Рішення

від 07.12.2015 по справі 922/4711/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2015 р.Справа № 922/4711/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

при секретарі судового засідання Помпі К.І.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таміра", м. Дніпропетровськ 3-я особа - Публічне акціонерне товариство "ВТБ БАНК", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брістоль ЛТД", м. Харків 3-ті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківспецнадра", м. Харків; Публічне акціонерне товариство "Фінбанк", м. Одеса; Товариство з обмеженою відповідальністю "Теоком", м. Харків; про про витребування майна за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, ліквідатор;

відповідача - не з'явився;

третьої особи (ТОВ "ХАРКІВСПЕЦНАДРА") - не з'явився;

третьої особи (ПАТ "ФІНБАНК") - не з'явився;

третьої особи (ПАТ "ВТБ БАНК") - ОСОБА_2, довіреність від 25.09.2014 року №505/11.5.2;

третьої особи (ТОВ "ТЕОКОМ") - ОСОБА_3, довіреність від 01.09.2014 року;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАМІРА" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БРІСТОЛЬ ЛТД" про витребування майна, а саме просить:

1. Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "БРІСТОЛЬ ЛТД" (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38980445, місцезнаходження: 61025, м. Харків, вул. Ярославська, 9) нежитлову будівлю літ. "Т-5" загальною площею 10441,9 кв.м., розташована за адресою: м. Харків, вул. Морозова, 13.

2. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 5566974 внесений державним реєстратором Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області на підставі Свідоцтва про право власності, серія та номер 21315358, виданого 06.05.2014 року, видавник Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 12859555 від 06.05.2014 Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції Харківської області, власник Товариство з обмеженою відповідальністю "БРІСТОЛЬ ЛТД", код за ЄДРПОУ 38980445.

3. Визнати право власності на нежитлову будівлю літ. "Т-5" загальною площею 10441,9 кв.м., розташована за адресою: м. Харків, вул. Морозова, 13 за Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАМІРА" (ідентифікаційний код 22610495, місцезнаходження: 49033, м. Дніпропетровськ, вул. Краснопільська, буд. 9).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БРІСТОЛЬ ЛТД" (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38980445, місцезнаходження: 61025, м. Харків, вул. Ярославська, 9) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАМІРА" (ідентифікаційний код 22610495, місцезнаходження: 49033, м. Дніпропетровськ, вул. Краснопільська, буд. 9) судові витрати.

Запис розгляду даної судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: КП В«Діловодство спеціалізованого судуВ» . Для архівного оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер CICX - 09084.

В судовому засіданні 07 грудня 2015 року були присутні позивач, представник ПАТ "ВТБ БАНК" та представник ТОВ "ТЕОКОМ".

Відповідач, ТОВ "Харківспецнадра" та ПАТ "ФІНБАНК" своїх представників у судове засідання не направили, про причину неявки суд не повідомили.

Позивач у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд задовольнити позов у відповідності до ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України.

Представник ПАТ "ВТБ БАНК" підтримує позовні вимоги, вважає їх обгрунтованими.

Представник ПАТ "ФІНБАНК" заперечує проти позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях проти позову, які долучені до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, у виняткових випадках за клопотання сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою суду може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на 15 днів.

Так, ухвалою господарського суду Харківської області від 04.11.2015 року задоволено клопотання ТОВ "ТЕОКОМ" за вх. № 44077 та клопотання ПАТ "ВТБ ОСОБА_4" про продовження строку розгляду спору на 15 днів. Продовжено строк вирішення спору по справі № 922/4711/15 на 15 днів - до 07 грудня 2015 року.

Тобто, кінцевим терміном вирішення даного спору є 07.12.2015 року.

Таким чином, враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши матеріали справи в їх сукупності, надаючи правову оцінку позовним вимогам, вислухавши пояснення присутніх учасників процесу, суд встановив наступне.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 02 червня 2011 року по справі № 29/5005/6325/2011 Товариство з обмеженою відповідальністю "Таміра" було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого ОСОБА_5.

В рамках ліквідаційної процедури до складу ліквідаційної маси ТОВ "Таміра" було включено нежитлову будівлю літ. "Т-5" загальною площею 10441,90 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Морозова, буд. 13, та яка належала останньому на підставі договору купівлі-продажу нежитлових будівель, який був укладений між ТОВ "Таміра" та ВАТ "Всеукраїнський ОСОБА_4" та посвідчений 09.06.2005 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за номером 2440.

