Ухвала

від 10.12.2015 по справі 910/23267/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

10.12.2015Справа №910/23267/15 За позовом Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг Ойл"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Корн Груп"

про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Купенко М.С. (представник за довіреністю №031215/1 від 03.12.2015р.);

від відповідача: не з'явились;

від третьої особи: не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Міський комерційний банк" звернулось до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Юг Ойл" у спосіб набуття права власності на предмет іпотеки, в рахунок часткового погашення заборгованості в сумі 3 075 523,00 грн.

04.09.2015р. суддею Морозовим С.М. було винесено ухвалу про повернення позивачу позовної заяви без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2015р. ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2015р. було скасовано, а позовну заяву і додані до неї документи вирішено передати до Господарського суду міста Києва для розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2015р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд призначено на 01.12.2015р. Крім того, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Корн Груп".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2015р. розгляд справи відкладено до 10.12.2015р.

В судове засідання 10.12.2015р. представники відповідача та третьої особи повторно не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.

В судовому засіданні 10.12.2015р. судом було поставлено на обговорення представника позивача питання щодо призначення у справі судової економічної експертизи з метою визначення ринкової (дійсної) вартості предмету іпотеки.

Представник позивача не заперечував проти призначення у справі судової економічної експертизи.

Як видно з матеріалів справи, в забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з кредитного договору №968/980-ЮО від 29.05.2013р. між позивачем та відповідачем укладено договір іпотеки №968/980-ЮО/І від 31.07.2013р.

Згідно п. 1.1. договору іпотеки №968/980-ЮО/І від 31.07.2013р. іпотекодавець передає іпотекодержателю нерухоме майно, а саме земельну ділянку, загальною площею 3,1181 га, цільове призначення - для ведення підсобного сільського господарства, розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Великоолександрівська сільська рада, кадастровий номер 3220880900:08:003:0031, що належить відповідачу на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 089979, виданого управлінням Держкомзему у Бориспільському районі Київської області 11.04.2012р. на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки № 587 від 07.04.2010р., зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 322080002000149.

Відповідно до ч. 6 ст. 38 закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Статтею 39 закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно положень ст. ст. 41, 43 закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону. Початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

З урахуванням викладених норм, при прийняті рішення у даній справі, суд зобов'язаний визначити початкову ціну предмету іпотеки за згодою сторін або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження надання згоди сторонами щодо початкової ціни предмету іпотеки.

Згідно ст. 3 закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

У відповідності до ст. 10 закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.

За змістом системного аналізу приписів ст.ст. 43, 104 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, на місцевий господарський суд покладено обов'язок всебічно та повно з'ясувати і дослідити обставини справи в їх сукупності, що мають значення для її вирішення по суті.

Таким чином, суд, розглядаючи справу, має вживати заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов'язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності.

Так, відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.

Згідно із положеннями ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.

Згідно п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" №4 від 23.03.2012 р. судову експертизу може бути призначено судом як у порядку підготовки справи до розгляду, так і в процесі розгляду на підставі пункту 5 статті 65 та пункту 1 частини другої статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно п. 1.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 р., з наступними та доповненнями проведення експертиз, експертних досліджень з оцінки майна здійснюється на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про судову експертизу", з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" щодо методичного регулювання оцінки майна.

Зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження надання згоди сторонами щодо початкової ціни предмету іпотеки та встановивши, що з'ясування достовірності заявлених позивачем вимог, можливе лише шляхом призначення в справі судової експертизи, то суд вважає за доцільне призначити у справі №910/23267/15 судову економічну експертизу.

Проведення експертизи в даному випадку в судовому засіданні вирішено доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про судову експертизу" витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України, зокрема, у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством.

За змістом п. 23 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" №4 від 23.03.2012 р. витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи.

Відтак, за висновками суду, позивач є заінтересованою особою, яка має нести витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 41, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Призначити у справі №910/23267/15 судову економічну (оціночну) експертизу, на вирішення якої поставити наступне питання:

1.1. Яка ринкова (дійсна) вартість предмету іпотеки, визначеного в п. 1.1. договору іпотеки №968/980-ЮО/І від 31.07.2013р., а саме земельної ділянки, загальною площею 3,1181 га, цільове призначення - для ведення підсобного сільського господарства, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Великоолександрівська сільська рада, кадастровий номер 3220880900:08:003:0031 станом на 02.09.2015р.?

2. Проведення експертизи у встановлений законом строк доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

3. Ухвалу та матеріали справи №910/23267/15 надіслати до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

4. Відповідно до статті 14 Закону України "Про судову експертизу" попередити експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384 та 385 Кримінального кодексу України.

5. Зобов'язати сторони на вимогу експерта надати необхідну документацію для проведення судової експертизи.

6. Зобов'язати позивача - Публічне акціонерне товариство "Міський комерційний банк" попередньо оплатити вартість судової економічної експертизи, докази чого надати до матеріалів справи.

7. Зобов'язати учасників судового процесу повідомити Господарський суд міста Києва про закінчення експертизи.

Суддя Морозов С.М.