Рішення

від 14.12.2015 по справі 914/3477/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2015р. Справа№ 914/3477/15

За позовом: Приватного підприємства «Західно-Українська торгова компанія «Ріо-Плюс», м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок», м. Львів

про стягнення заборгованості в сумі 149 786,53 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Кміть М.Б.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю від 22.09.2015р.

Від відповідача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю від 15.10.2015р.;

На розгляд господарського суду Львівської області Приватним підприємством «Західно-Українська торгова компанія « Ріо-Плюс» подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» про стягнення заборгованості за договором від 15.12.2014р. №ТП-100 в сумі 370 306,65 грн.

Ухвалою суду від 02.10.2015 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 26.10.2015р., про що сторони були повідомлені належним чином під розписку, що підтверджуються повідомленнями про вручення поштового відправлення (оригінали поштівок - в матеріалах справи).

З підстав зазначених в ухвалі суду від 26.10.2015р. розгляд справи відкладено на 09.11.20.2015р.

04.11.2015р. позивачем подана заява про зменшення позовних вимог (вх. № 5149/15), в якій просить стягнути 149 786,53 грн. заборгованості.

В судовому засіданні 09.11.2015р. з метою повного та всебічного дослідження всіх обставин справи оголошено перерву до 23.11.2015р., а 23.11.2015р. до 07.12.2015р.

07.12.2015р. ухвалою суду продовжено строк розгляду справи та відкладено розгляд справи на 14.12.2015р.

11.12.2015р. позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог (вх.№ 5825/15) в якій просить стягнути 118 179,17 грн. заборгованості, а саме: 73 339,78 грн. основного боргу, 42 597,90 грн. пені, 2241,49 грн. 3% річних.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов договору від 15.12.2014р. №ТП-100 в повному обсязі не оплатив вартість поставленого йому товару. У зв'язку з цим, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог (вх.№ 5825/15 від 11.12.2015р.) позивач просить стягнути 73 339,78 грн. заборгованості за поставлений товар та за неналежне виконання грошового зобов'язання 42 597,90 грн. пені та 2 241,49 грн. 3% річних.

В судовому засіданні 14.12.2015р. представник позивача позовні вимоги підтримує з підстав зазначених в позовній заяві, письмових пояснень на відзив відповідача (вх. № 50630/15 від 23.11.2015р.) з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог (вх.№ 5825/15 від 11.12.2015р.). Просить стягнути суму заборгованості за договором в сумі 73 339,78 грн., 42 597,90 грн. пені та 2 241,49 грн. 3% річних.

В судовому засіданні 14.12.2015р. представник відповідача надав усні пояснення по справі, не заперечує існування заборгованості за договором з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог. Існування заборгованості перед позивачем за договором не заперечується відповідачем, що вбачається письмових пояснень (вх. № 52830/15 від 07.12.2015р.).

Справа розглядається з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог (вх.№ 5825/15 від 11.12.2015р.).

В судовому засіданні 14.12.2015р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено наступне.

15.12.2014р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № ТП-100 (далі за текстом - Договір).

Згідно п.1.1. Договору Постачаль ник (позивач у справі) зобов'язується передати у власність Покуп ця (відповідач у справі) визначений цим Договором товар на підставі замовлень Покупця, а Покупець зобов'язується приймати названий товар та оплачувати його.

На виконання умов Договору, позивачем було поставлено товар, а відповідачем отримано товар в період з 27.03.2015р. по 26.08.2015р. на загальну суму 411 643,20 грн., що підтверджується видатковими накладними, що підписані сторонами та скріплені печатками без жодних застережень.

Відповідно до п.3.3. Договору Покупець зобов'язаний сплатити вартість поставленої партії товару протягом 65 (шести десяти п'яти) календарних днів з моменту отримання Покупцем товару від Постачальника.

На виконання умов Договору відповідачем частково здійснено оплату поставленого товару, що підтримується позивачем та не заперечується відповідачем.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач своєчасно покладені на нього зобов'язання щодо оплати отриманого товару за Договором в повній мірі не виконав, у зв'язку з чим у нього заборгованість за поставлений товар в сумі 73 339,78 грн. (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог вх.№ 5825/15 від 11.12.2015р.), що підтримується позивачем та не заперечується відповідачем.

Належних та допустимих доказів повної оплати за поставлений товар відповідачем не надано.

За неналежне виконання умов Договору позивач просить стягнути пеню в сумі 42 597,90 грн. та 3% річних в сумі 2 241,49 грн.

Доказів повного погашення заборгованості станом на день розгляду справи сторонами до суду не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі договору купівлі-продажу (поставки) в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона-постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари)в сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом .

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт проведення відповідачем повної оплати вартості поставленого позивачем товару підтверджений не був. Відповідач не подав належних та допустимих доказів на заперечення факту існування заборгованості на суму 73 339,78 грн. Факт існування заборгованості підтримується в письмових пояснень (вх. № 52830/15 від 07.12.2015р.).

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості в сумі 73 339,78 грн., оскільки такі обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснивши перерахунок 3% річних, дійшов висновку, що заявлені позивачем до стягнення 3% річних в сумі 2 241,49 грн. нараховані правомірно та підлягають стягненню.

Відповідно до п. 6.1. Договору за несвоєчасну оплату за поставлений товар Покупець сплачує Постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожний протермінований день від несвоєчасно сплаченої, несплаченої чи сплаченої в неповному обсязі суми. Сплата пені не звільняє Покупця від виконання зобов'язань за цим Договором.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд здійснивши перерахунок пені, дійшов висновку, що заявлена позивачем до стягнення пеня в сумі 42 597,90 грн. нарахована правомірно та підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи зі змісту наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати в розмірі 1 772,69 грн. покладаються на відповідача.

Крім цього, суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 179, 193, 230, 232, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 15, 526, 530, 549, 599, 610-612, 625, 626, 629, ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України та ст.ст. 22, 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» (79040, м. Львів, вул. Городоцька, 359; ідентифікаційний код 35621418) на користь Приватного підприємства «Західно - Українська торгова компанія «Ріо-Плюс» (79052, м. Львів, вул. Широка, буд. 70Б; ідентифікаційний код 37656479) 73 339,78 грн. заборгованості за поставлений товар, 42 597,90 грн. пені, 2 241,49 грн. 3% річних та 1 772,69 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 18.12.2015 року.

Суддя Коссак С.М.