Рішення

від 01.12.2015 по справі 911/2221/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2015 р. Справа № 911/2221/15

Господарський суд Київської області у складі колегії суддів: Рябцевої О.О. (головуючий), ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Котед-ЛТДВ» , м. Київ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, Київська обл., м. Васильків

про стягнення 13500,00 грн., розірвання договору та зобов'язання повернути складське приміщення

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_4 (дов. від 22.04.2015р.);

від відповідача: ОСОБА_5 (дов. № 745 від 05.05.2015р.);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

товариство з обмеженою відповідальністю В«Котед-ЛТДВ» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - відповідач) про стягнення 13500,00 грн., з яких 9000,00 грн. - заборгованість зі сплати орендної плати, 4500,00 грн. - штраф, розірвання договору від 15.12.2014 р. №22-15-24/273 та зобов'язання повернути складське приміщення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором від 15.12.2014 р. №22-15-24/273 в частині своєчасної сплати орендної плати за березень та квітень 2015 р., у зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 9000,00 грн. В зв'язку з наявністю вказаної заборгованості позивачем, на підставі п. 4.2.1 договору, нараховано відповідачу 4500,00 грн. штрафу. Зважаючи на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором від 15.12.2014 р. №22-15-24/273 позивач просить стягнути з відповідача 9000,00 грн. заборгованості зі сплати орендної плати, 4500,00 грн. штрафу, розірвати договір від 15.12.2014 р. №22-15-24/273 на підставі ст. 651 ЦК України та п. 4.2. договору, та зобов'язати відповідача повернути позивачу складське приміщення №273 загальною площею 8,75 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, бульв. Перова, 19-А.

10.06.2015 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив від 09.06.2015 р. на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, обгрунтовуючи це тим, що позивач не надавав у користування відповідачу приміщення протягом березня-квітня 2015 р. та позбавив відповідача фізичної можливості доступу до приміщення, а орендоване відповідачем приміщення було демонтоване на підставі приписів Головного управління контролю за благоустроєм міста Києва №1505462 від 07.04.2015 р. та №1505461 від 08.04.2015 р.

06.07.2015 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшли пояснення (вх. №15840/15), (вх. №15841/15), в яких позивач зазначає, що підставою для розірвання договору від 15.12.2014 р. №22-15-24/273 є прострочення виконання відповідачем зобов'язань зі сплати орендної плати понад строк, визначений п. 4.2.1 договору, та, що право власності на спірні приміщення належить позивачу на підставі договору купівлі-продажу з ТОВ «Респан».

07.07.2015 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшли додаткові пояснення від 07.07.2015 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.07.2015 р. призначено колегіальний розгляд справи № 911/2221/15 та передано справу № 911/2221/15 до відділу інформаційно-технічного забезпечення судового процесу для визначення складу колегії суддів.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2015р. призначено колегію з розгляду справи № 911/2221/15 у складі: ОСОБА_6 - головуючий суддя, склад колегії суддів: Бацуца В.М., Кошик А.Ю.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.07.2015 р. справу прийнято до провадження колегією суддів у складі: ОСОБА_6 (головуючий), ОСОБА_1, ОСОБА_7

На підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Київської області № 279-АР від 11.09.2015р. В«Про проведення заміни у складі колегії суддів з розгляду справи № 911/2221/15В» здійснено заміну судді Кошика А.Ю. у складі колегії суддів шляхом проведення повторного автоматизованого розподілу, замінивши суддю Кошика А.Ю. на суддю Лилака Т.Д.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.09.2015 р. справу прийнято до провадження колегією суддів у складі: ОСОБА_6 (головуючий), ОСОБА_1, ОСОБА_2

01.12.2015 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів від 01.12.2015 р., у якому відповідач просить суд витребувати з Дніпровського районного управління Національної поліції України в місті Києві матеріали кримінальних проваджень №12015100040004409 від 27.03.2015 р. та №12015100040005207 від 10.04.2015 р.

Зазначене клопотання судом не задоволено, оскільки всупереч ст. 38 ГПК України в ньому не зазначено обставин, які можуть підтверджувати ці докази та не вказано обставин, що перешкоджають їх наданню представником відповідача, який має статус адвоката.

Представник позивача у судових засіданнях підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судових засіданнях заперечував проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

Встановив:

15.12.2014 р. між товариством з обмеженою відповідальністю В«Котед-ЛТДВ» (сторона-1) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (сторона-2) укладено договір №22-15-24/273 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого сторона-1 надає стороні-2 у користування приміщення №273 площею 8,75 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Київ, бульв. Перова,19-а.

Згідно з п. п. 2.4.1, 2.4.5 договору всі ризики щодо користування об'єктом з моменту передачі стороною-1 стороні-2 покладаються на сторону-2. Сторона-2 зобов'язана вносити плату за користування об'єктом згідно розділу 3 договору.

Пунктами 3.1 - 3.3 договору визначено, що плата за користування об'єктом вноситься стороною-2 до двадцять п'ятого числа поточного місяця авансом на наступний місяць, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок сторони-1. Розмір плати за користування об'єктом становить 5050,00 грн. на місяць без ПДВ. Розмір плати за користування об'єктом збільшується на індекс інфляції наростаючим підсумком, починаючи з індексу інфляції за грудень 2014 року. З урахуванням індивідуальних знижок на 2015 рік, ціна на січень та лютий 2015 року становить 3542 грн. на місяць без ПДВ, а з березня по грудень 2015 року 4500 грн. на місяць без ПДВ.

Відповідно до п. 3.4 договору у разі, якщо сторона-2 до останнього календарного дня поточного місяця не звернулась до сторони-1 з письмовою претензією щодо виконання останньою своїх зобов'язань за цим договором - зобов'язання вважаються виконаними належним чином і прийнятими стороною-2.

Згідно з п. 5.1 договору договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.01.2015 р., а в частині виникнення випадків невиконання зобов'язань за цим договором, він діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

01.01.2015 р. ТОВ В«Котед-ЛТДВ» та ФОП ОСОБА_3 підписано акт прийому-передачі в користування згідно договору №22-15-24/273 від 15.12.2014 р., за яким ТОВ В«Котед-ЛТДВ» передало, а ФОП ОСОБА_3 прийняв приміщення №273 площею 8,75 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Київ, бульв. Перова, 19-а.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем та ТОВ «Респан» укладено договір купівлі-продажу №54-12-43 від 01.10.2012 р., згідно з яким позивачем придбано ряд торгівельних павільйонів в кількості 29 штук, які розташовані та використовувались за адресою: м. Київ, бульв. Перова, 19-а. Позивачем та ТОВ «Парк-Сервіс» укладено договір №3-14-61 від 31.12.2014 р., за яким позивачу надано визначене місце загальною площею 475 кв.м на території ринку автозапчастин «Парк-Сервіс» за адресою: м. Київ, бульв. Перова, 19-а, для розміщення торговельних рядів або малих архітектурних форм з присвоєнням номерів з 215 по 219, з 239 по 258 та з 260 по 288.

Частинами 1, 6 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі. (ч.ч 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, відповідачем не сплачено орендну плату за березень та квітень 2015 р. у сумі 9000,00 грн.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач вказує, що позивач не надавав у користування відповідачу приміщення протягом березня-квітня 2015 р. та позбавив відповідача фізичної можливості доступу до приміщення, а орендоване відповідачем приміщення було демонтоване. У зв'язку з невиконанням позивачем своїх зобов'язань за договором відповідач направив позивачу претензію про ненадання послуг за договором, на яку відповідач відповіді не надав.

На підтвердження своїх заперечень відповідачем надано копії претензії від 27.04.2014 р. про ненадання послуг за договором №22-15-32/284, опису вкладення у цінний лист від 28.04.2015 р. та фіскальних чеків від 28.04.2015 р.

Судом встановлено, що у претензії від 27.04.2014 р. про ненадання послуг за договором №22-15-32/284 відповідач посилався на договір № 22-15-32/284, в той час як спірний договір має номер 22-15-24/273. Разом з тим, у вказаній претензії відповідачем зазначено номер приміщення №284, тоді як відповідачу було передано в користування за договором №22-15-24/273 від 15.12.2014 р. приміщення за № 273.

Інших доказів направлення відповідачем позивачу претензії за договором №22-15-24/273 від 15.12.2014 р. суду не надано.

Враховуючи викладене, судом не приймаються до уваги посилання відповідача на претензію від 27.04.2014 р. про ненадання послуг за договором №22-15-32/284 при вирішенні спору у даній справі.

Згідно з приписом Головного управління контролю за благоустроєм міста Києва №1505462 від 07.04.2015 р. власнику тимчасової споруди, розташованої за адресою: Дніпровський район, бульв. Перова, 19, запропоновано усунути порушення правил благоустрою м. Києва шляхом надання проектно-дозвільної документації на встановлення тимчасової споруди (торгівельний ряд кіосків).

Як встановлено судом, приміщення, що було передано в користування відповідачу на момент підписання акта приймання-передачі знаходилось за адресою: м. Київ, бульв. Перова, 19-а , в той час як у приписі вказано адресу тимчасової споруди - Дніпровський район, бульв. Перова, 19 . Разом з тим, вказаний припис не є доказом демонтажу приміщення, оскільки носить рекомендаційний характер про усунення порушення.

Отже, твердження відповідача про те, що припис Головного управління контролю за благоустроєм міста Києва №1505462 від 07.04.2015 р. є доказом демонтажу орендного приміщення є безпідставними.

Разом з тим, сторони у п. 2.4.1 договору визначили, що всі ризики щодо користування об'єктом з моменту передачі позивачем відповідачу покладаються на відповідача.

