Рішення

від 09.02.2011 по справі 22-ц-1162/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Київської області

м. Київ, вул. Володимирська, 15, 01601, (044) 278-46-20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 лютого 2011 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Апеляційного Суду Київської області в складі:

головуючого ОСОБА_1 суддів: за участю секретаря:ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4

розглянувши в судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» на рішення Обухівського районного суду Київської області від 29 листопада 2010 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсними договору іпотеки, договору про задоволення вимог іпотекодержателя, договору про припинення дії кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А :

В вересні 2010 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом в якому просив суд Визнати недійсним Договір іпотеки, укладений між AT «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_6, який посвідчено 29 січня 2010 року ОСОБА_7 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 113. Визнати недійсним Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений між AT «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_6, який посвідчено 02 лютого 2010 року ОСОБА_7 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 119. Визнати недійсним Договір про припинення дії Кредитного договору від 16 червня 2007 року № 28.4/СЖ-039.07.2, укладений 02 лютого 2010 року між AT «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_5. Стягнути солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, на користь AT «РОДОВІД БАНК» 920 473 (дев'ятсот двадцять тисяч чотириста сімдесят три) долари США 99 центів - еквівалент згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 20.09.10 становить 7 289 417 (сім мільйонів двісті вісімдесят дев'ять тисяч чотириста сімнадцять) гривень 62 копійки - і 3 723 611 (три мільйони сімсот двадцять три тисячі шістсот одинадцять) гривень 20 копійок. Стягнути солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, витрати зі сплати державного мита у сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 120 гривень 00 копійок.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 29 листопада 2010 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач публічне акціонерного товариства «Родовід банк» ставить питання про скасування рішення суду та постановлення нового рішення про задоволення позову через порушення судом норм матеріального та процесуального права в тому числі в частині вимог, заявлених в суді першої інстанції, які не були прийняті до розгляду, а саме в частині визнання недійсним та скасування державного акту про право власності на земельну ділянку серія ЯД №924249 виданого 18 грудня 2006 року Обухівським районним відділом земельних ресурсів на підставі рішення 3 сесії 5 скликання Української міської ради від 03 серпня 2006 року.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні

Судом встановлено, що 16.06.2007 року між ВАТ «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_5 укладено кредитний договір №28.4/СЖ-039.07.2, згідно якого банк відкрив позичальнику відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі у розмірі 400 000 доларів США строком по 16.06.2010 року включно. Процентна ставка за кредит дорівнює 15 процентів річних. 19.06.2007 року між сторонами укладено договір №1 про внесення змін до кредитного договору, згідно якого банк відкрив позичальнику відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі у розмірі 670000 доларів США строком до 16.06.2010 року.

Договором № 2 про внесення змін до кредитного договору банк та ОСОБА_5 домовились викласти п. 3.1, 5.1. кредитного договору щодо забезпечення зобов'язань в новій редакції.

29.01.2010 року між AT «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_6 укладено договір іпотеки, відповідно до якого остання для забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань ОСОБА_5 перед банком за кредитним договором від 16.06.2007 року разом з додатковими угодами, можливими змінами та доповненнями до нього щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені) вчасно та в повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, відшкодування збитків та іншої заборгованості передала в іпотеку належну їй земельну ділянку, площею 10,5529 га, кадастровий номер 3223151000:03:002:0091, що розташована за адресою Київська область, Обухівський район, Українська міська рада, цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Договором про задоволення вимог іпотекодержателя ОСОБА_6 та ПАТ «РОДОВІД БАНК» 02.02.2010 року прийняли рішення про задоволення забезпеченої іпотекою грошової вимоги шляхом передачі ПАТ права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. В зв'язку з передачею банку права власності на нерухоме майно, що є забезпеченням за кредитним договором зобов'язання позичальника перед банком за кредитним договором №28.4/СЖ-039.07.2 від 16.06.2007 року вважаються виконаними в повному обсязі, в зв'язку з чим 02.02.2010 року між сторонами укладено договір про припинення дії вказаного кредитного договору.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що на думку позивача на час укладення договору іпотеки відповідачка ОСОБА_6 не була власником спірної земельної ділянки і не могла нею розпоряджатись, в т.ч. і передавати в іпотеку. Однак в судовому засіданні встановлено та визнається сторонами, що державний акт ОСОБА_6 на право власності на земельну ділянку, передану 29.01.2010 року в іпотеку банку, недійсним не визнавався.