28 грудня 2012 року Товарною біржою "Європейська" проведено цільовий аукціон по реалізації нерухомого майна в процедурі банкрутства ТОВ "Таміра".

Відповідно до протоколу № 5 про проведення цільового аукціону від 28.12.2012 року та ОСОБА_3 № 5 про проведення цільового аукціону від 28.12.2012 року переможцем було визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСПЕЦНАДРА".

Згідно з протоколом, переможець зобов'язаний був оплатити, протягом 30 днів з моменту придбання на цільовому аукціоні майна, суму у розмірі 15014023,20 грн. за придбане майно на рахунок ТОВ "Таміра".

Договір купівлі-продажу між Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСПЕЦНАДРА", як переможцем аукціону, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Таміра" укладений не був.

Натомість, Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСПЕЦНАДРА" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таміра" про визнання права власності на нерухоме майно.

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.01.2013 року по справі № 922/295/13-г визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківспецнадра" право власності на нежитлову будівлю, загальною площею 10441,9 кв.м., розташованої за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Морозова, буд. 13, що придбана на цільовому аукціоні, проведеного Товарною біржею "Європейська", згідно Протоколу №5 про проведення цільового аукціону від 28.12.2012 року та ОСОБА_3 № 5 про проведений цільовий аукціон від 28.12.2012 року.

Згідно до протоколу № 1 від 11.11.2013 року на загальних зборах засновників ТОВ «БРІСТОЛЬ ЛТД» було вирішено створити юридичну особу ТОВ «БРІСТОЛЬ ЛТД». Відповідно до протоколу створення товариства статутний капітал у розмірі 11788611,45 грн. був сформований шляхом об'єднання вкладів учасників. Так, Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСПЕЦНАДРА" внесена частка до статутного капіталу у розмірі 11670725,34 грн., що становить 99 % статутного капіталу Товариства, вказана частка внесена нерухомим майном, яке належить ТОВ "ХАРКІВСПЕЦНАДРА" на праві власності, що підтверджується Витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 527216 (номер запису про право власності 154342, дата державної реєстрації 14.02.2013 року): нежитлову будівлю літ. "Т-5" загальною площею 10441,9 кв.м., що розташована за адресою : Харківська область, м. Харків, вул. Морозова, буд. 13 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_1).

На загальних зборах учасників ТОВ "БРІСТОЛЬ ЛТД", згідно до протоколу № 2 від 17.01.2014 року, учасниками було вирішено вивести зі складу учасників ТОВ "БРІСТОЛЬ ЛТД" юридичну особу - ТОВ "ХАРКІВСПЕЦНАДРА" та частку ТОВ "ХАРКІВСПЕЦНАДРА" у статутному капіталі ТОВ "БРІСТОЛЬ ЛТД" в розмірі 99% статутного капіталу, що становить 11670725,34 грн., передати (відступити) учаснику ТОВ "БРІСТОЛЬ ЛТД" - ОСОБА_7.

18 грудня 2014 року постановою Харківського апеляційного господарського суду у справі № 922/295/13-г було задоволено апеляційну скаргу ПАТ "ВТБ" та скасовано рішення господарського суду Харківської області від 29.01.2013 року по справі № 922/295/13-г, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСПЕЦНАДРА" набуло право власності на нерухоме майно.

Крім того, 24.03.2015 року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області у справі № 29/5005/6325/2011 про банкрутство ТОВ "Таміра" було визнано недійсним результати прилюдних торгів у формі цільового аукціону з реалізації майна, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Таміра", проведеного в процедурі банкрутства, а саме: лот. № 1 - нежитлова будівля літ."Т-5" загальною площею 10441,90 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Морозова, буд. 13, що відбулися 28 грудня 2012 року на Товарній біржі "Європейська", м. Дніпродзержинськ, шляхом визнання недійсності протоколу № 5 від 28.12.2013 року про проведення цільового аукціону від 28.12.2012 року та ОСОБА_3 № 5 про проведення цільового аукціону від 28.12.2012 року.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 41904390 від 07.08.2015 року позивачу стало відомо, що право власності на спірне нерухоме майно зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "БРІСТОЛЬ ЛТД" (код ЄДРПОУ 38980445, місцезнаходження: 61025, м. Харків, вул. Ярославська, 9). Підставою для такої реєстрації стало Свідоцтво на право власності, серія та номер: 21315358, видане 06.05.2014 року, реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції.

Одже, після визнання права власності на підставі рішення суду ТОВ "ХАРКІВСПЕЦНАДРА" здійснило відчуження нерухомого майна, в результаті чого кінцевим власником стало Товариство з обмеженою відповідальністю "БРІСТОЛЬ ЛТД".

З огляду на наведене позивач вважає, що його право власності порушено і наявні правові підстави для витребування у відповідача (добросовісного набувача) спірного нерухомого майна на підставі ч. 1 ст. 388 ЦК України, оскільки спірне нерухоме майно за відплатним правочином було відчужене Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСПЕЦНАДРА" Товариству з обмеженою відповідальністю "БРІСТОЛЬ ЛТД", при цьому ТОВ "ХАРКІВСПЕЦНАДРА" не мало на це права, оскільки рішення господарського суду Харківської області, за яким за ТОВ "ХАРКІВСПЕЦНАДРА" визнано право власності, скасоване, а результати прилюдних торгів у формі цільового аукціону з реалізації майна визнані недійними. Вказане, на думку позивача, свідчить про вибуття спірного майна з його володіння поза його волею.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтями 16 Цивільного кодексу України та 20 Господарського кодексу України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Під захистом права власності, за приписами ст. 386 Цивільного кодексу, розуміється, зокрема, наявність у власника права вимагати усунення будь-яких порушень його права, вимагати усунення будь-яких перешкод з боку інших осіб, пов'язаних із здійсненням ним володіння, користування або розпорядження належним йому майном; наявність у власника права на судовий захист свого права власності; поширення положень щодо захисту права власності на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на іншому речовому праві, або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором.

Позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві в чому полягає порушення його прав та інтересів, а суд повинен перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і в залежності від встановлених обставин вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Віндикаційний позов є речово-правовим позовом, що може бути пред'явлений лише у разі відсутності між позивачем та відповідачем зобов'язальних правовідносин.

Об'єктом віндикаційного позову може бути індивідуально визначене майно, яке існує в натурі на момент подання позову. Позивачем у віндикаційному позові може бути власник майна або особа, яка хоч і не є власником майна, але володіє ним на підставах, встановлених законом чи договором. Відповідачем за віндикаційним позовом є особа, яка незаконно володіє майном, незалежно від того, чи заволоділа вона майном незаконно сама, чи придбала його у особи, яка не мала права його відчужувати, тобто заволоділа ним без відповідної правової підстави.

Незаконність володіння майном відповідачем повинна бути доведена позивачем у суді при зверненні з відповідною позовною заявою, оскільки законодавство презюмує добросовісне (правомірне) володіння чужим майном, якщо інше не випливає із закону або не встановлене рішенням суду.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу на висловлену Верховним Судом України позицію стосовно того, що якщо набувач набув майно за недійсним правочином, надалі відчужив таке майно іншій особі, потрібно звертатися з віндикаційним позовом.

Статтею 330 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не можу бути витребуване в нього.

Згідно з частиною 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Добросовісне придбання, згідно зі ст. 388 ЦК України, можливе тоді, коли майно придбане не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно. Наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є повернення майна із чужого незаконного володіння (віндикація).

З аналізу частини 1 ст. 388 ЦК України також вбачається, що однією із обов'язкових умов яка пов'язує можливість особи, що вважає себе власником майна витребувати майно від іншої особи є наявність відплатного договору.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, позивачу необхідно довести, що право власності на спірне майно, яке позивач просить повернути, перейшло до відповідача за відплатним правочином.

