Ухвала

від 16.12.2015 по справі 266/1684/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ (М. МАРІУПОЛЬ)

22-ц/775/1172/2015(м)

266/1684/15-ц

Головуючий у 1 інстанції Дзюба М.В.

Суддя-доповідач Попова С.А.

Категорія 57

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

16 грудня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Попової С.А.,

суддів Биліна Т.І., Кочегарової Л.М.,

при секретарі Герасимовій Г.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Азовінтур», Товариства з обмеженою відповідальністю «Ньюз Тревел» про захист прав споживачів, відшкодування матеріальної шкоди за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 23 жовтня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до відповідачів, зазначивши, що 12.01.2015р. між ним та ТОВ «Фірма «Азовінтур», який діє на підставі агентського договору від імені ТОВ «Ньюз Тревел», був укладений договір на туристичне обслуговування № 286579, за умовами якого позивач сплатив вартість туристичних послуг в загальній сумі 86000грн. А відповідач ТОВ «Фірма «Азовінтур» не виконав свої зобов'язання за договором, що полягає у нездійсненні туроператору платежу задля фактичного бронювання турпродукту і ненаданні позивачу: документів з підтвердження бронювання і оплати готелів, бронювання і оплати авіатранспорту, бронювання та оплати додаткових послуг, в тому числі з перевезення, отримання візи, страхування. Через ненадання взагалі відповідачем будь-яких послуг, що позивач вважає істотним недоліком у наданні туристичних послуг, ця поїздка не відбулась. В порядку захисту своїх прав, зазначених у ст. 10 Закону України «Про захист прав споживача», позивач в кінцевій редакції вимог, із урахуванням уточнень (а.с. 58), просив стягнути з турагента ТОВ «Фірма «Азовінтур» і туроператора ТОВ «Ньюз Тревел» майнову шкоду у розмірі 86000грн.

Рішенням Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 23 жовтня 2015 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Ньюз Тревел» на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди 79056,66грн.; стягнуто з ТОВ «Фірма «Азовінтур» на користь ОСОБА_2 6943,34грн. Стягнуто з відповідачів в дохід держави судовий збір.

Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати в частині відмови у стягненні з ТОВ «Фірма «Азовінтур» матеріальної шкоди в розмірі 79056,66грн., ухваливши нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Фірма «Азовінтур» майнової шкоди у розмірі 86000грн.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_2 і його представника ОСОБА_3, які підтримали доводи скарги, заперечення проти скарги представника відповідача ТОВ « Фірма «Азовінтур» - Антипюк О.О., розглянувши справу згідно із ч. 2 ст. 305 ЦПК України у відсутність повідомленого про дату і час розгляду справи представника відповідача ТОВ «Ньюз Тревел» за місцем реєстрації цієї юридичної особи (ст. 76 ЦПК), дослідивши письмові матеріали справи і обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, за таких підстав.

Як встановлено судом і це підтверджується матеріалами справи, 12.01.2015р. між ОСОБА_2 і ТОВ «Ньюз Тревел» (туроператор), від імені і за дорученням якого діяло як агент ТОВ «Фірма «Азоінтур» (турагент) на підставі агентського договору з № 1103/17 від 03.11.2014р., був укладений договір на туристичне обслуговування № 286579. За умовами договору турагент зобов'язався за встановлену цим договором плату, згідно замовлення туриста забезпечити бронювання та надання туристові комплексу туристичних послуг по туру до Вьєтнаму, Дананг впродовж 20.02.2015р.-10.03.2015р. на двох осіб, а турист зобов'язався внести на рахунок турагента вартість туристичних послуг у розмірі 86000грн. (а.с. 3-6).

На виконання умов договору позивачем ОСОБА_2 сплачено на рахунок ТОВ «Фірма «Азовінтур»: 09.01.2015р. - 80тис.грн., 14.01.2015р. - 6тис.грн. (а.с. 9).

ТОВ «Фірма «Азовінтур» спрямувало ТОВ «Ньюз Тревел» бронь-замовлення від 09.01.2015р. щодо ОСОБА_2 і перерахувало на рахунок туроператора за платіжним дорученням № 4 від 13.01.2015р. визначені в рахунку-фактурі № SF-286579 від 13.01.2015р. 79056,66грн., окрім агентської винагороди (а.с. 7, 45, 47, 48).

