Рішення

від 27.09.2011 по справі 2-4494/11

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-4494/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2011 року Рівненський міський суд

під головуванням судці - Ковальова І.М.

при секретарі - Рибачик О.А.

з участю прокурора - Ониськевич А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ВАТ НАСК «Оранта» про стягнення франшизи, витрат на лікування, моральної (не майнової) шкоди та витрат на правову допомогу, -

встановив:

В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги повністю підтримав, просить суд їх задоволити та стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на його користь 9330,76 грн. матеріальної шкоди за лікування; 510,00 грн. франшизи, всього 9840,76 грн.; стягнути моральну (немайнову) шкоду у сумі 6000,00 грн.; стягнути судові витрати на правову допомогу в сумі 200,00 грн.

Свої вимоги аргументує тим, що 30 травня 2005 року з вини відповідача ОСОБА_2 (який керував транспортним засобом, що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_3О.) відбулось ДТП, внаслідок якого він тривалий час перебував на лікуванні і був вимушений в подальшому проходити курси лікування, на що ним було витрачено 9330,76 грн., з яких; 355,56 грн. за лікування в період з ЗО травня 2005 року по 23 червня 2005 року; 3811,00 грн. та 640,00 грн. за лікування в період з 10 липня 2006 року по 19 липня 2006 року; 2063,84 грн. за лікування в період з 16 березня 2011 року по 29 березня 2011 року. Крім того, для проходження подальшого лікування йому необхідно ще 2461,20 грн. Також відповідачем ОСОБА_2 йому не виплачена франшиза у сумі 510,00 грн. Крім того, внаслідок ДТП він отримав і моральну (не майнову) шкоду, розмір якої оцінює в 6000,00 грн.

Прокурор, який представляє інтереси позивача, в судовому засіданні заявлені позовні вимоги повністю підтримав та просить суд їх задоволити.

В судовому засіданні відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заявлені позовні вимоги позивача не визнали, просять суд відмовити у їх задоволенні посилаючись на ті обставини, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження, є необґрунтованими та не доведеними. Крім того, позивач пропустив строк позовної давності на звернення до суду.

Тому з цих підстав, просять суд у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник третьої особи, на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ВАТ НАСК «Оранта» заявлені позовні вимоги позивача не визнав, просить суд відмовити у їх задоволенні посилаючись на ті обставини, що після скоєння дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 30 травня 2005 року, у зв’язку з тим, що автомобіль відповідача був застрахований страховою компанією, позивачу була відшкодована матеріальна шкода в сумі 4490,00 грн. та на підставі епікризів про стан здоров»я витрат на лікування 94, 44 грн. Крім того, позивач пропустив строк звернення до суду та не довів в судовому засіданні, що погіршення його стану здоров»я у зв’язку з чим він проходив лікування у 2011 року пов’язане з ДТП, яка мала місце 30 травня 2005 року. Більше ні з якими вимогами позивач ОСОБА_1 до ВАТ НАСК «Оранта» не звертався.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Судом встановлено, що 30 травня 2005 року о 10 год. 20 хв. ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом марки «Форд-Транзит» д.н.з. НОМЕР_1 (який належить на праві власності ОСОБА_3О.) на а/д в м.Рівне по вул.Дарвіна, під час проїзду перехрестя рівнозначних доріг, в порушення п. 16.12 ПДР України, не надав переваги в русі автомобілю НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1, який рухався від нього з правої сторони, внаслідок чого автомобілі зіткнулись і отримали механічні пошкодження, а позивач по справі отримав тілесні ушкодження з приводу чого перебував на лікуванні.

Постановою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 13 червня 2008 року по справі №3-2303/08 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні

адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП. Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП провадженням закрито у зв’язку з пропущенням строку накладення адміністративного стягнення.

Постанова на день розгляду даної цивільної справи ніким не оскаржувалась, тому вступила в законну силу.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст.990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору, на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта аварійного сертифіката.

Як встановлено в судовому засіданні транспортний засіб марки «Форд транзит» д.н.з. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2 і який належить ОСОБА_3 був застрахований від нещасного випадку в страховій компанії ВАТ НАСК «Оранта».

З дослідженого в судовому засіданні розрахунку розміру страхового відшкодування від 02 вересня 2005 року, за договором страхування ЦВ №ВА №3266449 від 05 квітня 2005 року позивачу по справі ОСОБА_1 страховою компанією відшкодовано 4490,00 грн. матеріальних збитків за пошкоджений транспортний засіб ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_3 та відшкодовані кошти на лікування позивача на підставі представлених ним епікризів в сумі 94,44 грн.

В судовому засіданні позивач стверджував, що в період з 30 травня 2005 року по 23 червня 2005 року у зв’язку з перебуванням на лікуванні ним було витрачено 355,56 грн., з , урахуванням 94,44 грн., які були компенсовані страховою компанією. Тобто, не відшкодованими залишилось 261,12 грн.

За проходження лікування у період з 10 липня 2006 року по 19 липня 2006 року ним було витрачено 4451,00 грн.

Погіршення стану здоров»я позивача внаслідок чого він перебував на лікуванні та витратив власні кошти на ліки перебуває у прямому причинному зв’язку з отриманими тілесними ушкодженнями внаслідок ДТП, яка мала місце 30 травня 2005 року.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про страхування» від 07 березня 1996 року №85/96-ВР та Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року страхова компанія виплачує страхове відшкодування за мінусом франшизи.

В судовому засіданні встановлено, що вартість франшизи становить 510,00 грн., яка має бути відшкодована відповідачами по справі.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови у позову.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд вважає, що заявлені вище позивачем позовні вимоги знайшли своє підтвердження і є обґрунтованими, однак, враховуючи те, що відповідачами заявлено в судовому засіданні про застосування позовної давності до вимог позивача, а судом не вбачається поважних причин пропущення строку позовної давності, тому в частині позовних вимог про відшкодування коштів на лікування за період з ЗО травня 2005 року по 23 червня 2005 року, з 10 липня 2006 року по 19 липня 2006 року та відшкодування франшизи слід відмовити у зв’язку з пропуском строку позовної давності.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення коштів на лікування за період з 16 березня 2011 року по 29 березня 2011 року, суд вважає, що в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

В судовому засіданні позивач не довів тих обставин, що перебування його на лікуванні в період з 16 березня 2011 року по 29 березня 2011 року перебуває у прямому причинному безпосередньому зв’язку з отриманими тілесними ушкодженнями під час ДТП 30 травня 2005 року.

З дослідженої в судовому засіданні медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зокрема епікризи №9821, №12067, №5653 вбачається, що позивач знаходився на стаціонарному лікуванні не у зв’язку з наслідками ДТП, а наявністю у нього гіпертонічної хвороби, яка не є наслідком ДТП, тому у цій частині позовних вимог слід відмовити.

Що стосується позовних вимог в частині відшкодування моральної (не майнової) шкоди, то відповідно до ч. 1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка 11 завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться у п.5 Постанови від 31 березня 1995 року №4 В«Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкодиВ» , розглядаючи позов про відшкодування такої шкоди, суд повинен з»ясувати, чи підтверджується факт заподіяння потерпілому моральних чи фізичних страждань, за яких обставин і якими діями (бездіяльністю) вони завдані, яким є ступінь вини заподіювана, яких саме моральних чи фізичних страждань зазнав потерпілий, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі він оцінює пов’язані з ними втрати та з чого при цьому виходитьВ» .

Оскільки в судовому засіданні позивач не довів факт заподіяння йому моральної (не майнової) шкоди, не надав підтверджуючих доказів, що діями відповідачів йому була заподіяна моральна шкода саме в розмірі 6000,00 грн., тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст.84 ЦПК України витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, у задоволенні позовних вимог позивача в частині стягнення витрат на правову допомогу адвокатом в розмірі 200,00 грн. слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,60,84,88,212,213,215,294 ЦПК України, ст.ст.23,257,267,990,1167,1187 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ВАТ НАСК «Оранта» про стягнення франшизи, витрат на лікування, моральної (не майнової) шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: