Постанова

від 10.06.2011 по справі 2а-1243/11/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2011 р. Справа № 2a-1243/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Скільського І.І.

при секретарі Бурда М.Р.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

представників третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - не з"явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_3

до відповідача: обласного комунального підприєсмства "Івано-Франківське ОБТІ"

третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору : ОСОБА_4 "Гостинець"

про визнання протиправними та зобов'язання вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до обласного комунального підприємства «Івано-Франківське ОБТІ (далі - відповідач) про визнання протиправними та зобов'язання вчинення дій.

12.04.2011 року ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду задоволено клопотання представника позивача про забезпечення позову.

21.04.2011р. в судовому засіданні, на підставі заяви, судом до участі у розгляді справи залучено ОСОБА_4 «Гостинець» у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

21.04.2011 року представником відповідача в судовому засіданні заявлено клопотання про закриття провадження у справі. Зазначене клопотання представника відповідача мотивоване тим, що на його думку даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а провадження у справі, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, підлягає закриттю.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.06.2011 року у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі відмовлено.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 08 лютого 2010 року обласним комунальним підприємством «Івано-Франківське ОБТІ» здійснено реєстрацію права власності на нежитлові приміщення по вул. Шашкевича,6 в м. Івано-Франківську за ОСОБА_3, при цьому відповідачем анульовано реєстраційний запис про реєстрацію права власності на зазначений об'єкт за ОСОБА_4 «Гостинець». Здійснення зазначеної реєстрації відбулось на підставі постанови Львівського апеляційного господарського суду від 26.01.2010 року та ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2010 року у справі №7/94-6/84.

01.04.2011 року відповідачем анульовано реєстраційний запис про право власності за ОСОБА_3 на нежитлові приміщення по вул. Шашкевича, 6 в м. Івано-Франківську, при цьому зареєстровано право власності на вказаний об'єкт за ОСОБА_4 «Гостинець». Вказані реєстраційні дії відповідач вчиняв на підставі рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.09.2004 року у справі №18/331 та ухвал у даній справі від 17.12.2010 року та від 12.06.2008 року.

Зазначені дії відповідача позивач вважає протиправними, оскільки рішенням господарського суду в Івано-Франківської області 09.09.2004 року у справі №18/331 було задоволено позов ОСОБА_4 «Гостинець» до обласного комунального підприємства «Івано-Франківське ОБТІ», третя особа Перша Івано-Франківська державна нотаріальна контора про визнання недійсним дублікату договору купівлі-продажу № ІД - 910 від 28.09.1995 року виданого Першою Івано-Франківською державною нотаріальною конторою 28.01.2004 року по реєстру № 6 - 185, що зареєстровано Івано-Франківським ОБТІ 13.02.2004 року за № 454/2в та реєстраційним № 4376025, та зобов'язано Івано-Франківське ОБТІ скасувати реєстрацію дублікату договору купівлі - продажу № ІД - 910 та відновити реєстрацію оригіналу договору купівлі - продажу № ІД - 910 станом 13.02.2004 року. Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 17.12.2010 року у справі № 18/331, яка залишена без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.02.2011 року, скаргу ОСОБА_4 «Гостинець» про визнання постанови підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції в Івано-Франківській обл. від 25.05.2009 року про закінчення виконавчого провадження - не дійсною та зобов'язання відновити виконавче провадження та виконати рішення суду від 09.09.2004 року та ухвалу від 12.06.2008 року по даній справі - задоволено. Визнано доводи скаржника правомірними, а постанову підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції в Івано-Франківській області від 25.05.2009 року про закінчення виконавчого провадження - недійсною та зобов'язано підрозділ примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції в Івано-Франківській обл. відновити виконавче провадження та виконати рішення суду від 09.09.2004 року та ухвалу від 12.06.2008 року по справі № 18/ 331.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 12.06.2008 року у справі № 18/ 331 задоволено заяву ОСОБА_4 «Гостинець» про встановлення порядку виконання рішення суду від 09.09.2004 року. Даною ухвалою суду встановлено наступний порядок виконання рішення: відповідно до п. 3.9 «Положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно», при переході права власності на нерухоме майно, підстава - рішення суду у справі № 18 / 331, реєстратору скасувати всі попередні записи щодо права власності на це майно. Відповідно до даної ухвали, дата 13.02.2004 року є датою відновлення права власності на це майно.