Так, з матеріалів справи вбачається, що згідно до протоколу № 1 від 11.11.2013 року на загальних зборах засновників ТОВ «БРІСТОЛЬ ЛТД» було вирішено створити юридичну особу ТОВ «БРІСТОЛЬ ЛТД». Товариство було створено двома засновниками: 1) ТОВ "ХАРКІВСПЕЦНАДРА" та 2) ОСОБА_7. Відповідно до протоколу створення товариства статутний капітал у розмірі 11788611,45 грн. був сформований шляхом об'єднання вкладів учасників наступним чином:

- юридична особа ТОВ "ХАРКІВСПЕЦНАДРА" - 11670725,34 грн., що становить 99 % статутного капіталу Товариства, та вносить нерухомим майном, яке належить ТОВ "ХАРКІВСПЕЦНАДРА" на праві власності, що підтверджується Витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 527216 (номер запису про право власності 154342, дата державної реєстрації 14.02.2013 року): нежитлову будівлю літ. "Т-5" загальною площею 10441,9 кв.м., що розташована за адресою : Харківська область, м. Харків, вул. Морозова, буд. 13 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_1);

- фізична особа ОСОБА_7 -117886,11 грн., що становить 1% статутного капіталу Товариства, який буде сформований за рахунок внесення засновником (Учасником) Товариства грошових коштів та / або майна в порядку та строки, передбачені чинним законодавством.

Відповідно до ОСОБА_3 № 1 приймання-передачі нерухомого майна, яке передається від власника (засновника) до статутного капіталу ТОВ "БРІСТОЛЬ ЛТД" від 20.11.2013 року з метою формування Статутного капіталу ТОВ "БРІСТОЛЬ ЛТД", учасник Товариства, який володіє 99% статутного капіталу - ТОВ "ХАРКІВСПЕЦНАДРА", в особі ОСОБА_8, передав, а ТОВ "БРІТОЛЬ ЛТД" в особі директора ОСОБА_7, прийняло в якості внеску до статутного капіталу ТОВ "БРІСТОЛЬ ЛТД" нерухоме майно, яке належало ТОВ "ХАРКІВСПЕЦНАДРА" на праві власності.

На загальних зборах учасників ТОВ "БРІСТОЛЬ ЛТД", згідно до протоколу № 2 від 17.01.2014 року, учасниками було вирішено вивести зі складу учасників ТОВ "БРІСТОЛЬ ЛТД" юридичну особу - ТОВ "ХАРКІВСПЕЦНАДРА". Частку ТОВ "ХАРКІВСПЕЦНАДРА" у статутному капіталі ТОВ "БРІСТОЛЬ ЛТД" в розмірі 99% статутного капіталу, що становить 11670725,34 грн., передати (відступити) учаснику ТОВ "БРІСТОЛЬ ЛТД" - ОСОБА_7.

20 січня 2014 року ТОВ "ХАРКІВСПЕЦНАДРА" написало нотаріально завірену заяву про вихід зі складу учасників ТОВ "БРІСТОЛЬ ЛТД". Даною заявою ТОВ "ХАРКІВСПЕЦНАДРА" передало ОСОБА_7 всі права та обов'язки, які належали ТОВ "ХАРКІВСПЕЦНАДРА" як учаснику ТОВ "БРІСТОЛЬ ЛТД". Крім того, даною заявою ТОВ "ХАРКІВСПЕЦНАДРА" одночасно підтвердило, що ніяких претензій, в тому числі і майнових, до ТОВ "БРІСТОЛЬ ЛТД" та до громадянки ОСОБА_7 не має.

28 січня 2015 року між ТОВ "ХАРКІВСПЕЦНАДРА" та ОСОБА_7 був підписаний договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "БРІСТОЛЬ ЛТД".

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що перехід до відповідача права власності на нежитлову будівлю літ. "Т-5" загальною площею 10441,9 кв.м., що розташована за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Морозова, буд. 13 відбувся шляхом відступлення корпоративних прав.

Відповідно до п. 24. Постанови № 5 від 07.02.2014 року Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ під час розгляду позову власника майна про витребування майна, переданого як вклад майна до статутного (складеного) капіталу господарського товариства, суд має враховувати, що отримання майна як вкладу до статутного (складеного) капіталу є відплатним придбанням, оскільки в результаті передання вкладу особа набуває права учасника господарського товариства.

Таким чином, суд погоджується з твердженням, що нежитлову будівлю літ."Т-5" загальною площею 10441,9 кв.м., що розташована за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Морозова, буд. 13, є відплатним придбанням ТОВ "БРІСТОЛЬ ЛТД", як добросовісного набувача.

Водночас, необхідно звернути увагу, що за змістом ст. 388 Цивільного кодексу України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача можуть мати місце лише за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав його, не з їхньої волі.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.

Таким чином, виходячи зі змісту п. 3 ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України, позивач зобов'язаний довести, що майно вибуло з його володіння чи володіння особи, якій він передав його, не з їхньої волі.

