Постанова

від 15.12.2015 по справі 815/5432/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5432/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2015 року

17год.00хв.

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Аракелян М.М.

Розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Рибницька ферма В«АкватопВ» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла адміністративна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю В«Рибницька ферма В«АкватопВ» , в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 16 жовтня 2014 року №0000901505.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ В« Рибницька ферма В«Акватоп В» вказує на протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та відсутність в діях позивача порушень п.198.3 п. 198.6 ст.198 ПК України, посилаючись на наступне. Так, відповідач вважає, що вказане порушення виникло внаслідок безпідставного включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів наступних сум: ТОВ «Никотек» (код ЄДРПОУ 38247720) - на суму 111 000 грн., ТОВ «НЕРАСОФТ» (код ЄДРПОУ 38458452) - на суму 60 773 грн. Такі висновки є необґрунтованими з боку податкового органу, оскільки між позивачем та ТОВ «Никотек», ТОВ «НЕРАСОФТ» були укладені Договіри №11/9, №01/20, згідно умов яких останні зобов'язувалися продати позивачу гровер для осетра в гранулах. На виконання вказаних договорів ТОВ «Никотек», ТОВ «НЕРАСОФТ» протягом 2013 року продавало гровер для осетра Естелла ТОВу «Рибницька ферма «Акватоп», а суми сплаченого (нарахованого ПДВ) згідно виписаних ТОВ «Никотек», ТОВ «НЕРАСОФТ» податкових накладних включались до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів. Зокрема у складі податкового кредиту січня 2013 року було відображено 37 000 грн., а в складі податкового кредиту березня 2013 року було відображено 74 000 грн., у складі податкового кредиту вересня 2013 року було відображено 14 906, 68 грн., у складі податкового кредиту листопада 2013 року було відображено 22933 грн., податкового кредиту грудня 2013 року було відображено 22933 грн. Фактичне виконання умов договорів підтверджується складеними сторонами видатковими накладними, платіжними дорученнями та виписаними податковими накладними, а також регістрами бухгалтерського обліку ТОВ «Рибницька ферма «Акватоп». Вказаний гровер для осетра Естелла був використаний у господарській діяльності Позивача, що засвідчено Актами на його списання.

На момент складання податкових накладних контрагенти були зареєстровані як платники податку на додану вартість, а тому мали повне право видавати податкові накладні на кожну повну або часткову поставку товару.

Позивач вважає, що ТОВ «Рибницька ферма «Акватоп» не порушувало норми п. 198.6 ст. 198 ПКУ, при проведенні перевірки позивачем надавало всі необхідні первинні документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій. Висновки податкового органу стосовно безтоварності господарських операції не відповідають фактичним обставинам справи, є надуманими та безпідставними, а податкове повідомлення-рішення, сформоване на підставі висновків акту перевірки, є протиправним.

14.12.2015р. від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання 14.12.2015р. не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином та завчасною. Надав до суду письмові заперечення, в яких просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції зазначив, що фахівцями ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Рибницька ферма «Акватоп» з питань законності декларування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за січень 2014 року.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Рибницька ферма «Акватоп» в порушення п. 198.3, п. 198.6 ст.198 ІІКУ завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в січні 2013 року на 37000 грн., в березні 2013 року на 74000 грн., в вересні 2013 року на 14907 грн., в листопаді 2013 року на 22933 грн. та в грудні 2013 року на 22933 грн., що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, в січні 2014 року на суму 171773 гривень.

За результатами перевірки був складений акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 08.10.14 №5475/15-53-15-514/34995070, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.10.2014 року №0000901505.

Так, в ході перевірки було встановлено штучне формування податкового кредиту контрагентами ТОВ «Никотек», ТОВ «НЕРАСОФТ» (які являються контрагентами позивача) третім особам (Покупцям) та сприяння в отриманні податкової вигоди у вигляді заниження сплати суми податку на додану вартість, що підлягала б сплаті до бюджету (можливі втрати бюджету) у відповідному періоді.

