Рішення

від 16.12.2015 по справі 297/2085/15-ц

БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 297/2085/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2015 року м. Берегово

Берегівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого Ільтьо І. І.,

при секретарі Куні О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Берегово цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання права власності на земельну ділянку,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання права власності на земельну ділянку, вказавши, що він має в постійному користуванні земельну ділянку в урочищі «Чизай» за межами населеного пункту м. Берегово, площею 1,2294 га, яка йому належить відповідно до державного акту №001-20009, виданого на підставі рішення Берегівської міської ради №124 від 12 березня 1998 року. Вказаною земельною ділянкою він користується для ведення особистого селянського господарства більше 17 років. Оскільки передбачена безоплатна приватизація земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян, позивачем було виготовлено документацію із землеустрою, після чого він звернувся з відповідною заявою до Головного управління держземагенства у Закарпатської області про затвердження технічної документації. Головне управління повідомило його, що передача у власність не входить в їх компетенцію та рекомендувало звернутися з цього приводу до органу місцевого самоврядування, оскільки це їх компетенція. Однак при зверненні до Берегівської районної державної адміністрації, позивачу було повідомлено, що розпорядження земельними ділянками державної власності сільськогосподарського призначення не належить до компетенції РДА. Зазначені обставини унеможливило в позасудовому порядку вирішити даний спір.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, однак подав заяву в якій просить розглянути справу без його участі. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, згідно поданої заяви просила суд розглянути справу без їх участі, позовні вимоги визнала повністю.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що згідно державного акту на право користування землею серії ЗК 001-20009, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 316-98, земельна ділянка площею 1,2299 га надана позивачу ОСОБА_1-Ф.Л. у постійне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі рішення Берегівської міської ради №124 від 12 березня 1998 року.

Згідно розпорядження голови Берегівської РДА №16 від 24.01.2012 року позивачу надану дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на вищевказану земельну ділянку площею 1,2299 га, яка розташована на території Берегівської міської ради за межами населеного пункту, для ведення особистого селянського господарства. На підставі зазначеного розпорядження позивачем виготовлено технічну документацію.

Враховуючи наведене, позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області з клопотанням про затвердження технічної документації щодо відведення спірної земельної ділянки у власність. Головне управління повідомило позивача, що передача у власність не входить в їх компетенцію та рекомендувало звернутися до органу місцевого самоврядування.

Далі, при зверненні до Берегівської районної державної адміністрації позивачу було повідомлено, що розпорядження земельними ділянками державної власності сільськогосподарського призначення не належить до компетенції РДА.

Частиною 1 та 2 ст. 118 ЗК України встановлено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, якій передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Згідно п. «в» ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни набувають права власності на земельні ділянки, в тому числі, на підставі приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Враховуючи, що ОСОБА_1-Ф.Л. є фактичним власником спірної земельної ділянки, користується нею більше 17 років, суд приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1-Ф.Л. слід задовольнити та встановити його право власності на земельну ділянку площею 1,2294 га в урочищі «Чизай» на території Берегівської міської ради, за межами населеного пункту м. Берегово, для ведення особистого селянського господарства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 118, 158 ЗК України, ст. 392 ЦК України, ст.ст. 3, 6, 8, 10, 11, 57-60, 62, 64, 197 ч.2, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, мешканцем м. Берегово, вул. Київська, 19, право власності на земельну ділянку площею 1,2294 га в урочищі «Чизай» на території Берегівської міської ради, за межами населеного пункту м. Берегово, кадастровий номер 2110200000:04:001:0037, для ведення особистого селянського господарства.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя ОСОБА_2.