Рішення

від 29.02.2012 по справі 5011-66/1861-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-66/1861-2012 29.02.12

Суддя господарського суду міста Києва Гончаров С.А.

при секретарі судового засідання Прудніковій Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю В«Торгівельний дім В«ЄвротрубпластВ»

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю В«Торговий дім В«РосичіВ»

про стягнення 57252,88 грн. боргу за поставлений товар, 3129,66 грн. неустойки, 605,74 грн. три проценти річних, 186,76 грн. інфляційних втрат та 4038,27 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами

При участі представників:

від позивача: ОСОБА_1 -за довіреністю №3/2012 від 03.01.12

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю В«Торгівельний дім В«ЄвротрубпластВ» (надалі - позивач), звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Торговий дім В«РосичіВ» (надалі - відповідач) про стягнення 57252,88 грн. боргу за поставлений товар, 3129,66 грн. неустойки, 605,74 грн. три проценти річних, 186,76 грн. інфляційних втрат та 4038,27 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невиконання в повному обсязі відповідачем вимог укладеного між сторонами договору поставки від 21.07.2011 року № 256 щодо оплати отриманого за накладними товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 57252,88 грн. Позивач також зазначає про наявність у відповідача обов'язку за прострочення виконання зобов'язання сплатити пеню, три проценти річних, проценти за користування чужими коштами та інфляційні втрати.

Відповідач про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, але відзиву на позовну заяву не подав, не використав своє право на участь у судовому засіданні, представника в судове засідання не направив.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За висновками суду, незважаючи на те, що відповідач в судове засідання не з'явився, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення, внаслідок чого справа розглядається по суті відповідно до норм ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд ВСТАНОВИВ:

21.07.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю В«Торгівельний дім В«ЄвротрубпластВ» (постачальником) та Товариства з обмеженою відповідальністю В«Торговий дім В«РосичіВ» (покупцем) було укладено договір № 256 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити труби поліетиленові, комплектуючі та обладнання, а також супутні товари (надалі - товар), партіями в кількості, асортименті та за цінами, узгодженими сторонами в рахунках-фактурах або специфікаціях (додатках) до цього договору чи визначеними в порядку, передбаченому цим договором.

Пунктом 4.1. договору сторонами визначено, що поставка товару буде здійснюватись партіями на підставі замовлень покупця.

Відповідно до п. 4.1.3 договору достатнім підтвердженням всіх умов поставки, зазначених у товаросупровідних документах, буде також приймання покупцем товару в порядку, передбаченому п. 4.4. цього договору, незалежно від наявності замовлення або підтвердження покупцем умов поставки, зазначених у рахунку-фактурі.

Згідно п.п. 4.4. договору його сторони домовились про те, поставка партії товару повинна супроводжуватись передачею покупцю накладної постачальника та/або акта здавання-приймання вантажу до перевезення, підписання кожного з яких представником покупця або експедитором буде свідчити про отримання покупцем товару.

Пунктом 4.6. договору визначено, що датою поставки товару та датою переходу права власності на товар вважається дата накладної постачальника, що передається покупцю.

Відповідно до п. 5.1. договору оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника не пізніше 60 календарних днів з моменту передачі товару, якщо інший порядок розрахунків не визначений в рахунку-фактурі або в специфікації, в порядку, передбаченому даним договором.

У разі поставки товару покупцю до моменту його оплати (у випадках, передбачених п. 4.1.3. цього договору), обов'язок з оплати вартості товару виникає у покупця з моменту передачі йому товару.

Пунктом 8.3. договору визначено, що у випадку невиконання (прострочення) термінів оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Згідно п. 8.4. договору сторони погодили, що у випадку прострочення покупцем термінів оплати поставленого йому товару покупець згідно ч. 3 ст. 692 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України зобов'язаний сплатити проценти за використання чужих коштів в розмірі 20% за весь період прострочення оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було здійснено поставку відповідачу товару за договором № 256 від 21.07.2011 року на суму 76852,88 грн., що підтверджується виданою позивачем відповідачу видатковою накладною № ЕТП КВ0408/023 від 04.08.2011 року. Передання товару здійснювалось на підставі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей № 22 від 04.08.2011 року.

Проте, відповідачем свої зобов'язання за договором № 256 від 21.07.2011 року було виконано лише частково у сумі 19600,00 грн. Наведене підтверджується банківськими виписками, з яких вбачається часткова оплата відповідачем товару 04.08.2011 року в сумі 14600,00 грн., та 19.12.2011 року в сумі 5000,00 грн.

