Постанова

від 14.12.2015 по справі 916/4093/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2015 р.Справа № 916/4093/15 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лисенко В.А.

Суддів: Гладишевої Т.Я., Ліпчанської Н.В.

При секретарі судового засідання : Кіртоки Л.В.

За участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, за довіреністю № 10 від 13.02.2015р.;

від відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю №2-15 від 19.11.2015р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями В«Міханікі УкраїниВ»

на ухвалу господарського суду Одеської області від 04.11.2015р.

по справі № 916/4093/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«РостранснафтопродуктВ»

до Підприємства з іноземними інвестиціями В«Міханікі УкраїниВ»

про стягнення 45 493 189,53 грн.

Відповідно до ст.ст.4 4 , 81 1 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю В«РостранснафтопродуктВ» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Підприємства з іноземними інвестиціями В«Міханікі УкраїниВ» про стягнення заборгованості за договором про відступлення права вимоги №04/100/1850/ЮР від 04.09.2015р. в сумі 45 493 189,53грн.

В обґрунтування заявлених позовних позивач вказує на те, що між Публічним акціонерним товариством „Фортуна-Банк (Первісний кредитор) Товариством з обмеженою відповідальністю В«РостранснафтопродуктВ» (Новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги №04/100/1850/ЮР, умовами якого передбачено, що Первісний кредитор, відступає та передає, а Новий кредитор приймає в повному обсязі Право вимоги, що належить Первісному кредитору за договором про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії № 04КЛ/100/1850/ЮР, який укладено між Первісним кредитором та Боржником (Підприємством з іноземними інвестиціями В«Міханікі УкраїниВ» ). Розмір заборгованості складає 45493189,53грн. Позивач (Новий кредитор) звертався на адресу відповідача з вимогою про сплату боргу, проте зазначена вимога була залишена без відповіді та задоволення.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

30.10.2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю В«РостранснафтопродуктВ» звернулось до суду з клопотанням про забезпечення позову та доповненнями до нього, відповідно якого позивач просив суд накласти арешт на все майно та грошові кошти відповідача, яке буде виявлено органами ДВС України під час виконання ухвали суду про забезпечення позову, заборонити відповідачу продавати або іншим чином відчужувати у будь-який спосіб рухоме та нерухоме майно, яке належить йому на праві власності та зобов'язати Державне підприємство „Національні інформаційні системи Міністерства юстиції України внести до Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого та рухомого майна дані про заборону відчуження нерухомого та рухомого майна, що належить Підприємству з іноземними інвестиціями «Механіки України».

Заява про вжиття заходів до забезпечення позову мотивована тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором, не зреагував на вжиті позивачем заходи досудового врегулювання спору. Крім того, значний розмір заборгованості дає підстави вважати, що існує загроза уникнення Підприємства з іноземними інвестиціями В«Міханікі УкраїниВ» виконання рішення суду у разі його задоволення

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.11.2015р. (суддя Літвінов С.В.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „РостранснафтопродуктВ» про забезпечення позову від 30.10.2015р. за вх. №2-5968/15 задоволено частково; накладено арешт на грошові кошти Підприємства з іноземними інвестиціями „Міханікі УкраїниВ» (65026, м. Одеса, вул. Площа Грецька, буд. №3/4, офіс 35; код: 20999158), що розміщені на рахунках у: Відділенні ПАТ «ПУМБ» «Регіональний центр в м. Одеса» МФО 334851 № 26008962502665; № 26043962489668; № 26008962502665; № 26001962502350; Відділення ПАТ «Марфін Банк» МФО 328168 № 26007254571 ;№ 26006254572; Южне ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 328704 № 26004060469500; № 26055060436548; № 26104000142420; № 26105000147457; АТ «Фортуна Банк» МФО 300904 № 26009311850; ВАТ «МОРСЬКИЙ ОСОБА_3» МФО 328168 № 26007254571 в межах суми стягнення в розмірі 45 493 189, 53 грн.

Суд першої інстанції розглянувши вимоги про забезпечення позову дійшов висновку про те, що невжиття таких заходів може ускладнити та зробити неможливим виконання рішення господарського суду, у зв'язку з чим наклав арешт на грошові кошти відповідача в межах суми заявленої до стягнення. В решті вимог суд відмовив посилаючись на їх неадекватність у співвідношенні із заявленими позовними вимогами.

Не погодившись із вищезазначеною ухвалою, Підприємство з іноземними інвестиціями В«Міханікі УкраїниВ» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу сторона наполягає на тому, що накладення арешту на рахунки відповідача фактично унеможливлює ведення господарської діяльності Підприємства з іноземними інвестиціями В«Міханікі УкраїниВ» .

Крім того, скаржник зазначає, що позивач не надав суду доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступників висновків.

Відповідно до ст.ст. 66, 67 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.

Отже, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог.

При цьому на заявника, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, покладається тягар доказування наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

(Постанова Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р., «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»).

Як вбачається з позовної заяви, предметом спору у справі № 916/4093/15 є, зокрема, стягнення грошової суми у розмірі 45 493 189,53 грн., відтак, накладення арешту на грошові кошти в межах заявленої до стягнення суми є адекватним заходом забезпечення фактичного виконання судового рішення господарського суду в разі задоволення позову, а також є тим конкретним заходом, що пов'язаний з предметом позовної вимоги.

Відтак, твердження скаржника про відсутність законних підстав для застосування заходів до забезпечення позову, не визначення судом першої інстанції підстав для застосування заходів до забезпечення позову спростовуються вищевикладеним, тому такі доводи скаржника колегією суддів відхиляються.

Колегією суддів також не приймаються до уваги твердження скаржника, що застосування заходу до забезпечення позову унеможливлює ведення господарської діяльності Підприємства з іноземними інвестиціями В«Міханікі УкраїниВ» , оскільки такі обставини апелянтом не доведені у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо вимог про заборону відповідачу продавати або іншим чином відчужувати у будь-який спосіб рухоме та нерухоме майно, яке належить йому на праві власності та про зобов'язання Державне підприємство „Національні інформаційні системи Міністерства юстиції України внести до Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого та рухомого майна дані про заборону відчуження нерухомого та рухомого майна, що належить Підприємству з іноземними інвестиціями „Механіки України, судова колегія повністю погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимог в цій частині, оскільки вищевказані вимоги не є адекватними у співвідношенні із заявленими позовними вимогами.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги та обґрунтованості вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти Підприємства з іноземними інвестиціями В«Міханікі УкраїниВ» в межах суми стягнення в розмірі 45 493 189,53 грн.

За таких обставин, ухвала господарського суду Одеської області від 04.11.2015р. залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст. 99, 101, 103 п.1, 105, 106 ГПК України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями В«Міханікі УкраїниВ» - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 04.11.2015р. по справі № 916/4093/15 - залишити без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 16.12.2015р.

Головуючий суддя В.А. Лисенко

Суддя Т.Я. Гладишева

Суддя Н.В. Ліпчанська