Постанова

від 14.12.2015 по справі 18/7210

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2015 р. Справа № 18/7210

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Коломис В.В.

суддів Огороднік К.М.

суддів Тимошенко О.М.

при секретарі судового засідання Величко К.Я.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача - Приватного підприємства "Стожари" на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 26.08.15 р.

у справі № 18/7210 (суддя Заверуха С.В. )

позивач ОСОБА_1 територіальне-галузеве об'єднання "Південо-Західна залізниця"

відповідач ОСОБА_2 підприємство "Стожари"

про виселення з приміщення (заява про роз'яснення рішення суду)

за участю представників сторін:

органу прокуратури - ОСОБА_3 (посвідчення №005651 від 25.09.2012р.);

позивача - ОСОБА_4 (довіреність №1482-НЮ від 06.07.2015р.);

відповідача - не з'явився.

Судом роз’яснено представникам сторін права та обов’язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 26.08.2015 року усправі №18/7210 заяву від 06.08.2015р. (вх. №05-08/2258/15 від 14.08.2015р.) Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" про роз'яснення рішення господарського суду Хмельницької області від 04.02.2014 року у справі №18/7210 та встановлення способу його виконання задоволено частково. Роз'яснено Державному територіально-галузевому об'єднанню "Південно-Західна залізниця" резолютивну частину рішення суду від 04.02.2014 р. у справі №18/7210 наступним чином: Зобов'язати ОСОБА_2 підприємство "Стожари" (с. Олешин, Хмельницький район, код 22987857) звільнити частину привокзальної площі, що використовується під кафе-бар, площею70,7 м2, яке знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 92. Стягувач - ОСОБА_1 територіально-галузеве об'єднання "Південно-західна залізниця" (м. Київ, вул. Лисенко, 6, код 04713033). В решті частині заяви щодо встановлення способу виконання рішення суду від 04.02.2014р. у справі №18/7210 відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, відповідач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду скасувати та прийняти нову ухвалу, якою в задоволенні заяви Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" про роз'яснення рішення господарського суду Хмельницької області від 04.02.2014 року у справі №18/7210 та встановлення способу його виконання відмовити.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Хмельницької області норм матеріального та процесуального права.

Відповідач в судове засідання не з'явився. При цьому, від апелянта та його представника на адресу апеляційного суду надійшли клопотання про відкладення розгляду скарги на іншу дату.

Клопотання відповідача судом відхилене як необгрунтоване, оскільки представництво в господарському процесі не обмежується певним колом осіб, а тому відповідач зобов’язаний добросовісно користуватися своїми процесуальними правами та забезпечити явку свого представника в судове засідання. Таким представником може бути сам керівник, головний бухгалтер, бухгалтер, інші працівники підприємства або представники на підставі доручення, які не перебувають з ним у трудових відносинах, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника відповідача через його зайнятість, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи.

Враховуючи положення ст.102 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, а також те, що відповідач був завчасно повідомлений про час і місце розгляду спору, проте в судове засідання не з’явився, апеляційний суд вважає за можливе здійнювати розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Крім того, відповідно до п.5 ухвали апеляційного суду від 25.11.2015 року передбачено, що неявка представників сторін в судове засідання в разі повідомлення їх належним чином не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті.

Безпосередньо в судовому засіданні представник позивача та прокурор вважає оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду законною та обгрунтованою, а тому просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Хмельницької області від 04.02.2014 року у справі №18/7210 позов державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" до Приватного підприємства "Стожари" про виселення з приміщення задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_2 підприємство "Стожари" звільнити частину привокзальної площі, що використовується під кафе-бар, площею 70,7 м2, яке знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 92. Присуджено до стягнення з Приватного підприємства "Стожари" на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" 42,50 грн. державного мита, 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.05.2014 року у справі №18/7210 рішення господарського суду Хмельницької області від 04.02.2014 року скасовано. Прийнято нове рішення: відмовити у задоволенні позову. Присуджено до стягнення з державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" на користь приватного підприємства "Стожари" 609 грн. витрат на судовий збір за розгляд апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.10.2014 року у справі №18/7210 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 27.05.2014 року скасовано; рішення господарського суду Хмельницької області від 04.02.2014 року у справі №18/7210 залишено без змін.

На виконання вищевказаного рішення 31.10.2014 року господарським судом Хмельницької області видано відповідний наказ.

14.08.2015 року до господарського суду Хмельницької області від Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" надійшла заява про роз'яснення рішення господарського суду Хмельницької області від 04.02.2014 року у справі №18/7210 та встановлення способу його виконання.

Вказана заява обгрунтована тим, що 03.12.2014 року державним виконавцем першого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції винесено постанову ВП №45664779 про відмову у відкритті виконавчого провадження, оскільки виконавчий документ не відповідає вимогам ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", а саме не вказано стягувача.

З огляду на викладене, позивач посилаючись на ст. 89 ГПК України та ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", просить суд роз'яснити рішення суду та встановити спосіб його виконання.

Місцевий господарський суд, розглянувши подану заяву, прийшов до висновку про її часткове задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до п.5 ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (ст.115 ГПК України).

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Частиною 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (ч.2 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження").

Частинами 1, 3, 4 ст.89 ГПК України передбачено, що суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала. Заява про роз'яснення рішення суду розглядається протягом десяти днів. Неявка осіб, які брали участь у справі, і (або) державного виконавця не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду.

Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснено може бути лише таке судове рішення, яке набрало законної сили та не змінене й не скасоване на момент звернення по його роз'яснення (п.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012р. "Про судове рішення").

Згідно п. 9.10 Постанови Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №6 "Про судове рішення" суд повинен зазначити у рішенні про вчинення певних дій або про припинення певних дій - відповідний припис, наприклад: "Такому-то звільнити таке-то приміщення (із зазначенням його найменування, місцезнаходження згідно з поштовою адресою, площі)", "Такому-то припинити такі-то дії, які перешкоджають доступу такого-то у приміщення (із зазначенням тих же даних про приміщення)", строк виконання відповідних дій та/або про видачу наказу про примусове виконання рішення.

Як вбачається, підставою для роз'яснення рішення суду заявник зазначає те, що у рішенні суду та у виданому на його виконання виконавчому документі не зазначено стягувача, що не відповідає вимогам ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" та унеможливлює подальше виконання рішення суду в примусовому порядку.

Вказаною статтею передбачено, що у виконавчому документі повинні бути зазначені повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України.

Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що заяву Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" слід задоволити частково та роз'яснити заявнику резолютивну частину рішення суду від 04.02.2014р. у справі №18/7210 наступним чином: стягувачем у рішенні господарського суду Хмельницької області від 04.02.2014р. у справі №18/7210 виступає ОСОБА_1 територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця".

Також колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відмову в задоволенні заяви в частині встановлення способу виконання рішення суду від 04.02.2014 року у справі №18/7210, оскільки нормами ГПК не передбачено можливості встановлювати спосіб виконання рішення суду.

При цьому слід зазначити, що умови і порядок виконання рішень судів, які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України "Про виконавче провадження".

Крім того, відповідно до п. 10 Постанови Пленуму ВГСУ №9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" в ухвалі про роз'яснення судових рішень господарський суд не може визначати порядок та умови здійснення виконавчого провадження.

Відповідно до положень ст.2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, а порядок виконання рішення про виселення боржника визначено ст.78 вказаного Закону.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Хмельницької області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Стожари" - залишити без задоволення. Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 26.08.2015 року - залишити без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Тимошенко О.М.