Постанова

від 09.12.2015 по справі 910/22510/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2015 р. Справа№ 910/22510/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Пантелієнка В.О.

Остапенка О.М.

за участю секретаря Чміль Я.Є.

та представників:

від апелянта - не з'явився;

від ліквідатора - Боженко В.М. (дов. від 30.11.2015);

розглянувши апеляційну скаргу арбітражного керуючого Корольова Володимира Миколайовича

на постанову господарського суду м. Києва від 05.10.2015

у справі № 910/22510/15 (суддя Чеберяк П.П.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аутсорсінгова фірма "Сова"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду м. Києва від 05.10.2015 у справі № 910/22510/15 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Аутсорсінгова фірма "Сова" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії Товариство з обмеженою відповідальністю "Аутсорсінгова фірма "Сова" Литвин Вікторію Олександрівну; вирішено інші процесуальні питання.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції у відповідній частині, арбітражний керуючий Корольов Володимир Миколайович звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати постанову господарського суду м. Києва від 05.10.2015 у даній справі в частині призначення ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії Товариство з обмеженою відповідальністю "Аутсорсінгова фірма "Сова" Литвин Вікторію Олександрівну та прийняти нове рішення, яким призначити ліквідатором банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "Аутсорсінгова фірма "Сова" арбітражного керуючого Корольова Володимира Миколайовича; доповнити резолютивну частину постанови господарського суду м. Києва від 05.10.2015 у справі № 910/22510/15 новим пунктом: "Зобов'язати боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аутсорсінгова фірма "Сова" створити фонд для авансування грошової винагороди, покриття судових витрат та відшкодування витрат арбітражного керуючого Корольова В.М. у справі № 910/22510/15 або забезпечити знаходження необхідних грошових коштів на його рахунку або забезпечити оплату необхідних витрат іншим шляхом за погодженням з арбітражним керуючим Корольовим В.М. у сумі не менше ніж 74 072,00 грн."

В обґрунтування апеляційної скарги арбітражний керуючий Корольов В.М. посилається на те, що оскаржувана постанова у відповідній частині прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2015 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд її призначено на 09.12.2015.

23.11.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від апелянта надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

08.12.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від ліквідатора надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення в повному обсязі, а постанову в частині, що оскаржується - залишити без змін.

В судове засідання 09.12.2015 апелянт не з'явився. Про день і час розгляду справи повідомлена належним чином, відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що підтверджується загальним реєстром на відправлення кореспонденції та повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Зважаючи на викладене, клопотання апелянта про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, як необгрунтоване.

Судова колегія, обговоривши на місці вказані обставини, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності апелянта, що не з'явилася у судове засідання, за наявними у справі матеріалами.

Представник ліквідатора заперечив проти апеляційної скарги, та просив суд залишити постанову господарського суду м. Києва від 05.10.2015 в оскаржуваній частині без змін, в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України), в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В даному випадку, відповідно до приписів розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон), застосовуються норми Закону в редакції, що діє з 19.01.2013.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 2 статті 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Згідно зі статтями 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду м. Києва від 02.09.2015 заяву про порушення даної справи про банкрутство прийнято до розгляду, призначено підготовче засідання на 23.09.2015, зобов'язано арбітражного керуючого Корольова Володимира Миколайовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого НОМЕР_1 від 05.06.2013), визначеного автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у справах про банкрутство, у строк до 21.09.2015 надати до суду заяву про участь у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Аутсорсінгова фірма "Сова".

18.09.2015 до господарського суду м. Києва надійшла заява арбітражного керуючого Сиволобова М.М. про участь у справі.

21.09.2015 до господарського суду м. Києва надійшла заява арбітражного керуючого Корольова В.М. про участь у справі.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.09.2015 порушено провадження у справі № 910/22510/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Аутсорсінгова фірма "Сова" та призначено справу до розгляду на 05.10.2015.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.10.2015 залишено без розгляду клопотання арбітражного керуючого Корольова В.М. про витребування від боржника доказів щодо достатності коштів (майна) для покриття судових витрат.

Оскаржуваною постановою місцевий господарський суд, крім іншого, призначив ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії Товариство з обмеженою відповідальністю "Аутсорсінгова фірма "Сова" Литвину Вікторію Олександрівну.

