Рішення

від 03.12.2015 по справі 911/2937/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2015 р. Справа № 911/2937/15

Господарський суд Київської області, у складі колегії суддів: головуючий суддя - Саванчук С.О., судді: Бацуца В.М., Рябцева О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Будівельна компанія Новий дахВ» ,

02222, АДРЕСА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю В«УПТІВ» ,

08298, Київська обл., м. Ірпінь, смт Коцюбинське, вул. Пономарьова, буд. 2Д

про стягнення 134179,61 грн.

за участю представників:

позивача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином;

відповідача - ОСОБА_1 (наказ від 06.02.2012 № 1)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю В«Будівельна компанія Новий дахВ» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю В«УПТІВ» (далі - відповідач) про стягнення 144395,44 грн., з яких: 121066,12 грн. основного боргу, 23329,32 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором від 25.04.2013 № 25/04 та договором від 16.09.2013 № 16/09.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13 липня 2015 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 4 серпня 2015 року.

У судовому засіданні 4 серпня 2015 року, на підставі частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 20 серпня 2015 року.

Через канцелярію суду (вх.№18652/15 від 11.08.2015) відповідачем подано відзив, відповідно до якого позов повністю заперечений.

Відповідно до ухвали суду від 20 серпня 2015 року, розгляд справи, на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, відкладено на 8 вересня 2015 року.

У судовому засіданні 8 вересня 2015 року, на підставі частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 24 вересня 2015 року.

Через канцелярію суду 21 вересня 2015 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог (вх.№ 22177/15), відповідно до якої позивач заявляє до стягнення з відповідача 42673,32 грн. заборгованості за договором №25/04 від 25.04.2013, 624,32 грн. 3% річних за договором №25/04 від 25.04.2013, 12247,83 грн. пені за договором №25/04 від 25.04.2013, 7241,66 грн. інфляційних втрат за договором №25/04 від 25.04.2013, 48392,20 грн. заборгованості за договором №16/09 від 16.09.2013, 707,98 грн. 3% річних за договором №16/09 від 16.09.2013, 14080,14 грн. пені за договором №16/09 від 16.09.2013, 8212,16 грн. інфляційних втрат за договором №16/09 від 16.09.2013.

У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Саванчук С.О., судове засідання, призначене на 24.09.2015, не відбулось, у зв'язку з чим, ухвалою суду від 28.09.2015 розгляд справи відкладено на 08.10.2015.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.10.2015 у справі № 911/2937/15 призначено колегіальний розгляд справи та передано справу до відповідного структурного підрозділу апарату господарського суду Київської області для визначення складу колегії суддів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.10.2015 справу № 911/2937/15 прийнято до розгляду у складі колегії суддів: головуючий суддя -Саванчук С.О., судді: Горбасенко П.В., Карпечкін Т.П., розгляд справи призначено на 05.11.2015.

У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Карпечкіна Т.П., відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів, у справі № 911/2937/15 визначено колегію у складі суддів: головуючий суддя - Саванчук С.О., судді: Горбасенко П.В., Рябцева О.О.

У зв'язку з відпусткою судді Горбасенка П.В., відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у справі № 911/2937/15 визначено колегію у складі суддів: головуючий суддя - Саванчук С.О., судді: Бацуца В.М., Рябцева О.О.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.11.2015 справу № 911/2937/15 прийнято до розгляду у складі колегії суддів: головуючий суддя - Саванчук С.О., судді: Бацуца В.М., Рябцева О.О. та призначено розгляд справи на 19.11.2015.

На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України, заяву позивача про уточнення позовних вимог (вх.№ 22177/15 від 21.09.20015) оцінено судом як зменшення розміру позовних вимог, з огляду на зміст позовної заяви, з урахуванням правової позиції, що викладено у підпункті 3.11. пункту 3. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 № 18.

Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.

