Рішення

від 10.12.2015 по справі 904/9532/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.12.15р. Справа № 904/9532/15

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ КУПЕЦЬКИЙ ДІМ", м.Дніпропетровськ

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості

Суддя Петренко І.В.

Секретар судового засідання Пономарьов Є.О.

Представники:

від позивача: представник Щербина М.С. - довіреність № б/н від 01.09.15р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Купецький дім", м.Дніпропетровськ (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ (далі по тексту - відповідач) про стягнення 99743,23грн. основної заборгованості; 1874,15грн. трьох відсотків річних; 39199,09грн. інфляційних втрат.

Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.

За результатами розгляду позовної заяви за вих. № б/н від б/д ухвалою суду від 02.11.2015р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 10.12.2015р.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Позивач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 11.11.2015р. з відміткою представника позивача про отримання ухвали суду 09.11.2015р. та явкою представника в судове засідання.

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 10.11.2015р. з відміткою представника відповідача про отримання ухвали суду 06.11.2015р.

10.12.2015р. повноважний представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні в повному обсязі, крім того, просить суд розглядати справу без участі повноважного представника відповідача, також надав витребуванні судом документи для долучення до матеріалів справи.

Повноважний представник відповідача в судове засідання не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, відзив на позов не надав, витребуванні судом документи не представив, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Абзацом 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. за №18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представника сторони - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без його участі, якщо нез'явлення цього представника не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

Пунктом 3.14. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. за № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, якщо їх явку судом визнано обов'язковою, також може розцінюватися судом як зловживання процесуальними правами.

На думку суду неявка у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами.

Отже, з метою уникнення умисного затягування судового процесу з боку відповідача та недопущення порушення прав позивача господарський суд розглянув справу по суті позовних вимог.

В судовому засіданні оглянуто всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вимоги статті 69 Господарського процесуального кодексу України щодо строків розгляду справи у судовому засіданні, яке відбулося 10.12.2015р. в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявлялось.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Купецький дім" (далі по тексту - позивач, орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, орендар) укладено договір оренди (далі по тексту - договір), відповідно до статті 2 орендодавець цим надає в оренду орендареві, та орендар цим орендує в орендодавця приміщення на термін оренди. Прийняття приміщень орендарем підтверджується Актом приймання-передачі приміщення, який є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до статті 3 договору термін оренди починається з дати початку оренди та закінчується на дату закінчення строку дії договору. Термін оренди стосовно приміщень може бути продовженим за взаємною згодою після підписання сторонами змін і доповнень до цього договору.

Починаючи з дати початку оренди орендар зобов'язується сплачувати орендодавцеві орендну плату у розмірі та у порядку, визначених у статтях 4.2-4.5 цього договору (пункт 4.1 статті 4 договору).

Орендна плата становить 35,00грн. (тридцять п'ять грн. 00 коп.) на місяць за один квадратний метр приміщення. Вартість орендної плати за кожен календарний місяць складатиме 4813,55грн. (чотири тисячі вісімсот тринадцять грн. 55 коп.) без ПДВ. (пункт 4.2 статті 4 договору).

Орендодавець надає орендареві 2 (два) місця для паркування автомобілів, загальною площею 20,0 м 2 (двадцять) метрів квадратних для виключного користування орендарем (його працівниками, відвідувачами та клієнтами) протягом терміну оренди. Плата за користування 2 (двома) місцями на майданчику для паркування складає 500,00грн. (п'ятсот грн. 00 коп.) без ПДВ на місяць та сплачується одночасно зі сплатою орендної плати (пункт 4.3 статті 4 договору).

Орендна плата сплачується орендарем щомісячно, не пізніше 5-го числа кожного місяця банківським переказом на рахунок орендодавця у відповідності до умов цього договору (пункт 4.4 статті 4 договору).

Окрім орендної плати орендар відшкодовує орендодавцю пропорційну частину комунальних платежів орендодавця, які пов'язані з утриманням та обслуговуванням будівлі (включно але не обмежуючись водопровідно-каналізаційними послугами, теплопостачанням, обслуговуванням електричного обладнання, прибиранням території та вивезення сміття тощо), у тому числі таку саму частку земельного податку орендодавця і вартості утримання будівлі та технічного персоналу (слюсар-електрик та двірник). Всі ці платежі будуть об'єднуватися орендарем в один платіж для орендаря, як плата за послуги на утримання приміщення. Рахунок-фактура за ці послуги буде надаватися орендарю разом з калькуляцією - обґрунтуванням суми, яка підлягає сплаті орендарем на користь орендодавця за умовами цього договору (пункт 4.5 статті 4 договору).

Відшкодування орендарем операційних, комунальних та інших витрат орендодавця, зазначених у пункті 4.4 договору, відбувається щомісячно у вигляді окремого платежу згідно з рахунком-фактурою, який надає орендодавець. Цей платіж здійснюється орендарем в межах 3 (трьох) банківських днів після отримання рахунку фактури від орендодавця (пункт 4.6 статті 4 договору).