Прийшовши до вказаного висновку суд першої інстанції не дав належної оцінки встановленим обставинам справи та не звернув уваги на те, що державний акт ОСОБА_6 на право власності на земельну ділянку, передану 29.01.2010 року в іпотеку банку не тільки не визнавався недійсним, а він взагалі не видавався відповідачці ОСОБА_6 уповноваженими на те органами держкомзему і її право власності на передану в іпотеку земельну ділянку не зареєстроване, тобто не існує.

Зазначене підтверджується наданим суду актом Головного Контрольно-ревізійного управління України, відповідно до якого земельна ділянка, яка була передана в іпотеку не зареєстрована в управлінні держкомзему в Обухівському районі.

Отже відповідачка ОСОБА_6 передала в іпотеку банку майно, яким фактично не володіла і не була його власником.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін.

Частиною 1 ст. 230 ЦК України визначено, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Таким чином висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, через неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи в зв'язку з чим рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про часткове задоволення позову в частині що була предметом розгляду в суді першої інстанції.

Вимоги апелянта в частині визнання недійсним та скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД №924249, виданого «18» грудня 2006 року Обухівським районним відділом земельних ресурсів на підставі рішення 3 сесії 5 скликання Української міської ради від 03 серпня 2006 року, кадастровий номер Земельної ділянки 3223151000:03:002:0091 задоволенню не підлягають, оскільки такі вимоги не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Крім того, на думку колегії суддів, не ґрунтуються на законі доводи апелянта в частині не обґрунтованої, на його думку, відмови суду першої інстанції в прийнятті до розгляду вимог про визнання недійсним та скасування державного акту про право приватної власності на землю разом з первісними вимогами позивача.

В даному випадку суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що зазначена вимога фактично є іншим позовом та не стосується предмету та підстав первісного позову позивача.

За таких обставин позивач, у разі достатності для того підстав, а саме у разі наявності предмета позову взагалі, не позбавлений можливості звернутись до суду з окремим позовом, якщо вважає, що державний акт про право приватної власності на землю, який не видавався і не реєструвався в установленому законом порядку, порушує його права.

Також на думку колегії суддів не підлягають задоволенню вимоги апелянта про солідарне стягнення з боржника ОСОБА_5 та іпотекодавця ОСОБА_6 суми боргу за кредитним договором, оскільки такі вимоги не ґрунтуються на законі.

Так у відповідності до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель; Майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника;

Статтею 11 зазначеного закону визначено, що Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки .

Таким чином вимоги апелянта про ухвалення нового рішення про солідарне стягнення боргу з іпотекодавця є безпідставними.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 309, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» - задовольнити частково .

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 29 листопада 2010 року - скасувати .

Ухвалити нове рішення , яким позов Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_6 - задовольнити частково .

Визнати недійсним Договір іпотеки, укладений між AT «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_6, який посвідчено 29 січня 2010 року ОСОБА_7 - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 113.

Визнати недійсним Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений між AT «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_6, який посвідчено 02 лютого 2010 року ОСОБА_7 - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 119.

Визнати недійсним Договір про припинення дії Кредитного договору від 16 червня 2007 року № 28.4/СЖ-039.07.2, укладений 02 лютого 2010 року між AT «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_5.

Стягнути з ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер за ДРФО НОМЕР_1) на користь AT «РОДОВІД БАНК» 920 473 (дев'ятсот двадцять тисяч чотириста сімдесят три) долари США 99 центів - еквівалент згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 20.09.10 становить 7 289 417 (сім мільйонів двісті вісімдесят дев'ять тисяч чотириста сімнадцять) гривень 62 копійки - і 3 723 611 (три мільйони сімсот двадцять три тисячі шістсот одинадцять) гривень 20 копійок пені.

Стягнути з ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер за ДРФО НОМЕР_1) витрати зі сплати державного мита у сумі 2550 (дві тисячі двісті п'ятдесят) гривень 00 копійок, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 240 гривень 00 копійок.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення апеляційного суду набуває чинності з моменту проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: