Постанова

від 15.12.2015 по справі 826/16233/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 грудня 2015 року письмове провадження № 826/16233/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянувши адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРЕТОН"

до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві

про визнання протиправними та скасування рішень

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до відповідача в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Коблоша О.И. від 04.09.2015 року по виконавчому проваджені ВП № 47458820 про стягнення виконавчого збору, у розмірі 10 % від суми заборгованості а саме: 10 404 (десять тисяч чотириста чотири) гривні 00 коп., що включена до платіжної вимоги № 1721/5 від 27 липня 2015 року, у якості виконавчого збору;

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця державної Виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Коблоша О.Й. від 04.09.2015 року по виконавчому проваджені ВП № 47458820 про стягнення з боржника витрат пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій у розмірі 200 (двісті) гривень 00 коп., що включені до платіжної вимоги № 1721/5 від 27 липня 2015 року у якості витрат пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій;

- визнати протиправною та скасувати платіжну вимогу відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві № 1721/5 від 27 липня 2015 року в частині стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРЕТОН» (код ЄДРПОУ 37333498) у розмірі 10 604 (десять тисяч шістсот чотири) гривні 01 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 04.09.2015 року державним виконавцем Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві винесені постанови про стягнення виконавчого збору та стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні №47458820. Позивач вважає, що дані постанови винесені з порушеннями норм Закону України "Про виконавче провадження". Крім того, ТОВ «Паретон» було позбавлено права виконати рішення в строк наданий для добровільного виконання, оскільки його не повідомлено про відкриття виконавчого провадження.

Зазначає, що оскільки ТОВ «Паретон» не отримувало постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду м. Києва №910/19966/14, Заявнику не було відомо ні про наявність зазначеного виконавчого провадження, ні про строки його виконання, а отже - постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, про стягнення з боржника виконавчого збору у цій справі на думку позивача повинні бути скасовані.

Також позивач зазначає, що при складані та винесенні постанови про стягнення виконавчого збору державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві було допущено помилку і вказано не обґрунтований і цілком не зрозумілий виконавчий збір у розмірі: 47 458 820 (сорок сім мільйонів чотириста п'ятдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) гривень 00 коп., оскільки розрахунок від суми заборгованості складає 104 040 (сто чотири тисячі сорок) гривень 00 коп. х 10 % = 10 404 (десять тисяч чотириста чотири) гривні 00 коп.

Також незрозумілою для позивача є підстава для винесення постанови від 04.09.2015 про стягнення з боржника витрат пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій у розмірі 200 (двісті) гривень 00 коп., оскільки жодного документу з приводу виконавчого провадження ТОВ «ПАРЕТОН» так і не отримало. Державним виконавцем не вчинено жодних виконавчих дій наприклад як: виклик, арешт майна, грошових коштів на банківських рахунках тощо.

Представник позивача в судовому засіданні 06.11.2014 року позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Суд відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив перейти до розгляду справи у письмовому провадженні.

Ухвалою суду від 14.12.2015 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування платіжної вимоги відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві № 1721/5 від 27 липня 2015 року в частині стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРЕТОН» (код ЄДРПОУ 37333498) у розмірі 10 604 (десять тисяч шістсот чотири) гривні 01 коп.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне .

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.11.14 по справі № 910/19966/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЛОН ФЕШН Україна» задоволено повністю. Постановлено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Паретон» (04071, м. Київ, вул.. Ярославська, буд. 56А, ідентифікаційний код 37333498) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЛОН ФЕШН Україна» (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 31, ідентифікаційний код 37100448) борг у розмірі 102 000 (сто дві тисячі) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 040 (дві тисячі сорок) грн. 00 коп.

Вказані рішення господарського суду міста Києва та апеляційного суду позивачем оскаржено до Вищого господарського суду України.

Постановою Вищого господарського суду України від 06 квітня 2015 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 р. та рішення господарського суду міста Києва від 12.11.2014 р. у справі №910/19966/14 залишено без змін.

На виконання Рішення господарського суду міста Києва від 12.11.14 року судом 25.02.2015 року був виданий наказ по справі № 910/19966/14, відповідачем постановою від 08.05.2015 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу № 910/19966/14.

27.07.2015 року відповідачем виставлено ТОВ «Паретон» платіжну вимогу № 1721/5 на суму 114 644,01 грн.

04.09.2015 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві за невиконання боржником рішення суду у строк встановлений постановою про відкриття виконавчого провадження від 08.05.2015 року винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 47 458 820,00 грн.

Також, державним виконавцем винесено постанову про стягнення витрат на проведення виконавчих дій у сумі 200,00 грн.

Позивач вважає, дії державного виконавця щодо винесення оскаржуваних постанов та вимоги протиправними, а постанови такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства звернувся до суду за захистом своїх прав.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

У відповідності до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України та є обов'язковими до виконання на всій території України.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» (ч. 4 ст. 257 КАС України).

У відповідності до преамбули Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV, цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно ст. 1 Закону №606-ХІV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 5 Закону № 606-XIV визначено, що державний виконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи, щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Нормами ч. 1 і 3 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. При цьому рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

За приписами ч. 1 та п. 13 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Частиною 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно ч. 5 ст. 25 Закону копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону №606-XIV у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом .

Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься під час першого надходження виконавчого документа державному виконавцю. Під час наступних пред'явлень до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

Відповідно до пп.3.7.1 п.3.7 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. №512/5, постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення. У постанові про стягнення виконавчого збору визначається розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, зазначений у частині першій статті 28 Закону. Примусове стягнення виконавчого збору здійснюється відповідно до вимог Закону.

В свою чергу, за приписами частин 1, 3, 4 статті 31 Закон № 606-ХІV, копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

За письмовою заявою учасників виконавчого провадження документи виконавчого провадження можуть надсилатися адресатам каналами факсимільного зв'язку або електронною поштою. Документи виконавчого провадження, надіслані каналами факсимільного зв'язку або електронною поштою, вважаються врученими за наявності належного підтвердження їх одержання адресатами.

Державний виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам або іншим учасникам виконавчого провадження під розписку.

Виходячи зі змісту наведених правових норм, державний виконавець, починаючи примусове виконання рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 25 Закону № 606-ХІV.

Таким чином, обов'язок державного виконавця з'ясувати обставину отримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження передує вчиненню будь-яких дій стосовно примусового виконання рішення.

Суд зауважує, що обов'язок виконати постанову про відкриття виконавчого провадження у боржника виникає у день її отримання.

Однак, боржнику не було відомо про наявність виконавчого провадження та про строки його виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, державний виконавець надав строк для добровільного виконання виконавчого документу - до 25.02.2015 року згідно постанови від 08.05.2015 року, разом з тим, відомості про те, що копію постанови про відкриття виконавчого провадження було надіслано позивачу по справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення з дотриманням вимог Закону № 606-ХІV відсутні.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про безпідставність постанови державного виконавця про стягнення з товариства виконавчого збору від 04.09.2015 року ВП №47458820.

Суд також враховує доводи позивача та звертає увагу відповідача на неправомірно розраховану суму виконавчого збору, яка значно перевищує суму боргу за наказом господарського суду.

Згідно з положеннями частин 1, 2, 5 статті 41 Закону № 606-ХІV, витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду у десятиденний строк.

Водночас, за правилами пункту «б» підпункту 1.5.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року за № 489/20802 (далі - Інструкція №512/5) постанова як окремий документ містить такі обов'язкові реквізити, зокрема, мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких державний виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на закон чи інший нормативно-правовий акт (статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт, на підставі якого видано постанову).

Крім того, підпунктом 3.13.1 пункту 3.13 Інструкції встановлено, що про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду в десятиденний строк.

Про розмір витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець відповідно до розрахунку витрат, наданого фінансовою службою відповідного головного управління юстиції, складає акт про витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій (додаток 1), у якому зазначаються перелік та суми витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Оскільки відповідачем не було виконано вимоги статті 31 Закону України "Про виконавче провадження" щодо повідомлення боржника про термін добровільного виконання рішення суду та наслідків невиконання рішення суду в добровільному порядку, дії державного виконавця щодо примусового виконання є неправомірними, у зв'язку з чим у позивача відсутній обов'язок щодо оплати неправомірних дій виконавця.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Згідно ст.69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. При цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не спростовані відповідачем, а отже підлягають до задоволення

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 128, 160-165, 167, 181, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Паретон» задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві від 04.09.2015 року ВП №47458820 про стягнення виконавчого збору.

Визнати протиправною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві від 04.09.2015 року ВП №47458820 про стягнення з боржника витрат пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Паретон» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 182,70 грн.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій