Рішення

від 07.12.2015 по справі 759/17073/14-ц

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/17073/14-ц

пр. № 2/759/739/15

07 грудня 2015 року Святошинський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді - Кривов'яза А.П.

при секретарях - Тищенко М.А.

Дрозі Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зобов'язання повернути майно набуте без достатньої правової підстави, суд,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_3, посилаючись на те, що 02 листопада 2010 року він надав відповідачу грошові кошти у розмірі 100 000,00 грн. за виконання останнім передпроектних робіт з електропостачання підприємства брикетів та гранул, про що і була складена відповідна розписка. Під час передачі коштів, він з відповідачем усно домовились, що у майбутньому вони узгодять усі істотні умови, зокрема, обсяг і вартість робіт, строки виконання, тощо, та укладуть відповідний договір. Проте, в подальшому сторони не дійшли згоди щодо умов договору, який так і не був укладений, у зв'язку з чим, позивач 21.05.2012 р. звернувся до відповідача з вимогою про повернення грошових коштів, які до теперішнього часу останнім не повернуті. Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в розмірі 100 000,00 грн. та три проценти річних в розмірі 756 грн. 16 коп.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позов не визнали, посилаючись на його безпідставність. Відповідач пояснив, що вказані у розписці грошові кошти були ним отримані, проте, не від позивача, а від іншої особи, яка представляла інтереси ТОВ «Виробниче підприємство брикетів та гранул «Прод-Еко», одним із засновників якого був позивач. Також позивач пояснив, що зазначені кошти він отримав за виконану вже роботу, надав письмові заперечення та просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом, позивач є власником земельної ділянки в с. Липівка, вул. Шевченка, 37, Макарівського р-ну, Київської обл, яка орендується ТОВ «Виробниче підприємство брикетів та гранул «Прод-Еко», співзасновником якого є ФОП ОСОБА_2

Як встановлено у судовому засіданні, відповідач ОСОБА_3 є директором ТОВ «Енергоінтер». В зв»язку з будівництвом заводу у ТОВ «Виробниче підприємство брикетів та гранул «Прод-Еко» виникла необхідність отримання нових технічних умов щодо енергопостачання підприємства, оскільки видані на ім»я ОСОБА_2 технічні умови були недійсними.

Відповідно до договору про надання послуг з приєднання до електричних мереж №К-00-10-0705 від 11.10.2010 р. ТОВ «Виробниче підприємство брикетів та гранул «Прод-Еко», як замовником, було видано ТОВ «Енергоінтер» завдання на проектування «Зовнішнє електропостачання виробничого підприємства «ПРОД-Еко» (а.с.52-53). ТОВ «Енергоінтер» виконувалися роботи по виготовленню проекту, робочого проекту.

Судом встановлено, та вбачається із пояснень сторін по справі, за усною домовленістю між позивачем та відповідачем, останнім мали бути проведенні проектно-інженерні роботи з електропостачання підприємства з виробництва брикетів та гранул.

Відповідач ОСОБА_3 фактично виконував роль з пошуку фахівців з передпроектних робіт з електропостачання відносно вказаного вище Товариства, що підтверджується укладеними 10.11.2010 р. трудовими угодами та Актом виконаних робіт до вказаних трудових угод, відповідно до яких відповідач, як замовник, та громадяни ОСОБА_4 і ОСОБА_5, як виконавці домовились про виконання топографо-геодезичних та інженерно-геологічних вишукувань на об'єкті: «Зовнішнє електропостачання виробничого підприємства брикетів та гранул «Прод-Еко», розташованого в с.Липівка, вул. Шевченка, 37, Макарівського р-ну, Київської обл. (а.с. 43, 46).

Відповідно до наданої суду розписки, ОСОБА_3 02.11.2010 р. отримав від позивача ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 100 000 грн. за виконання передпроектних робіт з електропостачання підприємства з виробництва брикетів та гранул.

З пояснень у судовому засіданні відповідача та його представника вбачається, що зазначена сума коштів була сплачена Товариством «Виробниче підприємство брикетів та гранул «Прод-Еко» проектній організації ТОВ «Енергоінтер», яку він очолює, за виконання передпроектних робіт. Заборгованість ТОВ «Виробниче підприємство брикетів та гранул «Прод-Еко» проектанту з урахуванням авансу в сумі 100 000 грн. складає 121 000 грн., яка до цього часу не погашена.

Таким чином, на думку суду, зі справи вбачається господарський спір між юридичними особами, а спірна розписка свідчить про зобов'язання, які притаманні договору підряду.

Представником позивача у ході судового розгляду не надано будь-які переконливі докази в підтвердження того, що відповідач без достатньої правової підстави набув за рахунок позивача вказану суму коштів.

Як доказ щодо без достатньої правової підставі набуття майна, позивач ОСОБА_2 надав до суду розписку від 02 листопада 2010 року, згідно якої відповідач ОСОБА_3 отримав від позивача ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 100 000 грн. за виконання передпроектних робіт з електропостачання підприємства з виробництва брикетів та гранул (а.с. 4).

Позивач у позові зазначає, що під час надання коштів сторони домовились, що в майбутньому будуть узгоджено усі істотні умови (обсяг, вартість робіт, строки, тощо), буде укладено договір відповідно до приписів ст.208 ЦК України.

Згідно зі ст.208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочин між юридичними особами та правочин між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених ч.1 ст.206 цього Кодексу) які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення.

Стаття 1212 ЦК України, на яку посилається позивач у позовній заяві, а також представник позивача у ході судового розгляду, стосується набуття майна без достатньої правової підстави, однак, в даному випадку позивач самостійно, з власної волі передав відповідачу кошти, як зазначено в розписці за виконання передпроектних робіт, яка сама по собі фіксує факт виконання та відповідно їх прийняття іншою стороною, тих домовленостей які існувати між сторонами, та а ж ніяк, за відсутності інших доказів, не вказує на безпідставність їх набуття.

Спірна розписка засвідчує передачу грошей ОСОБА_2 ОСОБА_3 за виконання останнім передпроектних робіт.

Таким чином, суд приходить до висновку, що розписка підписана однією стороною, не містить посилань на укладання в майбутньому будь-якого правочину з визначеними принаймі хоч однієї умови притаманної основному договору та строку і умови, згідно яких такий договір мав укладатись та знову ж таки підписуватись двома сторонами, а саме підрядником та замовником, визначені ст. 837 ЦК України.

Посилання позивача ОСОБА_2 та його представника на існування таких зобов'язань з боку ОСОБА_3, нічим не підтверджені та не доведені ним у судовому засіданні.

У ході розгляду справи не встановлено будь-яких даних стосовного того, що відповідачем без достатньої правової підставі набуто майно, у вигляді грошових коштів, оскільки відповідно до спірної розписки, відповідно до змісту позовної заяви позивачем було надано відповідачу грошові кошті в сумі 100 000,00 грн. за виконання передпроектних робіт, які ним у подальшому виконувались.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, виходячи із аналізу вказаних правових норм, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного позову.

Відповідно до ст. ст. 6, 202, 509, 627, 635, 854, 1212 ЦК України та керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 64, 88, 179, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зобов'язання повернути майно набуте без достатньої правової підстави відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя :