Постанова

від 16.12.2015 по справі 815/6559/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/6559/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2015 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі :

головуючої судді Потоцької Н.В.

за участю секретаря Загрійчук О.В.

сторін:

представника позивача ОСОБА_1

представник відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом

товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ХЕНТО ІНТЕР» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ХЕНТО ІНТЕР» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області де позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000972203 від 13.08.2015 р. і №0000962203 від 13.08.2015 р. ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки викладені в Акті №4478/15-53-22-03/30390298 від 30.06.2015 р. та рішенні ГУ ДФС в Одеській області про результати розгляду первинної скарги №2833/10/15-32-10-02-07 від 01.11.2015 р. не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України, а прийняті за наслідками проведеної позапланової виїзної перевірки податкові повідомлення-рішення №0000972203 від 13.08.2015 р., №0000962203 від 13.08.2015 р. підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити повністю з наведених у позові підстав та наданих в судовому засіданні пояснень.

Представник відповідача проти позову заперечував в обґрунтування заявлених позовних вимог надав до суду письмові заперечення (а/с. 187-192) в яких, зокрема, зазначив, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області встановлено, що TOB ФІРМА «ХЕНТО ІНТЕР» по взаємовідносинам з ПП «ВІВА ТРЕЙДІНГ», ПП «ВІАПЛАСТ», в порушення приписів чинного податкового законодавства занижено податок на прибуток на загальну суму 153 673 грн., у т.ч.: 2014 рік - на 153 673 грн.; та занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 170 748 грн., в тому числі по періодам: квітень 2014 - на 165 248 грн., червень 2014 - на 3 000 грн., липень 2014 - на 2 500 гривень.

На підставі п.123.1 ст. 123 ПК України до TOB ФІРМА «ХЕНТО ІНТЕР» за заниження податку на прибуток на 153 673 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 38 418 грн. (25%), за заниження податку на додану вартість на 170 748 грн. - 42 687 грн. (25%).

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши обставини якими обґрунтовуються вимоги сторін у справі, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

