015 року, згідно якого МПП "Сталкер" порушило п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.2, п.201.4 ст.201 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, в сумі 134897 грн., а саме: за 2 квартал 2013 року в сумі 33348 грн.; за 3 квартал 2013 року в сумі 9302 грн.; за 4 квартал 2013 року в сумі 25122 грн.; за 1 квартал 2014 року в сумі 8278 грн.; за 2 квартал 2014 року в сумі 32377 грн.; за 3 квартал 2014 року в сумі 19498 грн.; за 4 квартал 2014 року в сумі 6973 грн.

На підставі акту перевірки від 18.08.2015 року № 1093/15-05-22-01-18/24771682, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000562200 від 20.08.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість у розмірі 168624 грн., з яких 134898 грн. за основним платежем та 33726 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Також судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "Хоумсейф" (код ЄДРПОУ38826742) було укладено договори поставки № 03/09 від 03.09.2013 року та №01/11 від 01.11.2013 року. Відповідно до укладених договорів МПП "Сталкер" придбало у ТОВ "Хоумсейф" товар, а саме різноманітне сантехнічне обладнання (американка, анод, біта, бочонок, гофра, дюбель, труби на інше).

Відповідно до умов укладених договорів продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар (сантехнічні матеріали, будівельні матеріали, насоси) а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Згідно з п.3.1 договору продавець на підставі заявок покупця виставляє рахунок-фактуру, видаткову накладну.

На виконання умов укладених договорів позивач придбав у ТОВ "Хоумсейф" сантехнічне обладнання на загальну суму 174323,37 грн. (в тому числі ПДВ - 29053,89 грн.).

Виконання укладених договорів підтверджується наданою до суду первинною документацією, яка також була надана уповноваженим особам контролюючого органу під час перевірки, а саме: податкова накладна № 4 від 06.09.2013 року; податкова накладна №11 від 10.10.2013 року; податкова накладна № 5 від 25.11.2013 року; податкова накладна № 6 від 29.11.2013 року; податкова накладна № 9 від 23.12.2013 року; видаткова накладна №645 від 06.09.2013 року; видаткова накладна №667 від 10.10.2013 року; видаткова накладна № 674 від 25.11.2013 року; видаткова накладна № 675 від 29.11.2013 року; видаткова накладна № 2312/017 від 23.12.2013 року. (т.1 а.с.122-180).

Між позивачем та ТОВ "Аркона Лідер" було укладено договори поставки № 16/07 від 16.07.2014 року та №01/08 від 01.8.2014 року. Відповідно до укладених договорів МПП "Сталкер" придбало у ТОВ "Аркона Лідер" товар, а саме різноманітне сантехнічне обладнання.

Виконання укладених договорів підтверджується наданою до суду первинною документацією, яка також була надана уповноваженим особам контролюючого органу під час перевірки, а саме: податкова накладна №89 від 17.07.2014 року, накладна № 1707/067 від 17.07.2014 року, рахунок-фактура № 1707/067 від 17.07.2014 року, товарно-транспортна накладна від 17.07.2014 року, рахунок-фактура № 808/032 від 08.08.2014 року, товарно-транспортна накладна від 08.08.2014 року, накладна № 808/032 від 08.08.2014 року, податкова накладна від 08.08.2014 року (т.1 а.с.181-205).

На підтвердження взаємовідносин з ТОВ "Пром-ресурс" за перевіряємий період позивачем надані наступні первинні документи, які надавались контролюючому органу до перевірки: накладна №53103 від 31.05.2013 року, податкова накладна №198 від 31.05.2013 року, накладна №5174 від 17.05.2013 року, податкова накладна № 64 від 17.05.2013 року, накладна № 51504 від 15.04.2013 року, податкова накладна №188 від 15.04.2013 року, накладна № 42404 від 24.04.2013 року, податкова накладна № 275 від 24.04.2013 року (т.1 а.с.206-228).

Господарські взаємовідносини позивача з ТОВ "Опт Трейдінг" підтверджуються наступними первинними документами: накладна № 230701 від 23.07.2013 року, податкова накладна № 492 від 23.07.2013 року, накладна № 310705 від 31.07.2013 року, податкова накладна № 678 від 31.07.2013 року, накладна № 270803 від 27.08.2013 року, податкова накладна № 608 від 27.08.2013 року (т.1 а.с.229-245).

