Вирок

від 16.12.2015 по справі 761/97/15-к

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/97/15-к

Провадження №1-кп/761/294/2015

В И Р О К

іменем України

16 грудня 2015 року

Шевченківський районний суд міста Києва у складі :

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю :

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві

кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за

№ 120141100100008812 від 21 серпня 2014 року,

за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київської області, Яготинського району, с. Сотниківка, громадянина України, з початковою середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання, судимого 15 жовтня 2003 року Апеляційним судом м. Києва за п.4,12 ч.2 ст. 115 КК України до 10 років позбавлення волі, звільнився з місць позбавлення волі 7 березня 2013 року по відбуттю строку покарання,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15,ч.3 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ :

11 серпня 2014 року, ОСОБА_6 , а також ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які засуджені вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 26 вересня 2014 року за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, який набрав законної сили, перебували біля стадіону «Старт» по вул. Шолуденка, 26-28/4 в м. Києві, де вживали спиртні напої.

Приблизно о 15 годин 30 хвилин, того ж дня -11 серпня 2014 року, ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_7 та ОСОБА_8 викрасти спиртні напої, після чого останні, погодившись, разом з ОСОБА_6 направилися до гаражної будівлі, яка складалася з металевих пластин, за адресою: АДРЕСА_2 .

В той же день та час, ОСОБА_6 , діючі умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись біля гаражної будівлі з металевих пластин по АДРЕСА_2 , за допомогою металевого прута, відігнувши металеву пластину з правого боку гаражної будівлі, пошкодив її, утворивши в ній отвір, через який потрапив в середину вказаної гаражної будівлі. В цей час ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , слідкуючи за тим, щоб не з`явились сторонні особи, а також допомагаючи ОСОБА_6 , почали витягувати із гаражної будівлі пляшки та ящики з горілкою торгівельної марки «Мороша», які подавав їм ОСОБА_6 через вказаний отвір, перебуваючи всередині гаражної будівлі. В результаті умисних суспільно небезпечних дій ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було таємно викрадено чотири ящики горілки торгівельної марки «Мороша», в кожному ящику по 16 пляшок ємністю 0,5 літрів кожна, тим самим завдавши майнову шкоду ТОВ «Дионис» ( код ЄДРПОУ 30181709) в розмірі 1869 грн.12 коп.

Після чого, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 були виявлені на місці вчинення кримінального правопорушення та затримані працівниками міліції, а ОСОБА_6 з місця вчинення кримінального правопорушення зник. Тому ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 не мали змоги розпорядитися викраденим на власний розсуд.

Таким чином, 11 серпня 2014 року, ОСОБА_6 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які засуджені вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 26 вересня 2014 року за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, шляхом пошкодження стіни проникли до гаражної будівлі за адресою:

АДРЕСА_2 , звідки таємно намагалися викрасти чотири ящики горілки торгівельної марки «Мороша», тим самим завдавши майнову шкоду ТОВ «Дионис» ( код ЄДРПОУ 30181709) в розмірі 1869 грн.12 коп.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України не визнав, пояснив, що він не ОСОБА_6 , а ОСОБА_9 . 11 серпня 2014 року інкримінованого йому злочину він не вчиняв та не намагався здійснити крадіжку з гаражної будівлі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 , чотирьох ящиків горілки. З ОСОБА_8 він знайомий, оскільки проживав у нього вдома в м. Одесі у 2013 році. В 2013 році він та ОСОБА_8 приїхали з м. Одеси до м. Києва, після чого він того не бачив.

Не зважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_6 своєї вини в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України підтверджується сукупністю зібраних в ході досудового розслідування та безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів.

Так, представник потерпілого ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що він є директором ТОВ «Дионис». У серпні 2014 року, коли він знаходився у своєму службовому кабінеті, до нього прийшов сусід та повідомив, що незнайомі чоловіки вчиняють крадіжку з гаражу, який складається з металевих пластин та розташований за адресою: АДРЕСА_2 , який вони користувалися та зберігали в ньому різні, речі у тому числі горілку, яка була у пляшках по 0,5 літрів, які знаходилися у ящиках. Він відразу пішов до гаражу, де побачив трьох чоловіків, які були у стані алкогольного сп`яніння, серед яких був і ОСОБА_6 . Він побачив, що з правого боку у гаражі пошкоджена та відігнута металева пластина, в результаті чого утворився отвір в стіні гаражу. ОСОБА_6 , який був з голим торсом, схопив ящик з горілкою та став тікати разом з викраденим майном у бік вулиці Дмитрівської. Він побіг за ОСОБА_6 , став кричати йому, щоб той залишив ящик з горілкою. ОСОБА_6 кинув ящик з горілкою, який він намагався викрасти та збіг. Він викликав працівників міліції, які затримали двох інших чоловіків, які знаходилися біля гаража та перебували у сильній стадії алкогольного сп`яніння. Поряд з гаражем також знаходилися три ящика з горілкою, які також намагалися викрасти зазначені три особи. Усього ОСОБА_6 та інші дві особи, намагалися викрасти чотири ящики горілки торгівельної марки «Мороша», по 16 пляшок горілки у кожному ящику, тим самим завдавши майнову шкоду ТОВ «Дионис» в розмірі 1869 грн.12 коп. Стверджує, що саме ОСОБА_6 , а не інша особа, був одним з трьох осіб, які здійснили замах на крадіжку майна ТОВ «Дионис» у серпні 2014 року.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показав, що в серпні 2014 року він проходив поряд з металевим гаражем, який розташований по АДРЕСА_2 . Побачив, що в гаражі відігнутий металевий лист та чоловіка, який проник до гаражу через зроблений отвір, при цьому голова та тулуб чоловіка знаходилося у гаражі, а ноги на вулиці. Він пішов до директора підприємства,яке користується зазначеним гаражем та зберігає в ньому речі та майно, повідомив того про те, що з гаражу вчиняють крадіжку.