На підставі направлення від 28.05.15 №001275/916, виданого ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_3, згідно із вимогами п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1 і п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України та на виконання постанови від 20.04.2015 Генеральної прокуратури в межах кримінальної справи №32013170000000044 проведена позапланова перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства TOB ФІРМА "ХЕНТО ІНТЕР" з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджету податків, зборів та інших обов'язкових платежів за період часу з 01.04.2014 року по 31.03.2015 року по взаємовідносинам із 1. ПП «Соуф Брок» (код 38644286), 2. ПП «Брок Лайн» (код 38644024), 3. ПП «Топ Трейдінг» (код 38438310), 4. ПП «Інстал Плюс» (код 38155534), 5.ПП «Едгал» (код 38848499), 6. ПП «Трейд брок» (код 38847851), 7. ПП «Віва Трейдінг» (код 39070777), 8. ПП «Білдінг Стаф» (код 39071313), 9. ПП «Віапласт» (код 3916.1256), 10. ПП «Буд- Системс» (код 39097034), 11. ПП «Інтеррайс» (код 39258004), 12. ПП «Аурум 999» (код 37281141), 13. TOB «Елтіс Груп» (код 37931952), 14. TOB «Манко Трейд» (код 37932207), 15.ТОВ «Лед-Тек» (код 39097385), 16. ТОВ «Оріон прайс» (39161223), 17.Т0В «Аметіст- 2011» (код 37549590), 18. TOB «Укрвторсплав» (код 37350251), 19. TOB «Улюс» (код 20940780), 20. TOB «Пріма-2014» (код 39263302), 21. TOB «Аскаль» (код 39260715), 22. TOB «Велюкс» (код 39194260), 23. TOB «Фарум-2014» (код 39260139), 24. ПП «Вікколл» (код 39263192), 25. TOB «Черномор-Курорт Юг» (код 39263208), 26. ПП «Салта Арг» (код 30263234), 27. ПП «Санта-Фе» (код 39263260), 28. TOB «Діжон PC» (код 39263276), 29. ПП «Ріола» 2014» (код 39263281), 30. ПП «Катамарка» (код 39263339), 31. ПП «Берліна» (код 39259872), 32. ПП «Ларсан-2014» (код 39259888), 33. ПП «Орхус 5» (код 39259909), 34. ПП «Савой-Typ» (код 39259914), 35. TOB «Ікаст» (код 39259935), 36. TOB «Трофорс» (код 39259956), 37. ПП «Антон- М» (код 39263119), 38. ТОВ «Норвей» (код 39260097), 39. TOB «Лофтус» (код 39259977), 40. TOB «Аргус Люкс» (код 39251716), 41. ПП «Крокус лтд» (код 39251758), 42. TOB «Еріда-2014» (код 39251578), 43. TOB «Лес-Ком» (код 39251538), 44. TOB «Тейя-2014» (код 39251449), 45. TOB «Ісовер Юг» (код 39250969), 46. ПП «Град-Тент» (код 39250890), 47. TOB «Прім'єра УКР» (код 39251962). 48.ТОВ «Іко-3» (код 39251873), 49. TOB «Ту Плюс» (код 39257759), 50.ТОВ «Грейпфрут Епл» (код 39257828), 51. TOB «Буромакс-Екстра» (код 39257849), 52. TOB «Кліп Груп» (код 39258376), 53. ПП «Мегаформ-Х» (код 39258292), 54. ПП «Гео Тріп» (код 39258313), 55. ПП «Еко Світ-Тріс» (код 39257943). 56. TOB «Леруж Плюс» (код 39260694), 57. ПП «Овіньйон М» (код 39260736), 58. ПП «Фармасі Тех» (код 39260762), 59. ПП «Реймс Експрес» (код 39260778), 60. ПП «Інтер Полі- Фарб» (код 39260799), 61. TOB «Копперо» (код 39260605), 62. ПП «Вайгар» (код 39260647), 63. TOB «Аронт» (код 39260668), 64. TOB «Біарріцц» (код 39267155), 65. TOB «Довіль 2014» (код 39267160), 66. TOB «Інсбург-АВ» (код 39267176), 67. TOB «Ланже» (код 39267197), 68. TOB «Філлах» (код 39267223), 69. ПП «Естрета» (код ГІН «Люсіанна 2014» (код 39267251), 71.ТОВ «Айворі К» (код 39505796), 72. TOB «Данга Люкс» (код 39516059), 73. TOB «Одрі 15» (код 39514842), 74. TOB «Сайбері 12» (код 39506124), 75. TOB «Пріорі С» (код 39505801), 76. TOB «Жакот» (код 39511129) за період з 01.04.2014 по 31.03.2015.

За наслідками проведеної перевірки складений Акт № 4478/15-53-22-03/30390298 від 30.06.2015 року, яким встановлено порушення:

- п. 138.2. ст. 138, пп. 139.1.9., п.139.1, ст.139 Податкового кодексу України, занижено податок на прибуток за 2014 рік на суму 153 673 грн.;

- п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, занижено податок на додану вартість на суму 170 748 грн., в тому числі по періодам: квітень 2014 в сумі 165 248 грн.; червень 2014 року в сумі 3 000 грн.; липень 2014 року в сумі 2 500 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення повідомлення - рішення від 13.08.2015 р. №0000962203 та №0000972203.

Податковим органом в ході перевірки встановлено, що згідно наданих до перевірки документів, підприємством TOB ФІРМА «ХЕНТО ІНТЕР» було укладено договори з ПП "ВІВА ТРЕЙДІНГ" від 02.04.14 №14/0402-1 на поставку товарно-матеріальних цінностей і з ПП "ВІАПЛАСТ" від 20.06.14 № 200614-5 на поставку товарно-матеріальних цінностей та від 01.07.2014 б/н про надання юридичних послуг.