Між позивачем та ТОВ "Маркет Продакт" укладено договір поставки № 02/09 від 02.09.2013 року, відповідно до якого позивач придбав різноманітне сантехнічне обладнання, що підтверджується накладною № 92305 від 23.09.2013 року та податковою накладною від 23.09.2013 року (т.1 а.с.246-248).

На підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ "АГВА Трейд Юніон" за перевіряємий період позивачем надано договір поставки № 03/01 від 03.01.2014 року, рахунок-фактуру № 2901/008 від 29.01.2014 року (т.1 а.с.249-253), накладну № 2901/008 від 29.01.2014 року та податкову накладу № 7 від 29.01.2014 року (т.2 а.с.1-7).

10.03.2014 року МПП "Сталкер" та ТОВ "Айдхімпром" уклали договір поставки № 10/03 від 10.03.2014 року, згідно якого позивач придбав сантехнічне обладнання, що підтверджується відповідними первинними документами, зокрема: рахунок-фактура № 1003/012 від 10.03.2014 року, накладна 1003/012 від 10.03.2014 року, податкова накладна №1 від 10.03.2014 року (т.2 а.с.8-15).

Між позивачем та ТОВ "Парус - 2014" було укладено договори поставки № 07/04 від 07.04.2014 року та №05/05 від 05.05.2014 року. Відповідно до укладених договорів МПП "Сталкер" придбало у ТОВ "Парус - 2014" різноманітне сантехнічне обладнання.

На підтвердження придбання товару за договорами, укладеними з ТОВ "Парус - 2014", позивачем надано наступні первинні документи: рахунок-фактура №704/032 від 07.04.2014 року, накладна № 74/032 від 07.04.2014 року, податкова накладна № 207 від 07.04.2014 року, рахунок фактура № 505/064 від 05.05.2014 року, накладна № 505/064 від 05.05.2014 року, податкова накладна № 173 від 05.05.2014 року, товарно-транспортна накладна від 05.05.2014 року, податкова накладна № 174 від 06.05.2014 року, рахунок-фактура № 605/021 від 06.05.2014 року, накладна № 605/021 від 06.05.2014 року, товарно-транспортна накладна від 06.05.2014 року (т.2 а.с.16-43).

Між позивачем та ТОВ "Ферумтрейд" укладено договір поставки №07/05 від 07.05.2014 року, виконання умов якого, підтверджується наступною первинною документацією: рахунок-фактура № 705/019 від 07.05.2014 року, накладна № 705/019 від 07.05.2014 року, товарно-транспортна накладна від 07.05.2014 року, податкова накладна № 113 від 07.05.2014 року (т.2 а.с.44-53).

Між позивачем та ТОВ "Сейл Сістемс" укладено договір поставки № 02/06 від 02.06.2014 року, відповідно до якого позивач придбав різноманітне сантехнічне обладнання, що підтверджується рахунком-фактурою № 406/021 від 04.06.2014 року, накладною № 406/021 від 04.06.2014 року, товарно-транспортною накладною від 04.06.2014 року, податковою накладною № 174 від 04.06.2014 року (т.2 а.с.54-69).

Господарські відносини МПП "Сталкер" з ТОВ "Ламакс Плюс" за перевіряємий період підтверджуються наступними первинними документами: договір № 02/09 від 02.09.2014 року, рахунок-фактура № 809/085 від 08.09.2014 року накладна № 809/085, товарно-транспортна накладна від 08.09.2014 року, податкова накладна № 165 від 08.09.2014 року (т.2 а.с.70-80).

Також між позивачем та ПП "Діна" укладено договір поставки № 01/010 від 01.10.2014 року, відповідно до якого позивач придбав різноманітне сантехнічне обладнання, що підтверджується наступними первинними документами: рахунок-фактура № 2 від 01.10.2014 року, накладна № 2 від 01.10.2014 року, товано-транспортна накладна від 01.10.2014 року, податкова накладна № 2 від 01.10.2014 року (т.2 а.с.81-90).

Оплата постачальникам за придбаний товар проводилася позивачем у безготівковій формі, грошові кошти були сплачені в повному обсязі, що підтверджується банківськими звітами про дебетові та кредитові операції по рахунку МПП "Сталкер" за період з 01.03.2013 року по 30.11.2014 року (т.1 а.с.78-121).

