Вирок

від 14.11.2011 по справі 1-612/11

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-612/11

Провадження № 1/1015/2161/11

В И Р О К

іменем України

14.11.2011 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Бурбели Ю.С.,

за участю секретарів Солдатенко В.С.,Шереметьєвої Т.В.,

прокурорів Черната О.А., Будніка І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, яка має неповну середню освіту, працює двірником КП «Залізничне», заміжньої, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, тимчасово проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, ділянка № 29;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, який має середню спеціальну освіту, працюючого двірником КП «Залізничне», одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, тимчасово проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, ділянка № 29,

- у вчиненні злочину, передбаченого ст. 166 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2, будучи батьками двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, всупереч встановленим нормам сімейного законодавства злісно невиконували обов'язки по догляду за своїми дітьми, що спричинило тяжкі наслідки - соціальну та педагогічну занедбаність їх дітей.

В порушення вимог ст. 150 Сімейного кодексу України та ст.ст. 8, 12 закону України «Про охорону дитинства», відповідно до яких батьки зобовязані виховувати дитину, піклуватися про її стан здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, створювати належні умови для розвитку їх природних здійбностей та належні побутові умови, необхідні для її всебічного розвитку, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 впродовж тривалого часу разом із своїми неповнолітніми дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4, проживали в антисанітарних умовах у непристосованій до проживання будівлі за адресою: м. Київ, вул. Садова, 22, ділянка № 29, систематично залишалиі дітей впродовж тривалого часу без нагляду і контролю за проведенням їх дозвілля, не забезпечували своїх дітей нормальним і достатнім харчуванням, одягом та грошовим утриманням, внаслідок чого останні змушені були самостійно заробляти на життя фізичною працею - збирати у лісі ягоди і продавати їх на ринку, останні три роки неофіційно працювали у КП «Залізничне».

Крім того, в порушення вимог ст. 53 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про загальну середню освіту», ст. 59 Закону України «Про освіту», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактично позбавили своїх дітей права на здобуття освіти, оскільке через злісне невиконання ними свого батьківського обов'язку по вихованню та догляду за дітьми, з 21.03.2003 року неповнолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не відвідували загальноосвітнього навчального закладу для отримання середньої освіти, що призвело до їх педагогічної і соціальної занедбаності.

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 779 від 27.07.2010 року у ОСОБА_5 зафіксовані ознаки порушення психічної діяльність, що відповідають критеріям легкої розумової відсталості. Обсяг загальноосвітніх знань та уявлень про навколишній світ обмежений, кругозір вузький. Мотивація до учбової діяльності відстуня. Рівень інтелектуального та особистого розвитку низький. У ОСОБА_5 виявлені ознаки мікросоціальної та педагогічної занедбаності, що виявляється у вузькому кругозорі, відсутності загальноосвітніх знань, несформованості автоматизованих, розумових дій (читання, рахування, письма), відсутності направленості на учбову діяльність. Наявна у ОСОБА_5 мікросоціальна та педагогічна занедбаність є наслідком неблагополучної сімейної ситуації, невиконаням батьками своїх батьківських обов'язків.

Відповідно до висновку судово-психіатричної ексертизи № 780 від 27.07.2010 року у ОСОБА_6 зафіксовані ознаки порушення психічної діяльність, що відповідають критеріям легкої розумової відсталості. Обсяг загальноосвітніх знань та уявлень про навколишній світ обмежений, кругозір вузький. Мотивація до учбової діяльності відстуня. Рівень інтелектуального та особистого розвитку низький. У ОСОБА_6 виявлені ознаки мікросоціальної та педагогічної занедбаності, що виявляється у вузькому кругозорі, відсутності загальноосвітніх знань, несформованості автоматизованих, розумових дій (читання, рахування, письма), відсутності направленості на учбову діяльність. Наявна у ОСОБА_6 мікросоціальна та педагогічна занедбаність є наслідком неблагополучної сімейної ситуації, невиконаням батьками своїх батьківських обов'язків.

Вищезазначені дії підсудних були тривалими у часі, систематичними, мали прямий причинно-наслідковий зв'язок з виникненням тяжких наслідків у вигляді виникнення мікросоціальної та педагогічної запущеності у ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що негативно вплинуло на їх подальший інтелектуальний розвиток, тепер перешкоджає та заважає нормальній соціалізації, формує низьку самооцінку, «комплекс неповноцінності».

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 винною себе у вчиненні інкримінованого їй злочину не визнала та показала суду, що дійсно проживає з чоловіком ОСОБА_2, у них п'ятеро спільних дітей. Вважає, що вона та чоловік належним чином виховували дітей, доглядали за ними, хоча не мають житла і проживають на чужій дачній ділянці у тимчасовому будинку. Її діти працюють і не вчиняють злочинів.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2, винним себе у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та показав суду, що через низьку заробітну плату вони з дружиною позбавлені були можливості забезпечити належні умови виховання та проживання своїм дітям, оскільки мають 5-ро спільних дітей та 3-х дітей від першого шлюбу ОСОБА_1, їх будинок в с. Морозівка Малинського району Житомирської обл. згорів, після чого вони змушені були переїхати до Київської обл.

