Рішення

від 09.12.2015 по справі 910/24633/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2015Справа №910/24633/15

За позовом Приватного підприємства «Будівельна компанія «Партнер-С»

до Публічного акціонерного товариства «ТРЕСТ Київміськбуд-3»

про стягнення 104 958, 18 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Крижанівська О.І.

від відповідача: Чекменьов Ю.Г.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Будівельна компанія «Партнер-С» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «ТРЕСТ Київміськбуд-3», в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором підряду №143 від 08.10.2012 р. у розмірі 104 958,18 грн., з яких: сума основної заборгованості - 66 399, 47 грн., пеня - 15 088,14 грн., 3% річних - 1 233,39 грн. та інфляційні втрати - 22 237,18 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем щодо оплати виконаних робіт за договором підряду № 143 від 08.10.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2015 р. порушено провадження у справі № 910/24633/15 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 21.10.2015 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

21.10.2015 р. через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідач подав клопотання про відкладення розгляду даної справи у зв'язку з перебуванням представника у відпустці.

Розгляд даної справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

11.11.2015 р. через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідач подав клопотання про відкладення розгляду даної справи у зв'язку з зі зміною представника відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2015 р. строк розгляду спору у даній справі продовжено на п'ятнадцять днів; у судовому засіданні оголошувалась перерва в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

20.11.2015 р. через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідач подав заяву про розстрочку виконання рішення.

У судовому засіданні від 23.11.2015 р. представник позивача заперечив проти заяви відповідача про розстрочення виконання рішення, представник відповідача підтримав подану ним заяву про розстрочку виконання рішення; у судовому засіданні судом оголошувалась перерва в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України; позивача зобов'язано надати певні документи.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача заперечень проти суми основного боргу не навів.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 09.12.2015 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.10.2012 р. між Приватним підприємством «Будівельна компанія «Партнер-С» та Публічним акціонерним товариством «ТРЕСТ Київміськбуд-3» укладено договір підряду №143, за умовами якого відповідач передає, а позивач приймає на себе виконання всього комплексу спеціальних будівельних робіт з мурування стін та перегородок на об'єкті: «Житловий будинок з об'єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на перетині вул. Вірменської та Харківського шосе у Дарницькому р-ні м. Києва», згідно робочої документації.

Відповідно до п.п. 3.1.-3.2. договору, вартість робіт становить: 1 м3 мурування стін - 320,00 грн., в тому числі ПДВ 53,33 грн. (без врахування вартості матеріалів); 1 м2 мурування перегородок - 80,00 грн., в тому числі ПДВ 13,33 грн. (без врахування вартості матеріалів). Договірна ціна визначена на рівні цін 2012 р., є твердою і остаточною на весь період виконання робіт. В разі зміни обсягу робіт відповідно змінюється вартість робіт, що оформлюється додатковою угодою сторін.

Згідно з п.4.1. договору, розрахунки здійснюються щомісячно за фактично виконані роботи згідно форми КБ-2В та довідки про вартість виконаних робіт по встановленій формі КБ-3, після отримання коштів від замовника об'єкту будівництва.

Відповідно до п.п.4.2.-4.3. договору, оплата за виконані роботи позивачем здійснюється відповідачем у розмірі 95 відсотків від суми кожного оформленого позивачем акту виконаних робіт (форми КБ-2В, КБ-3), після отримання коштів від замовника об'єкту будівництва. П'ять відсотків від вартості виконаних робіт залишаються в Гарантійному фонді будівництва на рахунках замовника. Накопичені за період будівництва п'ять відсотків перерахувань до Гарантійного фонду залишаються на рахунку замовника та перераховуються позивачу відповідачем в строк до 90 календарних днів після передачі житлового будинку під заселення відповідно до діючого законодавства та після отримання коштів від замовника об'єкту будівництва.

Відповідач проводить оплату прийнятих робіт протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання актів приймання виконаних робіт по формі КБ-2В і довідки по формі КБ-3, після отримання коштів від замовника об'єкту будівництва у відповідності з п.4.2. цього договору.

Згідно з п. 5.1. договору, фактично виконані позивачем обсяги робіт оформляються актами приймання по формі КБ-2В і довідкою по формі КБ-3, які надаються позивачем до 25 числа кожного місяця. Відповідач підписує їх протягом 3-х робочих днів з моменту представлення до приймання та скріплює печаткою.

Відповідно до п. 7.2. договору за несвоєчасне здійснення розрахунків за договором відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діла у період, за який сплачується пеня.

Договір, відповідно до п. 10.2., набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Додатковою угодою від 09.01.2014 р. до договору №143 від 08.10.2012 р. сторони внесли зміни щодо термінів виконання робіт та вартості робіт, а саме: 1 м3 мурування стін - 360,00 грн., в тому числі ПДВ 60,00 грн.; 1 м2 мурування перегородок - 95,00 грн., в тому числі ПДВ 15,83 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виконані обумовлені договором №143 від 08.10.2012 р. роботи, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 року по червень 2014 року, засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

З наявних у справі довідок про вартість робіт ф. КБ-3 загальна вартість робіт за договором №143 від 08.10.2012 р. становить 2813010,78 грн.

Також наявними у справі виписками з банківського рахунку позивача підтверджується оплата відповідачем вартості робіт за договором №143 від 08.10.2012 р. на суму 2746611,31 грн.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач стверджує, що відповідачем допущено порушення умов договору №143 від 08.10.2012 р. щодо оплати виконаних робіт, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 66 399, 47 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору та встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, а також поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Договором, відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням забов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом забов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором, або законом.

За приписами ст.ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.