У зв'язку з прийняттям зменшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову, відповідно до розміру якої буде вирішуватися спір - 134179,61 грн., з яких: 42673,32 грн. заборгованості за договором №25/04 від 25.04.2013, 624,32 грн. 3% річних за договором №25/04 від 25.04.2013, 12247,83 грн. пені за договором №25/04 від 25.04.2013, 7241,66 грн. інфляційних втрат за договором №25/04 від 25.04.2013, 48392,20 грн. заборгованості за договором №16/09 від 16.09.2013, 707,98 грн. 3% річних за договором №16/09 від 16.09.2013, 14080,14 грн. пені за договором №16/09 від 16.09.2013, 8212,16 грн. інфляційних втрат за договором №16/09 від 16.09.2013.

Підстави для припинення провадження у справі, у частині зменшення позовних вимог, у господарського суду відсутні, з урахуванням абзацу 2 пункту 7. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23.03.2012 № 6.

У судовому засіданні 19.11.2015, на підставі частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 03.12.2015.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 03.12.2015 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «УПТІ» (за договором - підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Новий дах» (за договором - субпідрядник) укладено договори: від 25.04.2013 №25/04 (далі - Договір 1) та від 16.09.2013 №16/09 (далі - Договір 2), (далі разом - Договори).

Пунктом 1.1 Договору 1 встановлено, що підрядник доручає, а субпідрядник зобов'язується за завданням підрядника виконати на свій ризик, власними та залученими силами і своїми матеріально-технічними засобами роботи по улаштуванню гідроізоляції покрівлі загальною площею 21575 м.кв. на будівництві об'єкта: «Цех по виробництву фасованої продукції з чаю та кави та логістичний центр ТОВ «ПРОДПАК ЛТД» по вул. Броварській в с. Требухів Броварського району Київської області».

Згідно з пунктом 2.1 Договору 1, договірна ціна робіт орієнтовно становить 1048545,00 грн.

Відповідно до пункту 1.1 Договору 2, підрядник доручає, а субпідрядник зобов'язується за завданням підрядника виконати на свій ризик, власними та залученими силами і своїми матеріально-технічними засобами роботи по улаштуванню гідроізоляції покрівлі на будівництві об'єкта: «будівництво 162-х квартирного будинку, 242-х квартирного будинку і 149-х квартирного будинку за адресою Київська обл., с. Софіївська Борщагівка. вул. Горького».

Згідно з пунктом 2.1 Договору 2, договірна ціна робіт орієнтовно становить 240000,00 грн.

Відповідно до пунктів 2.4.1 Договорів, субпідрядник до 25-го числа звітного місяця надає підряднику для погодження та затвердження Акти приймання виконаних робіт, Довідку про вартість виконаних робіт (Ф №КБ-3) та всю необхідну документацію.

Згідно з пунктами 2.4.2 Договорів, підрядник протягом 10-ти календарних днів затверджує надані Акти приймання виконаних робіт та Довідку про вартість виконаних робіт (Ф № КБ-3) та перераховує на розрахунковий рахунок субпідрядника кошти за фактично виконані роботи.

Пунктами 2.5 Договорів передбачено, що при кінцевих розрахунках підрядник може утримати вартість робіт, які виконані з вини субпідрядника з недоробками і дефектами, що зафіксовані відповідним актом. Протягом встановлених цим актом строків, субпідрядник повинен усунути виявлені порушення, і після чого підрядник перераховує утримані суми.

Відповідно до пунктів 3.1 Договорів, після завершення виконання робіт субпідрядник надає підряднику три екземпляри акту виконаних робіт, довідку про вартість виконаних робіт (Ф № КБ-3) та всю необхідну документацію. Підрядник зобов'язаний організувати та здійснити прийняття робіт протягом 10-ти календарних днів з моменту отримання від субпідрядника акту виконаних робіт та протягом цього терміну підписати та повернути субпідряднику підписаний акт виконаних робіт.