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 цього Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис "Без ПДВ" з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт статті 197 цього Кодексу.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

При цьому згідно з ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п.2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Таким чином, іншим визначеним законодавством обов'язковим критерієм щодо підтвердження показників податкової звітності платника податків є забезпечення належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій, в тому числі дотримання вимог щодо підстав для здійснення такого обліку, якими можуть бути первинні документи, оформлені згідно з вимогами чинного законодавства. З урахуванням зазначеного право платника на формування податкового кредиту з податку на додану вартість є також залежним від забезпечення ведення ним належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій.

Поряд з цим, у бухгалтерському та податковому обліку підприємства враховуються лише ті первинні документи, що складені за наслідками фактично проведеної господарської операції, тобто, зміст господарської операції превалює над її формою. За таких умов наявність належним чином оформлених первинних документів з приводу проведення певної господарської операції не може розглядатись як безумовне підтвердження наявності у платника податку права на формування витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, та податкового кредиту з податку на додану вартість по відповідних господарських операціях.

Отже, правомірність формування платником відповідних показників бухгалтерського та податкового обліку має оцінюватись з урахуванням сукупності умов, визначених законодавством України як підстави для їх формування.

Оскільки сукупний аналіз наведених вище норм законодавства свідчить, що право платника податку на формування податкового кредиту з податку на додану вартість є, перш за все, похідним від самого факту здійснення відповідних господарських операцій, з метою визначення правомірності формування позивачем вказаних показників податкової звітності з податку на додану вартість дослідженню підлягає реальність відповідних господарських операцій, що відбувались між позивачем та його контрагентами. Крім того, оцінці суду підлягають наявність належним чином оформлених первинних документів, які стали підставою для формування показників податкової звітності, використання платником податків придбаних товарів (робіт, послуг) в межах господарської діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами зазначених господарських операцій на підставі наявних первинних документів позивачем відповідні податкові накладні, виписані контрагентами: ТОВ "Хоумсейф", ТОВ "Аркона Лідер", ТОВ "Пром-ресурс", ТОВ "Опт - Трейдінг", ТОВ "Маркет Продакт", АГВА "Трейд Юніон", ТОВ "Айдхімпром", ТОВ "Парус-2014", ТОВ "Ферумтрейд", ТОВ "СейлСістем", ТОВ "Ламакс плюс", ПП "Діна" - заносились до реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за відповідні звітні періоди, а також формувався податковий кредит з податку на додану вартість, дані щодо якого заносились до податкових декларації з податку на додану вартість за відповідні звітні періоди.

Таким чином, судом встановлено, що господарські операції позивача з контрагентами: ТОВ "Хоумсейф", ТОВ "Аркона Лідер", ТОВ "Пром-ресурс", ТОВ "Опт - Трейдінг", ТОВ "Маркет Продакт", АГВА "Трейд Юніон", ТОВ "Айдхімпром", ТОВ "Парус-2014", ТОВ "Ферумтрейд", ТОВ "СейлСістем", ТОВ "Ламакс плюс", ПП "Діна" підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, які перелічено судом вище, та позивачем дотримано умови, встановлені податковим законодавством для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 09.09.2008р. (в ЄДРСР № 2362425), у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумнівів у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит, та/або бюджетне відшкодування, достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. При цьому, не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу само собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу. У такому разі, достатньо встановити необізнаність платника податку, що заявляє право на податковий кредит чи бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, про факт припинення або недобросовісний характер діяльності контрагента (зокрема, про несплату податків, чи неподання податкової звітності).

В акті перевірки МПП "Сталкер" від 18.08.2015 року № 1093/15-05-22-01-18/24771682 відповідач зазначив, що досудовим слідством встановлено, що між ДП "Одеська залізниця" та підприємствами-підрядниками ПП "Аврора-Клінінг" та ТОВ "Дім Інфо" на протязі 2012-2014 років укладено договори на виконання клінінгових послуг на структурних підрозділах вказаного державного підприємства. Посадові особи вказаних підрядних підприємств після отримання на банківські рахунки ПП "Аврора-Клінінг" та ТОВ "Дім Інфо" коштів від ДП "Одеська залізниця" з метою переведення їх в готівку з подальшим привласненням, переводили їх на рахунки підприємств з ознаками фіктивності за виконання начебто послуг з придбання та постачання миючих засобів, одним із яких є ТОВ "Хоумсейф".