Виходячи із умов договору №143 від 08.10.2012 р., строк виконання відповідачем зобов'язань з оплати виконаних робіт є таким, що настав.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів на підтвердження належного виконання зобов'язань за договором №143 від 08.10.2012 р. не надав, обґрунтованих пояснень щодо наявності об'єктивних причин неможливості виконання договірних зобов'язань не навів., заперечень щодо суми боргу за договором №143 від 08.10.2012 р. не навів.

Тож, приймаючи до уваги, що за приписами ст.ст. 4-3, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, суть якого полягає у обґрунтуванні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, своїх вимог і заперечень поданими суду доказами, які господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення заборгованості у розмірі 66 399, 47 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1 233,39 грн. - 3 % річних, 22 237, 18 грн. - інфляційних втрат та 15 088,14 грн. - пені.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ст. 524, 533 Цивільного кодексу України грошовим визнається виражене в грошовій одиниці України або грошовому еквіваленті в іноземній валюті зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами п. 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» з огляду на те, що ст. 625 Цивільного кодексу України вміщено в розділі 1 книги 5 цього Кодексу - "Загальні положення про зобов'язання", ця стаття застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язань.

Як визначено ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 230, 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 2.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» за приписом ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Тож, оскільки відповідачем допущено порушення договірних зобов'язань щодо оплати виконаних відповідачем робіт за договором №143 від 08.10.2012 р., приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду доказів вжиття ним заходів щодо уникнення прострочення виконання зобов'язань, суд вважає обґрунтованим притягнення відповідача до відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно розрахунку позивача за відповідні періоди розмір пені становить 15 088,14 грн., інфляційні втрати - 22 237, 18 грн. та 1 233,39 грн. - 3 % річних.

Перевіривши правильність нарахування позивачем пені, інфляційних втрат та 3 % річних, судом встановлено, що заявлені до стягнення суми не перевищують розрахунок суду та розраховані арифметично вірно.

Що ж до заяви Публічного акціонерного товариства «ТРЕСТ Київміськбуд-3» про розстрочення виконання рішення у даній справі, суд відзначає, що за змістом п. 6. ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право розстрочити виконання рішення.

Статтею 121 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

За визначенням, що міститься у п. 7.1.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Згідно з п. 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Разом з тим суд відзначає, що Публічне акціонерне товариство «ТРЕСТ Київміськбуд-3» є юридичною особою приватного права, метою діяльності якого є отримання прибутку.

За приписами ст. 62 Господарського кодексу України підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Підприємництвом за змістом ст. 41 Господарського кодексу України це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Тобто, здійснюючи свою господарську діяльність, Публічне акціонерне товариство «ТРЕСТ Київміськбуд-3» одночасно несе пов'язані з нею ризики, в тому числі й фінансові.

Відтак, важке фінансове становище, обумовлене важкою економічною ситуацією в країні, Публічного акціонерного товариства «ТРЕСТ Київміськбуд-3» не є винятком у розумінні приписів ст. 121 Господарського процесуального кодексу України адже, укладаючи господарський договір, кожна зі сторін приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому та, при цьому, учасник договору не має відповідати за негативні наслідки підприємницької діяльності контрагента.

Також у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» зазначається, що вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому, суд вважає за доцільне відзначити, що за правилами ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала заяву про розстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин , що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, тобто тягар доказування покладається саме на заявника.

Норми процесуального законодавства не містять переліку конкретних обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, а відтак - суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу України та у разі підтвердження вказаних обставин має право розстрочити виконання судового рішення.

Відповідач в обґрунтування своєї заяви зазначає, що Публічне акціонерне товариство «ТРЕСТ Київміськбуд-3» перебуває у важкому фінансовому становищі, яке обумовлено важкою економічною ситуацією в країні.

В той же час, наведені Публічним акціонерним товариством «ТРЕСТ Київміськбуд-3» обставини не є винятковими у розумінні приписів ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, а з наданих документів не вбачається неможливість виконання рішення суду у встановлені законодавством строки, інших доказів, на підставі яких можливо було б дійти висновку про неможливість виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2015 р. у справі № 910/24633/15 у встановлений законодавством строк, заявником суду не надано.

Тож, приймаючи до уваги вищенаведені обставини та наявні у справі докази, оцінку яких судом здійснено за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку що матеріалами справи не підтверджується наявність обставин, що можуть ускладнити виконання рішення у даній справі та відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України не є підставою для розстрочення виконання рішення.

При цьому, суд враховує, що у даному випадку розстрочка виконання рішення Господарського суду міста Києва. від 09.12.2015 р. у справі №910/24633/15 матиме наслідком негативні наслідки для Приватного підприємства «Будівельна компанія «Партнер-С».

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наведених обґрунтувань, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов Приватного підприємства «Будівельна компанія «Партнер-С» задовольнити.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ТРЕСТ Київміськбуд-3» (03058, м. Київ, вул. Леваневського, буд.5, ідентифікаційний код 04012678), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного підприємства «Будівельна компанія «Партнер-С» (10001, м. Житомир, Богунський район, вул. Котовського, буд. 103-В, кв. 22, ідентифікаційний код 36617858) заборгованість у розмірі 66 399, 47 (шістдесят шість тисяч триста дев'яносто дев'ять грн. 47 коп.) грн., 1 233,39 (одна тисяча двісті тридцять три грн. 39 коп.) грн. - 3 % річних, 22 237, 18 (двадцять дві тисячі двісті тридцять сім грн. 18 коп.) грн. - інфляційних втрат, 15 088,14 (п'ятнадцять тисяч вісімдесят вісім грн. 14 коп.) грн. - пені та 1 574,37 (одна тисяча п'ятсот сімдесят чотири грн. 37 коп.) грн. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 14.12..2015 р.

Суддя Пригунова А.Б.