Постанова

від 25.10.2016 по справі 904/9532/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2016 року Справа № 904/9532/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)

суддів Дмитренко Г.К., Чимбар Л.О.

секретар судового засідання: Ситникова М.Ю.

за участю представників сторін:

від відповідача: ОСОБА_1, довіреність №790 від 27.07.2016 р., представник,

представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10 грудня 2015 року у справі № 904/9532/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Купецький Дім", м.Дніпропетровськ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10 грудня 2015 року (суддя Петренко І.В.) позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Дніпропетровськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Купецький Дім", м. Дніпропетровськ 99 743, 23 грн. основної заборгованості; 1 874,15 грн. 3% річних; 38 101, 92 грн. інфляційних втрат; 2 095, 77 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення господарського суду мотивовано ст.ст.525, 526, 530, 901 Цивільного кодексу України. Господарський суд дійшов висновку, що факт отримання відповідачем послуг підтверджується матеріалами справи, а саме актами здачі -приймання робіт (надання послуг), які підписані представниками сторін, доказів оплати послуг в сумі 99 743, 23 грн. відповідач не надав. 3% річних в розмірі 39 199, 09 грн. та інфляційні втрати у розмірі 38 101, 92 грн. стягнені на підставі ст.625 Цивільного кодексу України.

Не погодившись з зазначеним рішенням відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 оскаржує його на предмет невідповідності нормам матеріального та процесуального права.

Апелянт стверджує, що строк відшкодування відповідачем (орендарем) комунальних витрат позивача (орендодавця) не настав, оскільки відповідно до п.п.4.5, 4.6 договору оренди від 01 січня 2013 року платіж здійснюється орендарем в межах 3 банківських днів після отримання рахунку -фактури від орендодавця. Посилаючись на приписи ст.530, ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України стверджує, що орендодавець не надав орендарю протягом 3 банківських днів рахунок -фактуру на оплату операційних, комунальних та інших витрат орендодавця, а тому строк виконання зобов'язання з відшкодування вказаних витрат орендодавця не настав, на підставі чого відсутнє прострочення виконання зобов'язання, що в свою чергу унеможливлює нарахування на суму комунальних та операційних витрат 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідач не погоджується з вимогою про стягнення орендної плати на суму 59 623, 94 грн., оскільки стверджує, що сторонами було досягнуто домовленості про те, що в рахунок орендної плати орендар здійснить ремонтні роботи у орендованому приміщенні. Зазначає, що він був позбавлений можливості надати суду пояснення з даного приводу та докази на підтвердження цього господарському суду Дніпропетровської області, оскільки суд, не повідомивши відповідача належним чином про час та місце судового розгляду справи, розглянув справу під час першого ж засідання у справі, але на вказаний факт господарський суд уваги не звернув, що призвело, на думку апелянта, до ухвалення незаконного та не обґрунтованого рішення.

Апелянт просить суд скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10 грудня 2015 року у даній справі та прийняти нове, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія Купецький Дім" в задоволенні позовних вимог.

Позивач доводи апеляційної скарги заперечує, вважає рішення господарського суду законним, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Відповідач або його представник участі в судових засіданнях 30 серпня 2016 року, 22 вересня 2016 року не брав, вимоги апеляційного господарського суду, викладені в ухвалі від 30 серпня 2016 року не виконав, до позивача для звірки розрахунків не з'явився, не надав доказів щодо досягнення домовленості між сторонами про виконання орендарем ремонтних робіт в рахунок погашення заборгованості по орендній платі.

03 серпня 2016 року до Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10 грудня 2015 року у справі № 904/9532/15.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08 серпня 2016 року апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 прийнято до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Джихур О.В. (доповідач), суддів Дмитренко Г.К., Герасименко І.М., який призначено на 30 серпня 2016 року на 10:00 год.

Розпорядженням керівника апарату суду Нурулаєвої Г.Ю. від 29 серпня 2016 року № 1090/16, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Герасименко І.М. призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі № 904/9532/15.

Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 29 серпня 2016 року визначено для розгляду справи №904/9532/15 колегію суддів у складі головуючого судді Джихур О.В. (доповідач), суддів Виноградник О.М., Дмитренко Г.К.

Ухвалою суду від 30 серпня 2016 року апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10 грудня 2015 року у справі №904/9532/15 прийнята до свого провадження зазначеною колегією суддів.

Розгляд справи відкладався з 30 серпня 2016 року до 22 вересня 2016 року.

Розпорядженням керівника апарату суду Нурулаєвої Г.Ю. від 21 вересня 2016 року № 1337/16, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Виноградник О.М. призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі № 904/9532/15.

Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 21 вересня 2016 року визначено для розгляду справи №904/9532/15 колегію суддів у складі головуючого судді Джихур О.В. (доповідач), суддів Дмитренко Г.К., Чимбар Л.О.