Вказані висновки були зроблені на підставі актів перевірки ТОВ «Никотек», ТОВ «НЕРАСОФТ» та іншої податкової інформації.

У судовому засіданні 03.12.2015р. вказана позиція підтримана представноком ДПІ у своїх поясненнях.

14.12.2015 року судом ухвалено призначити розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі ч.6 ст.128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що на підставі пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України ДПІ у Приморському районі ГУ Міндоходів в Одеській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «РИБНИЦЬКА ФЕРМА «АКВАТОП», код ЄДРПОУ 34995070, щодо законності декларування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за січень 2014 року згідно із затвердженим планом перевірки.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складений акт від 08.10.14 №5475/15-53-15-514/34995070 В«Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «РИБНИЦЬКА ФЕРМА «АКВАТОП», код ЄДРПОУ 34995070, щодо законності декларування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до укладу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за січень 2014 рокуВ» .

В висновках акту перевірки зазначено, що позивачем порушено вимоги п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, ТОВ «РИБНИЦЬКА ФЕРМА «АКВАТОП» завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в січні 2013 року на 37000 грн., в березні 2013 року на 74000 грн., в вересні 2013 року на 14907 грн., в листопаді 2013 року на 22933 грн. та в грудні 2013 року на 22933 грн., що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, в січні 2014 року на суму 171773 гривень.

На підставі акту перевірки від 08.10.14 №5475/15-53-15-514/34995070 ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області прийняте податкове повідомлення-рішення від 16.10.2014 року №0000901505.

Посилаючись на протиправність податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду.

Суд погоджується з правовою позицією позивача виходячи з наступного.

Підставою для висновку про завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у декларації за січень 2014 року на 171773 гривень слугувало наступне.

Так, згідно з поданою позивачем до ДПІ податковою декларацією з ПДВ за січень 2014 року (вх. № НОМЕР_1 від 19.02.2014) з додатками залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, відображене у рядку 24 податкової декларації, складає 1504803 грн.

Відповідно додатку 2 до декларації «Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» залишок від'ємного значення ПДВ сформована по податковим періодам з жовтня 2011 року по грудень 2013 року.

Перевіркою правомірності визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту, розрахунків з бюджетом та показників, відображених у декларації з ПДВ за січень, березень, вересень, листопад та грудень 2013 року (з додатками) встановлено, що позивачем було сформовано показник рядку 10.1 Декларацій, в тому числі, за рахунок податкових накладних на загальну суму ПДВ 171773 грн., виписаних платниками податків: ТОВ «НИКОТЕК» (код за ЄДРПОУ 38247720) на загальну суму ПДВ 111000 грн. та ТОВ «НЕРАСОФТ» (код за ЄДРПОУ 38458452) на загальну суму ПДВ 60773 грн.

Перевіркою встановлено, що в січні та березні 2013 року платником податків ТОВ «НИКОТЕК» (продавець) на підставі договору №11/9 від 11.09.2012 року здійснено поставку товару «Гровер для осетра Естелла» позивачеві (ТОВ «РИБНИЦЬКА ФЕРМА «АКВАТОП» (покупець)), у зв'язку із чим були виписані податкові накладні на адресу позивача, які відображені у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних на загальну суму ПДВ 111000 грн.

Фахівцями ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ГУ Міндоходів здійснені заходи щодо проведення перевірки платника податків ТОВ «НИКОТЕК» та складено акт від 01.09.2014р. №371/14-03-22-08/38247720 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «НИКОТЕК» (код за ЄДРПОУ 38247720) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків контрагентами-постачальниками ТОВ «АНТАРЕЛЬ» (код за ЄДРПОУ 36620504) за січень 2013 року, ПП «МОТОВЕЛО» (код за ЄДРПОУ 35658909) за березень 2013 року та контрагентами-покупцями» відповідно якого немає можливості підтвердити факт реальності здійснення господарських операцій між ТОВ «НИКОТЕК» та його контрагентами. Також, відповідно до бази даних «Податковий блок» ТОВ «ТОВ «НИКОТЕК»» (код за ЄДРПОУ 38247720), має стан платника - 16 (ПРИПИНЕНО (ЛІКВІДОВАНО, ЗАКРИТО)).