Вина обвинуваченого ОСОБА_6 також підтверджується наступними доказами, які безпосередньо досліджені в судовому засіданні, а саме:

- протоколом огляду місця події від 11 серпня 2014 року та фото таблицею до нього, відповідно до якого вбачається, що місцем події є площадка, розташована перед під`їздом №3 будинку АДРЕСА_2 , в 30 м. від зазначеного будинку розташована гаражна будівля,побудована з металевих пластин . Під час огляду місця події виявлено з правої сторони гаражної будівлі пошкодження металевих пластин, отвір, який знаходиться посередині правої сторони гаражної будівлі знизу, біля гаражної будівлі виявлено та вилучено 4 ящики горілки торгівельної марки «Мороша» по 16 пляшок в кожному, ємністю по 0,5 літрів, загальною ємністю 32 літри, металевий прут у вигляді фомки, чотири сліди папілярних узорів;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24 жовтня 2014 року, відповідно до якого представник потерпілого ОСОБА_10 серед пред`явлених йому для впізнання фотознімків чотирьох осіб, впізнав особу під №3, на якому зображено ОСОБА_6 , як чоловіка якого він 11 серпня 2014 року бачив за адресою: АДРЕСА_2 , біля гаражної будівлі, та зазначена особа з місця злочину втекла. Зазначений протокол про проведення слідчої дії складений у відповідності до вимог ст.ст.223, 228, 231 КПК України, хоча і містить певні недоліки щодо не зазначення в ньому прізвищ осіб, зображених на фотознімках та пред`явлених для впізнання, які є несуттєвими та не свідчать про недопустимість зазначеного доказу, в сукупності і взаємозв`язку з іншими здобутими доказами ,підтверджує винність обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні 11 серпня 2014 року закінченого замаху на таємне викрадення майна ТОВ «Дианис»- чотирьох ящиків горілки торгівельної марки «Мороша»;

- Випискою з Єдиного державного Реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №395980, серія ААБ, відповідно до якого місцем знаходження юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Дионис», є : м. Київ, вул. Артема,79;

- видатковою накладною № р17/3-1 від 1 липня 2014 року, відповідно до якої ТОВ «Дионис» (Код ЄДРПОУ : 30181709, адреса: м. Київ, вул. Артема, 79) відпущено горілку «Мороша Карпатська», у кількості 32 літрів, вартістю 58 грн. 41 коп. (з ПДВ) за 1литр, на загальну суму 1869 гривен 12 коп.;

- постановою про визнання речових доказів та доручення їх до матеріалів кримінального провадження від 20 серпня 2014 року, відповідно до якої вилучені під час огляду місця події від 11 серпня 2014 року за адресою: м. Київ, вул. Артема, 79, біля гаражної будівлі,

4 ящики горілки торгівельної марки «Мороша» по 16 пляшок в кожному, ємністю по 0,5 літрів кожна, загальною ємністю 32 літри, металевий прут у вигляді фомки, чотири сліди папілярних узорів розмірами сторін:1.-41х17 мм; 2.-40х18 мм; 3.-40х19 мм; 4.-42х20 мм ; 1,3 слід папілярного узору з поверхні пляшок з під пива, що біля місця проникнення в гаражну будівлю; 2,4-слід папілярного узору з поверхні полімерної упаковки ящиків з пляшками «Мороша», які знаходилися біля гаражної будівлі, визнані в якості речових доказів у кримінальному провадженні;

- постановою про виділення матеріалів в окреме провадження від 21 серпня 2014 року,відповідно до якої із кримінального провадження №12014100100008406, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 серпня 2014 року виділені в окреме провадження матеріали досудового розслідування щодо невстановленої особи, зареєструвавши їх до ЄРДР за №120141100100008812 ;

- вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 26 вересня 2014 року, який набрав законної сили, та яким, за матеріалами кримінального провадження №12014100100008406, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 серпня 2014 року, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 були визнані винними та засуджені за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України за вчинення 11 серпня 2014 року, з гаражної будівлі, побудованої з металевих пластин, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна-чотирьох ящиків горілки торгівельної марки «Мороша», в кожному ящику по 16 пляшок ємністю 0,5 літрів, на загальну суму 1869 грн.12 коп., завдавши майнову шкоду ТОВ «Дионис» на зазначену суму, за попередньою змовою групою осіб з невстановленою особою, матеріали відносно якої виділені у окреме провадження, поєднане з проникненням в приміщення. У судовому засіданні ОСОБА_7 , ОСОБА_8 винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, себе визнавали повністю, поясняли, що злочин був ними вчинений за попередньою змовою групою осіб з чоловіком за ім`ям ОСОБА_12 , який під час розпивання спиртних напоїв запропонував їм вчинити крадіжку горілки із металевого гаражу. Прийшовши до гаражу ОСОБА_12 дістав прут арматури та відігнув металеву пластину, з якої побудований гараж, проліз у отвір та почав діставати з приміщення гаражу горілку, запаковану у ящики. В цей час ОСОБА_7 та ОСОБА_8 знаходилися біля приміщення гаражу та спостерігали, щоб випадкові прохожі не помітили їх дії, а також допомагали виймати викрадені пляшки із отвору. Завершити до кінця свій намір їм не вдалось, тому що вони були затримані, а ОСОБА_12 втік.

Суд, оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність -з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у приміщення.

При цьому суд відкидає доводи обвинуваченого щодо не вчинення ним інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки вони спростовуються здобутими по кримінальному провадженню зазначеними доказами у їх сукупності.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_6 щодо того, що він не є ОСОБА_6 , а його прізвище, ім`я, по-батькові - ОСОБА_9 , суд вважає надуманими, даними обвинуваченим з ціллю уникнути відповідальності за скоєне, вони спростовуються матеріалами дослідженої у судовому засіданні Особової справи ув`язненого під варту (засудженого) №155-М-04 ОСОБА_6 , яку було заведено 14 березня 2003 року та закінчено 7 березня 2013 року, наданої Ізяславською виправною колонією №31, в якій ОСОБА_6 відбував покарання за вироком Апеляційного суду м. Києва від 15 жовтня 2015 року за п.4, 12 ч.2 ст. 115 КК України у виді 10 років позбавлення волі, звільнився з місць позбавлення волі 7 березня 2013 року по відбуттю строку покарання, а саме: анкетою заарештованого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеною 3 березня 2004 року ІТТ м. Києва, в якій також є фотознімок ОСОБА_6 , його відбитками пальців долонь рук, Карткою обліку побачень, видачі передач, посилок і бандеролей, Індивідуальною програмою соціально-виховної та психологічної роботи із засудженими відносно засудженого ОСОБА_6 (з фотознімками ОСОБА_6 ), оригіналом Довідки про звільнення ОСОБА_6 від 7 березня 2013 року, серія ХМЛ, № 01590. У суду відсутні сумніви щодо особи обвинуваченого ОСОБА_6 , у тому числі його прізвища, ім`я,

по-батькові.

За таких обставин, суд вважає доведеним, що ОСОБА_6 вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у приміщення, при цьому він виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, а тому ці його дії кваліфікує за ч.2 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України.

При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше судимий, негативно характеризується за місцем відбування покарання.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , судом не встановлено.

Суд визнає в якості обставин,що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , вчинення ним кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин скоєння злочину, особи обвинуваченого, суд вважає, що виправлення обвинуваченого неможливе без ізоляції його від суспільства, а необхідним і достатнім покаранням для його виправлення й попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі та неможливим обрати відносно нього покарання не пов`язане з позбавленням волі, або інший вид покарання.

Речові докази у кримінальному провадженні у відповідності до ст. 100 КПК України: чотири ящики горілки торгівельної марки «Мороша», в кожному ящику по 16 пляшок ємністю 0,5 літрів слід залишити у володінні ТОВ «Дионис»; чотири сліди папілярних узорів розмірами сторін: 1.-41х17 мм; 2.-40х18 мм; 3.-40х19 мм; 4.-42х20 мм, які зберігаються у матеріалах кримінального провадження №12014100100008406 відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, слід зберігати в матеріалах кримінального провадження №12014100100008406. Крім того, відповідно до вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 26 вересня 2014 року відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України речовий доказ металевий прут у вигляді фомки, який зберігався у камері зберігання речових доказів Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві, було знищено.

Керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання за даною статтею у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з 6 листопада 2014 року.

Обрати відносно ОСОБА_6 міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили в вигляді тримання під вартою.

Речові докази: чотири ящики горілки торгівельної марки «Мороша», в кожному ящику по 16 пляшок ємністю 0,5 літрів - залишити у володінні ТОВ «Дионис»; чотири сліди папілярних узорів розмірами сторін: 1.-41х17 мм; 2.-40х18 мм; 3.-40х19 мм; 4.-42х20 мм, які зберігаються у матеріалах кримінального провадження №12014100100008406 - зберігати в матеріалах кримінального провадження №12014100100008406.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду міста Києва через Шевченківський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому ОСОБА_6 , прокурору.

Суддя ОСОБА_1