Ухвалою суду від 22 вересня 2016 року апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10 грудня 2015 року у справі №904/9532/15 прийнята до свого провадження зазначеною колегією суддів.

Розгляд справи відкладався з 22 вересня 2016 року до 25 жовтня 2016 року.

25 жовтня 2016 року представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 25 жовтня 2016 року представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, пояснив, що позивач фальсифікує докази, оскільки надав апеляційному господарському суду копії рахунків -фактур (а.с.150-168), на яких наявний підпис відповідача в отриманні цих рахунків, але відповідні докази господарському суду не надавалися. Представник суб'єкта підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заперечує підпис відповідача на рахунках -фактурах, наданих позивачем апеляційному господарському суду (а.с.150-169), посилаючись на ст.101 Господарського процесуального кодексу України просить ці документи не вважати належними доказами. Одночасно апелянт заявив клопотання про призначення у справі почеркознавчої судової експертизи рахунків -фактур з метою встановлення виконано підпис біля слів "получила" ОСОБА_2

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що 01 січня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Купецький дім" (орендодавець) та суб'єктом підприємницької діяльності -Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендар) укладено договір оренди, згідно якого відповідачу надано в оренду приміщення на І поверсі будинку АДРЕСА_1 загальною площею 137, 53 кв. метрів. Згідно акту прийняття -передачі приміщень від 01 січня 2013 року орендодавець передав орендарю приміщення та 2 (два) місця для паркування автомобілів (а.с.172).

Згідно п.4.3 договору орендодавець надав орендареві два місця для паркування автомобілів загальною площею 20, 0 кв. м. для виключного користування орендарем (його працівниками, відвідувачами та клієнтами) протягом терміну оренди.

Орендна плата становить 35, 00 грн. на місяць за один квадратний метр приміщення. Вартість орендної плати за кожний календарний місяць складає 4 813, 55 грн. без ПДВ (п.4.2 договору), плата за користування 2 (двома) місцями на майданчику для паркування складає 500, 00 грн. без ПДВ на місяць (п.4.3 договору).

Орендна плата сплачується орендарем щомісячно, не пізніше 5-го числа кожного місяця банківським переказом на рахунок орендодавця у відповідності до умов цього договору (п.4.4 договору).

Окрім орендної плати орендар відшкодовує орендодавцю пропорційну частину комунальних платежів орендодавця, які пов'язані з утриманням та обслуговуванням будівлі (включно, але не обмежуючись водопровідно -каналізаційними послугами, теплопостачанням, обслуговуванням електричного обладнання, прибиранням території та вивезення сміття тощо), у тому числі таку саму частку земельного податку орендодавця і вартості утримання будівлі та технічного персоналу (слюсар -електрик та двірник). Рахунок -фактура за ці послуги буде надаватися орендарю разом з калькуляцією (п.4.5 договору).

При цьому відшкодування орендарем операційних комунальних та інших витрат орендодавця, зазначених у п.4.4. договору, відбувається щомісячно у вигляді окремого платежу згідно з рахунком -фактурою, який надає орендодавець. Цей платіж здійснюється орендарем в межах 3 (трьох) банківських днів після отримання рахунку- фактури від орендодавця (п.4.6 договору).

Договір укладено строком до 31 грудня 2013 року.

31 грудня 2013 року між сторонами укладено зміни та доповнення №1 до договору оренди, згідно яких строк дії договору оренди продовжено до 31 грудня 2014 року (а.с.21).

Згідно змін та доповнень №2 до договору оренди від 30 квітня 2014 року орендодавець додатково надав орендарю в користування відкрите приміщення загальною площею 20 кв.м. стороком до 31 жовтня 2014 року, зі сплатою за це приміщення орендної плати в розмірі 600 грн. (з ПДВ) щомісячно (а.с.23).

Матеріали справи свідчать, що кожний місяць, починаючи з 31 березня 2013 року по 31 грудня 2014 року між сторонами складалися акти здачі -приймання робіт (надання послуг), які фіксували як загальну суму орендної плати, так й загальну щомісячну суму комунальних послуг, компенсації на утримання будинку.

Вказані акти підписані посадовою особою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Купецький дім" і суб'єктом підприємницької діяльності -Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2

За твердженням позивача він надавав відповідачу на підставі складених актів рахунки -фактури на оплату орендної плати комунальних послуг.

Проте, копії рахунків -фактур, які були надані господарському суду (а.с.27-66) не містять доказів отримання цих рахунків відповідачем. В той же час на вимогу апеляційного господарського суду позивач надав копії рахунків -фактур, які містять підпис відповідача в їх отриманні (а.с.150-169), в судовому засіданні 22 вересня 2016 року оглянуто оригінали вказаних рахунків -фактур. На питання апеляційного господарського суду щодо нетотожності рахунків -фактур наданих господарському суду і апеляційній інстанції представник позивача не зміг надати врозумливу відповідь.