На думку позивача, враховуючи вище наведене та ухвалу господарського суду Івано-Франківської обл. від 12.06.2008 року, скасуванню підлягали попередні реєстраційні записи про право власності, які мали місце до ухвалення рішення по суті до 09.09.2004 року. Отже, скасування реєстраційних записів про право власності на об'єкт нерухомості, що мали місце після 09.09.2004 року в тому числі реєстраційного запису, який був вчинений 08.02.2010 року є неправомірним, так як, рішення суду, що ухвалювалось станом на 09.09.2004 року не може поширюватись на правовідносини, що мали місце після цього. Крім цього, позивач зазначає, що відповідач, вчиняючи оскаржувані реєстраційні дії 01.04.2011 року, керувався п.3.9 «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5, яким передбачалось, що у разі переходу права власності на нерухоме майно, яке вже зареєстроване в Реєстрі прав, реєстратор при реєстрації прав на це майно одночасно скасовує попередній запис щодо права власності на це майно. Оскільки станом на 01.04.2011 року - момент вчинення відповідачем оскаржуваних дій, вже діяла абсолютно інша редакція п. 3.9 «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно», якою не передбачено право реєстратора проводити скасування попередньої реєстрації про право власності на об'єкт нерухомості. Зазначене, на думку позивача, свідчить про протиправність дій відповідача, зокрема, вчинення реєстраційних дій в супереч нормам «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно».

Крім того, позивач вказує на те, що на момент звернення з адміністративним позовом до суду, постанова від 26.01.2010 року та ухвала від 04.02.2010 року Львівського апеляційного господарського суду у справі № 7/94 - 6 / 84 не скасовані, є чинними та у повній мірі підтверджують правомірність реєстраційного запису про право власності ОСОБА_3 на нежитлові приміщення по вул. Шашкевича,6 в м. Івано-Франківську.

В судовому засіданні представник позивача заявлений адміністративний позов підтримав в повному обсязі та надав аналогічні за змістом пояснення. Просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти заявленого адміністративного позову заперечила з підстав наведених в письмовому запереченні на позов, що міститься в матеріалах справи та надала аналогічні за змістом заперечення пояснення.

В судове засідання представники третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 «Гостинець» повторно не прибули, про дату час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином, про причини неприбуття в судове засідання суд не повідомляли, клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не надійшло. З метою повного всебічного та об'єктивного розгляду справи, судом вжито всіх заходів щодо належного повідомлення представників третьої особи. Зокрема, 08.06.2011 року ухвалою суду клопотання відповідача частково задоволено, розгляд справи відкладено на 09.06.2011 року, одночасно, про дату час та місце наступного судового засідання сторонам секретарем судового засідання повідомлялось, однак представники третьої особи відмовились підписати розписку (повідомлення про розгляд справи). Вказаний факт відображений в довідці від 08.06.2011 року, яка міститься в матеріалах адміністративної справи. Крім того, 09.06.2010 року розгляд справи відкладено на 10.06.2011 року за неявкою представника відповідача та представників третіх осіб.

З даного приводу, з метою належного повідомлення сторін, судом було вжито всіх заходів, зокрема, на адресу відповідача судовим розпорядником Івано-Франківського окружного адміністративного суду було доставлено судову повістку, повідомлено про дату час і місце розгляду справи. Крім того, повістка про виклик в судове засідання доставлялась за юридичною адресою третьої особи ОСОБА_4 «Гостинець», вул. Шашкевича,6 в м. Івано-Франківську, а також за місцем проживання представників третьої особи по вул. Шевченка1/19 в м. Івано-Франківську, однак вказана повістка не вручена адресату з незалежних від суду причин, оскільки останні за вказаними адресами були відсутні, про що судовим розпорядником складено акт від 09.06.2011 року про неможливість вручення повістки про виклик до суду, який міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ч.11ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що сторони про дату час і місце судового розгляду повідомлені належним чином, а перешкоди для розгляду справи відсутні.