Згідно з пунктами 3.3 Договорів, у випадку виявлення недоліків під час приймання робіт, підрядник мас право протягом 10-ти календарних днів з дня отримання від субпідрядника акту виконаних робіт надати останньому мотивовану відмову від прийняття робіт у письмовій формі та дефектний акт з переліком виявлених недоліків в роботах та строків, які пропонуються субпідряднику для усунення таких недоліків.

Пунктами 3.4 Договорів встановлено, що акт прийому-передачі завершених робіт підписується представниками підрядника та субпідрядника.

Згідно з пунктами 7.9 Договорів, за несвоєчасну оплату виконаних робіт підрядник сплачує пеню, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від фактичного боргу за кожен день прострочення, сплата пені не звільняє підрядника від повного розрахунку за виконані обсяги робіт.

Договори вступають в силу з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та припиняють дію в момент повного виконання сторонами зобов'язань за ними (пункти 11.3 Договорів).

Колегією суддів встановлено, що на виконання умов Договору 1, позивачем виконано, а відповідачем прийнято робіт, всього на суму 1074304,69 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи актами прийомки виконаних робіт №1 за травень 2013 року, №2 за червень 2013 року, №2 за липень 2013 року, №1 за липень 2013 року, б/н за липень 2013 року, б/н за серпень 2013 року, б/н за серпень 2013 року, б/н за вересень 2013 року, №1 за вересень 2013 року, №2 за вересень 2013 року, б/н за листопад 2013 року та б/н за грудень 2013 року.

Також, колегією суддів встановлено, що на виконання умов Договору 2, позивачем виконано, а відповідачем прийнято робіт, всього на суму 134469,60 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи актами прийомки виконаних робіт №2 за листопад 2013 року, №1 за листопад 2013 року, №1 за грудень 2013 року, б/н за жовтень 2013 року, б/н за серпень 2014 року, №1 за грудень 2013 року та №1 за грудень 2013 року.

Зазначені акти підписані відповідачем без зауважень, прийняття вказаних в актах робіт за Договорами відповідачем не заперечується.

Відповідачем роботи, що прийняті за вказаними актами, оплачені частково: у сумі 1031631,37 грн. за Договором 1 та у сумі 86076,80 грн. за Договором 2, що підтверджується наявними у матеріалах справи виписками з банківських рахунків, що засвідчені уповноваженою особою банківської установи та скріплені відбитками її печатки, вказане не заперечується сторонами.

Зважаючи на те, що відповідач не повністю розрахувався з позивачем за виконані роботи, позивачем заявляється до стягнення заборгованість, що утворилась у зв'язку з цим: 42673,32 грн. - за Договором 1 та 48392,20 грн. - за Договором 2.

Відповідачем позов заперечений повністю тим, що умовами Договорів визначено, що підставою для здійснення оплат за ними, крім складання актів приймання виконаних робіт, є надання позивачем відповідачеві довідок про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3 та всієї необхідної документації (журнал виконаних робіт, акти огляду прихованих робіт, акти перевірки якості виконаних робіт) і, оскільки вказаних документів позивачем не надано, відсутні підстави для здійснення остаточного розрахунку. Крім того, відповідач вказує, що умовами Договорів передбачено створення гарантійних фондів, що складають 52427,25 грн. за Договором 1 та 12000,00 грн. за Договором 2, що розраховані відповідачем як 5 % від орієнтовної договірної ціни робіт за Договорами, повернення яких також пов'язане з передачею позивачем відповідачеві виконавчої документації згідно виконаних робіт.

Відповідно до пунктів 2.11.1 Договорів, гарантійний фонд за договором встановлюються в розмірі 5% від вартості робіт за цим договором та формується шляхом утримання підрядником (залишення у підрядника) 5% оплати вартості фактично виконаних і зданих робіт за цим договором, з урахуванням ПДВ.

Згідно з пунктами 2.11.2 Договорів, кошти гарантійного фонду використовуються підрядником для усунення недоліків та дефектів робіт субпідрядника у разі, якщо субпідрядник не усуває такі недоліки за власний рахунок протягом погодженого сторонами строку. У випадку використання підрядником коштів гарантійного фонду, підрядник зобов'язаний проінформувати субпідрядника про обсяг витрат та надати відповідні належні документальні підтвердження. Розмір гарантійного фонду, а також відповідно до ціни договору та сума, що залишається до виплати субпідряднику за договором, зменшується на суму коштів, які були витрачені підрядником на усунення недоліків виконаних за договором робіт.

