Постанова

від 10.12.2015 по справі 923/1509/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2015 р.Справа № 923/1509/15 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів В.Т.Пироговського, В.Б. Туренко,

(на підставі розпорядження в.о. керівника апарату про повторний автоматичний розподіл справи від 09.12.2015р. №915 та протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 09.12.2015р.)

при секретарі судового засідання - Е.М.Вєлковій,

за участю представників сторін :

від позивача: ОСОБА_1,

від відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ж.К.Будівельник"

на рішення господарського суду Херсонської області від 28.10.2015 р.

у справі №923/1509/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ж.К.Будівельник"

до ОСОБА_3 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним та скасування рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ж.К.Будівельник" звернулося з позовом до ОСОБА_3 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії ОСОБА_3 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.06.2015р. №51-р/к у справі №12/2-15 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", яким визнано, що:

1)позивач протягом опалювальних періодів з 2013 по 2015 роки займав монопольне становище на ринку надання послуг з централізованого опалення в межах житлового будинку №26 по пр. Сенявіна у м. Херсоні з часткою 100 відсотків;

2)діяння позивача, яке полягає у недотриманні вимог порядку встановлення тарифів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 року №869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги", шляхом надання протягом опалювальних періодів з 2013 по 2015 років послуг з централізованого опалення мешканцям житлового будинку №26 по пр. Сенявіна у м. Херсоні за тарифами, які не встановлені органом місцевого самоврядування, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною 1 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку послуг з централізованого опалення, що може призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку;

3)за допущене порушення відповідно до частини першої пункту 2 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" на позивача накладено штраф у розмірі 5000 грн.;

4)зобов'язано позивача до 15.10.2015року припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вказане в п.2 резолютивної частини рішення, шляхом проведення розрахунків економічно обґрунтованих витрат на надання послуг з централізованого опалення мешканцям житлового будинку №26 по пр. Сенявіна у м. Херсоні у новому опалювальному періоді та подання цих розрахунків на затвердження органу місцевого самоврядування.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що:

- відповідач не довів наявність монопольного становища у ТОВ "Ж.К.Будівельник", а тому дії позивача не можуть розглядатись як порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним становищем;

- припущення відповідача про те, що відсутність погодженого органом місцевого самоврядування тарифу на послуги з централізованого опалення можуть призводити до ущемлення інтересів споживачів щодо отримання мешканцями будинку відмови в отриманні пільг та субсидій окремим категоріям споживачів не відповідає дійсності, оскільки мешканцю будинку гр. ОСОБА_4 на період опалювального сезону 2014-2015 років було призначено та сплачені субсидії на житлово-комунальні послуги, в тому числі на послуги з централізованого опалення;

- твердження відповідача про те, що позивач самостійно розраховував тарифи на послуги з опалення є помилковими, оскільки теплова мережа будинку необладнана приладом обліку теплової енергії, що унеможливлює визначення вартості 1 Гкал теплової енергії у відповідності до Закону України "Про теплопостачання", а підстави для надання розрахунків витрат на погодження до органів місцевого самоврядування у позивача відсутні, оскільки це суперечить вимогам ОСОБА_2 формування тарифів;

- висновок відповідача про те, що позивачем порушено порядок розрахунків за послуги з опалення не відповідає дійсності, оскільки позивач не отримував від НКРЕКП приписів або інших актів локальної дії щодо вчинення позивачем порушень у сфері теплопостачання.

У відзиві на позов відповідач просив суд відмовити в його задоволенні, рішення комітету залишити без змін.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 28.10.2015р. у задоволенні позову відмовлено з огляду на відсутність передбачених ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підстав для визнання недійсним і скасування рішення адміністративної колегії ОСОБА_3 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.06.2015р. №51-р/к та недоведеність позивачем обставин, які б спростовували виявлені відповідачем факти вчинення ТОВ "Ж.К.Будівельник" порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати, позов задовольнити, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення судом норм процесуального права

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Розпорядженням адміністративної колегії ОСОБА_3 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.05.2015р. №17-рп/к розпочато розгляд справи №12/2-15 за наявністю в діяннях ТОВ "Ж.К.Будівельник" ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 2 статті 50, частиною 1 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку, що може призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку. Розгляд справи розпочато за результатами проведення додаткового дослідження дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції при встановленні тарифів на послуги з теплопостачання мешканцям будинків, які мають дахові котельні у місті Херсоні, зокрема, мешканцям будинку за адресою: пр. Сенявіна, буд. №26 на виконання доручення Антимонопольного комітету України від 15.04.2015р. №13-09/209.

За результатами розгляду матеріалів даної справи, адміністративною колегією прийнято рішення від 30.06.2015р. №51-р/к, відповідно до якого визнано, що ТОВ "Ж.К.Будівельник" протягом опалювальних періодів з 2013 по 2015 роки займало монопольне становище на ринку надання послуг з централізованого опалення в межах житлового будинку №26 по пр. Сенявіна в м. Херсон з часткою 100% та недотримуючись вимог порядку встановлення тарифів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011р. №869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" шляхом надання протягом опалювальних періодів з 2013 по 2015 роки послуг централізованого опалення мешканцям вказаного будинку за тарифами, які не встановлені органом місцевого самоврядування, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п.2 ст.50, ч.1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку послуг з централізованого опалення, що може призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Положеннями ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що основними завданнями Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема, в частині здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах законності, гласності, захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

Пунктами 1 та 7 частини п'ятої статті 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що до повноважень адміністративної колегії територіального відділення належить розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, проводити розслідування або дослідження за цими заявами і справами; проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).

Стаття 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначає перелік діянь, які є порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

За визначенням частини 2 статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.

При дослідженні ринку ОСОБА_3 обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України були дотримані вимоги ОСОБА_2 визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 року № 49-р та визначено, що позивач є єдиним суб'єктом господарювання, який надає послуги з централізованого опалення в межах житлового будинку №26 по пр. Сенявіна у м. Херсоні. Часовими межами ринку визначено опалювальні періоди з 2013 по 2015 роки - проміжок часу, протягом якого залишились незмінні структура ринку, співвідношення попиту та пропозиції на ньому.

Так, за інформацією наданою позивачем ОСОБА_3 обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України, ТОВ "Ж.К.Будівельник" є юридичною особою, що діє на підставі Статуту, затвердженого рішенням загальних зборів товариства від 05.05.2010 року та зареєстрованого виконавчим комітетом ОСОБА_3 міської ради 19.05.2010 року. Основним видом діяльності позивача є комплексне обслуговування об'єктів, яке включає в себе, зокрема, управління житлом та іншим нерухомим майном у співвласності, діяльність житлово-експлуатаційних контор. Таким чином, позивач у розумінні абз.12 ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" є суб'єктом господарювання.

ТОВ "Ж.К.Будівельник" обслуговує житловий будинок №26 по пр. Сенявіна в м. Херсоні, який обладнано даховою котельнею та побудований ТОВ "Південенерго".

На підставі договору від 01.08.2010 року №8 "Про довірче управління майном" ТОВ "Південенерго" передало вказаний будинок загальною площею квартир 8047,6 кв.м. та даховою котельнею в дочірнє управління позивачу для обслуговування та утримання цього майна. Строк дії вказаного договору до 31.12.2020 року.

Для забезпечення мешканців вказаного будинку послугами з опалення ТОВ "Ж.К. Будівельник" уклало з ДП "Теплотехсервіс" договір від 25.10.2011 року № 21-ДУМ "Про управління майном", відповідно до умов якого ТОВ "Ж.К. Будівельник" передало ДП "Теплотехсервіс" дахову котельню у будинку №26 по пр. Сенявіна, а ДП "Теплотехсервіс" за винагороду здійснює управління цим майном та виконує роботи по обслуговуванню дахової котельні.

З викладеного вбачається, що лише ТОВ "Ж.К. Будівельник", починаючи з 2011 року, укладало з мешканцями зазначеного житлового будинку договори про надання послуги з опалення та нараховувало їм оплату за цю послугу протягом опалювальних періодів 2011-2012, 2012-2013,2013-2014, 2014-2015 років. Споживачі сплачували кошти за надану послугу на рахунок ТОВ "Ж.К. Будівельник".

