Рішення

від 07.12.2015 по справі 910/25258/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2015 року Справа № 910/25258/15

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

представник позивача в судове засідання не з'явився,

представник відповідача в судове засідання не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,

За позовом: Приватного акціонерного товариства В«Страхова компанія В«АХА СтрахуванняВ» , 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; 04112, м. Київ, вул. І.Сікорського,8, пов.6, оф.32

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЄВРОБАСВ» , 54015, м.Миколаїв, вул.Робоча, буд. 2А, офіс 405

про: відшкодування збитків в порядку регресу.

встановив:

Приватне акціонерне товариство В«Страхова компанія В«АХА СтрахуванняВ» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЄВРОБАСВ» страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 68 010,53 грн.

Позивач 04.12.2015 надав до суду клопотання в якому просить суд розглянути справу без участі представника позивача, оскільки не може забезпечити його явку так як він буде знаходитись в судовому засіданні Господарського суду м. Києва. Вказує, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 07.12.2015 не з'явився, причини неявки не повідомив, відзив по суті позовної заяви до суду не надав. Ухвала Господарського суду Миколаївської області від 28.10.2015 була направлена відповідачеві та повернулась до суду з зазначенням причин невручення. Враховуючи, що ухвала Господарського суду Миколаївської області від 28.10.2015 направлена на адресу відповідача, яка зазначена у ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 4-6), то суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Господарським судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.

У відповідності до вимог ст. 75 ГПК України, справа розглядається на підставі наявних в ній матеріалів.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.

19.03.2013 між Приватним акціонерним товариством В«Страхова компанія В«АХА СтрахуванняВ» (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №0026а/13д/мак (далі - Договір), у відповідності до умов якого, страховик бере на себе зобов'язання компенсувати страхувальнику прямі збитки, які є наслідком настання певних подій за страховими ризиками, що наведені у п. 24 цього Договору, які носять ознаки ймовірності та випадковості, а також зобов'язується компенсувати понесені страхувальником додаткові витрати згідно п. 33.1 та п. 33.2 Договору в результаті настання страхового випадку (п. 24.1 Договору).

Так, 14.10.2013 в місті Києві на проспекті Возз'єднання, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля VW Touareg p/н AH4989HA, що належить ОСОБА_2 та яким керував ОСОБА_3 та автомобіля Богдан р/н НОМЕР_1 яким керував ОСОБА_4.

Внаслідок дорожньо - транспортної пригоди застрахованому транспортному засобу VW Touareg p/н AH4989HA було завдано механічних ушкоджень, що підтверджується довідкою ВДАІ (а.с.43).

Дорожньо - транспортна пригода сталась з вини водія автомобіля Богдан р/н НОМЕР_1 ОСОБА_4, що підтверджується відомостями № 9284018 про дорожньо - транспортну пригоду (а.с.42), постановою Дніпровського районного суду міста Києва (а.с. 30).

Так, постановою Дніпровського районного суду міста Києва у справі № 755/27208/13-п встановлено, що: В«ОСОБА_4 14.10.2013 о 09-30 год., керуючи автобусом «Богдан», д/н НОМЕР_1, по пр.-ту Возз'єднання, 12 в м. Києві, не врахував дорожню обстановку та при виникненні небезпеки в русі не вжив всіх заходів до повної зупинки транспортного засобу, різко змінив напрямок руху і зіткнувся з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1Й, автомобілі отримали пошкодження і заподіяні матеріальні збитки. Своїми діями ОСОБА_4 порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. Керуючись ст.. 124, 251, 283,284 КУпАП суд постановив визнати ОСОБА_4 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. в дохід держави».

16.10.2013 було складено протокол огляду транспортного засобу (а.с. 60), в якому визначені пошкоджені деталі, на підставі якого згідно звіту № 684 від 13.11.2013 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу (а.с. 58 - 59) вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля VW Touareg p/н держ. AH4989HA в результаті його пошкодження в ДТП складає 135 388, 22 грн.

Відповідно до рахунку - фактури № АС-00003242 від 21.10.2013 та рахунку - фактури № АС-00004154 від 30.12.2013 (а.с 37, 38) виставленого ТОВ «Автосиметрія» матеріальні збитки спричинені страхувальнику транспортного засобу VW Touareg p/н держ. AH4989HA складають 122 204,21 грн.

Згідно ч. 1 ст. 25 Закону України В«Про страхуванняВ» , здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. (ст. 27 Закону України В«Про страхуванняВ» ).

Страховим актом № 1.001.13.15130/VESKO39325 від 06.11.2013 (а.с.32-33) було визнано ДТП страховим випадком та згідно з Додатком № 1 до вказаного акту «Розрахунок страхового відшкодування», - визначено розмір страхового відшкодування в сумі 115 628,77 грн.

Відповідно до страхового акту № 1.001.13.15130/VESKO98 від 06.01.2014 та Додатку № 1 до нього акту «Розрахунок страхового відшкодування», - визначено розмір страхового відшкодування в сумі 3 760,44 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до умов Договору № 0026а/13д/мак та заяви страхувальника (а.с. 50-51), згідно платіжного доручення № 69700 від 07.11.2013 та платіжного доручення № 82 219 (а.с. 31, 34), позивач перерахував суму 113 250,09 грн. та 3760,44 вигодонабувачу.

Позивач в позовній заяві зазначає, що цивільно - правова відповідальність водія транспортного засобу Богдан р/н НОМЕР_1 на момент ДТП, була застрахована в ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія», згідно полісу №АЕ/2336019. ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія»» відшкодувала ПАТ В«Страхова компанія В«АХА СтрахуванняВ» збитки в порядку регресу в межах ліміту відповідальності, передбаченого полісом №АЕ/2336019 в розмірі 49 000,00 грн.

Оскільки ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія»» було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 49 000,00 грн., то різниця складає 68 010,53 грн. (117 010,53 грн. - 49 000,00)

Позивачем 27.05.2015 на адресу відповідача було направлено претензію № 6402/15130/УБК про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу (а.с. 27-28), відповідь на яку позивачем не отримано.

Згідно вимог ст. 1194 ЦК України, - особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

У відповідності до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Як вбачається з постанови Дніпровського районного суду м. Києва, ОСОБА_4 працює водієм ТОВ «Євробас» (а.с. 30).

Частиною першою статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Отже, у відповідача виникло зобов'язання перед позивачем відшкодувати збитки в межах сплаченого страхового відшкодування.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі відшкодував кошти в порядку регресу, відповідач, у порушення приписів ст. 33 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують обґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною 5 ст. 49 ГПК України визначено, що - суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити .

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЄВРОБАСВ» ,(54015, м.Миколаїв, вул.Робоча, буд. 2А, офіс 405, відомості про розрахункові рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 31119537) на користь Приватного акціонерного товариства В«Страхова компанія В«АХА СтрахуванняВ» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; 04112, м. Київ, вул. І.Сікорського,8, пов.6, оф.32, р/р 26503253730311 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 20474912) страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 68 010,53 грн. та 1218,00 грн. судового збору.

Повний текст рішення складено 14.12.2015

Суддя Н.О.Семенчук