До перевірки надано видаткову накладну від 24.04.14 № 2307 та податкову накладну від 24.04.14 №2307, виписані підприємством ПП "ВІВА ТРЕЙДІНГ" на загальну суму 991488 грн., в т.ч. ПДВ 165 248 грн. (на поставку фарби «Хемпалін» та фарби «Хемпатекс»).

Суми податку на додану вартість за зазначеною податковою накладною включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за квітень 2014 року.

Також, до перевірки надано виписані підприємством ПП "ВІАПЛАСТ" видаткову накладну від 27.06.14 №2607 на загальну суму 18 000 грн., в т.ч. ПДВ 3 000 грн. (на поставку фарби «Хемпатекс»), акт виконаних робіт від 30.07.2014 б/н на загальну суму 15 000 грн., в т.ч. ПДВ 2 500 грн. (консультації з юридичних питань) та відповідні податкові накладні від 27.06.14 №2607 на загальну суму 18 000 грн., в т.ч.ПДВ 3 000 грн. та від 30.07.2014 на загальну суму 15 000 грн., в т.ч. ПДВ 2 500 грн.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5- до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за червень та липень 2014 року.

Крім того, актом зафіксовано, що перевіркою встановлено віднесення TOB ФІРМА «ХЕНТО ІНТЕР» вартості придбаних товарів (робіт, послуг) у ПП "ВІВА ТРЕЙДІНГ" та ПП "ВІАПЛАСТ" до складу витрат операційної діяльності всього в сумі 853 740 грн., у тому числі в розрізі податкових періодів: 2014 рік в сумі 853 740 гривень.

Податковий орган в ході перевірки також встановив, що згідно з додатком 5 до декларацій з ПДВ за період з 01.03.2014 року по 31.10.2014 року основним постачальниками ТМЦ (робіт, послуг) є: ПП «Аурум 999», код за ЄДРПОУ 37281141, вид діяльності - оптова торгівля металами та металевими рудами.

З урахуванням наявної інформації ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області (акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 01.08.14 №4349/15-53-22-3/37281141 «По неможливість проведення зустрічної звірки ПП "АУРУМ 999" (ЄДРПОУ 37281141) щодо документального підтвердження господарських відносин із контрагентами їх реальності та повноти відображення в обліку за період квітень - травень 2014 року» встановлено: відповідно до висновку ОУ ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 06.05.14 №505/07: «...під час відпрацювання ПП "Аурум 999" здійснений виїзд за податковою адресою підприємства та встановлено, що ПП "Аурум 999" за адресою: м. Одеса, вул. проспект Шевченка буд. 21, корп. б, кв. 58 не знаходиться, має стан - 9 (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням). Встановити та опитати директора підприємства ПП «Аурум 999» гр. ОСОБА_4 (і.п.н. НОМЕР_1) на даний час не надалось можливим. Було встановлено, що дана особа зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно чого до ОУ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області було направлено запит № 15402/7/15-53-07 від 06.05.2014 року щодо встановлення та опитування гр. ОСОБА_4 Встановлено, що ПП «Аурум 999» за податковою адресою не знаходиться, не має основних засобів, трудових ресурсів та виробничих потужностей. Факт відсутності управлінського та технічного персоналу, складських приміщень та транспортних засобів свідчить про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання будь яких послуг, та постачання товарів, що являється доказом про відсутність реальності господарських операції згідно податково-судової доктрини «Реальності господарської операції».

Також, проведеним аналізом податкової звітності та наявної інформації в ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області встановлено: за період квітень, травень 2014 року підприємством ПП "Аурум 999" податкова звітність до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Мідоходів в Одеській області не надавалась.

Відповідно до Системи «Податковий Блок» встановлено відображення контрагентами - покупцями ПП «Смартторгиентр» (37280677), ПП «Білдінг Стаф» (39071313) та ПП «Віва Трейдінг» (39070777) за період квітень, травень 2014 року сум ПДВ по податковим накладним складених на суми менші 10 тис, грн. ПДВ які відповідно до база даних «Архів електронної звітності» не зареєстровані в ЄРПН.

Зазначені операції ПП "АУРУМ 999" контрагентів-покупців та контрагентів-постачальників не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів.

На момент складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Аурум 999" щодо документального підтвердження господарських відносин із контрагентами (відповідно до Додатку до акту №1.1, №1.2, №1.3, №1.4) їх реальності та повноти відображення в обліку за квітень, травень 2014 року не можливо встановити реальність здійснення операцій ПП "Аурум 999" (код ЄДРПОУ 37281141) при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг) за період, квітень, травень 2014 року.

Суд переглянувши висновки відповідача про факти порушення норм податкового законодавства через недоведеність фактичного здійснення господарських операцій, встановив наступне.

Щодо висновків ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про неможливість встановити, які саме послуги юридичного характеру та у якому обсязі були виконані.

Факт надання ПП «Віапласт» консультації з юридичних питань за липень 2014 р. на суму 15000 грн., в тому числі ПДВ 2500 грн., підтверджується договором про надання юридичних послуг від 01.07.2014 р., актом прийому - передачі виконаних робіт за договором про надання юридичних послуг від 30.07.2014 р., та податковою накладною №2900 від 30.07.2014 р.

З акту прийому - передачі виконаних робіт за договором про надання юридичних послуг від 30.07.2014 р. вбачається, що ПП «Віапласт» здійснювало юридичний супровід поточної діяльності TOB ФІРМА «ХЕНТО ІНТЕР» у вигляді:

- Консультування TOB ФІРМА «ХЕНТО ІНТЕР»;

- Підготовки відповідних документів, які необхідні для участі TOB ФІРМА «ХЕНТО ІНТЕР» у відкритих торгах на закупівлю товарів, які проводило Державне підприємство «Одеський морський торговельний порт» 29 липня 2014 року щодо:

- оригіналу Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців,

- оригіналу довідки з податкової інспекції дійсної на дату проведення торгів (розкриття пропозицій) - (про відсутність заборгованості по обов'язковим платежам);

- відомостей з Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі Про банкрутство - витяг в оригіналі, щодо відсутності/наявності рішення про порушення проти суб'єкте господарювання справи про банкрутство чи визнання його в установленому порядку банкрутом, які видані відповідним уповноваженим органом(структурою) Міністерства юстиції України,

- оригіналу інформаційної довідки з Єдиного Державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, видана уповноваженим на це органом про те, що службову (посадову) особу учасника, яку уповноважено представляти інтереси підприємства під час проведення процедури закупівлі, не було притягнуто до відповідальності за вчинення у сфері державних-закупівель корупційного правопорушення.

- оригіналу довідки, яка видана уповноваженою структурою: МВС України про те, що службова (посадова) особа учасника, яку уповноважено представляти інтереси підприємства під час проведення процедури закупівлі, не було засуджено за злочин, пов'язаний з порушенням процедури закупівлі, чи інший злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку.

TOB ФІРМА «ХЕНТО ІНТЕР» здійснено оплату послуг ПП «Віапласт», що підтверджується платіжним дорученням №106 від 14.08.2014 р. в сумі 15 000,00 грн.