Отже, позивач за визначенням ч. 1 ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з централізованого опалення в межах житлового будинку №26 по пр. Сенявіна, як такий, що на цьому ринку не мав жодного конкурента.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не надав належних доказів в розумінні ст. 34 ГПК України на підтвердження того, що його товариство зазнає значної конкуренції на ринку послуг з централізованого опалення в межах житлового будинку №26 по пр. Сенявіна, та не довів наявності фактів, які б підтверджували надання протягом 2013-2015 рр. послуг з постачання централізованого опалення іншими суб'єктами господарювання.

Абзацом 2 ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що економічна конкуренція (конкуренція) це - змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Посилання позивача на те, що деякі мешканці зазначеного житлового будинку користуються послугами автономного опалення, тобто використовують прилади, які самостійно виробляють теплову енергію, а тому займають певну частку на ринку послуг з централізованого опалення у визначених територіальних межах, не заслуговують на увагу суду, оскільки такі мешканці деяких квартир не є конкурентами для ТОВ "Ж.К. Будівельник" в розумінні ст. 1 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", так як вони опалюють лише власні житлові приміщення та не надають цю послугу іншим споживачам у житловому будинку.

Згідно зі ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядок формування цін/тарифів на житлово-комунальні послуги визначає Кабінет Міністрів України; виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів, опалення відповідної якості, розрахована на основі економічно обґрунтованих планованих витрат з урахуванням планованого прибутку.

Тарифи на послуги з централізованого опалення для мешканців будинків, в тому числі, які мають дахові котельні, мають встановлюватись у відповідності до вимог Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з центрацізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869 (далі-Порядок).

У відповідності до пункту 2 Порядку встановлено, що порядок застосовується під час установлення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для суб'єктів природних монополій, а також для суб'єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з виробництва теплової енергії, її транспортування магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами та постачання, надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води, та поширюється на таких суб'єктів під час розрахунку зазначених тарифів.

Пунктами 49, 102 Порядку передбачено, що для встановлення тарифів на теплову енергію та послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води ліцензіат подає уповноваженому органу (НКРЕКП) або органу місцевого самоврядування) у друкованому та електронному вигляді заяву і розрахунки тарифів на плановий період за встановленими такими органами формами з відповідними розрахунками, підтвердженими матеріалами та документами, що використовувалися під час їх проведення.

Відсутність у будинку приладу обліку теплової енергії не є підставою визначати обсяг ринку та частку на цьому ринку, виходячи з опалювальної площі будинку, оскільки існують непрямі методи визначення кількості спожитої споживачами теплової енергії (1 Гкал), яка розраховується, виходячи, зокрема, з кількості спожитого природного газу, опалювальної площі будинку та окремих квартир, мешканцям яких надаються послуги з централізованого опалення.

Враховуючи викладене, формування тарифів на надання послуги з централізованого опалення повинно здійснюватися за погодженням органу місцевого самоврядування.

Матеріали справи свідчать, що позивач самостійно розраховував для мешканців житлового будинку фактичні витрати на послуги з опалення, які затверджував наказами директора ТОВ "Ж.К. Будівельник" без погодження тарифів органами місцевого самоврядування на послуги з централізованого опалення у житловому будинку.

Отже, враховуючи той факт, що ТОВ "Ж.К.Будівельник" протягом опалювальних періодів з 2013 по 2015 роки займало монопольне становище на ринку надання послуг з централізованого опалення в межах житлового будинку №26 по пр. Сенявіна в м. Херсон з часткою 100% та, недотримуючись вимог порядку встановлення тарифів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011р. №869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" шляхом надання протягом опалювальних періодів з 2013 по 2015 роки послуг централізованого опалення мешканцям вказаного будинку за тарифами, які не узгоджені з органом місцевого самоврядування, порушило законодавство про захист економічної конкуренції, передбачене п.2 ст.50, ч.1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку послуг з централізованого опалення, що може призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

За таких обставин господарський суд першої інстанції, приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, всебічно, повно та об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи, у зв'язку з чим рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

керуючись ст.ст. 99, 103, 105 Господарського процесуального кодексу

України, суд -

постановив:

Рішення господарського суду Херсонської області від 28.10.2015 р.

у справі №923/1509/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови підписано 15.12.2015р.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя В.Т.Пироговський

Суддя В.Б. Туренко