Винність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їм злочину підтверджується досліджені в ході судового слідства доказами, а саме:

- показаннями представника служби у справах Святошинської районної у м. Києві адміністрації ОСОБА_7, яка показала суду про обставини виявлення незадовільних умов проживання та виховання неповнолітніх дітей в родині ОСОБА_5 та ОСОБА_6;

- даними з рапорту про обставини затримання 27.03.2010 року неповнолітніх ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_9, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10, на Берковецькому цвинтарі (т. 1, а.с. 9);

- даними з консультативних висновків № 585 та № 593 від 03.06.2010 року, відповідно до яких у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проявляються ознаки легкої розумової відсталості, на фоні цього у них виявляються ознаки педагогічної та мікросоціальної запущеності, що проявляється у відсутності загальноосвітніх знань та навиків, вузькому світогляді, бідній лексиці, низькій пізнавальній активності, примітивності інтересів, виявлена у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 мікросоціальна та педагогічна запущеність пов'язана з недостатнім педагогічним впливом з боку найближчого оточення (батьків), відсутністю шкільної освіти, вони з врахуванням наявних у них психологічних особливостей здатні сприймати зовнішній бік подій, що мають значення для справи, і давати про це покази (т. 1, а.с. 26-30);

- даними з довідки № 1-134 від 07.04.2010 року Відділу освіти Малинської районної державної адміністрації про те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у загальноосвітніх закладах району не навчались (т.1, а.с. 38);

- даними з листів № № 03-1955, 4806/14-19/39 від 22.07.2010 року, № 09/1300 від 23.07.2010 року, №№ 9334/01, 4503/1/10 від 26.07.2010 року, №№ 22-227, 1-20/43-3508/4, 2715, 4806/14-19/39 від 27.07.2010 року, №№ 03/41-5365, 5373/10 від 28.07.2010 року, № 02/03-3058 від 29.07.2010 року, про те, що сім'я ОСОБА_6 не перебуває на обліку в державних органах та не отримує допомоги (т. 1, а.с. 191, 193, 195, 197, 199, 201, 203, 205, 207, 209, 210, 212);

- даними з актів амбулаторної комплексних судових психолого-психіатричних експертиз №№ 779, 780 від 27.07.2010 року, відповідно до яких у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є ознаки відставання в інтелектуальному розвитку з поєднанням педагогічної запущеності, в особистісній сфері - поверхова комунікабельність, простодушність, емоційна стабільність, низький вольовий радикал, обмеження інтересів, комфортність і сугестивність по відношенню до старшого авторитету, низький рівень соціальної адаптації, страждають на легку розумову відсталість, у них наявні ознаки відставання в психічному розвитку, які обумовлені як наявним інтелектуальним недорозвиненням, так і глибокою ранньою педагогічною запущеністю, яка пов'язана з мікросоціальною (сімейною) запущеністю підлітків, з урахуванням наявного рівня психічного розвитку здатні сприймати зовнішній фактичний бік подій, що мають значення для справи, та можуть давати по відношенню до них обмежені покази (фрагментальні, в діалогічній формі, без вказівки на хронологію подій) (т. 1, а.с. 246-253);

- даними з протоколу огляду місця події від 13.08.2010 року з фото таблицями на яких зафіксовані антисанітарні умови проживання подружжя Дідівських (т. 2, а.с. 6-28);

- даними з довідки № 618 від 27.07.2010 року, відповідно до якої ОСОБА_5 та ОСОБА_6 навчалися у першому класі Ірпінської ЗОШ І ступеню № 11 з 09.09.2002 року по 21.03.2003 року, за період навчання діти школу не відвідували без поважних причин; представниками Ворзельської селищної ради за наслідками відвідування родини Дідівських за адресою: смт. Ворзель, вул. Тургенєва, для відрахування даних учнів зі шкоди складений акт про виїзд цієї родини в невідомому напрямку, (т.2, а.с. 53).

Оцінивши та проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає, що винність підсудних у вчиненні інкримінованого їм злочину доведена повністю.

Заперечення підсудною ОСОБА_1 своєї вини у невиконанні обов'язків по догляду за своїми дітьми, що спричинило тяжкі наслідки - соціальну та педагогічну занедбаність її дітей суд оцінює як лінією захисту та намаганням уникнути відповідальності за вчинене.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також , що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання підсудним, судом не встановлено.

Враховуючи, що злочин, передбачений ст. 166 КК України є злочином середньої тяжкості враховуючи особи підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебувають, суд вважає необхідним призначити кожному з підсудних покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ст. 166 КК України, оскільки іншого покарання цим законом не передбачено.

Враховуючи особу підсудної ОСОБА_1 яка має постійне місце роботи, за місцем роботи характеризується позитивно, за місцем реєстрації має посередні характеристики, раніше не судима, проте у вчиненому не розкаялась, належних для себе висновків не зробила намірів стати на шлях виправлення не виявила, суд не вбачає підстав для звільнення її від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Враховуючи особу підсудного ОСОБА_2, який має постійне місце роботи, за місцем роботи характеризується позитивно, за місцем реєстрації характеризується посередньо, вчинив злочин уперше, у вчиненому розкаявся, суд дійшов до висновку про можливість виправлення ОСОБА_2 без відбування покарання вважає можливим звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Судові витрати та речові докази у справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 166 КК України, і призначити їй покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання засудженій ОСОБА_1 рахувати з моменту затримання - з 23 .03.2011 року.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 166 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язок повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд. Звільнити з під варти в залі суду.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 15 діб з дня його проголошення прокурором, а засудженою ОСОБА_1 в той же строк, з моменту вручення їй копії вироку.

Суддя Бурбела Ю.С.