Крім того, суд критично ставиться до посилань податкового органу на інформацію викладену в базі даних «Податковий блок», з огляду на таке.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду у справі №815/6724/14 визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області по збиранню податкової інформації, за результатом чого був складений лист ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 29.09.2014 року №33271/7/15-53-22-3-/7; визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області щодо формуванню висновків у мотивувальній частині листа ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 29.09.2014 року №33271/7/15-53-22-3-/7 якими встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у контрагентів-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям за період липень 2014 року, в розумінні п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.185, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України, по внесенню до діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів інформацію, на підставі листа ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 29.09.2014 року №33271/7/15-53-22-3-/7; зобов'язано ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі листа ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 29.09.2014 року №33271/7/15-53-22-3-/7, скасувати висновки у мотивувальній частині листа ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 29.09.2014 року №33271/7/15-53-22-3-/7 якими встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у контрагентів-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям за період липень 2014 року, в розумінні п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.185, п.201.4, п.201.6, п 201.10 ст.201 Податкового Кодексу України.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду у справі № 815/6724/14 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області задоволено частково. Так, постанову в частині задоволення позовних вимог Приватного підприємства «ВІАПЛАСТ» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області по збиранню податкової інформації, за результатом чого був складений лист ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 29.09.2014 року №33271/7/15-53-22-3-/7, зобов'язання скасування висновків у мотивувальній частині листа ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 29.09.2014 року №33271/7/15-53-22-3-/7 якими встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у контрагентів-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям за період липень 2014 року, в розумінні п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.185, п.201.4, п.201.6, п 201.10 ст.201 Податкового Кодексу України - скасовано. Прийнято у вказаній частині нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ПП «ВІАПЛАСТ» до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дій ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області по збиранню податкової інформації, за результатом чого був складений лист ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 29.09.2014 року №33271/7/15-53-22-3-/7, зобов'язання скасування висновків у мотивувальній частині листа ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 29.09.2014 року №33271/7/15-53-22-3-/7 якими встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у контрагентів-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям за період липень 2014 року, в розумінні п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.185, п.201.4, п.201.6, п 201.10 ст.201 Податкового Кодексу України - відмовлено. В іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2014 року залишено без змін.

Отже, у ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області відсутні належні правові підстави для використання вказаної інформації, оскільки є рішення суду, яке набрало законної сили,

Щодо неналежного виконання господарських операції в розумінні приписів податкового законодавства слід зазначити, таке.

Відповідно до ч. 1,2 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 266 ГК України встановлено, предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

TOB «Хемпель Україна» здійснено поставку товару ПП «Віва Трейдінг», що підтверджується рахунком на оплату №63 від 18.04.2014 р. (на суму 449 913,60 грн.), видатковою накладною №49 від 23.04.2014 р., податковою накладною №12 від 23.04.2014 р., випискою з рахунку за період 06.06.2014 р. по 06.06.2014 р. від 01.07.2015 р., випискою з рахунку за період 14.07.2014 р. по 14.07.2014 р. від 01.07.2015 р.

02.04.2014 р. між покупцем TOB ФІРМА «ХЕНТО ІНТЕР» і постачальником ПП «Віва Трейдінг» укладений договір поставки №14/0402-1, згідно якого: п.1.1., п. 1.2 Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договором, передавати у власність покупця товарно - матеріальні цінності (далі іменовані «Товар»), а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у даному Договорі, приймати і оплачувати Товар. Передача Товару Постачальником у власність Покупця проводиться партіями. Одиниці виміру та загальна кількість Товару, що підлягає поставці за цим Договором, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) визначаються згідно з накладними, що є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до видаткових накладних №2307 від 24.04.2014 р., ПП «Віва Трейдінг» передав TOB ФІРМА «ХЕНТО ІНТЕР» обумовлений договором товар на загальну суму 991488,00 грн. ПП «Віва Трейдінг» видана податкова накладна №2307 від 24.04.2014 р. TOB ФІРМА «ХЕНТО ІНТЕР» здійснено оплату товару, що підтверджується платіжним дорученням №74 від 05.06.2014 р. в сумі 991 488,00 грн. Заборгованість між сторонами відсутня.

TOB «Хемпель Україна» здійснено поставку товару ПП «Віапласт», що підтверджується рахунком на оплату № 123 від 25.06.2014 р. (на суму 14 184,00 грн.), податковою накладною №29 від 26.06.2014 р., випискою з рахунку за період 08.09.2014 р. по 08.09.2014 р. від 01.07.2015 р.