Згідно з базою даних «Податковий блок» у ТОВ «НИКОТЕК» відсутні необхідні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортні засоби, торгівельне обладнання та інші основні фонди (за відомостями декларацій на прибуток), що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання господарських операцій.

Відповідно до протоколу допитасвідка б/н від 25.12.2014 року директора та засновника ТОВ «НИКОТЕК» ОСОБА_1 останній надав свідчення щодо непричетності до здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства та реєстрацію його на своє ім'я за грошову винагороду. Окрім того, вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 16.04.2015., ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.205 Кримінального кодексу України.

Також перевіркою встановлено, що у вересні, листопаді та грудні 2013 року платником податків ТОВ «НЕРАСОФТ» (продавець) на підставі договору №01/20 від 20.09.2013 року здійснено поставку товару: «Гровер для осетра Естелла» позивачеві (ТОВ «РИБНИЦЬКА ФЕРМА «АКВАТОП» (покупець)), у зв'язку із чим були виписані податкові накладні на користь позивача, які відображені у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних на загальну суму ПДВ 60773 грн.

Фахівцями ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС, здійснені заходи щодо проведення перевірок платника податків ТОВ «НЕРАСОФТ» та складено акт від 05.03.2014р. №109/14-03-22-08/38458452 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «НЕРАСОФТ» (код за ЄДРПОУ 38458452) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентами-постачальниками за період листопад, грудень 2013 року та контрагентами-покупцями», акт від 18.04.2014р. № 180/14-03-22-08/38458452 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «НЕРАСОФТ» (код за ЄДРПОУ 38458452) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків контрагентами-постачальниками за період квітень-жовтень 2013 року та контрагентами-покупцями» відповідно, до висновків якого, неможливо підтвердити факт реальності здійснення господарських операцій між ТОВ «НЕРАСОФТ» та його контрагентами за вказані періоди. Також, відповідно до бази даних «Податковий блок» ТОВ «НЕРАСОФТ» (код за ЄДРПОУ 38458452), має стан платника - 65 (ПЛАТНИК З ОСОБА_2 (ОСНОВНЕ МІСЦЕ ОБЛІКУ)

Згідно з базою даних «Податковий блок» у ТОВ «НЕРАСОФТ» відсутні необхідні трудові ресурси, виробничі обладнання, транспортні засоби, торгівельне обладнання та інші основні фонди (за відомостями декларацій на прибуток), дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання господарських операцій.

Відповідно до Протоколу допиту свідка б/н від 03.11.2014 року директора та засновника ТОВ «НЕРАСОФТ» ОСОБА_3, останній показав, що підприємство зареєстрував на своє ім'я за грошову винагороду без подальшої мети здійснювати підприємницьку діяльність. Крім того, жодних документів, що стосуються фінансово-господарської діяльності не підписував та не мав печатки підприємства. Вироком Центрального районного суду м.Миколаєва від 16.04.2015р. ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.205 Кримінального кодексу України.

Таким чином, в ході проведеного аналізу інформації, наявної в ДПІ , по вказаним підприємствам встановлено штучне формування податкового кредиту третім особам (Покупцям) та сприяння в отриманні податкової вигоди у вигляді заниження сплати суми податку на додану вартість, що підлягала б сплаті до бюджету (можливі втрати бюджету) у відповідних періодах, а саме: в січні, березні, вересні, листопаді та грудні 2013 року.