Суд не бере до уваги посилання відповідача в акті перевірки на ту обставину, що МПП "Сталкер" сформувало за рахунок ТОВ "Хоумсейф" податковий кредит, тим самим ухилившись від сплати податків, оскільки з постанови слідчого, на яку посилається відповідач в акті перевірки, випливає, що ТОВ "Хоумсейф" нібито надавало клінінгові послуги та постачало миючі засоби до ПП "Аврора-Клінінг" та ТОВ "Дім Інфо", однак предметом договору позивача з ТОВ "Хоумсейф" є постачання сантехнічного обладнання.

Також в акті перевірки зазначено, що під час досудового розслідування ОСОБА_1, який за документами є директором, засновником та бухгалтером ТОВ "Хоумсейф" повідомив (протокол допиту свідка від 09.04.2015 року), що не має жодного відношення до фінансово - господарської діяльності вказаного підприємства, договори з контрагентами не укладав, звіти до податкових органів не надавав, реєстрацією підприємства не займався та його директором, засновником та бухгалтером ніколи не був.

При цьому, відповідач посилається на постанову Верховного Суду України від 22.09.2015 року (в ЄДРСР № 52418672). У вказаній справі Верховний Суд України дійшов висновку, що податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сумм ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Однак, вказаний правовий висновок Верховного Суду України в постанові від 22.09.2015 року пов'язаний з тим, що у справі, що розглядалася, містяться відомості, що ОСОБА_1 - засновник та директор ТОВ «Торенія», якого визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України (фіктивне підприємництво), проте з нереабілітуючих підстав, у зв'язку з із закінченням строків давності, звільнений від кримінальної відповідальності, а провадження відносно нього закрито - заперечує свою участь у створенні та діяльності цього товариства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів.

Таким чином, висновок Верховного Суду України у постанові від 22.09.2015 року грунтується на судовому рішенні про визнання особи винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України.

В даному ж випадку відповідач посилається на протокол допиту свідка Акті, який, заперечуючи свою причетність до створення та діяльності ТОВ "Хоумсейф", водночас стверджує, що паспорт він не втрачав, нікому паспорт чи копію паспорта не передавав (том 4 а.с.139). Таким чином, за відсутності вироку (постанови) суду, що набрав законної сили, за вищевикладених обставин неможливо однозначно стверджувати, чи то особа дійсно не має відношення до створення та діяльності підприємства, чи намагається ухилитися від кримінальної відповідальності.

На запит суду відповідачем була надана інформація про відсутність як на момент проведення перевірки, так і на момент розгляду даної справи судом вироку (чи іншого процессуального рішення) суду по кримінальному провадженню у відношенні посадових осіб чи засновників як ТОВ "Хоумсейф", так і інших контрагентів позивача, реальність господарських відносин з якими відповідачем поставлено під сумнів.

Таким чином, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів того, що керівник та засновник ТОВ "Хоумсейф" не причетний до діяльності цього підприємства.

З викладеного вбачається, що обставини, у справі, що розглядалася Верховним Судом України, і обставини у даній справі не є тотожними, а тому посилання відповідача на вказане рішення Верховного Суду України суд вважає необгрунтованим.

Також суд критично оцінює твердження відповідача про відсутність реального характеру господарських операцій позивача з контрагентами з огляду на інформацію, отриману відповідачем з актів про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів, які складені іншими ДПІ, з огляду на наступне.

Так, в акті перевірки позивача зазначено, що до відповідача надійшла податкова інформація 03.11.2014 року № 1/7/26-50-22-08 ТОВ "Аркона Лідер" по взаємовідносинами з контрагентами - постачальниками за серпень 2014 року. Зібрано податкову інформацію щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ "Аркона Лідер". Зустрічна звірка не проведена у зв'язку з тим, що стан платника " 8" - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

Також відповідач посилається в Акті перевірки на акт ДПІ у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві № 1455/22-57-22-02-09 від 18.09.2013 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Пром-Ресурс" щодо підтвердження господарських взаємовідносин із платниками податків за період з 01.09.2013 року по 31.05.2013 року". Звіркою ТОВ "Пром-Ресурс" документально не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з платниками податків з 01.09.2013 року по 31.05.2013 року, їх вид, обсяг та розрахунки, у зв'язку з відсутністю у посадових осіб первинних документів та відсутністю на підприємстві господарських операцій з контрагентами-постачальниками, ознак зміни (прибуття-вибуття) активів підприємства. Згідно з даними ІС "Податковий блок" підприємство має стан " 8" - "До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням". Свідоцтво платника ПДВ діє з 02.07.2012 року по 17.09.2013 року.

Відповідач посилається в Акті перевірки на акт ДПІ у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві № 78/26-57-22-01-10/3850609725.01.2014 від 25.01.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Опт-Трейдінг" щодо підтвердження господарських взаємовідносин із платниками податків за період з 01.07.2013 року по 30.09.2013 року". Службовою запискою СУ ФР ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві надана інформація про невстановлення ТОВ "Опт-Трейдінг". Звіркою ТОВ "Опт-Трейдінг" документально не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з платниками податків з 01.07.2013 року по 30.09.2013 року, їх вид, обсяг та розрахунки, у зв'язку з відсутністю у посадових осіб первинних документів та відсутністю на підприємстві господарських операцій з контрагентами-постачальниками, ознак зміни (прибуття-вибуття) активів підприємства. Згідно з даними ІС "Податковий блок" підприємство має стан " 7" - "До ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей". Свідоцтво платника ПДВ діє з 01.07.2013 року по 30.09.2013 року.

Також, відповідач посилається в Акті перевірки на акт ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві № 775/26-55-22-08 від 14.03.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Маркет Продакт". Згідно з даними ІС "Податковий блок" підприємство має стан " 8" - "До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням". Свідоцтво платника ПДВ діє з 18.07.2013 року по 27.01.2014 року.

Відповідач посилається в Акті перевірки на акт ДПІ в Орджоніцідзевському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС № 1658/26-59-22-03 від 23.07.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання АГВА "Трейд Юніон" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків". Звіркою АГВА "Трейд Юніон" документально не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з платниками податків у зв'язку з відсутністю у посадових осіб первинних документів та відсутністю на підприємстві господарських операцій з контрагентами-постачальниками, ознак зміни (прибуття-вибуття) активів підприємства. Згідно з даними ІС "Податковий блок" підприємство має стан " 8" - "До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням". Свідоцтво платника ПДВ діє з 05.11.2013 року по 17.07.2014 року.

Відповідач посилається в Акті перевірки на акт ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 301/26-56-22-01 від 13.06.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Айдхімпром" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.03.2014 по 30.04.2014 року". Звіркою ТОВ "Айдхімпром" документально не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з платниками податків у зв'язку з відсутністю у посадових осіб первинних документів та відсутністю на підприємстві господарських операцій з контрагентами-постачальниками, ознак зміни (прибуття-вибуття) активів підприємства. Згідно з даними ІС "Податковий блок" підприємство має стан " 8" - "До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням". Свідоцтво платника ПДВ діє з 07.02.2014 року по 12.06.2014 року.

Також відповідач посилається в Акті перевірки на акт ДПІ у Шевченківському у м. Києві № 1829/26-56-22-12 від 08.08.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Парус-2014" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.04.2014 року по 31.05.2014 року". Звіркою ТОВ "Парус-2014" документально не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з платниками податків у зв'язку з відсутністю у посадових осіб первинних документів та відсутністю на підприємстві господарських операцій з контрагентами-постачальниками, ознак зміни (прибуття-вибуття) активів підприємства. Згідно з даними ІС "Податковий блок" підприємство має стан " 8" - "До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням". Свідоцтво платника ПДВ діє з 01.04.2014 року по 18.07.2014 року.

Крім того, відповідач посилається в Акті перевірки на акт ДПІ у Шевченківському у м. Києві № 1545/26-59-22-13 від 03.07.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Ферумтрейд" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.05.2014 по 31.05.2014 року". Звіркою ТОВ "Ферумтрейд" документально не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з платниками податків у зв'язку з відсутністю будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, що свідчить про ненабуття належним чином цивільної правоздатності. Згідно з даними ІС "Податковий блок" підприємство має стан " 7" - "До ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей". Свідоцтво платника ПДВ діє з 01.04.2014 року по 20.08.2014 року.