20.06.2014 р. між покупцем TOB ФІРМА «ХЕНТО ІНТЕР» і постачальником ПП «Віапласт» укладений договір поставки №200614-5, згідно якого: п.1.1. ,п. 1.2. Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договором, передавати у власність покупця товарно - матеріальні цінності (далі іменовані «Товар»), а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у даному Договорі, приймати і оплачувати Товар. Предача Товару Постачальником у власність Покупця проводиться партіями. Одиниці виміру та загальна кількість Товару, що підлягає поставці за цим Договором, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) визначаються згідно з накладними, що є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до видаткових накладних №2607 від 27.06.2014 р., ПП «Віапласт» передав TOB ФІРМА «ХЕНТО ІНТЕР» обумовлений договором товар на загальну суму 18 000,00грн. TOB ФІРМА «ХЕНТО ІНТЕР» видана податкова накладна №2607 від 27.06.2014 р. TOB ФІРМА «ХЕНТО ІНТЕР» здійснено оплату товару, що підтверджується платіжним дорученням №100 від 06.08.2014 р. в сумі 18 000,00 грн. Заборгованість між сторонами відсутня.

Копії платіжних наявних в матеріалах справи документів засвідчують факт виконання зобов'язань по оплаті вартості товару шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом», операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб - через банківські установи. Наявні документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків TOB ФІРМА «ХЕНТО ІНТЕР».

В подальшому TOB ФІРМА «ХЕНТО ІНТЕР» реалізувала придбаний у ПП «Віва Трейдінг», ПП «Віапласт» товар ДП «Іллічівський морський торговельний порт», що підтверджується видатковою накладною №ЛП-018958/1 від 23.04.2014 р., №24/04/14/01 від 24.04.2014 р.( на суму 1 006 558,80 грн.), товарно-транспортною накладною №2 від 24.04.2014 р. зидатковою накладною №27/06/14/01 від 27.06.2014 р. (на суму 19 620,00 грн.), товарно-транспортною накладною №4 від 27.06.2014 р.

Товар отримано ДП «Іллічівський морський торговельний порт», що підтверджується довіреністю №1850 від 16.04.2014 р., №2081 від 25.06.2014 р.

Визначені договорами первинні документи, які наявні в матеріалах справи були досліджені в судовому засіданні та їм надано належну правову оцінку в рамках приписів чинного законодавства з приводу спірних правовідносин.

З цього приводу, суд вважає за необхідне зазначити, що у спірних правовідносинах критерію документальної підтвердженості, встановленому податковим законодавством, відповідають подані первинні документи, оскільки надані платником первинні документи, містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг господарських операцій у рамках взаємовідносин із задекларованими контрагентами.

Так, в силу вимог абзацу першого пункту 138.2 статті 138 ПК витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Норми податкового законодавства, що регулюють порядок формування витрат у податковому обліку платника, не обмежують період подання платником необхідних первинних документів на підтвердження сформованих витрат лише часом проведення податкової перевірки.

Не дає підстави для такого висновку і пункт 44.6 статті 44 ПК, відповідно до якого у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Адже наведена норма Кодексу лише визначає статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, та порядок використання цих документів податковим органом у разі їх подання платником до прийняття рішення, однак жодним чином не обмежує право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки (крім випадків, коли законом прямо передбачено необхідність подання конкретних документів під час перевірки).

Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. Завдяки цьому забезпечується збір та дослідження доказів судом під час вирішення податкового спору. Саме така позиція висловлена Вищим адміністративним судом у Постанові від 28.10.2015 р. (справа №К/800/32990/15).

Щодо висновків ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про неможливість здійснення господарської діяльності ПП «Віва Трейдінг» та ПП «Віапласт» за наявності вироку Приморського районного суду м. Одеси від 17.12.2014 року по справі №522/22987/14-к у відношенні директора ПП «Аурум 999» ОСОБА_5, яку обвинувачено у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч. 1 ст.205 КК України; вироку Приморського районного суду м. Одеси від 20.03.2015 по справі 522/3050/15-к у відношенні директора ПП «Хол Авто» - ОСОБА_6, якого обвинувачено у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 КК України, слід зазначити таке.

