Рішення

від 26.11.2015 по справі 917/684/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2015 р. Справа №917/684/15

за позовом Прокурора Хорольського району Полтавської області, вул. Карла Маркса, 82, м. Хорол, Полтавська область, 37800

до 1. Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області, вул.1 Травня, 4, м. Хорол, Полтавська область, 37800;

2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, вул. Янтарна, 1 А, м. Полтава, 36000

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1). Полтавська обласна державна адміністрація, вул. Жовтнева, 45, м. Полтава, 36014;

2). Відділ Держземагенства у Хорольському районі Полтавської області, вул. Карла Маркса, 88, м. Хорол, 37800;

3). Державна інспекція сільського господарства у Полтавській області, вул. Міщенка, 2, м. Полтава, 36011;

4). Полтавське обласне управління водних ресурсів, вул. М.Коцюбинського, 6, м. Полтава, 36039;

5). Реєстраційна служба Хорольського районного управління юстиції Полтавської області, вул. Карла Маркса, 21а, м. Хорол, Полтавська область, 37800;

6). Хорольська об"єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області, вул. Кременчуцька, 44, м. Хорол, Полтавська область, 37800.

про 1) визнання недійсними розпоряджень голови Хорольської районної державної адміністрації;

2) визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки та водного об"єкту;

3) зобов"язання відповідача 2 повернути до земель запасу державної власності земельну ділянку водного фонду.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 14.09.2015р. змінено склад колегії суддів.

Головуючий суддя Погрібна С.В.

Суддя Кульбако М.М.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача (прокуратури): ОСОБА_2 посвідчення №035938 вид. 05.10.2015р.

від відповідача 1: не з"явився

від відповідача ОСОБА_3 довіреність б/н від 04.06.2014р.

від третьої особи 1: ОСОБА_4 довіреність №01-52/1798 від 30.12.2014р.

від третьої особи 3: ОСОБА_5 довіреність №2 від 08.10.2015р.

від третіх осіб 2, 4, 5, 6: не з"явилися

Суть спору: Розглядається позовна заява, відповідно до якої прокурор просить суд:

- визнати недійсним розпорядження Хорольської районної державної адміністрації від 26.07.2012р. №230 "Про користування водним об"єктом на території Штомпелівської сільської ради";

- визнати недійсним розпорядження Хорольської районної державної адміністрації від 22.11.2012р. №385 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою ОСОБА_1В.";

- визнати недійсним договір оренди землі б/н від 02.12.2012р., згідно якого надано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 5324887700:00:008:0002 загальною площею 4,9885га., що знаходиться в межах населеного пункту в адміністративних межах Штомпелівської сільської ради Хорольського району Полтавської області, укладеного між Хорольською районною державною адміністрацією та Фізичної особою-підприємцем ОСОБА_1;

- визнати недійсним договір оренди водного об"єкту б/н від 01.08.2012р., згідно якого надано в оренду водний об"єкт площею водного дзеркала 4,99 га., що знаходиться за межами населеного пункту в адміністративних межах Штомпелівської сільської ради Хорольського району Полтавської області, укладеного між Хорольською районною державною адміністрацією та Фізичної особою-підприємцем ОСОБА_1;

- зобов"язати ФО-П ОСОБА_1 повернути до земель запасу державної власності земельну ділянку водного фонду загальною площею 4,9885 га., кадастровий номер 5324887700:00:008:0002.

Прокурор в судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі з мотивів викладених у позовній заяві.

Відповідач 1 в судове засідання не з"явився. В поданих через канцелярію суду запереченнях на позовну заяву (т.1; а.с.183-185), проти задоволення позову заперечує та вказує, що відповідач - 1 при винесенні спірних розпоряджень та укладенні спірних договорів діяв у відповідності до вимог чинного законодавства.

Представник відповідача - 2 проти позову заперечує та просить суд відмовити в позові повністю, з підстав вказаних у відзиві на позовну заяву (т.1 а.с. 232-235) та письмових поясненнях до заперечень на позовну заяву (т.2; а.с.11-15).

Крім того, зазначає, що прокурором не доведено факту завдання шкоди державі.