В акті перевірки відповідач дійшов до висновку, що надані до перевірки податкові накладні на загальну суму 1030640 грн., в тому числі ПДВ 171773 грн., які отримані від ТОВ «НИКОТЕК» (код за ЄДРПОУ 38247720); ТОВ «НЕРАСОФТ» мають юридичну дефектність, що не дозволяє формувати дані податкового обліку у зв'язку з тим, що перевірками вказаних контрагентів позивача в першому та другому ланцюгах постачання встановлено відсутність реальності здійснення ними фінансово-господарської діяльності, що в свою чергу призвело до завищення ТОВ «Рибницька Ферма «Акватоп» податкового кредиту в січні 2013 року на 37000 грн., в березні 2013 року на 74000 грн., в вересні 2013 року на 14907 грн., в листопаді 2013 року на 22933 грн. та в грудні 2013 року на 22933 грн., всього на загальну суму 171773 грн.

Однак, на думку суду, такі висновки відповідача є необґрунтованими з огляду наступного.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог закону.

Статтею 200 ПК України встановлений порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до пунктів 200.1-200.3 ст.200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно: до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.4 ст.200 ПКУ якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та .звітному податкових періодів постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету .України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю В«Рибницька ферма В«АкватопВ» зареєстроване Виконавчим комітетом Одеської міської ради Одеської області від 05.03.2007 року, згідно Статуту підприємства зареєстрованого 04.03.2010 року за №15561050004026408 метою створення підприємства є одержання прибутку шляхом виробництва товарів сільськогосподарської продукції на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства, переробки та реалізації цієї продукції. Одним із основних видів діяльності підприємства є 05.02.0 Рибництво; надання послуг у рибництві, 15.20.0 виробництво рибних продуктів, 52.23.0 роздрібна торгівля рибою та морепродуктами та інш.

Між ТОВ В«Рибницька ферма В«АкватопВ» та ТОВ «Нерасофт» був укладений договір №01/20 від 20.09.2013 року згідно умов якого ТОВ В«Рибницька ферма В«АкватопВ» - Покупець, ТОВ «Нерасофт» - Постачальник, Постачальник зобов'язується на умовах, передбачений вказаним Договором, поставити, а Покупець прийняти і оплатити товарно-матеріальні цінності, іменовані надалі «Товар». Відповідно до пункту 2 Договору визначено, що перехід права власності і ризику випадкової загибелі або пошкодження товару відбувається в момент передачі товару. Поставка товару здійснюється транспортом Постачальника або транспортом Покупця за домовленістю сторін. У разі вивозу товару транспортом Покупця прийом-здача товару здійснюється на складі Постачальника. Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється Сторонами в порядку, визначеному чинним законодавством. Покупець призначає своїх представників для вирішення питань, пов'язаних з поставкою товару. Згідно п. 3 Договору передбачено, що загальна сума постачань за цим Договором визначена згідно видаткових накладних, включаючи ПДВ. У відповідності з цим Договором встановлюється наступний порядок розрахунків: Покупець здійснює оплату за товарно-матеріальні цінності на підставі рахунків, накладних Постачальника.

На виконання умов означеного договору, згідно наданих до суду первинних документів (видаткових накладних) що у вересні, листопаді та грудні 2013 року ТОВ «Нерасофт» здійснено на адресу позивача поставку товару: «Гровер для осерта Естелла» на підставі чого були виписані податкові накладні у вересні 2013 року: №41 від 20.09.2013 року на суму з ПДВ 59440,00 грн., ПДВ - 14906, 68 грн., у листопаді 2013 року № 118 від 20.11. 2013 року на суму з ПДВ - 137600,00 грн., ПДВ - 22933, 33 грн., у грудні 2013 року №31 від 05.12.2013 року на суму з ПДВ 137600,00 грн., ПДВ - 22933,33 грн.

ТОВ В«Рибницька ферма В«АкватопВ» сформувало податковий кредит на підставі вказаних податкових накладних ТОВ «Нерасофт».