Суд критично ставиться до вказаного, як зазначено у ч.4 ст.72 КАС України, вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Водночас особливістю преюдиційних обставин, передбачених частиною четвертою статті 72 КАС України, є їх обов'язковість для суду, що розглядає справу.

Як уже зазначалося, частиною четвертою статті 72 КАС України установлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Диспозиція наведеної правової норми, на відміну від норми частини першої статті 72 КАС України, прямо вказує на те, що обов'язковими для суду, який розглядає справу, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок.

Разом із тим розглядувана норма встановлює межі обов'язковості зазначених різновидів судових рішень для адміністративного суду, що розглядає конкретну адміністративну справу.

Така обов'язковість поширюється лише на те питання, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову.

Отже, обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Водночас правова кваліфікація діяння особи, наведена у вироку в кримінальній справі або постанові про адміністративний проступок (тобто застосування тих чи інших правових норм до відповідної поведінки), не є обов'язковою для адміністративного суду.

Суд не приймає довід податкового органу щодо наявності матеріалів перевірки, які ніби - то доводить порушення контрагентом приписів ПК України.

Слід зазначити, що TOB ФІРМА «ХЕНТО ІНТЕР» має господарські відносини з ПП «Віва Трейдинг», ПП «Віапласт» й немає жодних господарських відносин з ПП «Аурум 999» та ПП «Хол - Авто», а отже вироки по вказаних справах не мають відношення до оскаржуваних господарський операцій.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду у справі 815/6000/14 адміністративний позов приватного підприємства «ВІВА ТРЕЙДІНГ» до ДПІ у Приморському районі міста ОСОБА_7 управління Міндоходів в Одеській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправними дії ДПІ у Приморському районі м. Одеси по внесенню до діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів інформацію, на підставі акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ від 01.08.2014 року за №4348/15-53-22-3/39070777 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «ВІВА ТРЕЙДІНГ», код за ЄДРПОУ 39070777, щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за період квітень - травень 2014 року».

Зобов'язано ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області в 01.08.2014 року за №4348/15-53-22-3/39070777 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «ВІВА ТРЕЙДІНГ» (код за ЄДРПОУ 39070777) щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за період квітень - травень 2014 року». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду у справі №815/6000/14 апеляційну скаргу ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області - залишено без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2014 року - залишено без змін.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду у справі №815/6158/14 задоволено частково адміністративний позов Приватного Підприємства «ВІАПЛАСТ» до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії. Визнано протиправними дії ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області по внесенню до діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань), на підставі акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 25.07.2014 року № 4255/15-53-22-3/39161256 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «ВІАПЛАСТ» код за ЄДРПОУ 39161256, щодо документального підтвердження господарських відносин із контрагентами їх реальності та повноти відображення в обліку за червень 2014 року». Зобов'язано ДПІ у Приморському районі м. Одеси вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області 25.07.2014 року № 4255/15-53-22-3/39161256 «Про неможливість проведення зустрічної звірки «ВІАПЛАСТ», щодо документального підтвердження господарських відносин із контрагентами їх реальності та повноти відображення в обліку за червень 2014 року». І іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду у справі №815/6158/14, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2014 року - залишено без змін.

Отже, податковий орган не мав законних підстав для співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі акту від 25.07.2014 року № 4255/15-53-22-3/39161256 та акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ від 01.08.2014 року за №4348/15-53-22-59070777.

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступного.

Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права та спирається на доводи, які підтверджені доказами, що містяться у матеріалах справи.