З даним судовим рішенням саме у вказаній вище частині апелянт не погодився, звернувшись до суду з апеляційною скаргою.

Суд апеляційної інстанції переглядає оскаржувану постанову лише в тій частині, що оскаржується апелянтом.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшов висновку, що оскаржувана постанова суду першої інстанції в тій частині, що оскаржується, винесена з повним дослідженням матеріалів справи та є такою, що відповідає вимогам законодавства, з наступних підстав.

У заяві про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Аутсорсінгова фірма "Сова" заявлене клопотання про призначення ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Аутсорсінгова фірма "Сова" Литвин Вікторію Олександрівну.

Вказане клопотання обґрунтоване відсутністю у боржника майнових активів, а також грошових коштів, які б могли бути використані для оплати послуг арбітражного керуючого.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 Закону, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 95 Закону за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого.

Враховуючи вищевикладене, доводи апелянта стосовно того, що ліквідатор може призначатися лише за допомогою автоматизованої системи з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, відхиляються судовою колегією.

Відповідно до ст. 1 Закону заінтересованою особою вважаться юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до порушення провадження у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими; для цілей цього Закону заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) чи кредиторів визнаються особи в такому ж переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника

Апелянт зазначає про те, що голова ліквідаційної комісії підпадає під ознаки заінтересованої особи стосовно боржника та несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Вказані твердження апелянта нічим не обґрунтовані та належними доказами не підтверджені, а тому відхиляються судовою колегією за безпідставністю.

В даному випадку, дослідивши матеріали справи, обставини справи та, враховуючи встановлені в ході судового розгляду судом першої інстанції факт недостатності майна боржника для задоволення вимог його кредиторів, та факт того, що пасиви боржника перевищують його активи, що свідчить про його неплатоспроможність, факт, що у боржника відсутні нерухоме майно, дебіторська заборгованість, кількість кредиторів невелика, суд дійшов висновку про відсутність необхідності призначення ліквідатором арбітражного керуючого, який має спеціальні професійні навички, а також взявши до уваги, що у разі залучення арбітражного керуючого його грошова винагорода складатиме до чотирьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень, що створить додаткове фінансове навантаження на боржника та вплине на розмір виплат кредиторам боржника, взявши до уваги правову позицію Вищого господарського суду України, викладену у постанові від 24.12.2013 по справі № 910/8836/13, суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно задоволення клопотання боржника щодо покладення обов'язків ліквідатора на діючого голову ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Аутсорсінгова фірма "Сова" Литвин Вікторію Олександрівну.

На думку колегії суддів, такі дії господарського суду м. Києва в повному обсязі відповідають приписам Закону.

В даному випадку, колегія суддів, враховує посилання скаржника, на ст. 95 Закону щодо можливості призначення арбітражного керуючого ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Аутсорсінгова фірма "Сова", а не голови ліквідаційної комісії, однак, вважає за необхідне зазначити, що право на обрання порядку призначення ліквідатора в такій процедурі банкрутства залишається за судом при розгляді кожної конкретної справи. При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що при призначенні ліквідатора судом першої інстанції мають братися до уваги всі обставини в їх сукупності, фінансове становище боржника, наявність чи відсутність коштів, які можуть бути використані для оплати послуг арбітражного керуючого, чому в судовому засіданні має бути надана відповідна оцінка.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи, наведені апелянтом в апеляційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом першої інстанції в оскаржуваній постанові.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування постанови господарського суду м. Києва від 05.10.2015 у даній справі в частині призначення ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії Товариство з обмеженою відповідальністю "Аутсорсінгова фірма "Сова" Литвин Вікторію Олександрівну. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування оскаржуваної постанови у даній справі у тій частині, що оскаржується апелянтом, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-1, 33, 34, 43, 101-105 ГПК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Корольова Володимира Миколайовича залишити без задоволення, а постанову господарського суду м. Києва від 05.10.2015 у справі № 910/22510/15 в частині призначення ліквідатором банкрута голови ліквідаційної комісії Товариство з обмеженою відповідальністю "Аутсорсінгова фірма "Сова" Литвин Вікторію Олександрівну - без змін.

2. Матеріали справи № 910/22510/15 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ГПК України.

Повний текст постанови підписаний 14.12.2015.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді В.О. Пантелієнко

О.М. Остапенко