Пунктами 2.11.4 Договорів передбачено, що повернення підрядником субпідряднику гарантійного фонду відбувається в наступному порядку: через три місяці після завершення робіт, підписання останнього по часу акту виконаних робіт та передачі пакету виконавчої документації згідно виконаних робіт по договору. Підрядник перераховує субпідряднику 50 відсотків гарантійного фонду за вирахуванням сум, сплачених підрядником за усунення недоліків, відповідно; через три місяці після введення об'єкта в експлуатацію, підрядник перераховує субпідряднику 50 відсотків гарантійного фонду, що залишилися, за вирахуванням сум, сплачених підрядником за усунення недоліків, відповідно.

Відповідно до розрахунку суду, з урахуванням умов Договорів, вірні розміри гарантійних фондів складають: 53715,24 грн. за Договором 1 та 6723,48 грн. за Договором 2, з розрахунку 5% вартості фактично виконаних і зданих робіт.

Позивачем доводи відповідача заперечені тим, що всю документацію передано під час прийняття відповідачем виконаних робіт разом з відповідними актами, до матеріалів позову позивачем не надано ані самої документації, ані доказів її передачі відповідачу, згодом, позивачем, після порушення провадження у справі, надіслано документацію щодо спірних робіт відповідачу, відповідачем факт її отримання підтверджено, проте, вказано на недоліки, що містить зазначена документація, що потребують виправлення для її прийняття та заперечені вказані у документах дати їх складання, оскільки відповідач вважає, що документи складено під час судового розгляду, відтак, безпідставним є зазначення у них, що вони складені під час фактичного прийняття робіт.

Крім того, відповідно до доказів, що витребувано судом, встановлено, що об'єкт будівництва, на якому здійснювались роботи за Договором 1, здано в експлуатацію 18 грудня 2013 року, що підтверджується Декларацією про готовність об'єкта до експлуатації від 18.12.2013 за №ВС143133520885, а об'єкти будівництва, на яких здійснювались роботи за Договором 2, здано в експлуатацію 26.12.2014, що підтверджується деклараціями про готовність об'єкта до експлуатації від 26.12.2014 за №КО143143600341, №КО143143600347 та №КО143143600356.

Зважаючи на вищевказані твердження сторін, судом враховано наступне.

Договори, що укладені сторонами, за правовою природою є договорами підряду.

Згідно з частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 838 Цивільного кодексу України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Частинами 1 та 3 статті 843 Цивільного кодексу України визначено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з статтею 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Крім того, відповідно до пунктів 2.5. Договорів, при кінцевих розрахунках, підрядник може утримати вартість робіт, які виконані з вини субпідрядника з недоробками і дефектами, що зафіксовані відповідним актом, протягом встановлених цим актом строків, субпідрядник повинен усунути виявлені порушення, і після цього підрядник перераховує утримані суми.

У матеріалах справи відсутні докази встановлення дефектів робіт, відповідачем обсяги та якість робіт, що ним прийняті за Договорами, не заперечується.

Відповідно до статті 882 Цивільного кодексу України, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Також, судом враховано, що відповідно до пунктів 3.1. Договорів, обов'язок організувати та здійснити прийняття робіт протягом 10 днів з моменту отримання акту виконаних робіт покладено на відповідача, як вказано вище, відповідачем прийнято роботи за Договорами, відповідно до погоджених ним актів, у погоджених в актах обсягах та вартості, про наявність недоліків робіт відповідних актів не складено, відповідачем вказане не заперечується.