В матеріалах адміністративної справи містяться письмові заперечення (клопотання про закриття провадження у справі) представників третьої особи ОСОБА_4 «Гостинець» без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Відповідно до заперечення, представники третьої особи просять суд у задоволенні позову відмовити повністю, а провадження у справі закрити, мотивуючи зазначене тим, що на їх думку даний позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки спірні постанови винесені по виконанню господарського спору, тобто встановлений інший порядок судового оскарження, згідно ч.1 п.1. ст. 157, ч. 1ст. 181 КАС України, ст. 121-2 ГПК України. Крім того, представники третьої особи у своїх письмових запереченнях зазначають, що приміщення по вул. Шашкевича, 6 знаходиться у володінні ОСОБА_4 «Гостинець», як законного власника, тому із цих підстав, на думку представників третьої особи, позовні вимоги позивача про скасування права власності ОСОБА_4 «Гостинець» на зазначене приміщення безпідставні, оскільки факт власності на приміщення встановлено за правилами кримінального судочинства, що підтверджується ухвалою у кримінальній справі від 07.08.2007 року. Крім того, зазначають, що постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №25530437 від 30.03.2011 року примусове виконання ухвали господарського суду Івано-Франківської обл. від 12.06.2008 року у справі № 18/331 встановлено порядок примусового виконання рішення господарського суду Івано-Франківської обл. від 09.09.2004 року у справі № 18/331 та зобов'язано ОКП Івано-Франківське ОБТІ вчинити певні дії, порядок яких визначено Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності на нерухоме майно, зокрема, зобов'язано ОКП Івано-Франківське ОБТІ, як відповідача та боржника, зареєструвати право власності на нежитлові приміщення по вул. Шашкевича,6 в м. Івано-Франківську за власником (ОСОБА_4 «Гостинець» вул. Шашкевича,6 м. Івано-Франківськ) на підставі оригіналу договору купівлі-продажу № 1 Д-910 від 28.09.1995 року та рішення господарського суду Івано-Франківської обл. від 09.09.2004 року у справі № 18/331, а боржнику самостійно виконати рішення господарського суду Івано-Франківської обл. від 09.09.2004 року та ухвалу у справі № 18/331 в строк до 06.04.2011 року. Згідно поданих начальником ОБТІ ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав від 01.04.2011 року № 29524257, а також згідно інформаційної довідки з реєстру прав власності на нерухоме майно від 01.04.2011 року №29524620, право власності на нежитлові приміщення за адресою вул. Шашкевича,6 в м. Івано-Франківську зареєстровано за ОСОБА_4 «Гостинець», у зв'язку із чим рішення виконано повністю та фактично.

Суд, всебічно повно та об'єктивно вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що адміністративний позов обґрунтований, підтверджений матеріалами справи та підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є, переданий на вирішення адміністративного суду, публічно-правовий спір у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відтак, необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, причому ці функції повинні здійснюватися відповідним суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Таким чином, від справ господарської юрисдикції за участю суб'єктів господарської діяльності і суб'єктів владних повноважень, адміністративні справи відрізняються особливим змістом правовідносин між сторонами та предметом позовних вимог.

Згідно ч.1, п.1.ч.2. ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

Згідно п.1 наказу Міністерства юстиції України "Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно" від 07.02.2002 року №7/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. за № 157/6445) (зі змінами і доповненнями), встановлено, що до прийняття Верховною Радою України та набрання чинності законом України про державну реєстрацію прав на об'єкти нерухомого майна, бюро технічної інвентаризації здійснюють реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

Таким чином, відносини, пов'язані з оформленням права власності, державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості, регулюються нормами Цивільного кодексу України, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004 року № 1952-IV (із змінами та доповненнями), та наказом Міністерства юстиції України "Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно" від 07.02.2002 року №7/5, зареєстрованим в Мін'юсті 18.02.2002р. за №157/6445 (зі змінами і доповненнями).

Виходячи з аналізу юридичного статусу та предмету діяльності відповідача, враховуючи надані законодавством повноваження, суд приходить до висновку, що обласне комунальне підприємство «Івано-Франківське ОБТІ» у правовідносинах з юридичними особами та громадянами реалізує владні управлінські функції, через що належить до суб'єктів владних повноважень в розумінні п.п.7 п.1 ст.3 КАС України, а зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже «на підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчинюється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Відповідно до частини 2 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно і їх обтяжень", державна реєстрація речових прав скасовується в разі припинення дії договору, укладення іншого договору або винесення судом відповідного рішення, про що вносяться дані до Державного реєстру прав.

Згідно п. 3.9. «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно» від 07.02.2002 року №7/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. за № 157/6445) (зі змінами і доповненнями), встановлено, що державна реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, окрім випадків, коли заява про державну реєстрацію прав подається не пізніше ніж через дванадцять місяців після виникнення цього права.

Виходячи з положень п. 3.9, «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно» від 07.02.2002 року №7/5 (на момент вчинення оскаржуваних дій), у відповідача не було законних підстав та повноважень для проведення скасування попередньої реєстрації права власності на нерухоме майно.

Суд звертає увагу на те, що предметом даного адміністративного спору є протиправні дії відповідача, як суб'єкта владних повноважень у сфері публічно-правових відносин, пов'язані з скасуванням реєстраційного запису про право власності на нерухоме майно, а не спір з приводу встановлення права власності на нерухоме майно.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що спір з приводу права власності на вказане нерухоме майно вирішений судами господарської та кримінальної юрисдикції.

Відповідно до ч. 1 ст 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом також встановлено, що 08.02.2010 року відповідачем - обласним комунальним підприємством «Івано-Франківське ОБТІ», здійснено реєстрацію права власності на нежитлові приміщення по вул. Шашкевича,6 в м. Івано-Франківську за ОСОБА_3, при цьому відповідачем анульовано реєстраційний запис про реєстрацію права власності на зазначений об'єкт за ОСОБА_4 «Гостинець». Здійснення зазначеної реєстрації відбулось на підставі постанови Львівського апеляційного господарського суду 26.01.2010 року та ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2010 року у справі №7/94-6/84.

Вказані рішення суду на момент вчинення відповідачем оскаржуваних дій по скасуванню реєстраційного запису про право власності за ОСОБА_3 на нежитлові приміщення по вул. Шашкевича,6 в м. Івано-Франківську та реєстрації права власності на вказаний об'єкт за ОСОБА_4 «Гостинець» були чинними та відповідно не скасовані в встановленому судовому порядку.

Згідно п.3.1 «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно», реєстратор БТІ встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об'єкти, права щодо яких підлягають державній реєстрації.

Відповідно до п. 3.5 «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно» реєстратор БТІ відмовляє у проведенні державної реєстрації прав, якщо подані документи не відповідають вимогам, установленим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства (3.5.4); заявлене право вже зареєстроване (3.5.5).

Судом встановлено, що відповідно до положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004р. №1952-IV із змінами та доповненнями (далі - Закон №1952-IV) та "Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно" від 07.02.2002 року №7/5, державним реєстратором речових прав, яким у даному випадку є ОКП Івано-Франківське ОБТІ, проводиться скасування реєстрації речових прав у разі постановлення судом відповідного рішення, але у даному випадку таке рішення відсутнє та про наявність такого рішення під час розгляду справи суду не повідомлялось.

Отже, враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що такі дії відповідача є протиправними, оскільки реєстратор в даному випадку не мав права скасовувати реєстраційний запис про право власності ОСОБА_3, як власника об'єкту нерухомості так, як подані документи не дають змоги установити відповідність заявлених прав ОСОБА_4 «Гостинець», оскільки заявлене право вже зареєстроване на підставі наведених судових рішень, а саме постанови Львівського апеляційного господарського суду 26.01.2010 року та ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2010 року у справі №7/94-6/84.

Згідно ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією, чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права,свободи та інтереси.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних рішень покладено на суб'єкта владних повноважень - ОКП «Івано-Франківське ОБТІ». В даному випадку відповідач не довів правомірність вчинених дій та не спростував доводів позивача, натомість представник позивача довів обґрунтованість своїх позовних вимог та неправомірність дій відповідача.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії обласного комунального підприємства "Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації" по здійсненні реєстраційного запису про право власності за ТОВ "Гостинець" на нежитлові приміщення, загальною площею 1287,1 кв.м., розташовані за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Шашкевича, буд.6 та видачі ОСОБА_2 про реєстрацію такого права власності за ТОВ "Гостинець".

Зобов`язати обласне комунальне підприємство "Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації" скасувати реєстраційний запис про реєстрацію права власності за ТОВ "Гостинець" на нежитлові приміщення, загальною площею1287,1 кв.м., розташовані за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Шашкевича, буд. 6 та відновити реєстраційний запис про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на нежитлові приміщення, загальною площею 1287,1 кв.м., розташовані за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Шашкевича, буд.6.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Скільський І.І.

Постанова складена в повному обсязі 14.06.2011 року.