Представник третьої особи 1 заперечує проти позовних вимог в частині визнання недійсними Договору оренди водного об"єкта та розпорядження Хорольської районної державної адміністрації №230 від 22.11.2012р. з підстав викладених у письмових поясненнях (т.2; а.с.236).

Представники третіх осіб 2,4,5,6 в судове засідання не з"явилися.

Представник третьої особи 3 в судовому засіданні та у наданих через канцелярію суду письмових поясненнях (т.2; а.с.237-238) підтримує позовні вимоги прокурора.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, додано до справи та повідомлено про строк виготовлення повного тексту рішення згідно ст.85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи суд встановив:

В ході проведення перевірки прокуратурою Хорольського району із залученням фахівців Державної інспекції сільського господарства України в Полтавській області, щодо одержання вимог земельного законодавства посадовими особами Хорольської районної державної адміністрації при наданні в оренду водних об'єктів та земель водного фонду на території Хорольського району встановлено, що розпорядженням голови Хорольської районної державної адміністрації "Про користування водним об'єктом на території Штомпелівської сільської ради" від 26.07.2012р. №230 (т.1, а.с.52) надано ОСОБА_1 із земель водного фонду водний об'єкт (ставок) площею 4,99 га на території Штомпелівської сільської ради в користування на умовах оренди терміном на 15 років з 1 серпня 2012 року.

Пунктом 3 вказаного розпорядження ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення через проектну організацію технічної документації із землеустрою по передачі в користування на умовах оренди із земель водного фонду водного об'єкта (ставка) на території Штомпелівської сільської ради.

Між Хорольською районною державною адміністрацією (орендодавець за Договором; відповідач 1) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (орендар за Договором; відповідач 2 по справі) 01.08.2012р. укладений договір оренди водного об'єкта (ставка) б/н (т. 1; а.с. 62-65).

За умовами Договору було надано ФО-П ОСОБА_1 в оренду водний об'єкт державної власності загальною площею орієнтовно 4,99 га водного дзеркала строком на 15 років з 01.08.2012р. по 01.08.2027 р.

Розпорядженням голови Хорольської районної державної адміністрації "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою ОСОБА_1" №385 від 22.11.2012р. (т.1, а.с.54) затверджено технічну документацію із землеустрою, що посвідчують право користування ОСОБА_1 на умовах оренди земельною ділянкою водного фонду з водним об'єктом (ставком) площею 4,99 га на території Штомпелівської сільської ради.

Другим пунктом вказаного рішення було вирішено передати ОСОБА_1 земельну ділянку водного фонду з водним об"єктом площею 4,99га. на території Штомпелівської сільської ради (за межами населеного пункту) строком на 15 років.

На виконання вказаного розпорядження 02.12.2012р. між Хорольською районною державною адміністрацією (орендодавець за Договором; відповідач 1 по справі) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (орендар за Договором; відповідач 2 по справі) 02.12.2012року був укладений договір оренди землі б/н (т.1; а.с. 58-59).

За умовами даного договору орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку водного фонду з водним об"єктом, яка знаходиться на території Штомпелівської сільської ради (п. 1. Договору).

Загальна площа земельної ділянки складає 4,99га. в тому числі 4,99га - земельна ділянка під водним об"єктом, прибережні смуги, земельна ділянка під гідротехнічною спорудою (п.2 Договору).

Даний договір укладено строком на 15 років, але не більше ніж до закінчення терміну дії договору оренди водного об"єкта 01.08.2027р.

Вказана земельна ділянка з кадастровим номером 5324887700:00:008:0002 надана в оренду для рибогосподарських потреб.

Звертаючись до господарського суду із даним позовом, прокурор Хорольського району, вважає, що Хорольська районна державна адміністрація не мала повноважень розпоряджатися земельною ділянкою із земель державної власності для таких потреб як рибне господарство, адже такі повноваження відповідно до ч.5 ст. 122 Земельного кодексу України належать Полтавській обласній державній адміністрації.

Як зазначає прокурор на момент винесення розпорядження №230 від 26.07.2012р. Хорольською РДА межі земельної ділянки з кадастровим номером 24887700:00:008:0002 ще не були визначені, що згідно вимог ст.123 ЗК України потребувало виготовлення саме проекту землеустрою, згідно якого необхідно було встановити межі землі в натурі (на місцевості).

Крім того, передача в оренду земельної ділянки водного фонду була передана без проведення земельних торгів, чим було порушено, як вважає прокурор, вимоги ст. 134 Земельного кодексу України.

Прокурор вважає, що оскільки Розпорядження Хорольської районної державної адміністрації від 26.07.2012року №230 та від 22.11.2012року №385 прийняті з порушенням вимог земельного законодавства, вони підлягають визнанню недійсними.

У зв'язку з тим, що було порушено встановлений державою порядок передачі земель (державної або комунальної власності) у користування, прокурор просить суд визнати недійсними договір оренди водного об"єкту б/н від 01.08.2012р. та договір оренди землі б/н від 02.12.2012р. відповідно до ст.ст.16, 203, 215, 216 ЦК України, ст.152, 155 ЗК України .

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Згідно приписів частини 1 статті 14 Конституції України, частини статті 1 Земельного кодексу України, земля - є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Земельним кодексом України встановлюється порядок володіння, користування і розпорядження землями, що перебувають у комунальній та державній власності.

Згідно статті 148 ГК України, земля - є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається та реалізується громадянами, юридичними особами та державою, відповідно до Земельного кодексу України та інших законів.

Земельними відносинами - є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами, в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки) (2 Земельного кодексу України).

Частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими, відповідно до них, нормативно-правовими актами, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

Відповідно до ст. 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування з визначеними щодо неї правами.

Статтею 4 ЗУ "Про оренду землі", орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності є районні, обласні Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Пунктом 7 ч.1 ст.13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" визначено, що використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля відноситься до відома місцевих державних адміністрацій.

Згідно п.2 ч.1 ст. 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Отже способом волевиявлення державної адміністрації, яка здійснює розпорядження власністю від імені держави, щодо регулювання земельних відносин є прийняття головою відповідної адміністрації розпорядження.

Суд зазначає, що за змістом статті 1 ГПК України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, звертаючись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, шляхом визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу держаної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. У відповідності до статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Наведене свідчить про те, що передумовою для визнання недійсним акта є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Відповідно до ст. 19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як стверджує прокурор, що розпорядженням №230 від 26.07.2012р. Хорольською РДА було надано ФО-П ОСОБА_1 земельну ділянку за відсутності проекту землеустрою, згідно якого необхідно було становити межі землі в натурі (на місцевості) та без проведення земельних торгів.

Однак вказані твердження спростовуються наступним:

У відповідності ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла станом на момент винесення відповідачем-1 спірного розпорядження та укладення відповідачами спірного договору оренди землі) визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Отже, виходячи з вище наведеного вбачається, що законодавство передбачає дві підстави набуття громадянами та юридичними особами права користування земельними ділянками, а саме або за результатами аукціону, або за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування.

Крім того, статтею 123 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла станом на момент винесення відповідачем - 1 спірних розпоряджень) визначено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

- зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону;

- надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Як було встановлено судом межі спірної земельної ділянки були встановлені в натурі попередніми користувачами-орендарями, а зміна цільового призначення земельної ділянки не відбувалась, в зв"язку з чим земельна ділянка була передана в оренду на підставі технічної документації.

Даний факт також підтверджується наявним в матеріалах справи листом відділу Держземегенства у Хорольському районі №01-24-02/2239 від 23.04.2015р., відповідно до якого зазначено, що на підставі розпорядження голови Хорольської районної державної адміністрації №180 від 19.05.2008р. "Про надання в оренду водних об"єктів із земельного фонду в районі" земельна ділянка (кадастровий номер: 5324887700:00:008:002) перебувала в оренді ОСОБА_6, межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) визначені в технічній документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою ОСОБА_6 для водогосподарського призначення. При передачі земельної ділянки ОСОБА_1 зміна цільового призначення земельної ділянки не проводилась.

Крім того, прокурор стверджує, що при винесенні оскаржуваних розпоряджень Хорольська районна державна адміністрація не мала повноважень розпоряджатися земельною ділянкою для таких потреб, як ведення рибного господарства, адже такі повноваження належать Полтавській обласній державній адміністрації.

Вказані твердження спростовуються наступним:

Правовий режим земель водного фонду визначається в комплексі з правовим режимом водних відносин, які є водно - земельними відносинами і виступають єдиним комплексним об'єктом правового регулювання та регулюються, як Земельним кодексом України, так і Водним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 п.п.є) ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням, поділяються на відповідні категорії, у тому числі: землі водного фонду.

За положеннями ст. 3 Водного кодексу України (у редакції, яка була чинною на час виникнення правовідносин) усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд. До водного фонду України належать: поверхневі води: природні водойми (озера), водотоки (річки, струмки), штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об'єкти; підземні води та джерела; внутрішні морські води та територіальне море.

Відповідно до ст. 5 Водного кодексу України, всі водні об'єкти поділяються на два види, кожен із яких має відповідний правовий режим: водні об'єкти загальнодержавного і місцевого значення.

До водних об'єктів загальнодержавного значення належать: внутрішні морські води, територіальне море, а також акваторії морських портів; підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання; поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків; водні об'єкти в межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також віднесені до категорії лікувальних.

До водних об'єктів місцевого значення належать: поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах однієї області і які не віднесені до водних об'єктів загальнодержавного значення; підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання.

Відповідно до наказу Державного комітету України по водному господарству від 03.06.1997 за № 41 "Про затвердження Переліку річок та водойм, що віднесені до водних об'єктів місцевого значення" на території Полтавської області, усі річки та водойми відносяться до водних об"єктів загальнодержавного значення.

Даний факт і підтверджує Полтавське обласне управління водних ресурсів (третя особа 4) в своїх письмових поясненнях (т.2; а.с.42-43).

Відповідно до ч.2 ст. 14 Водного кодексу України (у редакції, яка була чинною на час виникнення правовідносин) до відання Кабінету Міністрів України у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів належить розпорядження водними об'єктами загальнодержавного значення.

Частинами 5 ст. 51 Водного кодексу України (у редакції, яка була чинною на час виникнення правовідносин) визначено, що Орендодавцями водних об'єктів загальнодержавного значення є Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації.

Отже, як встановлено судом, оскільки спірний об"єкт водного фонду не віднесений до об"єктів місцевого значення, він є водним об"єктом загальнодержавного значення.

Відповідно до ч. 1ст. 51 Водного кодексу України у користування на умовах оренди водні об'єкти (їх частини) місцевого значення та ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення, можуть надаватися водокористувачам лише для риборозведення, виробництва сільськогосподарської і промислової продукції, а також у лікувальних і оздоровчих цілях.

Так між Хорольською районною державною адміністрацією та ФО-О ОСОБА_1 01.08.2012р. був укладений договір оренди водного об'єкта (ставка) б/н та в подальшому договір оренди землі від 02.12.2012р., щодо передачі в користування водного об"єкта та земельної ділянки площею 4,99га, в тому числі під водним об"єктом, для рибогосподарських потреб, що не суперечить вимогам законодавства.

Таким чином, безпосередньо нормами Водного кодексу України було закріплено право місцевих державних адміністрацій надавати водні об"єкти загальнодержавного значення в оренду.

Також, як зазначалось, ч. 6 ст. 51 Водного кодексу України, розподіл повноважень щодо передачі водних об'єктів загальнодержавного значення визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до Водного кодексу та інших законів України.

Щодо повноважень місцевої державної адміністрації в розумінні ст. 51 Водного кодексу України, суд зазначає, що згідно зі ст. 1 ЗУ "Про місцеві державні адміністрації", виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження делеговані їй відповідною радою.

Таким чином, місцева державна адміністрація, яка є місцевим органом виконавчої влади, входить до системи органів виконавчої влади, очолюваної Кабінетом Міністрів України, здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративної-територіальної одиниці, в тому числі щодо повноважень місцевої державної адміністрації, наданих ч. 5 ст. ст. 51 Водного кодексу України.

Таким чином, відповідна колізія законодавства та невизначеність законодавчого регулювання відповідного питання не може бути підставою для визнання незаконними розпоряджень районної державної адміністрації, які не суперечать діючому законодавству. За відсутності чіткого розподілу повноважень безпосередньо щодо надання водних об"єктів загальнодержавного значення в оренду, з огляду на зміст ч.ч. 5, 6 ст. 51 Водного кодексу України та ст. 1 ЗУ "Про місцеві державні адміністрації" відсутні підстави стверджувати, що відповідні повноваження належать Полтавській обласній державній адміністрації.

Відповідно до ч.1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

За результатами розгляду справи, судом не було встановлено ознак порушення чинного законодавства при винесенні спірних розпоряджень Хорольською районною державною адміністрацією, які були б підставою для їх скасування. Крім того, прокурором не доведено та не встановлено в ході розгляду справи порушення спірними розпорядженнями будь-чиїх цивільних прав та інтересів. В зв"язку з чим у суду відсутні підстави для їх задоволення в цій частині.

Щодо викладених в позові підстав недійсності договорів оренди водного об"єкту б/н від 01.08.2012р. та оренди землі б/н від 02.12.2012р., судом встановлено, що відповідно до ч.1 ст. 284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, для визнання Договору недійсним необхідна наявність визначених законодавством порушень, які мали місце чи були допущені під час укладання договору, порушення ж, які пов"язані з виконанням договору, не впливають на його дійсність.

В даному випадку зміст договорів та порядок їх укладання не суперечить діючому законодавству, сторони при їх укладенні дійшли згоди стосовно всіх істотних умов договору, та своїми діями щодо виконання умов договорів підтвердили, те, що вказані договори були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Крім того, як роз"яснено п. 2.24 Постанови пленуму ВГСУ № 6 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", що судам необхідно враховувати, що оскільки договір оренди укладається на виконання рішення органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, то без скасування таких рішень у встановленому законом порядку відсутні правові підстави для визнання відповідних договорів недійсними з підстав відсутності повноважень у відповідної місцевої ради чи органу виконавчої влади на затвердження проекту відведення та передачі спірної земельної ділянки в оренду.

Щодо посилань у позові на відсутність погодження спірного Договору оренди водного об"єкта (ставка) б/н від 01.08.2012р. з державним органом охорони навколишнього середовища, відповідно до ст. 51 Водного кодексу України, суд дійшов висновку, що така вимога не є обов"язковою і не впливає на законність Договору.

Оскільки норма ст. 51 Водного кодексу України передбачає спрощення процедури погодження Договору для водокористувача з огляду на ст. 58 Конституції України , така норма має зворотну дію, оскільки пом"якшує відповідальність.

Отже, враховуючи ч.4 ст. 51 Водного кодексу України та ст. 58 Конституції України на момент розгляду спору відсутні підстави вважати, що непогодження Договору оренди водного об"єкта (ставка) б/н від 01.08.2012р. з державним органом охорони навколишнього середовища є підставою для визнання його недійсним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність необхідних умов для визнання договорів недійсними (порушення права, інтересу позивача та порушення норми закону), а отже і про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача.

Водночас суд зазначає, що згідно зі ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" (на момент звернення до суду з даним позовом) представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

В даному випадку, враховуючи підстави, з яких подано позов, колегія суддів вважає, що прокурором не доведено порушення прав та законних інтересів держави з боку відповідачів.

Відповідно приписів ст. ст.43, 45, 47 ГПК України судові рішення приймаються судом за результатами обговорення усіх обставин справи та за умовами здійснення за своїм внутрішнім переконання оцінки доказів, що грунтуються на всебічному, повному і об"єктивному розгляді справи в їх сукупності керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 ГПУ України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підстави своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що позовні вимоги прокурора не підтверджені наявними в матеріалах справи доказами і задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, колегія суддів -

В И Р І Ш И Л А:

В задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 01.12.2015р.

Головуючий суддя Погрібна С.В.

Суддя Гетя Н.Г.

Суддя Кульбако М.М.