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з вимог Закону «Про туризм» і умов агентського договору між туроператором і турагентом, що визначає майнову відповідальність суб'єкту туристичної діяльності, який порушив законодавство і порушив умови договору. Суд встановив майнову відповідальність туроператора ТОВ «Ньюз Тревел», в межах вартості переведених йому коштів в сумі 79056,66грн., що сплачені ОСОБА_2, і майнову відповідальність турагента - в межах решти сплаченої позивачем суми за турпослуги в сумі 6943,34грн., що становить агентську винагороду.

З такими висновками суду не можна не погодитись.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про туризм» за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов'язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов'язується оплатити його.

За ч. 13 ст. 20 Закону України «Про туризм» якість туристичних послуг має відповідати умовам договору на туристичне обслуговування, порядок і способи захисту порушених прав туристів визначаються Законом України "Про захист прав споживачів".

Частиною 4 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків, споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Згідно із ч. 12 ст. 20 Закону України «Про туризм» права і обов'язки, відповідальність сторін та інші умови договору між туроператором і турагентом визначаються відповідно до загальних положень про агентський договір, якщо інше не передбачено договором, укладеним між ними, а також цим Законом.

За положеннями ст. 4 агентського договору № 1103/17 від 03.11.2014 року, укладеного між ТОВ «Фірма «Азовінтур» (турагент) та ТОВ «Ньюз Тревел» (туроператор), протягом 2 (двох) банківських днів з моменту виставлення рахунку, але не пізніше термінів, встановлених правилами використаних тарифів, турагент повинен сплатити туроператору вартість замовлення в повному обсязі. За надання посередницьких послуг за цим Договором туроператор сплачує турагенту винагороду одним з двох нижчевказаних способів. При цьому, при виплаті агентської винагороди з отриманих від Замовника коштів, рахунок-фактура виставляється туроператором за мінусом агентської винагороди, розмір та порядок нарахування якої визначається Додатком № 2 до цього Договору. В такому випадку турагент самостійно вираховує кінцеву суму агентської винагороди, як різницю між визначеною туроператором вартістю замовлення та фактичною ціною, яка встановлена в Договорі між турагентом та замовником. Турагент повністю сплачує виставлений туроператором рахунок, самостійно утримуючи належну йому агентську винагороду з коштів, отриманих від Замовника (а.с.37-44).

Як з'ясовано, турагент ТОВ «Фірма «Азовінтур» на виконання п. 3.3.3 договору № 286579 замовило бронювання туристичних послуг, яких прагнув позивач, шляхом спрямування до туроператора броні-замовлення, а також бронювання туру за допомогою системи «NEWS Travel Online» згідно п. 2.4 додатку № 1 до агентського договору № 1103/17 (а.с. 7, 44, 45). Отримання заявки підтверджено туроператором 13.01.2015р. (а.с. 8).

На виконання умов агентського договору ТОВ «Фірма «Азовінтур» здійснило фактичне бронювання турпродукту у туроператора 13.01.2015р. Як пересвідчилась колегія суддів з оглянутого в судовому засіданні оригіналу платіжного доручення № 4 від 13.01.2015р. (а.с. 48), грошова сума 79056,66грн. була перерахована турагентом ТОВ «Фірма «Азовінтур» на рахунок туроператора ТОВ «Ньюз Тревел» у виконання умов у п.п. 2.2, 4.2 договору № 286579 від 13.01.2015р. і п. 4.5 агентського договору № 1103/17.

Тому доводи апеляційної скарги представника позивача щодо відсутності доказів про переведення цієї суми турагентом туроператору є безпідставними.

16.01.2015р. на офіційному сайті ТОВ «Ньюз Тревел» розміщено оголошення, що туроператор з 17.01.2015р. припиняє відправлення туристів на відпочинок, мотивуючи своє рішення різким падінням попиту і покупної здатності громадян (а.с. 64).

Зважаючи на неповернення саме туроператором перерахованї суми 79056,66грн., колегія суддів не може погодитись із посиланням в апеляційній скарзі щодо покладення майнової відповідальності в повному обсязі на турагента.

Зібрані у справі докази в сукупності дають підстави погодитися із висновками суду першої інстанції про виконання ТОВ «Фірма «Азовінтур» предписаних договором дій щодо фактичного бронювання турпродукту. Твердження у позові, що внаслідок ненадання будь-яких послуг турагентом не відбулась туристична подорож не знайшли свого підтвердження, оскільки в ході вирішення справи встановлена істинна причина порушення прав позивача на отримання оплаченої ним турпослуги - одноособове рішення туроператора ТОВ «Ньюз Тревел» про зупинення відправки туристів.

За змістом термінології, визначеної у ст. 5 Закону України «Про туризм» туристичні оператори - це юридичні особи, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг тощо; туристичні агенти - юридичні, фізичні особи, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності тощо.

Згідно із ст. 2 агентського договору № 1103/17 турагент зобов'язується за дорученням та від імені туроператора за винагороду здійснювати посередницьку діяльність по укладенню договорів на туристичне обслуговування з третіми особами (туристами). В примітці міститься розмежування відповідальності, за змістом якої наслідки укладення договору на туристичне обслуговування можуть бути застосовані тільки до турагента у випадку нездійснення ним фактичного бронювання турпродукту у туроператора, що свідчить про те, що в такому разі турагент діє суто від власного імені.

В даному ж випадку, як йшлось вище, турагентом здійснено фактичне бронювання турпродукту у туроператора.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В розумінні ст. 901 ЦК України і суті договору, укладеного між ТОВ «Ньюз Тревел» (туроператор), від імені якого діяло ТОВ «Фірма «Азовінтур», і ОСОБА_2, безпосереднім надавачом туристичних послуг є туроператор, а турагент - це особа, якій доручено здійснення посередницької діяльності від імені туроператора.

Відповідно до ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

За змістом ч. 12 ст. 20 Закону України «Про туризм» туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування.

Аналізуючи наведені норми закону і умови укладених договорів, можна дійти висновку, що у виниклих спірних відносинах майнову відповідальність перед позивачем несе туроператор в межах неповернутої суми замовнику, як правильно визначив суд.

Відповідно до абз. 8 ч. 2 ст. 30 Закону України «Про туризм» порушеннями законодавства в галузі туризму є порушення умов договору між туристом і суб'єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків.

Суб'єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про туризм» зобов'язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 32 Закону України «Про туризм» за неналежне виконання своїх зобов'язань туроператор, турагент, інші суб'єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства. Розмір майнової відповідальності туроператора, турагента чи іншого суб'єкта туристичної діяльності не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.

Тож, присуджений судом позивачеві розмір неповернутих туроператором 79056,66грн. і підстави покладення такої за обсягом майнової відповідальності саме на туроператора, з вини якого замовнику послуг спричинено шкоду, грунтуються на положеннях п. 6.2 договору № 286579 і вищевикладених нормах матеріального законодавства.

Цим договором у п. 8.5 сторони узгодили, що у виниклих спорах для вирішення конфліктних питань турагент може виступати посередником між туристом і туроператором.

На виконання вказаної умови турагентом спрямовано до туроператора заявку на повернення оплати (а.с. 46,49,50-52). Направлена вимога ТОВ «Фірма «Азовінтур» залишилась без задоволення з боку туроператора.

Разом з тим, суд вірно у виниклих відносинах віднайшов підстави для покладення на турагента майнової відповідальності в межах неповернутих замовнику турпослуг ОСОБА_2 агентської винагороди, як різницю між визначеною туроператором вартістю замовлення та фактичною ціною, яка встановлена в договорі, в сумі 6943,34грн. (86000-79056,66), що в позасудовому порядку не була компенсована позивачеві.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в достатньому обсязі встановив обставини справи за позовними вимогами ОСОБА_2, відповідні їм правовідносини, поясненням сторін та наданим доказам дав належну оцінку. Суд правильно застосував матеріальний закон (ЦК України, Закони України «Про захист прав споживачів» і «Про туризм») та враховано умови договорів, вимоги ст.ст. 212-214 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність факту невиконання з боку туроператора і турагента зобов'язань перед замовником туристичних послуг в порушення вимог ст. 526 ЦК України, невжиття відповідачами, як впевнилась колегія суддів, альтернативних заходів з метою продовження туристичного обслуговування ОСОБА_2 у відповідності з положеннями ч. 11 ст. 20 Закону України «Про туризм», що є підставою для покладення на відповідачів обов'язку з відшкодування позивачеві вартості ненаданих туроператором і турагентом туристичних послуг у визначеному договором розмірі сумарно 86тис.грн.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Ніяких нових обставин чи доказів, які не були предметом розгляду судом першої інстанції та могли б вплинути на правильність висновків та рішення суду позивачем і його представником не надано і в суді апеляційної інстанції. Порушень норм процесуального права, які б могли призвести до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

За таких обставин, на підставі ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга представника позивача підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 23 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий С.А. Попова

Судді Т.І. Биліна

Л.М.Кочегарова