Відповідач посилається в Акті перевірки на акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві № 1718/26-59-22-08 від 31.07.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Сейл Сістем" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.04.2014 по 30.06.2014 року". Згідно з даними ІС "Податковий блок" підприємство має стан " 7" - "До ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей". Свідоцтво платника ПДВ діє з 01.12.2013 року по 08.09.2014 року.

Відповідач посилається в ОСОБА_1 перевірки на данні ІС "Податковий блок", згідно яких, ТОВ "Ламакс Плюс" має стан " 7" - "До ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей". Свідоцтво платника ПДВ діє 01.09.2014 по 12.01.2015 року.

Також відповідач використав інформацію з листа ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 18.02.2015 року № 264/7/1-54-22-03/18 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Діна", про що було складено акт № 184/15-54-15-02 від 24.11.2014 року. На підставі запиту на встановлення місцезнаходження ПП "Діна" від 24.11.2014 року №62/15-54-15-02, ОУ ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУМ в Одеській області було надано довідку від 19.01.2015 року № 26з підтвердженням відсутності місцезнаходження ПП "Діна". Згідно з даними ІС "Податковий блок" підприємство має стан "7" - "До ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей". Свідоцтво платника ПДВ діє з 01.08.2014 року по 22.04.2014 року.

Відповідно до ч. 12 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" у разі надходження державному реєстратору від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки. Частиною 14 цієї норми законодавства визначено, що у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Водночас, відповідач не надав суду доказів того, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на момент здійснення господарських операцій позивача з контрагентами (ТОВ "Хоумсейф", ТОВ "Аркона Лідер", ТОВ "Пром-ресурс", ТОВ "Опт - Трейдінг", ТОВ "Маркет Продакт", АГВА "Трейд Юніон", ТОВ "Айдхімпром", ТОВ "Парус-2014", ТОВ "Ферумтрейд", ТОВ "Сейл Сістем", ТОВ "Ламакс плюс", ПП "Діна"), ці контрагенти були відсутні за своїм місцезнаходженням або не було підтверджено відомості про вказаних юридичних осіб.

При цьому, доводи відповідача про те, що на момент перевірки позивача вищевказані підприємства мали стан « 7» (до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей) чи « 8» (до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням), суд не бере до уваги, оскільки доказів того, що вказані підприємства перебували у зазначених станах на момент господарських операцій з позивачем - відповідач суду не надав.

В свою чергу, статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Більш того, відсутність платника податків за своїм місцезнаходженням не свідчить про ненабуття такою юридичною особою цивільної правоздатності та не надає всім правочинам, які вчинялись такою особою, характеру нереальних (фіктивних). З актів зустрічних звірок, висновків оперативних управлінь, іншої опрацьованої інформації, на які посилається відповідач, не вбачається, на підставі яких доказів контролюючими органами встановлений факт відсутності надання послуг або передачі товарів від ТОВ "Хоумсейф", ТОВ "Аркона Лідер", ТОВ "Пром-ресурс", ТОВ "Опт - Трейдінг", ТОВ "Маркет Продакт", АГВА "Трейд Юніон", ТОВ "Айдхімпром", ТОВ "Парус-2014", ТОВ "Ферумтрейд", ТОВ "Сейл Сістем", ТОВ "Ламакс плюс", ПП "Діна" як продавців до всіх його контрагентів. Таких доказів не надано відповідачем і до суду, у зв'язку з чим суд вважає безпідставними та такими, що не підтверджуються матеріалами справи, твердження відповідача про відсутність реального характеру господарських операцій з зазначеними підприємствами в силу їх відсутності за своїм місцезнаходженням.

Таким чином, суд вважає неналежними доказами у справі вищезгадані акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що придбаний позивачем у вищевказаних контрагентів товар в подальшому був реалізований третім особам (т.2 а.с.203-255, т.3 а.с.1-256, т.4 а.с.1-76).

Суд також звертає увагу, що відповідно до положень пп.20.1.30 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи наділені правом звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

Згідно зі ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). При цьому правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, згідно з положеннями ст. 234 Цивільного кодексу України є фіктивним. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Таким чином, відсутність реального характеру господарських операцій лише є можливим приводом для звернення контролюючим органом до суду з позовом про визнання такого правочину недійсним, однак, відповідачем не підтверджено недійсність відповідних правочинів відповідними судовими рішеннями, у зв'язку з чим збільшення податкових зобов'язань платнику податків з цих підстав є передчасним та необґрунтованим.