Суд, дослідивши структуру спірних правовідносин, підстави їх виникнення та відповідність приписам чинного податкового законодавства, вважає за необхідне прийняти зазначені доводи, як такі, що є обґрунтованими та доведеними у встановленому законом порядку, з огляду на таке.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно наведених норм підставою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції та підтверджують факт їх виконання.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України (постанова від 27.03.2012 року №21-737во10) надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Крім того, практика Європейського суду суттєво впливає на змістове наповнення принципів, закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколах до неї.

Так, у своїх висновках Суд неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога ст.1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Водночас ст.1 Першого протоколу не гарантує права на надбання майна (рішення у справах "Ван дер Мюсель проти Бельгії" та "Копеський проти Словаччини"). Особа може заявляти про порушення ст.1 Першого протоколу тільки тією мірою, якою оскаржувані рішення національного суду стосуються її майна в розумінні цього положення. "Майном" може бути як "існуюче майно", так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні "легітимні сподівання" на реалізацію майнового права. "Легітимні сподівання" за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі "Копеський проти Словаччини").

Поряд з цим, слід відмітити, що принцип захисту легітимних очікувань також належить до принципів, що розвивалися судовою практикою Європейського суду з метою контролю за здійсненням влади так, щоб не допустити свавілля та зловживань, з метою захисту від можливих порушень з боку публічної адміністрації, в першу чергу, при реалізації державними органами та посадовими особами дискреційних повноважень.

В контексті зазначеного, слід наголосити, що податковий орган при виконанні покладених на неї повноважень зобов'язана діяти на підставі, у межах та у спосіб визначений чинним законодавством України. Не зважаючи на той факт, що Податковим кодексом України встановлене право контролюючого органу на здійснення перевірок (документальних, невиїзних, виїзних, планових та позапланових перевірок), суд наголошує, що у той же час, контролюючий орган позбавлений права на відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень, які не мають підтвердження доказами.

Оскільки до обов'язків платника податків законом віднесено ведення в установленому порядку обліку доходів і витрат, складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; виконання законних вимог контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписування актів (довідки) про проведення перевірки (пп. 16.1.2, 16.1.8 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України), то є очевидним, що він (платник податків) має легітимне очікування на реалізацію свого майнового права, в даному випадку, на гарантоване державою право щодо формування податкового кредиту та зважаючи на відсутність факту заниження податкових зобов'язань при відсутності будь-яких порушень з боку платника податків.

Крім того, ні Податковий кодекс України, ні інші законодавчі акти з питань оподаткування не ставлять право позивача на податковий кредит в залежність від дотримання вимог податкового та іншого законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь - яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

За таких обставин, суд погоджується з позивачем, що за чинними нормами права будь-яка відповідальність, у т.ч. цивільна, податкова, фінансова носить індивідуальний характер і стосується лише винної особи, через що на ТОВ Фірма «Хенто Інтер» не може бути покладено відповідальність за невиконання або неналежне виконання контрагентами обов'язків визначених чинним податковим законодавством.

Крім того, в силу абзацу "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, тому необхідно врахувати п. 198.2 ст. 198 Кодексу, яким встановлено дату виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Також, суд зазначає п. 198.3 ст. 198 Кодексу яким визначається податковий кредит звітного періоду і враховує, що згідно п. 198.6 ст. 198 Кодексу не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Сукупний аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ - дана обставина представником відповідача не оспорювалась.

Також, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Отже, дослідивши матеріали справи, суд погоджується із доводами позивача про те, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки - є безпідставними, оскільки фінансово-господарська діяльність суб'єкта господарювання відбувалась на законних підставах, що підтверджує дії платника податку в правовому полі. І тому виключення вищевказаних сум зі складу податкового кредиту, та відповідно визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість - є незаконними.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач як підставу своїх правомірних дій, не знайшли свого обґрунтування в ході судового розгляду та не підтверджуються матеріалами справи.

Приписами ч.3 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000972203 від 13.08.2015 р. та №0000962203 від 13.08.2015 р.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Потоцька Н.В.

.