31.12.2013р. між позивачем та відповідачем підписано зміни та доповнення №1 до договору оренди в яких сторони досягли згоди строк дії договору оренди продовжити до 31.12.2014р. на тих самих умовах, які викладено у договорі оренди та змінах і доповненнях до нього.

31.12.2013р. між позивачем та відповідачем підписано зміни та доповнення №2 до договору оренди в яких сторони досягли згоди, що орендар додатково орендує відкрите приміщення строком до 31.10.2014р. Загальна площа приміщення складає 20 квадратних метрів. Плата за додаткове приміщення складає 20 квадратних метрів. Плата за додаткове приміщення становить 25грн. на місяць за один квадратний метр.

Загальна орендна плата з відкрите приміщення становить 500грн. на місяць без ПДВ, окрім того ПДВ (20%) - 100грн., разом з ПДВ - 600грн. 00 коп.

Позивач належним чином виконував умови укладеного між сторонами договору про що свідчать долучені до матеріалів справи акти здачі-приймання робіт (надання послуг), які підписано представниками позивача та відповідача, а саме:

- акт №ОУ-0000083 здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 4813,55грн. (сума без НДС) та 5776,26грн. (сума з НДС) за послуги оренди складу опалення в березні складений 31.03.2014р.;

- акт №ОУ-0000097 здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 3258,71грн. (сума без НДС) та 3910,45грн. (сума з НДС) за обслуговування електроустановок у березні, компенсації утримання будівлі та технічного персоналу у березні; компенсація використання холодної води та стоків складений 31.03.2014р.;

- акт №ОУ-0000121 здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 4813,55грн. (сума без НДС) та 5776,26грн. (сума з НДС) за послуги оренди складу опалення в квітні складений 30.04.2014р.;

- акт №ОУ-0000130 здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 3015,50грн. (сума без НДС) та 3618,60грн. (сума з НДС) за обслуговування електроустановок у квітні, компенсації утримання будівлі та технічного персоналу у квітні; компенсація використання холодної води та стоків складений 30.04.2014р.;

- акт №ОУ-0000168 здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 5313,55грн. (сума без НДС) та 6376,26грн. (сума з НДС) за оренду відкритої площадки; за послуги оренди складу опалення в травні складений 31.05.2014р.;

- акт №ОУ-0000153 здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 2926,95грн. (сума без НДС) та 3512,34грн. (сума з НДС) за обслуговування електроустановок у травні, компенсації утримання будівлі та технічного персоналу у травні; компенсація використання холодної води та стоків складений 30.05.2014р.;

- акт №ОУ-0000204 здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 5313,55грн. (сума без НДС) та 6376,26грн. (сума з НДС) за оренду відкритої площадки; за послуги оренди складу опалення в червні складений 30.06.2014р.;

- акт №ОУ-0000188 здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 2939,21грн. (сума без НДС) та 3527,05грн. (сума з НДС) за обслуговування електроустановок у червні, компенсації утримання будівлі та технічного персоналу у червні; компенсація використання холодної води та стоків складений 30.06.2014р.;

- акт №ОУ-0000222 здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 5313,55грн. (сума без НДС) та 6376,26грн. (сума з НДС) за оренду відкритої площадки; за послуги оренди складу опалення в липні складений 31.07.2014р.;

- акт №ОУ-0000234 здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 3221,31грн. (сума без НДС) та 3865,57грн. (сума з НДС) за обслуговування електроустановок у липні, компенсації утримання будівлі та технічного персоналу у липні; компенсація використання холодної води та стоків складений 31.07.2014р.;

- акт №ОУ-0000254 здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 5313,55грн. (сума без НДС) та 6376,26грн. (сума з НДС) за оренду відкритої площадки; за послуги оренди складу опалення в серпні складений 31.08.2014р.;

- акт №ОУ-0000270 здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 3511,53грн. (сума без НДС) та 4213,84грн. (сума з НДС) за обслуговування електроустановок у серпні, компенсації утримання будівлі та технічного персоналу у серпні; компенсація використання холодної води та стоків складений 31.08.2014р.;

- акт №ОУ-0000290 здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 5313,55грн. (сума без НДС) та 6376,26грн. (сума з НДС) за оренду відкритої площадки; за послуги оренди складу опалення у вересні складений 30.09.2014р.;

- акт №ОУ-0000303 здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 3195,78грн. (сума без НДС) та 3834,94грн. (сума з НДС) за обслуговування електроустановок у вересні, компенсації утримання будівлі та технічного персоналу у вересні; компенсація використання холодної води та стоків складений 30.09.2014р.;

- акт №ОУ-0000341 здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 5313,55грн. (сума без НДС) та 6376,26грн. (сума з НДС) за оренду відкритої площадки; за послуги оренди складу опалення у жовтні складений 31.10.2014р.;

- акт №ОУ-0000326 здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 3062,77грн. (сума без НДС) та 3675,32грн. (сума з НДС) за обслуговування електроустановок у жовтні, компенсації утримання будівлі та технічного персоналу у жовтні; компенсація використання холодної води та стоків складений 31.10.2014р.;