Судом взято до уваги, що позивачем не надано суду доказів передачі документації, про відсутність якої стверджує відповідач і яка визначена умовами Договорів, проте, відповідно до наявних у матеріалах справи декларацій про готовність об'єкта до експлуатації, об'єкти будівництва, на яких здійснювались роботи за Договорами, здано в експлуатацію і саме з цим, пункти 2.11.4. Договорів, пов'язують здійснення перерахування відповідачем позивачу остаточних сум гарантійних фондів за Договорами, крім того, за умовами пунктів 2.4.1., 2.4.2., 2.5. Договорів, затвердження актів приймання виконаних робіт фіксує факт належної здачі позивачем відповідачеві робіт, відтак, включно з документацією, що має передаватись під час такої здачі-приймання робіт.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, станом на день прийняття рішення у справі, відповідач не сплатив позивачу грошові кошти за виконані позивачем роботи за Договорами, розмір заборгованості у сумі 91065,52 грн. відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений належними та допустимими доказами, строк оплати вказаних коштів настав, відповідачем вказане не спростоване, тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи підлягає задоволенню у розмірі 42673,32 грн. за Договором 1 та у розмірі 48392,20 грн. за Договором 2.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

З дослідженого судом розрахунку пені, доданого позивачем до заяви про уточнення позовних вимог, вбачається, що при здійсненні розрахунку пені, позивачем не враховано період виникнення заборгованості за кожним актом окремо, нарахування здійснюється з 27 березня 2015 року по 21 вересня 2015 року на всю суму заборгованості (окремо за кожним договором), що є порушенням вимог частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Оскільки періоди нарахування пені мають обчислюватись за кожним актом прийомки виконаних робіт окремо, а щодо сум, що входили до гарантійних фондів: 50 % - через 3 місяці після підписання останнього по часу акту виконаних робіт і передачі пакету виконавчої документації та 50 % - з дат введення об'єктів в експлуатацію, починатись з дня виникнення боргу та обмежуватись загальним шестимісячним строком, оскільки Договорами не погоджено його продовження, період, що вказаний позивачем, не відповідає умовам Договорів, вимогам законодавства та встановленим обставинам справи, відтак, у зв'язку з відсутністю у суду підстав для виходу за межі позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про повну відмову у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача пені.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовна вимога про стягнення 3% річних у сумі 624,332 грн., за прострочення виконання зобов'язання за Договором 1 за період з 27 березня 2015 року по 21 вересня 2015 року та у сумі 707,98 грн. за Договором 2 за період з 27 березня 2015 року по 21 вересня 2015 року є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю.

Позовна вимога про стягнення інфляційних втрат, у сумі 7241,66 грн. за Договором 1 та 8212,16 грн. за Договором 2, є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог, відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України, статті 7 Закону України «Про судовий збір», за клопотанням позивача, йому може бути повернуто 204,32 грн. судового збору з державного бюджету.

Решта судового збору, відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УПТІ» (08298, Київська область, м. Ірпінь, смт Коцюбинське, вул. Пономарьова, 2Д, ідентифікаційний код 37910639) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Новий дах» (02222, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код 36346857) 42673 (сорок дві тисячі шістсот сімдесят три) грн. 32 коп. заборгованості за договором №25/04 від 25.04.2013, 624 (шістсот двадцять чотири) грн. 32 коп. 3% річних за договором №25/04 від 25.04.2013, 7241 (сім тисяч двісті сорок одна) грн. 66 коп. інфляційних втрат за договором №25/04 від 25.04.2013, 48392 (сорок вісім тисяч триста дев'яносто дві) грн. 20 коп. заборгованості за договором № 16/09 від 16.09.2013, 707 (сімсот сім) грн. 98 коп. 3% річних за договором № 16/09 від 16.09.2013, 8212 (вісім тисяч двісті дванадцять) грн. 16 коп. інфляційних втрат за договором № 16/09 від 16.09.2013 та 2157 (дві тисячі сто п'ятдесят сім) грн. 03 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 17.12.2015.

Головуючий суддя С.О. Саванчук

Суддя В.М. Бацуца

Суддя О.О. Рябцева