Також судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «НИКОТЕК» укладений договір №1/9 від 11.09.2012 року згідно умов якого ТОВ В«Рибницька ферма В«АкватопВ» - Покупець, ТОВ «НИКОТЕК» - Постачальник, Постачальник зобов'язується на умовах, передбачених вказаним Договором, поставити, а Покупець прийняти і оплатити товарно-матеріальні цінності, іменовані надалі «Товар». Відповідно до п. 2 вказаного Договору визначено, що перехід права власності і ризику випадкової загибелі або пошкодження товару відбувається в момент передачі товару. поставка товару здійснюється транспортом Постачальника або транспортом Покупця за домовленістю сторін. У разі вивозу товару транспортом Покупця прийом-здача товару здійснюється на складі Постачальника. Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється Сторонами в порядку, визначеному чинним законодавством. Покупець призначає своїх представників для вирішення питань, пов'язаних з поставкою товару. Згідно п. 3 Договору передбачено, що загальна сума постачань за цим Договором визначена згідно видаткових накладних, включаючи ПДВ. У відповідності з цим Договором встановлюється наступний порядок розрахунків: Покупець здійснює оплату за товарно-матеріальні цінності на підставі рахунків, накладних Постачальника.

Згідно наданих до суду первинних документів вбачається, що ТОВ «НИКОТЕК» у січні та березні 2013 року на адресу позивача здійснено поставку товару «Гровер для осетра Естелла» на підставі чого ТОВ «НИКОТЕК» були виписані ТОВ В«Рибницька ферма В«АкватопВ» податкові накладні у січні 2013 року №286 від 29.01.2013 року на суму з ПДВ 222000,00 грн., ПДВ - 37000,00 грн., у березні 2013 року №14 від 04.03.2013 року на суму з ПДВ - 444000,00 грн., ПДВ - 74000,00 грн.

ТОВ В«Рибницька ферма В«АкватопВ» сформувало податковий кредит на підставі вказаних податкових накладних ТОВ «НИКОТЕК».

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізінгу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізінгу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізінгу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари /послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України у разі, якщо платник податків не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Згідно п.75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

У відповідності з п.п. 5.2. п. 5 ч. 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженому Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984, вказано, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Відповідно до ОСОБА_4 адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Під час судового розгляду справи позивачем доведено факт реального виконання господарських операцій із контрагентом та спростовано висновки акту перевірки в цій частині.

Первинні документи, що підтверджують товарність господарських операцій з придбання позивачем товарів, а також виникнення права на віднесення сум сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту залучені до матеріалів справи та підтверджують реальність господарських операцій позивача з визначеними в акті перевірки контрагентами, та обґрунтованість віднесення спірної суми ПДВ до податкового кредиту (копії договорів, податкових накладних, видаткових накладних, платіжних доручень, а також актів на списання кормів, що підтверджують, в даному випадку, використання отриманого від зазначених в акті перевірки контрагентів товару, експертні висновки, накази, тощо) січня 2014р.

Включена позивачем до складу податкового кредиту спірна сума податку на додану вартість на відповідну дату була підтверджена наявними в матеріалах справи податковими накладними, які були виписані контрагентами згідно п.201.1 ст.201 ПК України, відповідно до якого платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються певні реквізити.

Податковий орган в акті перевірки не наводить доводів стосовно недійсності податкових накладних, виданих ТОВ «Никотек», ТОВ «НЕРАСОФТ» на виконання умов договорів №1/9 від 11.09.2012 року та №01/20 від 20.09.2013 року. Вказані договори також не оспорювалися та не визнавалися судом недійсними, докази зворотнього не надані.

Суд не приймає до уваги посилання податкового органу на вирок Центрального районного суду м.Миколаєва від 16.04.2015 та вирок Центрального районного суду м.Миколаєва від 16.04.2015 (справи №490/634/15-к, 490/312/15-к), оскільки на наданих суду копіях цих судових актів відсутня відмітка про набрання ними законної сили. Дані щодо набрання законної сили вироками у кримінальних справах стосовно директорів ТОВ «Никотек» та ТОВ «НЕРАСОФТ» відсутні також і у Єдиному державному реєстрі судових рішень, що унеможливлює посилання на обставини, встановлені в цих судових актах, в контексті суджень про правові наслідки дій осіб, щодо яких ухвалені ці вироки, згідно із ч.4 ст.72 КАС України.