Якщо майно вибуло з володіння власника за його волею (передано за договором іншій особі, яка його відчужила) він не має права вимагати повернення майна від добросовісного набувача.

В юридичному розумінні поняття волі означає цілеспрямоване регулювання суб'єктом правовідносин своєї поведінки, спрямованої на досягнення свідомо обраної мети, шляхів і засобів її здійснення та подолання перешкод для її досягнення.

Тобто, за змістом п. 3 ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України, вибуття майна не з волі власника означає відсутність у нього свідомо поставленої мети щодо передачі майна у власність іншій особі, невжиття ним будь-яких дій чи заходів для досягнення цієї мети та втрату майна в результаті вчинення іншими особами дій, спрямованих на відчуження майна, без погодження з власником.

Одже, під час встановлення факту вибуття майна не з волі власника, слід виходити з наступного.

Згідно зі ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до п. 1 Закону України "Про підприємництво", підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Господарський ризик - це діяльність суб'єктів господарювання пов'язана з доланням невизначеності в ситуації необхідного вибору, у процесі якого вони мають можливість оцінити ймовірність досягнення бажаного результату, невдачі й відхилення від мети.

Ризики неплатоспроможності (банкрутства) - це ризики, що впливають на життєздатність фірми в довго-строковому плані. Вони характеризуються ймовірністю того, що капітал не зможе покрити збитків від діяльності.

Одже, банкрутство підприємств означає на практиці реалізацію катастрофічних ризиків підприємства при здійсненні фінансово-господарської діяльності, в результаті чого воно стає нездатним задовольнити у встановлені законом терміни вимоги кредиторів і виконати свої зобов'язання.

Як встановлено судом, 02.06.2011 року господарським судом Дніпропетровської області у справі №29/5005/6325/2011 прийнято постанову про визнання ТОВ "Таміра" банкрутом. Як слідує з вказаної постанови, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2011 року за заявою ТОВ "Таміра" було порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Таміра", відповідно до процедури, передбаченої статтею 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Підставою для звернення до суду із заявою про порушення провадження у справі є встановлена під час роботи ліквідатора недостатність вартості майнових активів боржника для задоволення вимог кредиторів. Згідно частини першої статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Таким чином, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, у порядку статті 51 Закону, є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Як вбачається з названої ухвали, загальними зборами учасників боржника - ТОВ "Таміра" прийнято рішення (протокол №2 від 31.01.2011року) щодо припинення діяльності підприємства шляхом ліквідації, призначення ліквідатора та про порядок і строк ліквідації Товариства.

З огляду на вказане та приймаючи до уваги добровільне звернення позивача до суду з заявою про визнання його банкрутом, суд дійшов висновку, що позивач чітко усвідомлював наслідки такого звернення та ризики щодо відновлення платоспроможності або втрату належного йому майна, шляхом продажу його іншим особам для задоволення вимог кредиторів в рамках справи про банкрутство.

Так, в рамках ліквідаційної процедури до складу ліквідаційної маси ТОВ "Таміра" було включено нежитлову будівлю літ. "Т-5" загальною площею 10441,90 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Морозова, буд. 13, та які належали останньому на підставі договору купівлі-продажу нежитлових будівель, який був укладений між ТОВ "Таміра" та ВАТ "Всеукраїнський ОСОБА_4" та посвідчений 09.06.2005 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за номером 2440.

28 грудня 2012 року Товарною біржою "Європейська" проведено цільовий аукціон по реалізації нерухомого майна в процедурі банкрутства ТОВ "Таміра".

Відповідно до протоколу № 5 про проведення цільового аукціону від 28.12.2012 року та ОСОБА_8 № 5 про проведення цільового аукціону від 28.12.2012 року переможцем було визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСПЕЦНАДРА".

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.01.2013 року по справі № 922/295/13-г визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківспецнадра" право власності на нежитлову будівлю, загальною площею 10441,9 кв.м., розташованої за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Морозова, буд. 13, що придбана на цільовому аукціоні, проведеного Товарною біржею "Європейська", згідно Протоколу №5 про проведення цільового аукціону від 28.12.2012 року та ОСОБА_8 № 5 про проведений цільовий аукціон від 28.12.2012 року.