- акт №ОУ-0000359 здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 5313,55грн. (сума без НДС) та 6376,26грн. (сума з НДС) за оренду відкритої площадки; за послуги оренди складу опалення у листопаді складений 30.11.2014р.;

- акт №ОУ-0000364 здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 3208,32грн. (сума без НДС) та 3849,98грн. (сума з НДС) за обслуговування електроустановок у листопаді, компенсації утримання будівлі та технічного персоналу у листопаді; компенсація використання холодної води та стоків складений 30.11.2014р.;

- акт №ОУ-0000390 здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 5313,55грн. (сума без НДС) та 6376,26грн. (сума з НДС) за оренду відкритої площадки; за послуги оренди складу опалення у грудні складений 31.12.2014р.;

- акт №ОУ-0000397 здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 5092,67грн. (сума без НДС) та 6111,20грн. (сума з НДС) за обслуговування електроустановок у грудні, компенсації утримання будівлі та технічного персоналу у грудні; компенсація використання холодної води та стоків складений 31.12.2014р.

Станом на 28.08.2015р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 99743,23грн., з яких:

- 59623,94грн. - орендна плата;

- 40119,29грн. - відшкодування пропорційної частини комунальних платежів.

24.07.2015р. позивачем на адресу відповідача направлено лист за вих.№06-07-15/2 від 06.07.2015р. з вимогою погашення заборгованості за договором.

Доказом направлення вказаної претензії на адресу відповідача є лист з описом вкладень, фіскальний чек та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідачем надано лист-відповідь за вих.№11 від 10.08.2015р. в якому визнано наявність заборгованості, однак зазначено, що сума заборгованості потребує уточнення, у зв'язку з чим відповідач просив призначити зустріч з представником позивача з питань урегулювання остаточної суми заборгованості та можливості її реструктуризації для подальшого погашення за згодою сторін.

03.09.2015р. позивачем на адресу відповідача направлено лист за вих.№09/15 від 12.08.2015р. в якому повідомлено про можливість зустрітися з представником позивача в будь-який робочий день з 09:00 до 17:00. Відповідачу надано номери телефонів за якими можна зв'язатися з представниками позивача.

Доказом направлення вказаного листа на адресу відповідача є лист з описом вкладень, фіскальний чек та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач не вжив заходів задля мирного врегулювання спору.

Враховуючи, що досудовий порядок вирішення спору не дав бажаних результатів позивач звернувся до господарського суду з даною позовною заявою.

В свою чергу, відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Згідно з частиною другою статті 4 3 та статтею 33 Господарського кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (стаття 32 цього Кодексу).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами процесуального законодавства, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання та заслухавши повноважного представника позивача в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у розмірі 99743,23грн., слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню.

Факт отримання відповідачем послуг підтверджується матеріалами справи, а саме актами здачі-приймання робіт (надання послуг), що містяться в матеріалах справи, які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств позивача та відповідача.

Зобов'язання відповідача, щодо оплати за отримані послуги передбачено умовами договору та нормами законодавства.

З огляду на положення статті 4 договору, строк оплати послуг отриманих за актами здачі-приймання робіт (надання послуг) є таким, що настав.

Доказів оплати послуг в сумі 99743,23грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, належними доказами не спростував.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як зазначено в ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу до сплати три відсотки річних у розмірі 1874,15грн. за загальний період прострочення з 09.01.2015р. по 28.08.2015р. та інфляційні втрати у розмірі 39199,09грн., які розраховані за загальний період прострочення з 09.01.2015р. по 28.08.2015р.

Господарський суд перевірив розрахунок трьох відсотків річних та визнав його вірним, а вимогу такими, що підлягає задоволенню.

Господарський суд перевірив розрахунок інфляційних втрат здійснений позивачем та визнав його таким, що містить помилки, отже вимога є такою, що підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 38101,92грн.

В порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2095,77грн., з урахуванням того, що 99,22% позовних вимог позивача судом задоволено.

До уваги. Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Пленум Вищого господарського суду України у п. 9 постанови від 17.05.2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", роз'яснив, що у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою Господарського процесуального кодексу України покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Аналогічна правова позиція підтримана постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2014р. по справі № 904/9428/13, недотримання якої стало підставою скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 509, 530, 599, 610, 612, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 21, 32, 36, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія купецький дім" (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Вокзальна, 1; ідентифікаційний код 33516273) 99743,23грн. (дев'яносто дев'ять тисяч сімсот сорок три грн. 23 коп.) основної заборгованості; 1874,15грн. (одна тисяча вісімсот сімдесят чотири грн. 15 коп.) трьох відсотків річних; 38101,92грн. (тридцять вісім тисяч сто одна грн. 92 коп.) інфляційних втрат; 2095,77грн. (дві тисячі дев'яносто п'ять грн. 77 коп.) судового збору, видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

15.12.2015 року

Суддя І.В. Петренко