Ухвала

від 01.12.2015 по справі 826/5057/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2015 року м. Київ К/800/50687/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В, Цвіркуна Ю.І.,

при секретарі Бруй О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГТР-Електронік»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 червня 2014 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року

по справі №826/5057/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГТР-Електронік» (надалі - ТОВ «ГТР-Електронік»)

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві)

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому поставлено питання про скасування податкових повідомлень-рішень відповідач, ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 01.11.2013 року № 0006312201 та № 0006322201.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.06.2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2014 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вказуючи на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій ставить питання про скасування оскаржуваних судових рішень та прийняття нового про задоволення позову повністю.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «ГТР-Електронік» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ЗАТ «НВП «Укрзахіденерго», ПАТ «Укрзахіденерго» та ПП «Галичторг» за період січень-лютий 2011 року та січень-березень 2012 року, за результатами якої складено акт №1397/26-59-22-01/313550970 від 17.10.2013 року.

Проведеною перевіркою, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем п.5.1 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.14.1.228 п.14.1 ст14, п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст.138, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України.

На підставі висновків вказаного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0006322201 від 01.11.2013 року, згідно з яким позивачу нараховано зобов'язання з податку на прибуток, а також №0006312201 від 01.11.2013 року, згідно з яким позивачу нараховано зобов'язання з податку на додану вартість у відповідному розмірі.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з акту перевірки, що позивач відповідно до договорів поставки придбавав товар у ЗАТ «НВП «Укрзахіденерго», ПАТ «Укрзахіденерго» та ПП «Галичторг» (трансформатори струму, роз'єднувачі триполюсні, обмежувачі, вимикачі та інше електричне обладнання), у зв'язку з чим сформував податковий кредит та витрати.

ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві вважає такі дії ТОВ «ГТР-Електронік» неправомірними з огляду на те, що в діяльності ЗАТ «НВП «Укрзахіденерго», ПАТ «Укрзахіденерго» та ПП «Галичторг» наявні ознаки фіктивності.

Такий висновок було зроблено на підставі відомостей про неможливість здійснення ними господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій купівлі-продажу, а також відсутність трудових ресурсів, основних засобів, приміщень, транспортних засобів, складських приміщень, що викладені в актах від 31.03.2011 року № 580/23-408/34558872 та 17.05.2011 року № 936/23-408/34558872 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ЗАТ «НВП «Укрзахіденерго»; від 31 серпня 2012 року № 1466/22-10/37584902 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Укрзахіденерго» та від 07 липня 2012 року № 954/22-4008/36545438 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Галичторг», складених співробітниками ДПІ у Сихівському районі м.Львова.

Так, згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України,).

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Для підтвердження правомірності включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених позивачем у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

З наведених законодавчих положень вбачається, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит, а також на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними).

Крім того, як відомості, що містяться у податкових накладних, так і дані первинних документів, що складаються при здійсненні господарської операції та подаються платником до контролюючого органу, мають відповідати установленим вимогам та містить достовірну інформацію про обставини, з якими законодавство пов'язує реалізацію права платника на податкову вигоду.

У той же час, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами необхідними первинними документами не підтверджується. Крім того, також відсутні докази подальшої реалізації товару іншим суб'єктам господарювання.

При цьому, з урахуванням встановлених обставин справи, правильними є висновки судів, що податковий орган довів факт необґрунтованості отриманої платником податку податкової вигоди, зокрема, з тих підстав, що для цілей оподаткування враховані операції не у відповідності з їх дійсною економічною метою та операції не обумовлені розумними економічними та іншими причинами (метою ділового характеру). Разом з тим враховано, що діловою метою діяльності платника податку може бути отримання економічного ефекту, однак податкова вигода не є самостійною діловою метою.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх судових інстанцій, про правомірність прийняття податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГТР-Електронік» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 червня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий:

---

Н.Є. Маринчак

Судді:

---

О.В. Вербицька

---

Ю.І. Цвіркун