Щодо тверджень відповідача про ненадання позивачем відповідачу послуг протягом березня-квітня 2015 р. суд зазначає, що сторонами було вчинено правочин, спрямований на виникнення орендних правовідносин, що не передбачає надання послуг однією зі сторін такого правочину, та за правовою природою такий правочин є відмінним від договорів про надання послуг.

Досліджуючи обставини щодо наявності заборгованості відповідача зі сплати орендної плати за березень та квітень 2015 р., судом встановлено наступне.

Сторони у п. 3.1 договору визначили, що плата за користування об'єктом вноситься стороною-2 до двадцять п'ятого числа поточного місяця авансом на наступний місяць, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок сторони-1.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, відповідач зобов'язаний був сплатити орендну плату за березень 2015 р. не пізніше 24.02.2015 р. , а за квітень 2015 р. не пізніше 24.03.2015 р.

Відповідно до ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

В матеріалах справи відсутні докази неможливості використання відповідачем орендованого приміщення станом на момент виникнення у нього зобов'язання зі сплати орендної плати за березень та квітень 2015 р. - станом на 24.02.2015 р. та 24.03.2015 р., у зв'язку з чим підстави для звільнення відповідача від сплати орендної плати, згідно з ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України, відсутні.

Жодних доказів сплати орендної плати за березень та квітень 2015 р. відповідачем суду не надано.

Оскільки заборгованість відповідача зі сплати орендних платежів за березень та квітень 2015 р. у сумі 9000,00 грн. не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то вимога позивача про стягнення з відповідача 9000,00 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 4500,00 грн. штрафу за прострочення сплати орендної плати більше, ніж на 10 банківських днів, нарахованого на підставі п. 4.2.1 договору.

Договором у п. 4.2.1 передбачено, що за несвоєчасне перерахування плати згідно розділу 3 договору, сторона-2 в безспірному порядку сплачує пеню у розмірі 0,1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, 3 відсотки річних та інфляційну складову від несплаченої суми за кожен день прострочення. У разі прострочення в оплаті більше, ніж на 10 банківських днів, сторона-1 має право розірвати договір або сторона-2 сплачує штраф у розмірі місячної плати за користування об'єктом. У разі затримки в оплаті більше ніж на 20 банківських днів - договір розривається в автоматичному порядку, а сторона-2 не звільняється від сплати згідно п. 3.2 та 4.2.1 даного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Суд дійшов висновку, що неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором є порушенням договірних зобов'язань, тому відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, внаслідок чого є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Оскільки відповідачем не сплачено орендну плату за березень 2015 р., розмір якої складає 4500,00 грн., більш ніж на 10 банківських днів, то нарахована позивачем сума штрафу у розмірі місячної плати за користування об'єктом відповідає умовам договору.

Отже, позовна вимога про стягнення з відповідача штрафу у сумі 4500,00 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також позивачем заявлено вимоги про розірвання договору від 15.12.2014 р. №22-15-24/273 та зобов'язання відповідача повернути позивачу складське приміщення №273 загальною площею 8,75 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, бульв. Перова, 19-А.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Сторонами у п. 4.2.1 договору визначено, що у разі затримки в оплаті більше ніж на 20 банківських днів - договір розривається в автоматичному порядку, а сторона-2 не звільняється від сплати згідно п. 3.2 та 4.2.1 даного договору.

У зв'язку з простроченням виконання відповідачем зобов'язань за договором щодо сплати орендної плати за березень 2015 р. понад 20 банківських днів, договір від 15.12.2014 р. №22-15-24/273 станом на момент звернення позивача з позовом до суду є розірваним та не потребує розірвання в судовому порядку.

Таким чином, позовна вимога про розірвання договору від 15.12.2014 р. №22-15-24/273 задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Позивачем не доведено за допомогою доказів того, що приміщення №273 площею 8,75 кв.м станом на момент розгляду справи перебуває у володінні відповідача.

Крім того, у судових засіданнях представник позивача не заперечував факту відсутності спірного приміщення за адресою: м. Київ, бульв. Перова, 19-А, у зв'язку з його демонтажем станом на час прийняття рішення.

Отже, позовна вимога про зобов'язання відповідача повернути позивачу складське приміщення №273 загальною площею 8,75 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, бульв. Перова, 19-А, є недоведеною, у зв'язку з чим задоволенню не підлягає.

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (08600, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю В«Котед-ЛТДВ» (02218, м. Київ, вул. Райдужна, буд. 13 А, код 35551765) 9000,00 грн. (дев'ять тисяч гривень 00 коп.) боргу, 4500,00 грн. (чотири тисячі п'ятсот гривень 00 коп.) штрафу та 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) судового збору.

2. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Головуючий О.О. Рябцева

Суддя В.М. Бацуца

Суддя Т.Д. Лилак

Рішення підписано 15.12.2015 р.