Поряд з цим, чинним законодавством право формувати податковий кредит з податку на додану вартість не ставиться у залежність від факту дотримання податкового законодавства контрагентами платників податків, в тому числі з питань належного зберігання первинних документів, належного декларування та сплати податкових зобов'язань тощо. Сам по собі факт порушення вимог податкового законодавства контрагентом платника податку не може виступати доказом порушення таким платником податків вимог чинного законодавства, а є лише підставою для з'ясування наявності у нього законних підстав для формування відповідних показників податкової звітності. Проте, наявні у справі докази свідчать про правомірне формування позивачем відповідного показника у податковій звітності з податку на додану вартість у відповідних звітних періодах, тоді як посилання на порушення законодавства його контрагентами в апріорі не може виступати підставою для притягнення до відповідальності позивача.

Зазначене підтверджується також практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права в Україні. Так, у справі "Булвес АД" проти Болгарії Європейський суд з прав людини постановою від 22.01.2009 року № 3991/03 визначив, що з урахуванням своєчасного і повного виконання компанією своїх обов'язків щодо подачі звітності з податку на додану вартість, неможливості для неї забезпечити дотримання постачальником його обов'язків з подачі звітності з податку на додану вартість і того факту, що ніякого шахрайства відносно системи податку на додану вартість, про який компанія знала або могла знати, не вчинялось, компанія не повинна нести наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного подання звітності з податку на додану вартість та, в результаті, сплачувати податок на додану вартість вдруге. Європейський суд визнав, що такі вимоги з'явилися надмірним тягарем для компанії, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та захисту права власності.

Також відповідачем не надано суду обвинувальних вироків відносно директорів (засновників) підприємств-контрагентів позивача за ст.205 КК України (фіктивне підприємництво), які б підтверджували факт створення цих підприємств без мети здійснення господарської діяльності. Тому посилання відповідача на наявність кримінальних проваджень у відношенні невстановлених осіб за ст.ст.205, 212 КК України, які, на думку органу досудового розслідування, мають відношення до створення фіктивних підприємств, суд оцінює критично та не бере їх до уваги, оскільки висновки суду не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положеннями ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з вимогами ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши у взаємному зв'язку наявні у матеріалах справи докази, зважаючи на наявність належним чином оформлених первинних документів, відсутність будь-яких обґрунтованих та підтверджених належними доказами свідчень про відсутність реального характеру господарських операцій, що відбувались між позивачем та його контрагентами: ТОВ "Хоумсейф", ТОВ "Аркона Лідер", ТОВ "Пром-ресурс", ТОВ "Опт - Трейдінг", ТОВ "Маркет Продакт", АГВА "Трейд Юніон", ТОВ "Айдхімпром", ТОВ "Парус-2014", ТОВ "Ферумтрейд", ТОВ "Сейл Сістем", ТОВ "Ламакс плюс", ПП "Діна", - суд вважає обґрунтованими доводи позивача про протиправність висновків Білгород-Дністровської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, викладених в акті перевірки від 18.08.2015 року № 1093/15-05-22-01-18/24771682, стосовно заниження МПП "Сталкер" податку на додану вартість за період, що перевірявся, у сумі 134898 грн.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000562200 від 20.08.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання МПП "Сталкер" по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на 134898 грн. за основним платежем та на 33726 грн. за нарахованими на суму основного платежа штрафними (фінансовими) санкціями, - суд вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги МПП "Сталкер" є обґрунтованими та підлягають повному задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.94 КАС України суд присуджує всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 6-9, 11, 69, 71, 86, 94, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Малого приватного підприємства "Сталкер" - задовольнити.

Податкове повідомлення-рішення Білгород-Дністровської об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області № 0000562200 від 20.08.2015 року - скасувати.

Стягнути з Білгород-Дністровської об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39638048) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Малого приватного підприємства "Сталкер" (код ЄДРПОУ 24771682) судові витрати у сумі 2529,36 грн. (дві тисячі п'ятсот двадцять дев'ять гривень 36 копійок).

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції - протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили у разі неподання апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст постанови виготовлено 08.12.2015 року.

Суддя: В.В.Андрухів

.