З огляду на вищенаведене вбачається, що спірна нежитлова будівля, яка належала на праві власності позивачу була відчужена останнім під час проведення ліквідаційної процедури з банкрутства.

Проте, позивач стверджує, що спірна будівля вибула з його володіння поза його волею, оскільки постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2014 року у справі №922/295/13-г було задоволено апеляційну скаргу ПАТ "ВТБ" та скасовано рішення господарського суду Харківської області від 29.01.2013 року по справі № 922/295/13-г, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСПЕЦНАДРА" набуло право власності на нерухоме майно.

Крім того, в обгрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 24.03.2015 року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області у справі №29/5005/6325/2011 про банкрутство ТОВ "Таміра" було визнано недійсним результати прилюдних торгів у формі цільового аукціону з реалізації майна, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Таміра", проведеного в процедурі банкрутства, а саме: лот. № 1 - нежитлова будівля літ."Т-5" загальною площею 10441,90 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Морозова, буд. 13, що відбулися 28 грудня 2012 року на Товарній біржі "Європейська", м. Дніпродзержинськ, шляхом визнання недійсності протоколу № 5 від 28.12.2013 року про проведення цільового аукціону від 28.12.2012 року та ОСОБА_8 № 5 про проведення цільового аукціону від 28.12.2012 року.

Як зазначає сам позивач у додаткових поясненнях від 03.12.2015 року за вх.№48478 ( 3 том, 99 арк. справи): "якщо припустити, що звернення власника майна із заявою про визнання його банкрутом може свідчити про прояв його волі на відчуження його майна, то в такому випадку позивач міг би проявити свою волю на те, що відчуження майна буде здійснено з дотриманням усіх без винятку Закону про банкрутство під час його реалізації."

З вказаного вбачається, що позивач припускає прояв волі на відчуження належного йому майна за умови дотримання Закону про банкрутство. Однак, оскільки вимоги по реалізації майна були не дотримані, вищевказане, на думку позивача, є підтвердженням того, що нежитлова будівля літ."Т-5" загальною площею 10441,90 кв.м., що розташована за адресою: м.Харків, вул. Морозова, буд. 13, вибула з володіння позивача поза його волею, а прояв волі в даному випадку у позивача був лише на виконання вимог законодавства.

Дослідивши постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2014 року у справі №922/295/13-г та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2015 року у справі № 29/5005/6325/2011 про банкрутство, судом встановлено, що під час винесення вказаних процесуальних документів та встановлення фактичних обставин, за якими винесені відповідні рішення, судами не досліджувався факт наявності або відсутності волі позивача на відчуження спірного майна.

Судом також встановлено, що скасування рішення, за яким ТОВ "ХАРКІВСПЕЦНАДРА" набуло права власності, а також визнання недійсними результатів прилюдних торгів у формі цільового аукціону з реалізації майна - відбулось внаслідок перегляду прийнятих з цього приводу рішень за скаргою ПАТ "ВТБ БАНК", а не самого власника майна.

Разом з тим, слід звернути увагу, що торги були визнані недійсними у зв'язку з порушенням вимог закону під час здійснення реалізації спірного майна, а не у зв'язку з тим, що позивач не мав наміру його відчужувати та що це майно вибуло з володіння власника поза його волею.

З вищевказаного вбачається, що позивачем не були вжиті будь-які заходи чи здійснені дії щодо недопущення втрати належному йому майна, а одже можна стверджувати, що саме визнання недійсними торгів, на думку суду, не може бути підтвердженням того факту, що майно позивача вибуло з його власності поза його волею.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до вимог ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, враховуючи наведені норми законодавства та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позивачем суду не доведена наявність обов'язкових умов, які надають право витребування у добросовісного набувача (відповідача) спірного майна, відповідно до вимог ч.1 ст. 388 ЦК України, оскільки позивач чітко усвідомлював наслідки свого звернення із заявою про визнання себе банкрутом та ризик втрати належного йому майна шляхом його продажу, жодних дій та заходів щодо недопущення такої втрати позивачем здійснено не було, що дає підстави суду стверджувати, що спірне майно вибуло з володіння позивача з його волі.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, вони спростовуються доданими до матеріалів справи доказами та суд відмовляє в їх задоволенні у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 330, ч. 1 ст. 388 ЦК України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 75, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Повне рішення складено 14.12.2015 р.

Суддя ОСОБА_9

справа № 922/4711/15