Будь-яких інших доказів порушення норм чинного законодавства, а саме приписів Податкового кодексу України з боку позивача, податковим органом також до суду надано не було.

Крім того, наявність будь-яких порушень податкового законодавства зі сторони контрагентів суб'єкта господарювання не може бути безумовною підставою для визначення податкових зобов'язань позивачу, оскільки позивач не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства своїм контрагентом. Жодна норма законодавства не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку, тим більше контролювати діяльність контрагентів контрагента.

При цьому суд враховує положення ст.244-2 КАС України щодо обов'язковості рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, та Постанову Верховного Суду України від 11.01.2011 року по справі ЗАТ В«Мукачівський лісокомбінатВ» до Мукачівської ОДПІ, в якому зазначено, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Вимога закону щодо надмірної сплати ПДВ як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платником стосується саме цього платника і сплати ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам. Така правова позиція підтверджена практикою Європейського суду (справа В«Булвес АД проти Болгарії).

Відповідно до ст.1 ЗУ В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» факт здійснення господарської операції встановлюються виключно первинними документами, а отже протилежне також має спиратись на дослідження податковим органом первинних документів в першу чергу.

Суд зазначає, що позивачем було надано відповідну первинну документацію на підтвердження господарських операцій з контрагентами, а саме: відповідні договори, акти списання кормів, рахунки на оплату, відповідні податкові та видаткові накладні які підтверджують факт реальних господарських відносин з контрагентами.

Отже, позивачем доведена протиправність та необґрунтованість висновків акту перевірки, натомість відповідачем не доведено, що висновки Акту перевірки мають фактичне підґрунтя.

Суд констатує, що висновки акту перевірки ґрунтуються виключно на податковій інформації стосовно його контрагентів, яка, в свою чергу, спирається на дані Актів про неможливість проведення зустрічної звірки, складених іншими податковими органами.

Між тим, податкова інформація не може бути єдиним джерелом висновків перевірки, оскільки згідно із ст.83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Відповідно до п.73.5 ст.75 ПК України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків та даних щодо неприбуткових організацій, визначених пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків, у тому числі між платником податку та неприбутковими організаціями, визначеними пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Складання актів про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача свідчить, що співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів контрагентів ТОВ В«Рибницька ферма В«АкватопВ» не проводилось, відтак будь-які висновки щодо повноти відображення в обліку й реальності відповідних господарських операцій позивача в ході його позапланової перевірки не могли спиратись на податкову інформацію, що міститься в актах про неможливість проведення зустрічних звірок.

Акт позапланової перевірки ТОВ В«Рибницька ферма В«АкватопВ» не містить жодних зауважень та висновків щодо форми та змісту наданих до перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку позивача, суджень про їх дефектність.

Таким чином, ТОВ В«Рибницька ферма В«АкватопВ» у зв'язку з тим, що списання коштів за авансовим платежем з банківського рахунку стало першою подією, у відповідності до п. 198.2 ст. 198 ПКУ правомірно віднесло у січні місяці 2014 року до складу податкового кредиту суму ПДВ - 171773 грн.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів законність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи необґрунтованість висновків акту перевірки, суд вбачає протиправність оскарженого податкового повідомлення-рішення, що є підставою для його скасування та задоволення позову ТОВ В«Рибницька ферма В«АкватопВ» у повному обсязі.

Керуючись ст. 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю В«Рибницька ферма В«АкватопВ» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 16 жовтня 2014 року №0000901505.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Рибницька ферма В«АкватопВ» 487,20грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок) судового збору.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя М.М. Аракелян