З огляду на викладене, внаслідок невиконання відповідачем в повному обсязі, у встановлені договором строки своїх зобов'язань за договором № 256 від 21.07.2011 року, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за наведеним договором на загальну суму 57252,88 грн., яка заявлена позивачем до стягнення з відповідача.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов'язків покупця є оплата ціни товару. Ціна -грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю, яка, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтями 509, 510 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений законом чи договором строк, однобічна відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно частини 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як зазначалось, відповідачем було не в повному обсязі та несвоєчасно виконано зобов'язання за договором № 256 від 21.07.2011 року щодо оплати вартості поставленого товару, внаслідок чого на час звернення до суду у відповідача аняана заборгованість перед позивачем за наведеним договором на загальну суму 57252,88 грн.

До матеріалів справи не надано доказів, які б свідчили про сплату відповідачем суми заборгованості у розмірі 57252,88 грн.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 57252,88 грн. боргу за поставлений товар є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню

Неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків за договором № 256 від 21.07.2011 року призвело до прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором, або актом цивільного законодавства.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони вільні в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як зазначалось, пунктом 8.3. договору № 256 від 21.07.2011 року визначено, що у випадку невиконання (прострочення) термінів оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

За таких обставин, керуючись вказаним пунктом договору, враховуючи, що відповідачем не виконані в строк свої зобов'язання стосовно оплати товару за договором № 256 від 21.07.2011 року, позивач за періоди простроченні заборгованості в сумі 62252,88 грн. з 04.10.2011 року по 19.12.2011 року та в сумі з 57252,88 грн. з 20.12.2011 року по 02.02.2012 року, нарахував відповідачу пеню в загальному розмірі 3129,66 грн.

За таких обставин, враховуючи, що несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань підтверджено обставинами та доказами у справі, суд погоджується зі зробленим позивачем та доданим до позову розрахунком пені у розмірі 3129,66 грн., який, за висновками суду, є арифметично вірним та таким, що відповідає вимогам законодавства, внаслідок чого позов в цій частині також підлягає задоволенню у визначеному позивачем розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, позивачем за період прострочення з жовтня 2011р. по лютий 2012 року нараховані та пред'явлені до стягнення три відсотки річних в сумі 605,74 грн. та інфляційні втрати у розмірі 186,76 грн.

При перевірці судом проведених позивачем розрахунків встановлено, що суми заявлених до стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат є арифметично вірними, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню у визначеному позивачем розмірі.

Частиною 3 статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно ч. 5 ст. 694 цього ж кодексу, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Так, відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно п. 8.4. договору сторони погодили, що у випадку прострочення покупцем термінів оплати поставленого йому товару покупець згідно ч. 3 ст. 692 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України зобов'язаний сплатити проценти за використання чужих коштів в розмірі 20% за весь період прострочення оплати.

Враховуючи викладене позивачем за періоди прострочення нараховано відповідачу до сплати та заявлено до стягнення суму процентів за користування чужими коштами в розмірі 4038,27 грн.

За таких обставин, враховуючи, що несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань підтверджено обставинами та доказами у справі, суд погоджується зі зробленим позивачем розрахунком суми процентів за користування чужими коштами на суму 4038,27 грн., який, за висновками суду, є арифметично вірним, внаслідок чого позов в цій частині також підлягає задоволенню у визначеному позивачем розмірі.

З огляду на таке, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 549, 510, 525, 526, 536, 599, 610, 611, 612, 623, 625, 629, 638, 692, 694, 712, Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 35, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю В«Торгівельний дім В«ЄвротрубпластВ» до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Торговий дім В«РосичіВ» про стягнення 57252,88 грн. боргу за поставлений товар, 3129,66 грн. неустойки, 605,74 грн. три проценти річних, 186,76 грн. інфляційних втрат та 4038,27 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами -задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Торговий дім В«РосичіВ» (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 34, корпус «В», офіс 317, ЄДРПОУ 33630724) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Торгівельний дім В«ЄвротрубпластВ» (93009, Луганська область, м. Рубіжне, вул.. Трудова, 1, ЄДРПОУ 33090871) 57252,88 грн. боргу за поставлений товар, 3129,66 грн. неустойки, 605,74 грн. три проценти річних, 186,76 грн. інфляційних втрат, 4038,27 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 1609,50 грн. витрат зі сплати судового збору.

Суддя С.А. Гончаров

Згідно з оригіналом

Помічник судді Н.В. Пруднікова

В судовому засіданні 29.02.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення складено в повному обсязі та підписане 05.03.2012р.