Відтак враховуючи приписи ст.101 Господарського процесуального кодексу України, не обґрунтування позивачем поважності причин неподання суду першої інстанції відповідних доказів, апеляційний господарський суд не вважає, що позивачем доведено направлення (вручення) рахунків -фактур на оплату орендних платежів і комунальних послуг.

Позивач стверджує, що заборгованість відповідача станом на 28 серпня 2015 року з орендної плати становить 59 623, 94 грн., з відшкодування частини комунальних платежів - 40 119, 29 грн.

Матеріали справи свідчать, що 06 липня 2015 року позивач звернувся до відповідача з листом за вих. №06-07-15/2 щодо погашення заборгованості за договором оренди (а.с.67-68), зазначивши в ньому розмір заборгованості по орендній платі 59 623, 94 грн. і 40 119, 29 грн. відшкодування пропорційної частини комунальних платежів.

Своїм листом за №1 від 10 серпня 2015 року, який надійшов на факс Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Купецький дім" відповідач підтвердив, що дійсно має заборгованість, але сума боргу потребує уточнення і просив призначити зустріч з представником Компанії (а.с.69).

У відповідь позивач листом від 12 серпня 2015 року повідомив відповідача про можливість зустрітися з представником Компанії у будь -який робочий день, разом з листом направив відповідачу акт звірки розрахунків (а.с.70-72).

Проте, відповідач з представником Компанії не зустрівся, акт звірки розрахунків не підписав, наявну заборгованість не оплатив.

Стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди є предметом позову в даній справі.

Згідно зі ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до приписів ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.5 ст.761 Цивільного кодексу України).

Матеріали справи свідчать, що в період з березня по грудень включно 2014 року відповідач в строк до 5 числа кожного місяця орендну плату не сплачував, не оплачував й комунальні платежи і відшкодування витрат на обслуговування будинку, внаслідок чого загальний розмір заборгованості становить 99 743, 23 грн., з яких 59 623, 94 грн. заборгованість по орендній платі, 40 119, 29 грн. заборгованість з відшкодування частини комунальних платежів.

Доказів оплати вказаного боргу відповідач не надав ані суду першої інстанції, ані апеляційному господарському суду.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення 99 743, 23 грн. основного боргу є обґрунтованими і правомірно задоволені господарським судом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як зазначено в ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу до сплати три відсотки річних у розмірі 1 874,15 грн. за загальний період прострочення з 09 січня 2015 року по 28 серпня 2015 року та інфляційні втрати у розмірі 39 199, 09 грн., які розраховані за загальний період прострочення з 09 січня 2015 року по 28 серпня 2015 року.

Приймаючи до уваги, що матеріалами справи доведено неналежне виконання відповідачем умов договору оренди щодо місячної оплати орендних платежів, апеляційний господарський суд вважає правомірним нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму простроченого грошового зобов'язання.

Господарський суд перевірив розрахунок 3% річних і інфляційних втрат, наданий позивачем, і встановив, що розрахунок 3% річних відповідає діючому законодавству і не містить арифметичних помилок, розмір 3% річних становить 1 874, 15 грн., розрахунок інфляційних втрат містить арифметичні помилки, складає 38 101, 92 грн., замість заявлених до стягнення 39 199, 09 грн.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду в цій частині.

Апелянт не надав апеляційному господарському суду належні докази в обґрунтування доводів апеляційної скарги, що між сторонами досягнуто домовленість, що в рахунок орендної плати орендар здійснить ремонтні роботи в орендованому приміщенні.

Щодо твердження апелянта, що позивач не надав йому рахунки -фактури на оплату, то рахунок -фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку -фактури не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст.613 Цивільного кодексу України, тому наявність або відсутність рахунку -фактури не звільняє відповідача від обов'язку оплати.

Згідно п.4.4 договору оренди орендна плата сплачується щомісячно не пізніше 5-го числа кожного місяця у твердій сумі і не потребує виставлення рахунків. Що стосується рахунків -фактур на відшкодування частини операційних, комунальних та інших послуг, то підписуючи щомісяця акти здачі -приймання робіт, відповідачу було відомо який розмір комунальних витрат, компенсації за утримання будинку належить до сплати.

Крім того, відповідачу було відомо про наявну заборгованість в загальній сумі 99 743, 23 грн. з листа позивача від 06 липня 2015 року №06-07-15/2, який він отримав 31 липня 2015 року (а.с.67-68) і підтвердженням чого є відповідь відповідача на вказаний лист.

Клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи задоволенню не підлягає, тому що апеляційний господарський суд не приймає в якості належних і допустимих доказів копії рахунків -фактур, які були надані позивачем апеляційній інстанції.

З огляду на викладене, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10 грудня 2015 року відповідає діючому законодавству, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.49, 99, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10 грудня 2015 року у справі № 904/9532/15 залишити без змін.

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.В. Джихур

Суддя Г.К. Дмитренко

Суддя Л.О. Чимбар

(Дата підписання постанови в повному обсязі 31.10.16 р.)